Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


можливості міжнародного співробітництва у сфері виготовлення ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ
Напрями стратегії інноваційного розвитку в Україні
Подобный материал:
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   141

можливості міжнародного співробітництва у сфері виготовлення ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ


Івіцький І.І., студент, НТУУ «КПІ»

За останні кілька років композиційні полімерні матеріали в Україні зробили величезний крок уперед у плані різноманітності рецептур і областей застосування. До традиційних споживачів цих полімерів додалася велика кількість підприємств, які впровадили й успішно застосовують композити.

Композиційні матеріали поряд з полімерною матрицею містять посилюючі наповнювачі. Наповнювачі хімічно пов'язані з полімерною матрицею, що забезпечує високий рівень фізико-хімічних, механічних і термічних характеристик цих полімерних композитів.

Найпопулярнішими на сьогодні є склонаповнені поліаміди на основі поліамідів ПА-6, ПА-66. В основному вони наповнюються скловолокном (від 15 до 30%), що надає матеріалам високу твердість, ударну в'язкість і стійкість до термовикривлення, а також знижує коефіцієнт тертя й зношування. Інша частина композитів відноситься до мінералонаповненних поліамідів, важкогорючих та модифікованих еластомером. Перспективні напрямки розвитку мають поліаміди з антифрикційними добавками, а також наповнені графітом, що робить їх незамінними в електротехніці. Важкогорючі поліаміди містять антипірени, що забезпечують самозагасання матеріалу при видаленні полум'я. Це дозволяє відійти від використання різних пресувальних мас, де неможлива вторинна переробка вихідної сировини.

До недоліків цих матеріалів відноситься, у першу чергу, вологовбирання, що приводить до збільшення енерговитрат при їхньому сушінні. Також негативним фактором є вартісна конкуренція з боку поліпропіленових матеріалів, хоча сталі ціни на поліаміди і на світовому, і на внутрішньому ринку України більш-менш стабільні, чого не скажеш про сегмент композицій на основі поліпропілену.

Найбільшим у СНД виробником поліамідів ПА-6 і ПА-66 є ВАТ «Чернігівське Хімволокно». Понад 70% виробленої продукції підприємство реалізує на експорт. Основні споживачі його продукції - Білорусь і Росія [1].

Склонаповнені поліпропілени, так само як і поліаміди, добре відомі споживачеві. У ряді випадків ці речовини заміняють один одного. Більше прості умови переробки склонаповненого поліпропілену забезпечують щорічний приріст його споживання на 10-15%. Застосування поліпропіленів, наповнених карбонатом кальцію (зміст до 60%), веде за собою здешевлення кінцевого продукту й надає виробам підвищені міцністні характеристики. Поліпропілени, модифіковані еластомером, широко застосовуються в автомобілебудуванні. Зокрема, вони використовуються для виробництва бамперів і обробки салону автомобілів DAEWOO і «Таврія» на ЗАТ «ЗАЗ» (Запоріжжя) [2].

У світі ж найбільшим виробником поліпропілену і поліолефінів є компанія «Basell» (Нідерланди), яка в останній час виходить на український ринок і формує комерційну мережу спільно з компаніями «Ultrapolymers» (Росія) і «Ekospektras» (Литва).

Окремо варто сказати про композиції на основі поліетилену. В Україні ВКФ ТОВ «ТАНА» (Сєвєродонецьк), спільно з австрійською фірмою «OMYA», почала виробництво Omyalene 2011-UA - матеріал на основі поліетилену, що широко застосовується в країнах Євросоюзу [3]. Він являє собою новий екологічно безпечний продукт на основі природного карбонату кальцію й поліолефінів - найбільш нешкідливих пластиків. Матеріал Omyalene 2011-UA рекомендований спеціально для виробництва упакування харчової і технічної продукції. Перша умова низької вартості матеріалу Omyalene 2011-UA - використання загальнодоступних сировинних ресурсів, що вважаються поновлюваними. По-друге, виробничий процес не вимагає настільки значних енергетичних витрат, як при виробництві пакувальних матеріалів з використанням паперу, алюмінію, пластику.

При утилізації упакування, зробленого з Omyalene 2011-UA, агресивний вплив на навколишнє середовище знижується на 30-70%. Майже все пластики при горінні виділяють дуже шкідливі для навколишнього середовища речовини - хлор або чадний газ. При згорянні ж Omyalene 2011-UA виділяються абсолютно нешкідливі вуглекислий газ і вода.

Таким чином, можна стверджувати, що споживання й впровадження композиційних матеріалів в Україні істотно збільшується, що надалі буде приводити до створення конкурентоспроможних стосовно європейських матеріалів, якісних вітчизняних виробів.

Більш активне співробітництво з такими компаніями, як «Basell» (Нідерланди) і «OMYA» (Швейцарія) призведе до впровадження у виробництво новітніх полімерних композитних матеріалів, що дозволить вийти на новий рівень екологічної безпеки і якості продукції.

