Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Role of Government in Energy Technology Innovation for Sustainable Development
Революція інновацій у книговидавництві: вітчизняний та зарубіжний досвід
Подобный материал:
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   141

Role of Government in Energy Technology Innovation

for Sustainable Development


Gayane Oganesyan, student,

NTUU “KPI”, Department of International Economics


World energy consumption expected to increase substantially over the next 40 years. The energy consumption will require continuing innovation to improve the characteristics of energy-supply technologies and to increase the efficiency with which energy is used to generate the goods and services that society requires. The energy issue is difficult not because of any impending exhaustion of global resources, then, but for more complicated reasons. The first of these is the multiplicity and diversity of the economic, environmental, and security aims that energy strategy serves. The desire to limit costs is often at odds with the aims of increasing reliability, reducing vulnerability, and improving environmental performance. The historically low costs of carbon, oil, natural gas, and many hydropower projects are not likely to be matched by the more abundant fossil, nuclear, and renewable alternatives [1, 2].

The transition towards more sustainable societies will require the development and deployment of new and existing energy technologies (carbon capture and storage), infrastructure technologies (decentralized energy networks), and technologies adopted by consumers (LED lighting (light-emitting diode lighting), hybrid vehicles and micro-generation, which includes wind turbines, hydroelectric plants, photovoltaic solar systems, ground source heat pumps, and Micro Combined Heat and Power (MicroCHP) installations).

The role of government in supporting energy research, development and deployment is targeted primarily to set general frameworks to encourage more sustainable innovations. The resources that government can devote to sustainable energy innovations are limited. Total world’s energy RD&D (Research, Development and Deployment) budget in 2008 was only 14,026,000,000 USD [3]. That is why the private capital should be involved.

The specific government support for sustainable energy RD&D including the costs and risks of different technologies; the different development stage of each technology, diversity within portfolios of technologies; and the role of industrial policy should be justified using the certain priority criteria. The key implications for government energy innovation policy can be set as follows [4]:
  • Government funding for more sustainable energy technologies needs to be increased and rebalanced. Rebalancing would give a greater support to technologies in transition between demonstration and commercial deployment. In the absence of public funding this transition can be too costly and hence too risky for many private companies. The needs and opportunities for enhanced international cooperation on energy-technology innovation are thus both large and urgent. The costs and risks are modest in relation to the potential gains.
  • Government funding needs to be more technology-specific and less lobby dependent.
  • The process of deciding which technologies to choose needs to be more transparent. The government shall develop clear visible overarching strategy that will establish most important criteria for decision-making, and to set the mechanism of development of policies and incentives.
  • Government shall conduct the systematic evaluation of technology support programs. Priorities within this effort should go to technologies that increase efficiency of conversion & end use; promote deployment of locally appropriate renewables; respond to public concerns about nuclear energy; allow carbon sequestration.
  • Innovation policies deal with the peculiarities and constraints of existing energy systems. Government needs to stimulate innovative radical technologies and business models, and ensure that institutions and common infrastructures facilitate their deployment.
  • Government shall support education and research to ensure that organizations and individuals have the knowledge, skills, and incentives to stimulate private investment in innovation.

References

  1. John P. Holdren. The Energy Innovation Imperative: Addressing Oil Dependence, Climate Change, and Other 21st Century Energy Challenges, 2006, yinnovations.org/ideas/policy_library/data/energy_innovation.
  2. John P. Holdren. Energy-Technology Innovation for Sustainable Prosperity. - Symposium on Technology Innovation for Sustainable Prosperity, 2005, ссылка скрыта.
  3. International Energy Agency. Energy Technology RD&D Report, 2009, ссылка скрыта.
  4. Jim Watson. Setting Priorities in Energy Innovation Policy: Lessons for the UK. - Harvard University’s Discussion Papers, 2008 - p. 138-175.



РЕВОЛЮЦІЯ ІННОВАЦІЙ У КНИГОВИДАВНИЦТВІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД


Охріменко А.О., студентка

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”


Не зважаючи на високі темпи заміщення друкованої продукції цифровими аналогами, поліграфія відноситься до галузей, чия продукція користується високим попитом, а інвестування вважається одним із надійних способів розміщення капіталу.

