Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Парк ядерных технологий как действующая структура для коммерциализации научных разработок методи інформатизації підприємств рекреаційного комплексу

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

ПАРК ЯДЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КАК ДЕЙСТВУЮЩАЯ СТРУКТУРА

ДЛЯ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ НАУЧНЫХ РАЗРАБОТОК

Каренов Р.С., д.э.н., академик, почетный работник образования РК

Карагандинский государственный университет им. Е.А. Букетова, Казахстан


Инновационная структура разных стран различается по составу участников и включает: 1) инновационные центры или инкубаторы инновационного бизнеса; 2) инженерные центры при университетах; 3) центры промышленных технологий; 4) научные и технологические парки (сокращенно технопарки) [1, С.141].

В технопарке концентрируются инновационные, консалтинговые, обучающие, сервисные, производственные и др. структуры. Наиболее приемлемым для условий инновационного развития Казахстана является разделение технопарков по уровням их взаимодействия на элементы и участников Национальной инновационной системы (НИС): а) национальные научно-технологические парки; б) региональные технологические парки. Национальные научно-технологические парки создаются для обеспечения прорывного (ускоренного) развития отрасли, региона, области знаний, которые являются приоритетными для социально-экономического развития в соответствии с положениями нормативных правовых актов. Региональные технопарки создаются в целях определения, раскрытия и развития инновационного потенциала, инновационной способности региона, обеспечения потребности экономики региона в инновационных продуктах [2, С.120].

Как известно, развитие ядерных технологий и технологий возобновляемой энергетики является необходимым элементом обеспечения энергетической безопасности, индустриально-инновационного развития и повышения конкурентоспособности Республики Казахстан (РК) [3, С.6]. Поэтому для использования всего имеющегося потенциала в городе Курчатове создается Парк ядерных технологий. В настоящее время Парк ядерных технологий – это действующая структура для коммерциализации научных разработок. Основная задача технопарка – создание современной инфраструктуры для развития технологий в приоритетных направлениях деятельности, привлечение отечественных и зарубежных высокотехнологичных разработок, обеспечение их продвижения на рынок и внедрения в промышленное производство. Тем самым технопарк способствует созданию благоприятной инновационной среды в Казахстане для «взращивания» и развития наукоемких компаний, а также созданию привлекательного инвестиционного климата в стране [4, С.7].

Технопарк рассматривает как проекты с высокой степенью готовности к созданию производства, так и проекты, требующие дополнительной проработки.

Принятые к реализации проекты получают всестороннюю поддержку, включающую проведение маркетинговых исследований, научную и патентную экспертизу, помощь в разработке бизнес-планов. Финансирование проектов проводится путем долевого участия технопарка в уставном капитале создаваемой компании и привлечения средств Венчурного фонда «Табыс», а также казахстанских и зарубежных партнеров. В технопарке на базе первого в Казахстане промышленного ускорителя электронов ЭЛВ-4, позволяющего организовать производство материалов с улучшенными эксплуатационными характеристиками, действует комплекс радиационных технологий.

К настоящему моменту в технопарке созданы пять компаний, в основе работы которых зало­жены современные идеи ученых и изобретателей. На завершающей стадии находятся работы по созданию еще двух компаний. Открыт комплекс административно-производственного назначения, в котором, помимо административных помещений, разместились бизнес-центр, бизнес-инкубатор, производственные и лабораторные помещения.

Бизнес-центр на коммерческой основе будет предоставлять консалтинговые, образовательные, сертификационные и информационно-выставочные услуги. Задачей бизнес-инкубатора является организация помощи ученым и предпринимателям в поиске финансовых и технических средств, для развития своего бизнеса, предоставление офисных и консультационных услуг. Лабораторно-производственные помещения, занимающие три корпуса комплекса, будут оснащены современным оборудованием, которое востребовано при доработке инновационных проектов, а также экспертизе и испытаний продукции, выпускаемой компаниями технопарка. Введение в эксплуатацию нового комплекса значительно расширило перечень услуг, оказываемых технопарком. Созданные и создаваемые предприятия получат возможность арендовать современные офисные помещения по ценам значительно ниже рыночных.

Путем привлечения сервисных компаний клиентам Парка ядерных технологий будут легко доступны нотариальные и юридические услуги, услуги по бухгалтерскому сопровождению и переводу информации на иностранные языки. В здании будут доступны современные средства телекоммуникаций, включая высокоскоростной Интернет.

