Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Проблеми створення національної інноваційної системи на державному рівні
Юхименко Т.В., бакалавр, НТУУ «КПІ»
17 червня 2009 року Уряд затвердив своїм розпорядженням розроблену Державним агентством України з інвестицій та інновацій Концепцію розвитку національної інноваційної системи, що визначає національну інноваційну систему як сукупність законодавчих, структурних і функціональних компонентів (інституцій), що задіяні у процесі створення і застосування наукових знань та технологій, визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови для забезпечення інноваційного процесу.
Незважаючи на певні дії Уряду створенню національної інноваційної системи заважає багато чинників. По-перше, є певне відставання науково-методичного рівня вітчизняних наукових розробок. По-друге, не сформовано теоретико-методологічні основи формування НІС, не вирішено проблеми дослідження підвищення ефективності новітніх вітчизняних інноваційних інституцій і структур. По-третє, у більшості вітчизняних наукових роботах системно не розглядаються соціально-економічні умови, що забезпечують ефективне функціонування НІС, відсутній комплексний аналіз взаємозв’язку елементів НІС, а також рекомендації щодо підвищення ефективності формування НІС. До то ж у деяких дослідженнях НІС розглядається не як важливий інструмент, а як кінцева мета інноваційної політики держави [2].
Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» визначено більше 120 довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. В умовах значного дефіциту фінансових коштів Україна не здатна реалізовувати такий широкий спектр пріоритетів. Враховуючи світовий досвід, можна припустити, що країна реально може собі дозволити розвивати не більше десятка пріоритетних напрямів [1].
У сучасних умовах перехід України до інноваційної моделі економічного розвитку гальмує також незавершеність ринкових перетворень. В умовах нестачі фінансових коштів не створені ефективні механізми залучення фінансових потоків у високотехнологічні галузі, підтримку інноваційної активності у виробництві. Значним є рівень втручання державних органів в господарську діяльність підприємств. Слабо розвинена інституційна інфраструктура ринкової економіки. На жаль, в країні не сформовано чітко визначеного стратегічного курсу соціально-економічного розвитку. Тому стратегія інноваційного розвитку, яку пропонується сформувати ізольовано від реальної економічної практики, може бути представлена лише в загальному вигляді.
При реалізації курсу на інноваційний шлях розвитку спостерігається достатньо спрощений погляд на зміст НІС. Береться за аксіому, що головним є високий темп створення і освоєння нових технологій і наукоємних виробництв, а найважливішими передумовами створення інноваційної економіки вважається наявність високо розвинутого науково-технічного комплексу і відповідної виробничої бази. Питанням підвищення «інноваційної мотивації», здатності динамічного відгуку на виникаючі потреби ринків практично не приділялося уваги [2].
Суттєвим сучасним недоліком розбудови української НІС є прагнення до копіювання досвіду розвинених країн без урахування національних особливостей і ступеня завершеності ринкових реформ. У результаті, багато стратегічних рішень, що приймаються з формування НІС, не приносять бажаного результату.
Щоб зрушити з сьогоднішньої точки повного «замерзання» інноваційної діяльності в Україні, потрібно вирішити питання остаточного розподілу повноважень державного управління інноваційною сферою. Координацію питань інноваційного розвитку слід забезпечувати на найвищому державному рівні. Таким інструментом повинна стати Національна рада з інноваційного розвитку при Президентові України. Варто було б створити консультативну раду з питань формування та реалізації національної інноваційної системи і при Верховній Раді [3].
Не менш важливим є сприяння формуванню наукової спільноти, яка бажає і може виконати відповідні НДКР для комерціалізації наукових знань й отримати нові наукові результати.
Література:
1. Інтерв’ю першого заступника голови Державного агентства з інвестицій та інновацій А. Зайця: Інноваційна модель: потрібні системні зміни // Урядовий кур'єр. - v.ua/index.php? lang=ua&get=141&id=1045
2. Жиляєв І. Б. Особливості формування сучасної національної інноваційної системи України // Інвестиції та інноваційний розвиток. - №4, 2009 р. – С.12-17
3. Перспективи створення національної інноваційної системи в Україні Матюшенко І.Ю. // Головне управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції Харківської обласної державної адміністрації
Секція 3.
Міжнародне Співробітництво в інноваційній сфері:досвід та нові підходи
ПРАКТИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА НА МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОМ ПРЕДПРИЯТИИ «СПЕЦКРАН»
Архипов С.В. Одесский государственный экономический университет
Повышение конкурентоспособности машиностроительных предприятий Украины представляет собой чрезвычайно актуальную и сложную задачу. Ряд макроэкономических и политико-правовых факторов последних десятилетий негативно отразились на развитии промышленного комплекса страны. Среди них – низкий уровень прямых инвестиций в машиностроение (табл. 1), дезинтеграция хозяйственных связей, высокая энергоемкость производства, необходимость конкуренции с лучшими мировыми образцами, финансово-экономический кризис и др.
Таблица 1.
Прямые иностранные инвестиции в машиностроение Украины (тыс. долл.)
| Страна | По состоянию на 01.01.2005 г. | В % к общему объему инвестиций страны |
| США | 31359,73 | 2,7 |
| Кипр | 12400,88 | 1,2 |
| Соединенное Королевство Великобритании | 93456,21 | 10,4 |
| ФРГ | 72189,22 | 11,4 |
| Нидерланды | 6148,65 | 1,1 |
| Россия | 9563,84 | 2,1 |
| Швейцария | 53736,57 | 13,1 |
Вместе с тем, промышленный комплекс Украины имеет огромный потенциал для выпуска конкурентоспособной продукции. Примером эффективного научно-технического сотрудничества, использования высокоточного технологического оборудования и выпуска сертифицированной продукции (государственной системы сертификации УкрСЕПРО) является производственное предприятие «Спецкран», г. Харьков. Предприятие, основанное в 2001 году, практически с нуля, разработало и внедрило в производство более 30 наименований продукции.
Потребителями являются предприятия металлургии, машиностроения, стройиндустрии, энергетики, АПК, угольной, химической промышленности, морские и речные порты, склады, элеваторы, лесопромышленные комплексы, малые и средние предприятия различных отраслей.
Инновационной разработкой 2009 года стал выпуск маневрового мотовоза ММТ-2. В качестве базы изделия принят современный трактор ХТА-220 (г. Харьков). По желанию заказчика ММТ-2 комплектуется двумя моделями двигателей: Д-260.4 производства «Минский моторный завод» (Беларусь) или ЯМЗ-263М2 Ярославского ОАО «Автодизель» (Россия). Муфта сцепления применяется либо производства «LuK» (Германия), либо ЯМЗ (Россия).
ММТ-2 дешевле в 3-4 раза, а по техническим характеристикам не уступает известным зарубежным образцам «Loctrack 82 S» и «Loctrack 100 S» фирмы «Unimog» концерна «Mercedes-Benz».
В свою очередь, применение мотовоза маневренного позволяет предприятию по-новому решить вопрос транспортного обслуживания, значительно улучшить технологию маневровых работ, своевременно производить доставку многономенклатурных грузов, снизить расход энергоресурсов, таким образом, значительно оптимизировать логистические издержки.
Технико-экономическими расчетами установлено, что при грузопотоках до 500 тыс. тонн в год (25-30 вагонов в сутки), применение ММТ-2 позволяет снизить в 1,5 – 2 раза эксплуатационные затраты и добиться экономического эффекта в размере 200 – 250 тыс. грн. в год.