Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Проблеми розвитку інновацій в Україні інноваційна складова Конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на міжнародних ринках високотехнологічної подукції

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Проблеми розвитку інновацій в Україні

Лопушняк Ю., ФММ УС-72

Важливою складовою частиною державної соціально-економічної політики являється інноваційна політика, яка визначає цілі інноваційної стратегії та механізми підтримки пріоритетних інноваційних програм і проектів. Головними і найбільш важливими проблемами в Україні є проблеми підвищення ефективності використання наукових розробок та впровадження результатів фундаментальних та прикладних досліджень в виробництво.

В Україні обсяги виробництва в електронній галузі скоротилися більше ніж у 100 разів, в автомобілебудуванні та машинобудуванні втричі, у приладобудуванні і електротехнічній галузях - в півтора разу [1].

На сьогоднішній день можна виділити декілька ключових проблем щодо розвитку інноваційної діяльності підприємств України:

- політична нестабільність держави, яка негативного впливає на економіку України та створює несприятливі умови для формування та реалiзацiї iнновацiйної дiяльностi в Українi;

- інноваційна діяльність підприємства регулюється державними законодавчими актами, але фактично контроль та координація за здійсненням регулювання інноваційних проектів державою слабкі;

- відсутність власних інвестиційних ресурсів, достатніх для проведення курсу інноваційно–конкурентного розвитку;

- фінансові проблеми, тривалий період окупності нововведень, нестача особистих коштів підприємства;

- застаріле обладнання, втрата технологій;

- у зв’язку з фінансовою кризою у державі маємо високий процент по банківських кредитах, або неможливість отримання кредиту взагалі;

- проблеми підготовки та закріплення кваліфікованих кадрів у вітчизняній науці та промисловості (внаслідок низької заробітної плати та відсутності фінансування зі сторони держави у даний час молоді спеціалісти від’їжджають для роботи у західні наукові лабораторії, відбувається “відтік мізків” і старіння наукових кадрів) [2].

Для України на даний момент для покращення економічної ситуації необхідна концентрація наявних ресурсів у двох-трьох галузях. Досягнення у них максимальних горизонтів сучасної науки і техніки, за рахунок яких поступово, за принципом “локомотивів”, витягувати й інші галузі, або міжнародне співробітництво, наприклад, з Росією, оскільки вона є вигідним партнером через великий внутрішній ринок і географічне положення по відношенню до Украни. Тематика спільних українсько-російських інноваційних програм може охоплювати надзвичайно широкий спектр галузей економіки та народного господарства, насамперед, це: літакобудування, суднобудування, ракетно-космічна техніка, радіоелектроніка, нові матеріали та технології їх застосування, біотехнології, харчова та легка промисловість, нафтодобувна та нафтопереробна промисловість та інші.

Позитивним прикладом налагодження ефективного міжнародного співробітництва в інноваційній сфері являється діяльність фінської компанії “СИТРАНС ЛТД (SITRANS Ltd)”, досвід який доцільно було б використовувати у розвитку українсько – російського співробітництва.

Одним з основних завдань державної інноваційної політики є підтримка малого та середнього бізнесу. Сьогодні цей сектор підприємництва поки що знаходиться практично поза процесами науково-технологічного та інноваційного розвитку. Але деякий прогрес в цьому намітився. Так, в реалізації програм, що фінансуються Держкомітетом з питань науки та інтелектуальної власності, вже беруть участь більше сотні малих підприємств. Серед робіт, що виконувалися цими підприємствами, можна назвати розроблення, відпрацювання та впровадження мобільних пристроїв для плазмового різання металу, імуноферментних тест-систем, полімерних будівельних матеріалів і багато інших інновацій [3].

Інноваційна політика є могутнім важелем, за допомогою якого можливо зупинити спад у економіці, забезпечити її структурну перебудову та наповнити ринок конкурентоспроможною продукцією.

Література:

1. Обсяг виробництва в Україні зменшується швидше, ніж в Росії та ЄС / [газета: Українська

правда]. –18.02.2009.

2. Закон України від 16 січня 2003 року “Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в

Україні” // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 13.

3. ссылка скрыта

інноваційна складова Конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на міжнародних ринках високотехнологічної подукції

Лютікова Д.С., студентка групи УС–62, НТУУ «КПІ»

Запорукою забезпечення динамічного інноваційно-орієнтованого розвитку національної економіки є технологічне відновлення базових галузей. Машинобудування – ключова галузь, від рівня модернізації котрої залежать темпи технологічного переоснащення усіх галузей виробництва. Сучасна ситуація у машинобудівній галузі характеризується низькими показниками розвитку, нестійкими позиціями на внутрішньому та зовнішньому ринках, неефективними та ресурсовитратними технологіями. Наслідком такого стану є низька конкурентоспроможність переважної більшості машинобудівних підприємств на міжнародних ринках високотехнологічної продукції. Переважна кількість машинобудівних підприємств відзначається застарілим технічним та технологічним забезпеченням, нерозвиненою системою менеджменту та маркетингу, але при цьому машинобудівна продукція має потенційно високий попит на внутрішньому ринку засобів виробництва.

Рівень конкурентоспроможності підприємств машинобудування залежить передусім від інтенсивності інноваційних процесів, котрі здійснюються у системній взаємодії науково-дослідних, дослідницько-конструкторських, виробничих, маркетингових, фінансових та управлінських структурних підрозділів. Конкурентоспроможність машинобудівного підприємства визначається як комплексне системне поняття, яке відображає конкурентні переваги конкретного підприємства над іншими за сукупністю параметрів, що у певний спосіб між собою поєднані та формують пріоритетну унікальність та закріплення позицій на певному ринку за визначеного впливу середовища функціонування [1]. Зміцнення конкурентних позицій вітчизняних машинобудівних підприємств на міжнародних ринках високотехнологічної продукції вимагає активізації інноваційної діяльності, котра, як свідчать дані таблиці 1, має досить низький рівень.

Таблиця 1

Інноваційна активність підприємств машинобудування України за напрямами проведених інновацій у 2002-2008 рр.

Напрями інновацій	Всього одиниць, в т.ч. за роками
	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю, із них за напрямами:	459	457	449	444	394	360	377
дослідження і розробки	173	184	179	184	169	153	144
придбання нових технологій, із них:	37	39	64	43	36	31	45
придбання виключних майнових прав на винаходи, корисні моделі	16	24	50	23	21	15	20
придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів та капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій	150	155	184	173	174	142	154
виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, впровадження нових методів їх виробництва	212	204	217	222	209	194	201
маркетинг, реклама	153	156	172	157	148	137	150
Інші	75	77	81	87	73	58	70

Таким чином, формування конкурентоспроможності підприємства у міжнародному середовищі відбувається на базі пріоритетних чинників з метою їхнього цілеспрямованого формування та регулювання. Виходячи з того, що на розвиток міжнародного ринку високотехнологічної продукції безпосередньо впливає рівень інноваційності та наукомісткості, основними завданнями менеджменту у машинобудівній галузі є розробка мотиваційних механізмів до здійснення інноваційної діяльності, формування внутрішнього попиту на продукцію галузі, встановлення ефективних коопераційних зв’язків для здійснення інноваційного циклу «маркетинг-наука-виробництво-маркетинг», підготовка для підприємств машинобудівного комплексу фахівців із високим рівнем інноваційної культури.

Література:

1. Грицишин Н. Конкурентоспроможність виробничого підприємства// Галицький економічний вісник. – 2005. - №1. – С. 29-34.

2. Статистичний щорічник України за 2008 рік. — К.: Консультант, — 2009. - 571 с.