Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНИХ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ З ПІЛЬГОВИМ РЕЖИМОМ ОПОДАТКУВАННЯ
Безрученко В. С., к.ф.-м. н., доцент, с.н.с., професор. кафедри організації оперативно-розшукової діяльності Національного університету державної податкової служби України
Створення сприятливого інвестиційного клімату є запорукою виходу України з кризи. Вітчизняні і закордонні інвестори зацікавлені вкладати гроші в проекти довгострокового розвитку, із значною інноваційною складовою, які орієнтовані на високі технології та наукомістку продукцію.
Розвиток інноваційної економіки потребує створення відповідних правових механізмів, які б, з однієї сторони, надавали певні преференції тим суб’єктам господарювання, що втілюють інноваційні проекти, а з іншої, відсікали недобросовісні спроби деяких підприємців незаконно отримати такі преференції.
Діюче в України нормативне регулювання інноваційної діяльності не повною мірою відповідає вимогам сьогодення. Практично не застосовуються такі стимулюючі механізми, як державне замовлення інноваційної продукції, патронат місцевої влади над інноваційними та інвестиційними проектами, державна фінансова та наукова підтримка окремих, найбільш важливих, інноваційних проектів та програм.
Однією із найважливіших складових економічної політики щодо залучення інвестицій є визначення і реалізація податкової політики, спрямованої на створення оптимального режиму оподаткування інноваційних проектів.
Найбільш важливим напрямком у покращенні інвестиційного клімату в України, на думку автора, є непряме стимулювання інноваційної діяльності через створення пільгового режиму оподаткування інноваційних та інвестиційних проектів.
Спеціальний правовий режим оподаткування, в тому числі і через встановлення низьких (або нульових) ставок мита чи деяких інших податків можна розглядати як наданням суб’єктам інноваційної діяльності додаткових фінансових надходжень, що будуть певною мірою компенсувати можливі проектні ризики.
Зрозуміло, що розвиток інноваційної складової в економіці згодом має привести до зростання внутрішнього валового продукту, збільшення податкових надходжень до бюджету, створення нових робочих місць. Але на етапі розвитку інноваційні проекти потребують підтримки з боку держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів держави підвищення ефективності державного управління інноваційним розвитком має ґрунтуватися на підтримці інноваційних проектів з найбільш оптимальним співвідношенням таких складових, як інноваційність, тривалість життєвого циклу проекту, очікувані «блага», для комплексної оцінки яких потрібно використовувати багатомірний факторний аналіз.
Разом з тим, задля зменшення витрат на ведення бізнесу, значна кількість суб’єктів господарювання вдається до податкового планування, яке вважається важливою і невід'ємною частиною системи фінансового управління в організації та дозволяє знизити податкові виплати [1].
Стратегічне податкове планування здійснюється, як правило, на етапі створення і реєстрації підприємства і направлено на мінімізацію податкових зобов'язань в довгостроковій перспективі (вибір організаційно-правової форми господарювання, вид і профіль діяльності, місце знаходження, тощо). При достатній ефективності спеціального режиму оподаткування для суб’єктів інноваційної діяльності в розрізі зниження податкових виплат матимуть місце і спроби ухилення від сплати податків шляхом реєстрації як інноваційних проектів, які не є такими повною мірою.
Але на початку життєвого циклу проекту важко визначити, чи є інноваційність проекту необхідним елементом його втілення, чи це є засіб отримати преференції від держави. Відсікати такі «недобросовісні» проекти має спеціальний підрозділ в Державному агентстві України з інвестицій та інновацій. Здійснення фахівцями цього підрозділу моніторингу стану реалізації інноваційних та інвестиційних проектів забезпечить оперативне отримання інформації щодо оцінки діяльності суб’єктів господарювання, які отримують податкові пільги, посилить їх відповідальність за своєчасність виконання проектів, а також дозволить проводити аналіз причин їх неефективності.
З метою здійснення заходів з розроблення законодавчих пропозицій щодо покращення інвестиційного клімату, в тому числі з питань режиму оподаткування в сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, між Національним університетом державної податкової служби України та Державним агентством України з інвестицій та інновацій підготовлено Угоду про наукову співпрацю, якою передбачено проведення спільних наукових досліджень з даної тематики.