методи інформатизації підприємств рекреаційного комплексу

Корогодова О.О.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”,


Інформатизація підприємств виступає одним зі вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і важливою умовою інтеграції України у світове співтовариство. Можливість формалізації процесу оцінки якості послуг підприємства визначає доцільність використання інформаційно-комунікаційних технологій. Середовищем застосування автоматизованої системи виміру ефекту від користування рекреаційними послугами, що пропонується нами, є сфера рекреації та охорони здоров’я. Однак, ураховуючи те, що особливістю ефективності рекреаційних підприємств є подовження тривалості життя громадян країни та підвищення їхньої дієздатності, що відбивається у зростанні показників ефективності народного господарства, функції системи охоплюють інші сфери національної економіки.

Дослідження, яке проводилось на підприємствах рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим, показало, що статистика непрямого ефекту від користування послугами підприємств відсутня з причин територіальної роз’єднаності оздоровчих установ та медичних закладів. В рамках впровадження загальнодержавної системи електронної системи охорони здоров'я пропонується створення розподіленої в оздоровчих установах бази даних із центральним сховищем показників на веб-порталі Міністерства охорони здоров'я України, на підставі яких визначається рейтинг підприємств рекреаційного комплексу за показником якості. Користуючись основними принципами телематики, нами пропонується оснастити рекреаційні та медичні установи обладнанням, яке необхідно для автоматизації та подальшого використання інформації про стан здоров'я пацієнтів.

На підставі цього дослідження має здійснюватись оцінка ефективності (якості) послуг за таким алгоритмом: дані потрібно консолідувати з наступним відправленням на веб-портал Міністерства охорони здоров'я України [1] (наприклад, на сторінку відділу санаторно-курортного забезпечення або центру медичної статистики), після чого має відбуватись ранжування підприємств, за результатами якого пропонується проводити диференційовану фіскальну політику, що має стати вагомим внеском у конкурентну боротьбу підприємств за покращання показників якості обслуговування.

Серед очікуваних техніко-економічних результатів від впровадження автоматизованої системи мають бути: а) перелік основних джерел економічної ефективності в результаті створення системи та оцінка очікуваних змін основних техніко-економічних та соціальних показників господарської діяльності об'єкту (показників по обсягах реалізованого рекреаційного продукту, собівартості послуг, рентабельності, відрахуванням у фонди економічного стимулювання, рівню соціального розвитку); б) оцінка очікуваних витрат на створення автоматизованої системи управління із розподілом їх по черзі створення системи і по роках; в) очікувані загальні показники економічної ефективності автоматизованої системи.

Для розрахунку ефективності впровадження автоматизованої системи виміру ефекту від користування послугами рекреаційних підприємств застосовуються: показник повернення інвестицій, аналіз ефективності витрат [2]. У більшості випадків, ефективність від впровадження автоматизованих систем носить непрямий характер і визначається такими складовими, як ефективність внутрішньої роботи кожного підприємства окремо та ефективність взаємодії з населенням і органами державної влади. Важливість впровадження телематичних автоматизованих систем визначається не тільки завданням підвищення ефективності окремих суб’єктів господарювання. Без ефективно функціонуючих автоматизованих систем роботи зі документами на підприємствах неможлива ані автоматизація обміну документами між підприємствами та органами державної влади, ані побудова порталів для взаємодії з громадянами і суб'єктами господарювання. Доцільним вбачається застосування методів експертних оцінок при розрахунках показників економічного ефекту від впровадження. Повернення інвестицій очікується не стільки від впровадження автоматизованої системи, скільки від підвищення ефективності бізнес-процесів механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу.

Таким чином, результатом впровадження автоматизованої системи є досягнення оздоровчого ефекту (підвищення працездатності, життєдіяльності людини), у чому проявляється загальний соціально-економічний ефект. Наведений методичний підхід до процесу інформатизації підприємств рекреаційного комплексу є ефективним в умовах інформаційно-інноваційного суспільства, що зорієнтовано на оптимальне використання доступних суспільству ресурсів на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій та перетворення знань й інформації на реальні продуктивні сили.

Література:

1. Міністерство охорони здоров’я України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: ссылка скрыта.
   
2. EJ Mishan, E Quah. Cost-benefit analysis. – Routledge, Abington, 2007. – 400p.