Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Ефекти від реалізації міжнародних інноваційних інвестицій в металургійний комплекс України
Необхідність розвитку інноваційних лікарських засобів в фармацевтичній галузі України
Подобный материал:
1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   141

Ефекти від реалізації міжнародних інноваційних інвестицій в металургійний комплекс України


Левченко Г.Ю., УС-51м, НТУУ «КПІ»

Формування конкурентоспроможних металургійних підприємств на міжнародному ринку є першочерговою умовою підвищення економіки України. Оскільки серед 200 найбільших компаній України 37 відносяться до гірничо-металургійного комплексу та приблизно стільки ж залежать від нього, економіка держави надзвичайно прив'язана до цієї галузі 1. В нашій державі металургійна промисловість дуже розвинена та перспективна галузь виробництва, але порівняно зі світовими технологіями та світовим ринком потребує суттєвого вдосконалення. Впровадження змін можливе тільки за умов залучення інноваційних інвестицій до цієї галузі.

Розрізняють наступні види ефекту від реалізації міжнародних інноваційних інвестицій в металургійний комплекс: економічний, науково-технічний, соціальний, ресурсний, екологічний.

Ефекти інвестиційно-інноваційної діяльності взаємопов'язані між собою. Безпосередньо економічні результати пов'язані із науко­во-технічним та соціальним ефектами. У свою чергу, ресурсний й екологічний ефекти виникають лише як наслідок нау­ково-технічного прогресу й опосередковано впливають на економіч­ний ефект.

Економічний ефект визначається перевищенням вартісної оцін­ки результатів інвестиційно-інноваційної діяльності над вартісною оцінкою пов'я­заних з нею витрат.

Економічний ефект інноваційних інвестицій оцінюється прибутком від:

• реалізації удосконаленої продукції;

• впровадження нового технологічного процесу, винаходів, корисних моделей, промислових зраз­ків;

• покращення використання виробничих потужностей.

Науково-технічний ефект інвестиційно-інноваційної діяльності оцінюється такими показниками:

• підвищенням науково-технічного та організаційного рівня виробництва;

• збільшенням частки нових інформаційних технологій та технологічних процесів;

• підвищенням рівня автоматизації й роботизації виробництва;

• підвищенням конкурентоспроможності підприємства та його товарів на вітчизняних і закордонних ринках.

Оцінка соціального ефекту належить до найбільш складних у методологічному аспекті проблем ефективності інвестиційно-ін­новаційної діяльності. Соціальні цілі проектів спрямовані на:

•     досягнення високого рівня соціальної спрямованості інноваційних інвестицій;

•     якісно новий рівень життя населення регіону;

•     подолання технічного відставання країни;

•     реалізація розвинених соціальних гарантій, які базуються на но­вому, більш високому рівні економічного розвитку.

Ресурсний ефект відображає вплив інноваційних інвестицій на обсяг виробництва і споживання того чи іншого виду ресурсів. Ресурсний ефект може бути відображений показниками:

• зростанням продуктивності праці, матеріаловіддачі та фондовіддачі основних засобів ;

•     прискоренням оборотності виробничих запасів, дебіторської за­боргованості, грошових коштів тощо.

Екологічний ефект характеризує вплив інвестиційно-інноваційної діяльності суб'єктів господарювання на довкілля. Екологічний ефект оцінюється:

•     зменшенням забруднення атмосфери, землі, води шкідливими компонентами та кількості відходів виробництва ;

•     підвищенням ергономічності  виробництва 2.

Всі ці ефекти призводить до підвищення конкурентоспроможності української металопродукції. Але зміни у технології можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на соціальні проблеми та навколишнє середовище. Інновації можуть призвести до скорочення чисельності працюючих; підвищення вібрації, посилення шуму, збільшення шкідливих викидів, які погіршують умови праці робітників та загрожують здоров’ю населення регіону. Тому рекомендується проводити екологічний, інституційний та соціальний аналіз, виявити вплив їх на демографічний стан, рівень зайнятості, соціальну структуру, громадське життя, охорону здоров’я і злочинність. При виявленні негативних рис у цих аспектах необхідно розробити заходи по їх усуненню або взагалі відхилити такі інновації від впровадження у практику. При цьому головну роль відіграють експертизи, які повинні проводитися на всіх етапах розробки, впровадження і експлуатації інновації. Втілення інноваційного проекту повинно бути спрямоване на підвищення ефективності народного господарства і поліпшення життєвого рівня народу.

Література:

1. Эксперт №45, 17-23 ноября 2008;

2. ЗУ "Про інвестиційну діяльність" із змінами ЗУ від 16.05.2007.