Література
1. Сайфиева С.Н., Гильманова А.В. «Совершенствование налоговой системы России в целях обеспечения стабильного экономического роста», «Вопросы экономических наук». - № 3. - 2006
СОТРУДНИЧЕСТВО УКРАИНЫ И РОССИИ В НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ СФЕРЕ – ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЕДИНОГО ИННОВАЦИОННОГО КОМПЛЕКСА СССР
Белоусов И.А. студент
Таврический Национальный Университет им. В.И. Вернадского
К началу 90-х гг. СССР занимал второе место в мире после США по научно-техническому потенциалу. Затраты на НИОКР в 1990г. Составляли 3,5 % ВВП. Общее число научных работников на начало 1991г. составляло 1985 тыс. человек, в том числе 542 тыс. докторов и кандидатов наук. Научно-технический потенциал СССР ориентирован на все возможные виды исследований по всем направлениям знаний, но прежде всего на оборонные НИОКР. Развитие ВПК и нашей техносферы привело к тому, что появлялись системы, которые уже трудно назвать только боевыми. Суперкомпьютеры могут служить как в системах обороны, так и для управления экономикой. Спутники, ведя военную разведку, одновременно могут работать и по коммерческим контрактам. Новые конструкционные материалы с равным успехом могут работать в строительстве.
В настоящее время, несмотря на потери после падения СССР, российская наука занимает лидирующие в мире позиции по таким направлениям, как авиационная и космическая техника, атомная энергетика, биотехнология на основе биоинженерии, керамические и сверхтвердые материалы, белковые препараты и компоненты, системы искусственного интеллекта и виртуальной реальности.
Научно-технический комплекс Украины по своему объему и потенциалу был и остается одним из крупнейших в Европе и вторым среди стран СНГ. Научно-технический потенциал Украины находится на высоком уровне для содействия выходу страны из экономического спада.
Основой выхода Украины из нынешней трудной ситуации должно стать возрождение отечественного производства на базе прогрессивных научно-технических достижений и технологий, на создании эффективной системы стимулирования развития украинского научно-технического потенциала и плодотворной инновационной деятельности. Научно-исследовательский комплекс Украины формировался как часть единого комплекса СССР. В этой связи большую роль может сыграть расширение украинско-российского научно-технического сотрудничества, а также сотрудничества с другими странами СНГ. Примером подобного сотрудничества можно представить белорусско-российский суперкомпьютер "СКИФ К-1000", который в ноябре 2004 года был включен в выпуск списка 500 самых производительных компьютерных систем в мире top500 (www.top500.org/list/2004/11/100).
К актуальным направлениям сотрудничества с Российской Федерацией в инновационной сфере следует, прежде всего, отнести такие:
- разработка и усовершенствование нормативно-правового обеспечения инновационной деятельности, механизмов ее стимулирования и защиты интеллектуальной собственности;
- создание механизма формирования и поддержки совместных инновационных проектов;
- развитие инфраструктуры инновационного процесса, включая систему информационного обеспечения, соответствующих банков данных, финансово-экономической и производственно-технологической системы поддержки совместных инновационных проектов;
- создание условий для деятельности совместных предприятий по выпуску наукоемкой продукции и реализации ее как на внутренних рынках Украины и России, так и на рынках третьих стран;
- обеспечение условий для участия активных инновационных предприятий и организаций России в конкурсах, выставках, ярмарках, проходящих в Украине и, наоборот, предприятий и организаций Украины в соответствующих мероприятиях в России.
Тематика совместных украинско-российских инновационных программ может охватывать чрезвычайно широкий спектр отраслей народного хозяйства, прежде всего, это: самолетостроение, судостроение, ракетно-космическая техника, радиоэлектроника, новые материалы и технологии их применения, биотехнологии, нефтедобывающая и нефтеперерабатывающая промышленность и пр.
Источники финансирования совместных инновационных программ должны быть довольно разветвленные. Необходимо привлекать бюджетные ассигнования, средства инновационных фондов, заинтересованных предприятий и организаций, частных фирм и отдельных физических лиц. Механизм финансирования каждой программы и распределение доходов в результате ее реализации может быть похожим на деятельность акционерного общества. Важной составляющей реализации такого механизма является активное привлечение банковского капитала к инновационным проектам.
Для обеспечения нормального механизма финансирования инновационной сферы необходимо обеспечить независимость фондов поддержки такой деятельности от ведомственных интересов. Предоставить статус независимых от министерств юридических лиц таким фондам и предусмотреть для них льготное кредитование как с государственных, так и коммерческих источников финансирования.