Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ (НА ПРИКЛАДІ ВИКОРИСТАННЯ НАНОПАПЕРУ В ЕЛЕКТРОНІЦІ)
Крепак Д.К.,студент, НТУУ «КПІ»
Термін „нанотехнологія” випливає по аналогії з „мікротехнологіями”, що існують нині, тобто нанотехнології - це технології, що оперують величинами порядку нанометру. Тому перехід від "мікро" до "нано" - це якісний перехід від маніпуляції речовиною до маніпуляції окремими молекулами. Коли йдеться про розвиток нанотехнологій у світі, маються на увазі такі напрями як виготовлення електронних схем (у тому числі і об'ємних) з активними елементами, розмірами порівнянними з розмірами молекул і атомів, розробка і виготовлення наномашин, маніпуляція окремими атомами і молекулами і збірка з них макрооб'єктів.
Для виготовлення електронних схем в якості прозорої основи використовують скло. Проте воно з багатьох причин не підходить для виготовлення гнучкої електроніки. Для цього прийнято використовувати полімери, але і у них існує ряд проблем. Одна з них – значні коефіцієнти термічного розширення, характерні для більшості полімерів. Для вирішення цієї проблеми створені робочі групи під керівництвом Ларса Берлунга, з включенням до складу фахівців зі Швеції та Японії [1].
У Японії розроблено прозорий матеріал з низьким коефіцієнтом термічного розширення – нановолокнистий папір. По суті, це і є звичайний папір, лише виготовлений з целюлозних волокон діаметром 15 нм. Рослинні волокна утворені більш тоншими целюлозними нановолокнами. Ці нановолокна мають коефіцієнт термічного розширення 0.1 ppm/К, тобто такий же малий, що і у кварцевого скла. При цьому волокна міцні і розсіюють тепло набагато краще ніж скло. Якщо такі волокна щільно упакувати, то отриманий матеріал стає зовсім прозорим, зберігаючи всі згадані вище властивості. Коефіцієнт термічного розширення складає 8.5 ppm/К, що порівнянно із склом. Тепер на папір можна наносити елементи електронних схем і захисні покриття [1,2].
Нанотехнології упроваджуються вже сьогодні. Якщо в 2004 р. в цю галузь в світі інвестовано $8,6 млрд, то до 2015 р. ця сума, за оцінкою американської компанії Lux Research, досягне $1 трлн. Зараз в світі існує близько 16 тис нанокомпаній, а до 2015 року, за прогнозом Національної наукової організації США (NSF), підприємства, які працюватимуть в цій високотехнологічній сфері, створять від 800 тис. до 2 млн нових робочих місць [2].
Компанія Fujitsu ще на початку 2003 року представила досить тонкий і легкий прототип електронного паперу. Проте, суперники японців – фахівці американської компанії E Ink представили зразок свого електронного паперу. У Китаї сьогодні працює близько 800 компаній, нанотехнологій, що займаються впровадженням, і більше 100 профільних науково-дослідних інститутів — абсолютна більшість з них орієнтована на задоволення потреб оборонно-промислового комплексу КНР [4].
Існує кооперація підрозділів таких організацій як Royal Institute of Technology (Швеція), Брукхэвенской национальной лаборатории при Департаменте энергетики США, Stony Brook University (США), Ecole Polytechnique Federale de Lausanne (Франція), Universitatsallianz Metropole Ruhr (Німеччина) [3].
Проаналізувавши сучасний стан розвитку нанотехнологій, а саме виробництво електронного паперу, можна зробити висновок, що реалізація результатів наукових досліджень здійснюються у таких країнах: Японія, Швеція, Америка, Німеччина, Китай, Канада, Австралія. В Україні подібні розробки здійснюють фахівці Академіі наук України за спеціальностями „Наноелектроніка”, „Наномедицина”, „Нанофізика” . Але, на жаль, про електронний папір доки серйозно ніхто не замислюється. Отже, потрібно сприяти державі в організації нової галузі промисловості – наноіндустрії, всесвітньо сприяти створенню в Україні Національної нанотехнологічної програми.
Адже, такий дешевий і простий у виготовленні матеріал – нанопапір - неминуче зажадається в майбутньому для створення гнучких дисплеїв, сонячних батарей, електронного паперу і безліч інших високотехнологічних пристроїв. Міжнародна торгівля такими виробами дозволить розвинутись багатьом країнах і зробити великий крок у сфері нанотехнологій.
Література:
1. Сайт „Наука и техника” - nt-magazine.at.ua
2. Сайт Масачусетського технологічного інституту - www.technologyreview.com
3. Офіційний сайт E Ink Corporation - www.eink.com
4. Офіційний сайт журналу „Nature Photonics” - www.nature.com
Можливості міжнародного співробітництва у поширенні технології вУЛИЧНОГО СВІТЛОДІОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ
Кривенко А.О., студент, НТУУ «КПІ»
В 1809 році винайдена лампа розжарення, яка поступила в масове виробництво лише через 100 років і визначила подальший шлях розвитку суспільства з використанням технічних надбань людства. Але ККД цієї лампи незначний, до 2,5 %, що спонукало вчених створити більш досконале джерело випромінювання. Їх замінили галогенові та люмінесцентні лампи, котрі мали більший коефіцієнт світлопередачі. Їх недоліком є досить висока стартова напруга та шкідливі речовини у складі виробу, на зміну їм створюють світлодіодні модулі освітлення[1].