Необхідність розвитку інноваційних лікарських засобів в фармацевтичній галузі України


Ліснічук Ю.С. студентка другого курсу ФММ, групи УС-81

Останні 4-5 років фармацевтична галузь України зростала аномально високими темпами. Так темпи росту галузі складали 25% на рік, в 2008 році досягши відмітки $2.5 млрд. Але з настанням фінансової кризи, темпи зростання галузі знизились до 3%. Внаслідок здешевлення національної валюти, вітчизняні виробники втратили близько 5% ринку в грошовому еквіваленті, сьогодні їх доля – близько 20%. В таких умовах одним з найважливіших завдань фармацевтичних виробників є розвиток нових інноваційних лікарських засобів, що дозволить підвищити конкурентоспроможність як на вітчизняному, так і на світовому ринках.

1.Виробництво усіх лікарських засобів можна поділити на виробництво генериків( лікарські засоби, що мають таку ж діючу речовину, лікарську форму та ефективність, як і оригінальний препарат, але не мають патентного захисту) та оригінальних, інноваційних лікарських засобів. Сьогодні, в грошовому вираженні, співвідношення генериків та інноваційних препаратів складає 58:42. Більш того, за оцінками експертів, до кінця 2010 року частка генериків зросте до 60%.

2.Збільшення частки інноваційних лікарських засобів дозволить вітчизняним компаніям, по-перше, збільшити прибуток. Так як конкуренція між оригінальними препаратами набагато менша, ніж між генериками, то збільшення частки таких препаратів збільшить дохід від їх продаж. Крім того, законодавчий тиск з боку Європейського Союзу практично унеможливлює продажі генериків на європейському ринку, натомість цінова політика щодо інноваційних лікарських засобів є більш сприятливою для продажу їх на світовому ринку.

По-друге збільшення кількості інноваційних препаратів веде до диверсифікації ринку. Так як у продажу фактично з’являються нові ліки, а не черговий дублікат вже існуючих.

Також необхідність розвитку сегмента інноваційних препаратів обумовлена зростанням попиту на ліки, що пов’язане з підвищенням витрат населення на профілактичні лікарські засоби та старінням населення.

Як правило, саме інноваційні препарати складають левову частку експорту українських компаній, так як вони являються новим лікарським засобом, який зможе конкурувати з іноземною продукцією.

3.В сегменті інноваційних препаратів як в Україні, так і в країнах центральної Європи домінують крупні мультинаціональні компанії(«Actavis», «Stada», «Zentiva»), які мають свої представництва в більшості країн і чия продукція широко представлені в усьому світі. Варто також додати, що глобальні виробники інноваційних препаратів дуже часто розглядають Україну і країни Центрально-Східної Європи як потенційну платформу для клінічних досліджень своїх лікарських засобів. Це обумовлено:

- порівняно невеликими витратами на проведення досліджень в цьому регіоні

- високо чисельністю населення

- обмеженим доступом до інноваційних лікарських засобів на фармринках.

4.Як правило патент на оригінальний лікарський засіб видається на 10-15 років, за таких умов надзвичайно важливо мати відповідне законодавче забезпечення, яке гарантуватиме конфіденційність рецептури і дотримання патентних прав в країні. На жаль, сьогодні українські фармацевтичні компанії мають значні проблеми з реєстрацією оригінальних препаратів та збереженням конфіденційності. Крім того для збільшення випуску інноваційних ЛЗ в Україні необхідно:
  • збільшити фінансування систем охорони здоров’я
  • розвивати приватне медичне страхування
  • поступово впроваджувати систему реімбурсації( відшкодування витрат) лікарських засобів.

5. Сам процес створення нових ЛЗ потребує значних витрат: на виробництво, розробку і клінічні дослідження, навчання лікарів та провізорів, дослідницьке обладнання, спостереження за дією препарату на початковій стадії його просування на ринок, на маркетинг, виконання юридичних та реєстраційних процедур. Витрати на створення одного нового препарату досягають 600 млн. дол. США, причому на доклінічне вивчення й проведення клінічних досліджень оригінального препарату потрібно, в середньому, 8,5 років. Безумовно, така висока ціна на створення нового препарату є одним з ключових факторів орієнтації вітчизняних виробників на виробництво генериків.

6. Сьогодні основною тенденцією, пов’язаною з кризовими явищами та економією витрат є те, що багато оригінальних препаратів втрачають патентний захист і, як наслідок, у локальних компаній збільшуються можливості для виводу на ринок аналогічних препаратів

За оцінками експертів, до кінця фінансової кризи не варто розраховувати на розвиток продаж інноваційних препаратів через економію витрат на охорону здоров’я в Україні.

Література:
  1. Дженерики — альтернатива оригінальним лікарським препаратам, чи боротьба протилежностей? [Електронний ресурс] – Режим доступу: ссылка скрыта
  2. Прогноз розвитку роздрібного ринку генеричних та оригінальних ЛЗ в 2009-20011 роках [Електронний ресурс] – Режим доступу: ссылка скрыта