Література:

1. Офіційний сайт ВАТ «Чернігівське Хімволокно» - om.ua

2. Офіційний сайт УкрНДІпластмаш - iplastmash.com

3. Офіційний сайт ВКФ ТОВ «ТАНА» - lg.ua



Напрями стратегії інноваційного розвитку в Україні


Казаннікова А.В.,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»


Для досягнення стабільного економічного розвитку та добробуту Україна має опанувати інноваційний шлях розвитку. Застосування нововведень дозволяє істотно змінити обсяги та якість виробництва, значно підвищити продуктивність праці, знизити витрати виробництва.

Сьогодні, розвиток української інноваційної діяльності має як позитивні так і негативні сторони. Позитивним є те, що наука відмежовується від політичних настанов, науковці вільно розповсюджують свої ідеї, розробки. Протягом останніх років на державному рівні прийняті заходи, спрямовані на поліпшення державної науково-технічної політики. Здійснюються спроби пошуку української ніші на світових ринках. Обсяг виконаних науково-технічних робіт кожен рік зростає. В порівнянні з 2004 роком у 2008 він збільшився у 2 рази і становив 8538,9 млн. грн. Хоча його питома вага у ВВП зменшилася з 1,19% у 2004 році до 0,9% у 2008.

Негативних моментів набагато більше, особливо значні вони в порівнянні з розвинутими країнами. В Україні фінансування винаходів, основного капіталу не відповідає наявним потребам. Основне фінансування здійснюють самі підприємства. На фінансування технологічних інновацій у 2008 році було витрачено 11994,2 млн. грн., із яких державний бюджет сплатив лише 2,8% від загальної суми витрат. За рівнем технологічного розвитку, реалізацією винаходів, ефективністю інноваційних політик Україна відстає навіть від деяких країн, що розвиваються.

Не на останньому місці стоїть проблема продуктивної наукової співпраці з іншими державами. Бракує певної системності і стратегії у її розбудові. До основних недоліків можна віднести: безсистемний характер участі українських вчених у заходах міжнародних організацій, що викликано недостатнім фінансуванням науково-технічної співпраці; відсутність налагодженої системи інформування про профільні міжнародні організації; постійне невиконання Україною обов’язків за міжнародними програмами науково-технічної співпраці через припинення фінансування проектів зі свого боку.

Основною проблемою в Україні є зношеність виробничих фондів практично в усіх галузях економіки в результаті недостатнього вкладення коштів в основний капітал. За даними останніх років тільки 10% промислових підприємств щорічно впроваджують інновації. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової знижується. Якщо в 2002 році вона складала 7%, то у 2008 це вже 5,9%. Ця проблема становить реальну загрозу подальшому суспільному розвитку країни.

Перед державою постає завдання забезпечити перерозподіл ресурсів із застарілих безперспективних виробництв в сучасні високотехнологічні виробничі комплекси. Потрібно спрямувати ресурси на модернізацію економіки, підвищення її ефективності та конкурентоспроможності на основі поширення нових технологій. Для цього держава має впровадити ефективну інноваційну стратегію, використовуючи бюджетну політику.

Відомий фінансист С.Ю.Вітте запевняв, що стриманість у видатках затримує розвиток країни та економічного благополуччя. Він пропонував вести активну фінансову політику, спрямовану на розвиток продуктивних сил. Тому основою стратегічного курсу має бути не утримання видатків, а, навпаки, їх нарощування до потреб сучасної високотехнологічної ринкової економіки.

Вбачаються наступні напрямки стратегії інноваційного розвитку: проведення досліджень в тих галузях, де Україна має багатий науково-технічний потенціал; обґрунтований підхід до фінансування усіх секторів наукової сфери; підтримання законодавчо права на інтелектуальну власність; розвиток і впровадження сучасних інформаційних технологій.

Особливе значення у розробці стратегії інноваційного розвитку має налагодження фінансування міжнародної науково-технічної співпраці. Це має важливе значення тому що, найбільш ефективне досягнення результатів може бути лише при ефективній взаємодії потенціалів держав, об’єднанні інтелектуальних ресурсів, розподілу роботи на міжнародному рівні.

Міжнародна взаємодія має сприяти підвищенню статусу України серед країн міжнародної економічної спільноти, а також прискоренню покращення якості української продукції. Крім того науково-технічна співпраця допоможе налагодити відносини з сусідніми державами у вирішенні спільних проблем. Найбільш ефективне досягнення результатів може бути лише при ефективній взаємодії потенціалів держав, об’єднанні інтелектуальних ресурсів, розподілу роботи на міжнародному рівні.

Література:
  1. Касабова І. Дослідження державної інноваційної політики у контексті глобалізації / І.Касабова // Ринок цінних паперів України.- 2007.-№11.- С.11-18.
  2. ссылка скрыта/Державний комітет статистики (Електронний ресурс) – ov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.phpl