Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз інвестиційної привабливості галузі альтернативної енергетики в Україні
ІнноваціЙНІСТЬ У ЗАПЕЗПЕЧЕННІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Подобный материал:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   141

Аналіз інвестиційної привабливості галузі альтернативної енергетики в Україні


Горбатко М.В., студентка НТУУ «КПІ» гр.УС-61


Альтернативна енергетика – це відносно нова галузь промисловості, завданням якої є перетворення альтернативних джерел енергії в енергоносії. До таких джерел відносяться енергія сонячного випромінювання, енергія швидкості вітру, енергія води та теплова енергія біомаси.

Провідні країни світу вважають саме альтернативну енергетику одним із інструментів для подолання фінансової кризи. Однак в Україні не приділяється достатня увага зі сторони уряду для покращення інвестиційного клімату та залучення капіталу саме в цю галузь промисловості.

Перш слід за все розробити та узгодити державну стратегію для цієї галузі. Оскільки нормативно-правова база в альтернативній енергетиці не достатньо розвинена, то необхідно вдосконалити регулюючі важелі з кожного виду альтернативної енергії.

Все ж таки знаходяться інвестори, які готові вкладати кошти на розвиток альтернативної енергетики в Україні. Головною причиною цього є вигідне географічне розташування країни, наявність великих незадіяних територій та природні ресурси. А також впровадження «зеленого» тарифу на електроенергію, отриману з альтернативних джерел. Документом передбачається, що ДП "Енергоринок" повинно купувати таку електроенергію в два рази дорожче отриманої з традиційних джерел. Таким чином уряд планує стимулювати виробництво цієї електроенергії, поступово замінюючи нею природний газ.[2]

Одним з прикладів таких інвесторів є компанія Beten Ingenierie (Франція), яка планує побудувати три вітряні електростанції в Криму. Згідно з документом, домовленість про будівництво вітроелектростанції була досягнута керівництвом Ради міністрів Криму з президентом французької компанії в Сімферополі. Вітроелектростанції планують розмістити в Бахчисарайському, Білогірському і Радянському районах. Вітроелектростанції будуть мати потужність по 200 МВт кожна. У відповідності з параметрами інвестиційних проектів, після завершення будівництва і введення в експлуатацію станцій частка електроенергії, виробленої на вітроелектростанціях і споживаної в Криму, зросте з 0,4% до 21,2%. Проекти будівництва даних вітроелектростанцій розглянуті на громадських слуханнях, підтримані населенням регіонів і знаходять схвалення на сесіях органів місцевого самоврядування як соціально-значимі об'єкти. Загальна сума інвестицій становить 210 млн. євро. Строк окупності даного проекту 10 років. Ще одним сміливцем можна назвати компанію Broad Street Capital Group, інвестиційна компанія з пріоритетами в галузі вітрової і сонячної енергетики. У 2009 році були проведені переговори і підписаний контракт з СКБ «Сухіна» про початок розробки проектної документації вітрової станції в Миколаївській області, номінальною потужністю 250 МВт. Cума інвестицій складає 65 млн. дол. Строк окупності цього проекту 4 роки.

Серед перспектив залучення інвестицій в альтернативну енергетику України важливо відмітити діяльність міжнародних організацій у цьому напрямку. По-перше, Європейський Банку Реконструкції та Розвитку розробив проект, головною метою якого є фінансування та технічна підтримка використання поновлюваних джерел енергії та заохочення політичного діалогу для створення сприятливої атмосфери реалізації таких ініціатив. Мова йде про підтримку компаній, що працюють з усіма видами відновлюваної енергії - вітру, сонця, води та біомаси. Очікується, що близько 20% проекту на загальну суму 100 млн євро профінансує Фонд чистих технологій Світового банку. По-друге, Всесвітній фонд навколишнього середовища має надати 5,8 млн євро для інституційної підтримки України у створенні сприятливої законодавчої атмосфери для реалізації проектів у цій сфері, надання відповідних ресурсів для розповсюдження інформації та координації зусиль між урядом і компаніями. Такі проекти можуть продемонструвати потенціал розвитку та перспективність поновлюваних джерел енергії в Україні.

