Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Міжнародне співробітництво в сфері енергозбереження: україна-нідерланди Забезпечення співробітництва Роль держави в розвитку міжнародного співробітництва в сфері туризму

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ:

УКРАЇНА-НІДЕРЛАНДИ

Кіршанкова К.О., студентка групи УС-81 ФММ, НТУУ «КПІ»


Висока енергоємність ВВП в Україні є наслідком суттєвого технологічного відставання більшості галузей економіки від рівня розвинутих країн та незадовільної галузевої структури національної економіки, що об’єктивно обмежує конкурентоспроможність національного виробництва і лягає важким тягарем на економіку – особливо за умов її зовнішньої енергетичної залежності. При цьому слід зазначити, що на даний час структурний фактор як складова потенціалу енергозбереження в основному вичерпано. Для збереження існуючих темпів зниження енергоємності ВВП (4-6% щороку) необхідно невідкладно задіяти технологічний фактор потенціалу енергозбереження. Світові інтеграційні процеси надають можливість залучення новітніх технологій та іноземних інвестицій для технічного переобладнання української економіки. Як один з перспективних шляхів цього напряму запропоновано налагодження та поглиблення ділового співробітництва між Україною та Нідер­ландами у сфері сталої енергетики та ефективного використання енергоресурсів.

Перспектива діяльності нідерландських компаній в Україні обумовлена наступними чинниками:

• Енергетичний сектор дуже неефективний: Україна споживає в 4 рази більше, ніж Франція при на чверть меншому населенні. Велика кількість підприємств працює з застарілим обладнанням, що датується радянським періодом: 60% - старіше за 25 років. Водночас інвестиції у постійний капітал окуповуються за відносно невеликий період (2-5 років), що робить інвестування досить привабливим як для України, так і для Нідерландів

•У порівнянні з іншими колишніми радянськими країнами Україна ширше використовує енергію вітру. В даний час потенціал досягає 51 МВт - показник, який надалі буде збільшуватись українськими виробниками. Берега Криму використовуються для великомасштабних парків вітроагрегатів, які придатні для виробництва 1000 МВт. В цілому потенціал України оцінюється в 5000 МВт. Іншою величезною перспективою є сонячна енергія. Потенціал для виробництва тепла оцінюється в 32 ТВТ, фотоелектричної сонячної енергії - 1900 - 2400 сонячних годин на рік при випромінюванні 1070 - 1400 кВт.год /м.

• На сьогодні недостатньо використовуються біомаси в Україні, у той час як потенціал оцінюється в 9% від потреби в первинній енергії. Сприятливі земля і клімат роблять Україну високоефективною для комерційного виробництва біомаси - в цій галузі вже активно працюють голландські компанії.

• Хоча ціна російського газу на даний момент нижча ринкової, з 2011 року Україна платитиме повну ціну. Невідповідність між збільшенням витрат на імпорт газу і високі субсидії на внутрішні ціни енергоносіїв в кінцевому рахунку неможливо буде підтримувати, що жорстко поставить питання енергозбереження і поновлюваних джерел енергії.

• Позиція транзитної країни надає Україні стратегічної переваги перед Нідерландами з їх великою мережею трубопроводів і вичерпаними родовищами нафти і газу.

Забезпечення співробітництва здійснюється Нідерландсько-українською сталою енергетичною платформою (НУСЕП), що об’єднує нідерландські та українські організації та сприяє втіленню спільних проектів в галузі відновлювальної енерге­тики, а саме енергозбереження в міському господарстві України. Місія НУСЕП полягає в наданні українським організаціям ефективного доступу до голланд­ських технологій, досвіду розробки проектів та фінансування. НУСЕП представляє в Україні весь сектор енергозбереження Нідерландів, що охоплює ко­мерційні, галузеві та державні організації. Членами платформи НУСЕП є голландські компанії в сфері енергетики, енергозбереження та відновлювальної енергії, які націлені на співпрацю з Україню.

Діяльність НУСЕП в Україні має наступні напрямки:

- презентація голландських технологій з енергозбереження;

- проведення торгових місій із Нідерландів в Україну та навпаки;

- участь в галузевих виставках та проведення семінарів;

- пошук партнерів в Нідерландах;

- організація заходів з обміну досвідом;

- розробка спільних проектів з енергозбереження;

- партнерство з місцевими громадами задля ідентифікації проектів;

- підтримка в питаннях пошуку фінансування та субсидій.

- сприяння міжурядовій співпраці між Україною та Нідерландами щодо усунення інститу­ційних перешкод реалізації проектів в галузі енергозбереження.

Підписання Меморандуму про співробітництво України та Королівства Нідерландів, попередньо обговорене 3-5 листопада 2009 р. в рамках Голландської торгової місії з енергоефективності надасть змогу поглибити міжнародні відносини на взаємовигідних умовах.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА В СФЕРІ ТУРИЗМУ

Кірюніна Н.Є., студентка, НТУУ «КПІ»


Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

Водночас подальший розвиток туризму гальмується: відсутністю цілісної системи державного управління туризмом у регіонах; підпорядкованістю закладів розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих та рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади; нечітким визначенням у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги; недосконалістю нормативно-правової бази; недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави; повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму; відсутністю відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідністю переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам; тенденцією скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільним стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг та міжнародних транспортних коридорів; незбалансованістю соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження тощо. [1, c. 108]

Заходи, які держава повинна виконувати для розвитку туризму в Україні:

• Забезпечення удосконалення структури управління у туристичній галузі на державному та регіональному рівні, координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з цього питання.
  
• Розроблення регіональних і галузевих планів заходів з приватизації підприємств туристичної галузі із збереженням профілю діяльності.
  
• Проведення аналізу діяльності суб'єктів туристичної діяльності та розроблення за його результатами заходів щодо підвищення ефективності їх роботи на ринку туристичних послуг. Удосконалення єдиної статистичної звітності у туристичній галузі з урахуванням світового досвіду.
  
• Створення умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі.
  
• Розроблення заходів щодо державної підтримки організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді.
  
• Розроблення і впровадження механізмів залучення та розподілу позабюджетних коштів, призначених для виконання Програми.
  
• забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках;
  
• підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;
  
• збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті;
  
• підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.
  
• удосконалення системи управління галуззю;
  
• удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;
  
• розширення міжнародної співпраці у туристичній галузі;
  
• підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;
  
• поліпшення транспортного обслуговування;
  
• підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;
  
• поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;
  
• провадження ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму.
  

В умовах розбудови української держави туризм стає дійовим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання історико-культурної спадщини.

Література:

1. Папирян Г.А. Международные экономические отношения. Экономика туризма, 2007. – 240 с.