До 1999 р. в Україні спостерігалося стрімке падіння накладів книжок, яке було пов’язане з інфляцією, кризовими явищами в економіці, відсутністю пільг в оподаткуванні. Після отримання пільг зі сплати податків вже у 2000 р. наклади книжок зросли вдвічі. У 2004 р. номенклатура вітчизняних книжок збільшилася майже до 15 тис. назв [1].

За оцінками фахівців Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів обсяги реалізації книжок українського виробництва складають лише 15% від загальних обсягів. Близько 85% книжок, які продаються в Україні – це книжки, вироблені та надруковані в Росії.

Підвищення рівня культурної компетентності українського суспільства, створення потужної системи інформування про вітчизняну книжкову продукцію та умов для розвитку вітчизняної книговидавничої галузі.

Концепцією Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2009-2012 рр. визначено пріоритетні завдання, що мають запобігти занепаду вітчизняної видавничої галузі [2]. За даними опитувань, 46% громадян України не купує книжок, оскільки не має потреби у читанні. Це характерно і для інших країн світу. В Україні на одну особу випускається 1,2 книги, що в чотири рази менше, ніж в Росії та країнах ЄС.

На книжковий ринок впливають такі фактори: конкуренція у виробництві споживчих товарів; книга для багатьох утратила свою самостійну цінність і зазнає дедалі гострішої конкуренції з боку інших засобів інформації та розваг; тиск витрат на підприємство; попит значною мірою задоволений; труднощі у залученні потенційних споживачів продукції.

Зважаючи на приведені вище фактори, які ускладнюють розвиток книговидавництва в Україні, слід звернутися до досвіду провідних книговидавців світу. Сьогодні точиться боротьба за покупця шляхом пошуку нових каналів збуту:

-Продаж через поштові каталоги, книжкові клуби та системи прямих продаж. У розвинених країнах друковані каталоги втратили актуальність. Їм на зміну прийшли Інтернет-технології. В Україні масштаби даного каналу реалізації книжкової продукції зростають.

-Онлайнові магазини типу Amazon. Дана тенденція намітилася і в Україні. Продаж книжок через інтеренет та сайти з електронними книгами пропонує чимало операторів книжкового сегменту: Книжковий клуб, Bizbooks.com.ua, ссылка скрыта, Readbookz.com та інші. Звичайно більша частка онлацнових продаж приходиться на міста-мільйонники.

-Електронне книговидання. До цього відносно дешевого способу книговидання все частіше звертаються навчальні заклади, які попри обмежені бюджети потребують значних обсягів забезпечення навчальних процесів спеціальною літературою. За даними The International Digital Publishing Forum, у 2008 р. обсяг ринку електронних книг в США склав близько 45 млн. дол. (для порівняння: «традиційний» книжковий ринок США оцінюється в 30 млрд. дол. щорічно. Відносно невеликими є обсяги продажу послуг електронних бібліотек.

-Друк за запитом (Print On Demand). Даний підхід з’явився ще в 90-х роках минулого століття. Проте в той час собівартість друку була надто високою. В останні роки у сегменті POD відмічається 500% зростання обсягів реалізації ( за даними західних операторів).

Мають місце відмінності в асортименті електронних магазинів розвинених країн і країн що розвиваються. Так якщо у США в електронному вигляді реалізується значна частка ексклюзивного контенту, паперовий аналог якого відсутній, то в Україні акцент робиться на копіювання книг, які вже вийшли в паперовому вигляді.

Таким чином впровадження нових технологій у книговиданні та книготоргівлі відкриває перед вітчизняними видавництвами широкі перспективи та унікальні можливості щодо створення та поширення «друкованої» продукції.

Література:

1.Хамініч С.Ю., Пилипенко Г.В Книжковий ринок в умовах загальної економічної кризи: стан та можливості розвитку [Електронний ресурс]: ссылка скрыта

2. Розпорядження КМУ від 28 травня 2008 р. N 772-р « Про схвалення Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2009-2012 рр.» [Електронний ресурс]: da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=772-2008-%F0&test=4/UMfPEGznhhf8I.ZiDJLBiIHdlN.sFggkRbI1c