Розвиток ринку альтернативної енергетики відкриває ряд перспектив для України в цілому. З політичної точки зору, це більш високий рівень незалежності держави. Для економіки - це, по-перше, можливість отримання більш дешевої електроенергії і тепла. По-друге, завдяки впровадженню нових технологій у країні створюються додаткові робочі місця. По-третє, відкривається можливість залучення іноземних інвестицій. Різка зміна енергетичної стратегії України приведе до позитивних результатів особливо в умовах світової кризи.

Література:

1. Капустянко П.А. Альтернативная енергетика энергоснабжение: современное состояние и перспективы / П.А. Капустянко, А.К. Кузин, Е.П. Макаровский; Харьков, 2008.-396 c.

2. Міністерство палива та енергетики України – Проект закону «Енергетична стратегія України на період до 2030 року» із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Міністерства палива та енергетики України від 26 березня 2008 року - //Електронний ресурс: .ua/doc/?code=145%E0-2006-%F0

3. Альтернативна енергетика [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: ///www.altresources.info

4. Всесвітня асоціація вітроенергетики [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: /// www.wwindea.org

ІнноваціЙНІСТЬ У ЗАПЕЗПЕЧЕННІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ


Горбунова А.О., магістрант ФММ, НТУУ «КПІ»


Необхідність інноваційного розвитку та імплементація інноваційної стратегії є незаперечним чинником економічного розвитку будь-якої країни. Присутність у багатьох міжнародних програмах та організаціях інноваційної складової, окремих підпрограм та системи заохочень до участі в них зумовлена глобалізацією світових ринків, необхідністю постійно підтримувати конкурентоспроможність промислової продукції, швидко реагувати на зміну ринкових тенденцій.

На початку 2009 року показник енергоємності ВВП України складав 0,54 кг умовного палива на 1 грн., що 2-3 рази вище, ніж в розвинутих країнах [1]. Наприкінці 2009 року було прийнято галузеву програму підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки [2]. Метою програми є:
  • створення сприятливих умов для стійкого зниження енергоємності ВВП;
  • підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, шляхом підтримки інвестиційних та інноваційних проектів з енергоефективності і енергозбереження;
  • створення інституційних засад щодо розвитку інфраструктури інноваційної діяльності;
  • формування сприятливого інвестиційно-інноваційного середовища.

 Для вирішення проблемних питань, на розв’язання яких направлена Програма, передбачено запровадити результативні механізми шляхом здійснення заходів наступного характеру [2]:
  1. Організаційні:

- розробка пропозицій до бюджетних програм з метою фінансової підтримки інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження та енергоефективності;

- надання державних гарантій за зобов’язаннями підприємств, які братимуть участь у використанні альтернативних джерел енергії (АДЕ);

- повне безвідсоткове кредитування для реалізації енергозберігаючих проектів за рахунок коштів Державного бюджету України;

- сприяння залученню інвестицій для створення та впровадження енергозберігаючої продукції;

- залучення механізмів трансферу технологій;
  1. Технічні (технологічні):

- провадження інновацій та новітніх ресурсозберігаючих технологій в модернізацію електростанцій та нові і відновлювані джерела енергії;

- забезпечення модернізації виробництва шляхом впровадження зовнішніх та створення власних імпортозамінюючих технологій;

- створення системи розробки та впровадження технологій для розбудови виробництва шляхом випуску енергоефективних продуктів та обладнання;

3. Структурні:

- забезпечення реалізації проектів щодо оновлення структури виробництва на потенційних виробничих об’єктах з використанням енергоефективних, енергозберігаючих технологій та АДЕ;

- забезпечення модернізації виробництва шляхом реалізації проектів з розвитку транспортної інфраструктури з метою підвищення енергоефективності;

- створення Національної мережі інноваційних кластерів з метою реалізації ключових принципів становлення національної та регіональної економіки і відповідної розробки стратегій соціально-економічного розвитку регіонів.

Таким чином, запровадження програм, які у різноманітний спосіб підтримують інноваційний розвиток, вивчення їх можливостей та досвіду участі інших країн дозволить розширити можливості наукових та науково-технічних установ України. З іншого боку, підтримка з боку держави створення та розширення мережі інноваційних центрів, проведення інформаційних заходів з обміну технологіями, ідеями, досвідом, безумовно, сприятиме більш глибокому усвідомленню та просуванню інноваційної ідеології як такої в суспільстві.

Література:
  1. ссылка скрыта. – Режим доступу: ссылка скрыта
  2. Галузева програма підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки / Наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій № 49 від 25.09.2009.