Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Україна та чеська республіка: стан та перспективи міжнародного співробітництва Нанотехнології: економіка майбутнього Механосинтез та оцінка його собівартості. Альтернативні джерела енергії.

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

УКРАЇНА ТА ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Король М. В., Паламарчук Ю. С.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”


Євроінтеграція України – це процес встановлення зв’язків та покращення відносин з Європейським союзом та його країнами-членами. Стратегія євроінтеграції має бути спрямована на утворення нових взаємозв’язків, які йтимуть далі рівня минулого співробітництва, а саме до поступової економічної інтеграції та поглибленої політичної співпраці, включаючи питання зовнішньої та безпекової політики.

Дипломатичні відносини між Україною та Чеською республікою були встановлені у січні 1993 року, коли Україна однією з перших держав світу визнала Чехію як самостійну державу. У 90-х рр. минулого століття у Чеській республіці була проведена приватизація державної власності, внаслідок чого частка держави у ВВП з 97% скоротилася до менш ніж 20% (для порівняння в Україні до 2001 року до приватних рук було передано тільки 60% великих і середніх підприємств). Це викликало приплив закордонних інвестицій, за рівнем яких Чехія була безперечним лідером в Центральній і Східній Європі. Іноземне інвестування допомогло у відносно короткий термін здійснити реструктуризацію і модернізацію промисловості та розвинути інфраструктуру. У 1995 році Чехія першою серед колишніх комуністичних країн була прийнята в Організацію економічного співробітництва і розвитку. Чеська республіка вступила до НАТО 12 березня 1999 року, а до ЄС – 1 травня 2004 року. Після вступу до ЄС економічне зростання Чехії помітно прискорилось до 6-7% на рік.

Нинішній етап відносин між незалежними Україною і Чеською Республікою характеризується динамічним розвитком співробітництва в багатьох сферах, активним формуванням договірно-правової бази (понад 70 міждержавних, міжурядових, міжвідомчих договорів, угод та протоколів, найважливішими серед яких є: Угода про співробітництво у галузі освіти і науки, Будапештська конвенція про договір перевезення вантажів по внутрішнім водним шляхам, договір про правову допомогу в цивільних справах). Яскравим прикладом такого співробітництва є хоча б той факт, що в 1995 році Україна стала членом Ради Європи під час головування у цій організації та за активної підтримки Чеської Республіки.

 Маючи достатньо великий досвід участі у діяльності ООН (протягом останніх років представники України і Чехії головували на сесіях Генеральної Асамблеї ООН), обидві країни є важливими партнерами з точки зору зміцнення їх позицій у цій глобальній організації, активно співпрацюють в питаннях взаємної підтримки на виборах до структур ООН. Зокрема, нещодавно Чехія підтримала кандидатури України на виборах до складу Комісії ООН з наркотичних засобів, до Виконавчої Ради ЮНЕСКО, а також до Економічної та Соціальної Ради ООН. Обидві країни мають спільну позицію щодо того, що безумовним пріоритетом у діяльності ОБСЄ має бути вжиття активних та рішучих кроків у напрямі остаточного врегулювання так званих "заморожених" конфліктів на територіях країн СНД. Під час свого головування протягом липня 2003 року - липня 2004 року у Вишеградській четвірці (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина)  Чехія активно підтримала ідею істотного розширення співробітництва цього неформального міжнародного об’єднання з Україною в нових умовах членства країн четвірки в ЄС - насамперед, щодо передачі євроінтеграційного досвіду, а також у сфері  юстиції та внутрішніх справ.

Торговельно-економічні зв’язки цих двох країн стрімко розвиваються. Українсько-чеський товарообіг у 2009 році, у порівнянні з попереднім роком, збільшився на 29,1% і досяг 2157,9 млн. дол. США. При цьому український експорт збільшився на 52,2% і склав 712,3 млн. дол. США, а імпорт збільшився на 20,2% і досяг 1445,6 млн. дол. США.

Країнам доцільно буде співпрацювати у таких сферах: енергетика, металургія, хімічна промисловість. Ці галузі – провідні в обох державах, також вони є прибутковими та високотехнологічними, тому обмін новітніми розробками, технологіями та «ноу-хау» сприятиме подальшому їх розвитку.

Україні також слід використовувати чеський досвід у галузі машинобудування, що є найважливішою галуззю, яка визначає стан платіжного балансу країни. Пріоритетними сферами економічної співпраці також є: легка та харчова промисловості, сфера послуг, телекомунікації.

В цілому, Україна могла б взяти до уваги чеську модель економічного розвитку для покращення інвестиційного клімату та досягнення такого соціально-політичного та економічного середовища, яке б сприяло розвитку українського підприємництва та економіки в цілому.

Важливим аспектом українсько-чеських стосунків також є те, що Чеська Республіка підтримує євроінтеграційний курс України,  твердо дотримуючись позиції, що Європейський Союз має бути відкритим для всіх європейських держав за тієї умови, що організація їхнього політичного та економічного життя відповідає визначеним критеріям.

