Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСоціально-економічні наслідки безробіття в умовах фінансово-економічної кризи в україні национальные инновационные системы СНГ в контексте проблем Стратегического планирования |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ
Мостова Т.Л., аспірант.
Чернігівський державний інститут економіки і управління
Одна з найбільш гострих проблем, з якою зустрічається населення України – безробіття. Саме з безробіттям пов’язані такі деструктивні явища, як падіння обсягів виробництва, бідність, соціальна напруга, криміналізація. Безробіття є багатофакторним явищем, яке впливає на всі сфери суспільного життя.
Згідно із Законом України “Про зайнятість населення” безробітними вважаються громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.
Безробітні за визначенням Міжнародної організації праці – це особи у віці 15–70 років, які зареєстровані в державній службі зайнятості і одночасно відповідають наступним умовам: не мають роботи; шукають роботу або намагаються організувати власну справу в обстежуваному періоді; готові приступити до роботи протягом найближчих двох тижнів.
Безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства. Його вплив на безробітне життя суспільства суперечливий. У той же час безробіття породжує найтяжкі соціально-економічні наслідки, головні з них:
1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного й фактичного безробіття (і, відповідно, зайнятості). Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування природного рівня безробіття та певних “нормальних” темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП.
2. Економічними збитками від безробіття є також звуження споживчого ринку, нарощування елементів кризи надвиробництва.
3. Високий рівень безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати.
4. При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно і потребують тривалого часу. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають стереотипи трудової поведінки.
5. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя непрацюючої частини населення. Допомоги з безробіття завжди менші заробітної плати, мають тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний й інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у фізичних осіб.
6. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти зі скрутними обставинами (смерть близьких, тюремне ув'язнення й т.п.). Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття. Наявність значної чисельності працездатних осіб, які лише формально зайняті, а фактично не працюють і одержують низьку заробітну плату (або зовсім не одержують її), сприяє збільшенню чисельності зайнятих у нерегламентованій діяльності, ускладненню криміногенної ситуації, загостренню соціальних конфліктів.
Проблема безробіття є актуальним питанням, особливо в умовах фінансово-економічної кризи сьогодення. Головною метою для України є створення такої політики на ринку праці, яка б призвела до зниження рівня безробіття, підвищила рівень мотивації людей до праці, знизила рівень соціальної напруги.
Список використаних джерел:
- Гальків Л.І. Втрати людського капіталу України: чинник безробіття // Економіка і регіон. – 2009. – № 2. – С.110–113.
- Костенко М. Методичні підходи до оцінювання ефективності професійного професійного навчання безробітних // Економіка та держава. – 2008. – №10. – С. 104–106.
- Нікіфоров П., Вольська А. Фінансово-економічні аспекти розвитку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України. – 2008. – №10. –С. 22–30.
национальные инновационные системы СНГ в контексте проблем Стратегического планирования
Мунтиян В.И., д.э.н., профессор, член-корреспондент НАН Украины
Институт экономики и прогнозирования НАН України
Глобальные угрозы человечеству вышли на планетарный уровень. В связи с этим необходимы не заверенья одной страны о выборе правильного пути, а консолидация усилий всех стран с целью не допустить перерастания реальных и потенциальных угроз в планетарную катастрофу. Поэтому нужны новые подходы для объяснения и сглаживания глобальных процессов, наблюдаемых в мире.
Учитывая нестабильность мировой экономики и неспособность мировых экономических организаций бороться с ними, глобализация мировой экономики и поиск эффективного развития стран будет происходить в плоскости регионализма. Являясь географическим и социокультурным звеном, связывающим интегрирующуюся Европу и бурно развивающиеся страны Азиатско-Тихоокеанского региона, государства-участники СНГ, исходя из прогноза глобальных вызовов человечеству, в том числе климатических, используя преимущества межгосударственного экономического сотрудничества, должны занять достойное место в общемировом разделении труда.
В этой связи на СНГ возлагается определенная миссия. По прогнозам в ближайшей перспективе центром экономической активности будет Евразийское пространство, а конкретнее — материк Евразия, который занимает 36,2% площади суши планеты, где производится 68% мирового ВВП и сосредоточено более 70% мировых энергетических запасов. Центральное место в Евразийском пространстве займет СНГ. Содружество обладает значительным потенциалом — занимает 40,7 % территории Евразии, на которой проживает примерно 5,8 % населения и обладает более 40% энергетических запасов.
Государства-участники СНГ имеют все необходимые экономические предпосылки для формирования рынков товаров и услуг. Но основное преимущество СНГ не только в громадных материальных ресурсах, а прежде всего, в духовном и культурном потенциале их народов. Применив современные научные знания, технологии, мы сможем осуществить многоуровневый системный обзор, в котором можно увидеть место государств Содружества и ответить на вопрос, как впишется их экономика в систему мировых хозяйственных связей.
С принятием Стратегии экономического развития на заседании Глав правительств (Кишинев, ноябрь 2008г.), СНГ получило шанс не только на возрождение и экономическое развитие, а на сотрудничество на новых инновационных принципах, которое при гармоническом сочетании духовного развития с экономическим, обеспечит, прежде всего, мир нашим народам. Исходя из того, что этноэкономические системы являются одним из центральных атрибутов неоэкономической цивилизационной модели мирового развития, Стратегия придаст новый импульс развитию СНГ, как региональному объединению, признанному ООН с 1993 года. Принятие Стратегии также дало сигнал мировому сообществу, что у политической элиты государств Содружества есть ясное видение не только сегодняшних проблем, но и своего будущего.
Разумное использование всего комплекса возможностей внутреннего и внешнего характера, включая и взаимовыгодное экономическое сотрудничество, открывает перед странами Содружества реальные перспективы эффективного экономического развития, повышения их удельного веса и влияния на развитие мировой хозяйственной системы.
Только при таких условиях, возможно вырваться из виртуальной экономики и избежать глобального противостояния, которое спровоцировано безудержной эксплуатацией природных ресурсов и погоней за сверх прибылями, несправедливым присвоением доходов и результатов чужого труда, а также подменой реальной стоимости на виртуальную. Государства Содружества должны избежать такого сценария. Находясь в середине грядущего экономического центра необходимо приблизить или переориентировать финансовый центр. Но это не так просто сделать. Основной преградой на пути к реализации этой цели является мировой финансовый кризис, который используется в качестве инструмента экономической войны против наших стран. И как бы успешно не работали экономики государств, они не застрахованы от тех обстоятельств, что из «Центра» придет команда, и посредством финансового кризиса стране будет объявлен дефолт, в результате которого она утратит свои доходы и не способна будет рассчитаться по долгам. Может быть искусственно спровоцирована гиперинфляция, созданы непосильные долги, помощь МВФ и Мирового банка окажется «медвежьей услугой» и государства вынуждены будут рассчитываться своим национальным богатством. Для Украины, например, это будут ее уникальные, плодородные земли. Их потеря обречет население и последующие поколения на нищенское существование, а может быть и рабство на своей, Богом данной земле. Поэтому, правительства должны срочно перестроить финансовые системы и обеспечить экономическую безопасность государств Содружества.