На сьогодні світлодіодне освітлення непоширене у світі. Стримуючим фактором є ціна світлодіодів. Порівняно з газорозрядними лампами ціна світлодіодних модулів відрізняється від 10 до 200 разів. На рис. 1 приведені деякі світлодіодні та газорозрядні лампи, їх ціна та витрати в ватах на створення одного люмена. Дані прилади створені в Україні, Росії, Китаї, Евросоюзі, США [2],[3],[4].
Рис. 1 Карта розподілу джерел освітлення за економічними характеристиками
Світлодіодні модулі освітлення є перспективні не тільки в країнах з великою ціною на електроенергію (Західної Європи, Північної Америки), але і в країнах з слабо розвинутою електромережею (Африканські і Латиноамериканські країни), їх можна використовувати разом з сонячними батареями (акумуляторами).
Проаналізовані параметри газорозрядних ламп та світлодіодних модулів визначають економічну ефективність використання світлодіодних ламп. Оцінка рентабельності на певному підприємстві країни або в країні взагалі потребує подальших науково-практичних досліджень, а також більш глибокого аналізу пропозицій ринку та наукових вдосконалень в даному напрямі. В результаті є можливість створення конкуренто-спроможного приладу на міжнародному ринку освітлення.
Література:
- Википедия-ссылка скрытаая ссылка скрытая - ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта
- LEDKE Technology Co., Ltd in China - ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта
- ЗАО «Компания Технолог» - ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта
- Мощное светодиодное освещение - ссылка скрыта
ЛОГІСТИКА У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Крикавський Є.В., д.е.н., професор
Рикованова І.С.
Дриль О.І., асистент
Національний університет „Львівська політехніка”, e-mail: YWKryk@PolyNet.lviv.ua
Сучасний етап міжнародного співробітництва знаходиться під постійним тиском тренду глобалізації, визначаючи необхідні умови та пріоритетні напрями, формуючи з образу глобальних організацій зразки для наслідування у всіх сферах їх діяльності. Вихід будь-якого підприємства на зовнішні ринки гіпотетично створює можливість отримання п’яти стратегічних користей (завдяки „присутності”), серед яких [1]:
- користь, що виникає з можливостей організації виробництва на економічно привабливих територіях;
- користь, що виникає з ефекту масштабу (economies of scale);
- користь, що виникає з системного використання засобів підприємства та отримання синергічного ефекту (economies of scope);
- користь, що виникає з уникнення проблем у дистрибуції/торгівлі завдяки своїй присутності;
- користь, що виникає з присутності на відповідному ринку з причини кращого пристосування до його особливостей.
Очевидним є то, що набуття таких користей істотно залежить від наявних конкурентних переваг підприємства. Актуалізації і реконцептуалізації напрямів формування конкурентних переваг у глобальному вимірі і, зокрема, у сфері міжнародного співробітництва сприяє концепція „динамічного діаманту Портера” [2, с. 617]:
- вміння використати потенціал країни (наприклад, засоби, освіту, інфраструктуру) як джерело конкурентної переваги;
- умови попиту (величина ринку, потреби споживачів);
- інтеграція партнерів в ланцюгу поставок (спільні продукти, спільні упаковки, спільні маркетингові та логістичні технології);
- стратегія і структура фірми та конкуренція в секторі.
В контексті викладеного першочерговим у міжнародному співробітництві стає „пом’якшення” впливу наявності кордонів та на підставі цього елімінація бар’єрів в реалізації потоків товарів, послуг, людей, капіталу, що власне в реалізовано в концепції Європейського Союзу. Найбільш системно результат таких рішень може проявитися у функціонуванні міжнародних ланцюгів поставок. Покладаючи в основу дефініції ланцюга поставок (по аналогії із дефініцією логістики) триєдине розуміння, що це, по-перше, філософія управління цілісним потоком в каналі трансформації матеріалів від джерела сировини до кінцевого клієнта, по-друге, стратегічна концепція максимізації доданої вартості (цінності) для кінцевого клієнта, по-третє, інтегрована діяльність з ефективного обслуговування кінцевого клієнта, можемо відслідкувати такі стратегічні зміни:
- зміщення площини конкуренції від окремих до цілих ланцюгів поставок;
- управління ланцюгом поставок як єдиним цілим істотно впливає на реакційну здатність та час виконання замовлення, радикально прискорюючи процеси проектування, виробництва і дистрибуції товарів;
- управління ланцюгом поставок видозмінює стратегію управління якістю, розширюючи її сферу зацікавлення поза виробничі межі вимогами кінцевого клієнта щодо рівня обслуговування;
- в ланцюгу поставок уможливлюється істотна редукція рівня запасів як за рахунок їх цілісної оптимізації, так і за рахунок повноцінної заміни частини цих запасів своєчасною потрібною інформацією, що підвищить і рентабельність капіталу;
- управління ланцюгом поставок видозмінює системний підхід до оптимізації організації в напрямку поглиблення спеціалізації за рахунок логістичного аутсорсингу, зокрема обмеження числа перевізників, укруплення постачальників тощо.
Література:
1. Pfohl Z. Ch. Systemy logistyczne. – Poznań, 1998.
2. Coule J.J., Bardi E.J., Langley C.J. Zarządzanie logistyczne, PWE, Warszawa, 2002