Нанотехнології: економіка майбутнього

Коротченкова Ю.О.,УС-71, НТУУ «КПІ»

Нанотехнології мають величезне значення, оскільки незабаром визначатимуть економічне зростання і економічну картину світу в цілому – йдеться про нові ринки, появу товарів і послуг наступного покоління, вплив нанотехнологій на здоров'я людини й довкілля. Нанотехнології відкрили нову еру інтеграції фундаментальних та прикладних інженерних досліджень. Інвестування в цю галузь зросли у 10 разів з 1997 до 2005 р., перевищивши 4 млрд. дол. США у 2005 р. 1. Світовий ринок нанотехнологій в цілому сягнув 700 млрд. дол. із прогнозом в один-два трильйони в 2015-му році.

Механосинтез та оцінка його собівартості. Механосинтез – це процес отримання готового продукту із вихідних речовин шляхом збірки наномеханізмами 2. Існує й зворотній процес розкладання материалів на окремі молекули чи атоми. Головним економічним аспектом процесу є відсутність проміжних стадій обробки матеріалів, що значно зменшує кількість відходів. Додатковим фактором є прискорення виробництва. Обидва ці аспекти суттєво знижують собівартість виробництва. Продукти нанотехнологічної галузі розглядаються як перший крок до економіки майбутнього. Оскільки наномеханізми однаково успішно збиратимуть зовсім різні об’екти, вартість більшості продуктів буде визначатись витраченою на їх виготовлення енергією. Відповідні оцінки граничної вартості виробництва 1 кг продукту з використанням механосинтезу складає 92 дол. США. Предмети, що оточують сучасну людину, здебільшого мають більш високу вартість з розрахунку на 1 кг їх маси.

Альтернативні джерела енергії. Таким чином, потреби «нематеріальної економіки» майбутнього викликають необхідність вдосконалення джерел альтернативної енергії. На цьому шляху необхідно не тільки розвинути енерговіддачу та екологічну безпеку наявних джерел енергії, наприклад, нафти й газу, що збережуть своє значення і в майбутньому (2-й та 4-й рядки у Табл. 1), а також оптимізувати екологічно чисті джерела енергії, недостатньо розвинуті сьогодні. В доповіді наводиться детальний аналіз основних тенденцій подолання енерговикликів майбутнього, частково поданий у Табл. 1. Видно, що домінуючий характер на енергоринку майбутнього матимуть фотовольтаїчні пристрої (останній рядок у Табл. 1), сам потенціал широкого використання яких тісно пов’язаний з прогресом нанотехнологій. Насьогодні, найбільшу ефективність перетворення сонячного світла у електричний струм мають традиційні сонячні елементи на кристалічному кремнії (25%). Наступне місце обіймають тонкі плівки аморфного кремнію й телуриду кадмію (19%). Електрохімічні комірки з нанопористого двооксиду титану та полімерних композитів з додатками фулерену (С₆₀) чи карбонових нанотрубок мають ефективність перетворення поблизу 10 та 5% відповідно. Саме останні нанотехнологічні пристрої переживать зараз період бурхливого вдосконалення й розглядаються серед основних матеріалів енергетики майбутнього.

Таблиця 1. Тенденції подолання енерговикликів майбутнього (по джерелах енергії, у ГігаВтгод) 3

Рік	Нафта	Вугілля	Газ	Атомна та гідроенергія	Біомаса	Вітряна енергія	Фото- вольтаїка
2000 2010 2020 2030 2040 2050 2060 2070 2080 2090 2100	818,4 826,1 850,9 866,9 848,4 817,0 788,9 765,2 752,1 730,9 703,4	86,4 91,4 110,4 134,1 106 77,9 77,7 56,5 24,5 13,9 13,9	104,1 128,4 194,4 245,7 291,6 278,5 253,9 238,9 205,7 174,9 134,7	36,6 37,6 38,5 38,8 37,8 32,4 24,3 21 18 17 15	21,9 31,9 50,9 66,6 79,4 92 96,5 95,4 88 86 83,9	8 58,6 99,2 116,8 124,4 129 130 130,8 131,9 133,1 135,3	6,1 9 12,1 24,3 83,8 262,3 411,1 553,2 695,2 831,8 965,7

Таким чином, використання механосинтезу може забезпечити суттєвий прогрес в економіці. Основне питаня, що постане перед людством в епоху молекулярного виробництва, – здобуття й транспортування великих кількостей енергії. Наведені дані свідчать, що головним чинником зростання енергопостачання є прогрес галузі фотовольтаїчних пристроїв, вдосконалення яких у свою чергу визначається переходом на нанотехнологічну елементну базу.

Література:

1. Growth Market Nanotechnology [Теxt]. Edited by N. Malanowski, T. Heimer, W. Luther, M. Werner. – WILEY-VCH Verlag GmbH & Co., Weinheim, 2006. – 264 р.

2. Interface. Новые экономические аспекты нанотехнологий: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта

3. BSW-Solar: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта