Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Стан та проблеми діяльності технологічних парків України

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Стан та проблеми діяльності технологічних парків України

Заслужений економіст України к. е. н. Мазур О. А., д. е. н., Пустовойт С. В.

ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАНУ, НТУУ ”КПІ”

Інноваційний шлях розвитку економіки в умовах необхідності формування переваг її конкурентоспроможності найповніше реалізує результати новітніх досягнень науки і високих технологій.

Багаторічна практика розвитку економіки високорозвинених країн показує, що лише самі ринкові механізми не спроможні забезпечити необхідний ефект зростання. Тому країнам з високорозвиненою економікою характерні активна державна інноваційна діяльність та забезпечення її соціально-економічного спрямування.

В Україні реєстрацію пройшли 16 технопарків, із яких фактично працюють тільки 8. Серед них провідні позиції посідають три технопарки: ІЕЗ ім. Є.О. Патона, Інституту монокристалів, Інституту напівпровідників, які забезпечують 97 % випуску інноваційної продукції всіх технопарків країни.

Українські технопарки [1, с. 7] за період функціонування виконали роботу в таких обсягах: 119 інноваційних проектів; 3553 нових робочих місця. Якщо враховувати, що на створення одного робочого місця потрібно в середньому 50 тис. грн., то додаткова вигода від діяльності технопарків становила 177,7 млн. грн.; 12,577 млрд. грн. інноваційної продукції (у т.ч. 1,7 млрд. грн. – експорт); 0,924 млрд. грн. – перераховано до бюджету; 0,489 млрд. грн. – державна підтримка інноваційних проектів. В 2000-2004 рр. технопарки займали вагому частку в інноваційній продукції промисловості (до 10%), а в 2005-2009 рр. цей показник значно погіршився, і в 2009 р. їхня частка становила лише 0,9 %. Динаміку техніко-економічних показників діяльності технопарків наведено у табл.1 [1, с. 6].

Таблиця 1. Динаміка техніко-економічних показників діяльності технопарків

Показник	період		зміна	період		зміна
	2000-2001	2004		2005	2009
Реалізація продукції за проектами технопарків, млн. грн.	177	1787	Зростання в 10,2 разу	2273	1900	Падіння в 1,2 разу
Реалізація ІП в рамках спецрежиму, млн. грн.	177	1787	Зростання в 10,2 разу	1600	319	Падіння в 5,02 разу
Постачання на експорт, млн. грн.	74	294	Зростання в 4 рази	367	46	Падіння в 8 разів
Частка ТП в ІП, %	0,5	9,5	Зростання в 19 разів	8,1	0,9	Падіння в 9 разів
Створено нових робочих місць	314	828	Зростанн я в 2,6 разу	399	190	Падіння в 2,1 разу
Перераховано до бюджету, млн. грн.	7	116	Зростання в 16,6 разу	149	19	Падіння в 7,8 разу
Обсяг держпідтримки ТП, млн. грн.	25	173	Зростання в 6,9 разу	34	9	Падіння в 3,8 разу

Позитивні результати діяльності технопарків були досягнуті переважно за рахунок реалізації проектів, прийнятих у 2000-2004 роках в умовах чинного на той час законодавства про технопарки. З 2005 року показники економічної діяльності технопарків почали і продовжують дотепер загрозливо знижуватися. До основних причин такого стану можна віднести: недотримання чинного законодавства і постійна його зміна, що зумовлюють погіршення умов роботи технопарків; протягом 2005, 2006 та практично 2007 року не було прийнято жодного нового проекту технопарків; починаючи з 2005 року різко скорочувалася і дотепер практично зведена до нуля державна підтримка проектів технопарків. У результаті сумісної дії цих трьох основних і низки додаткових чинників було перервано природний перебіг нарощування інноваційного потенціалу країни за рахунок реалізації нових інноваційних проектів (тобто, інноваційний ланцюжок), як це робиться в нормально регульованій економіці.

Назрів ряд заходів, які необхідно прийняти та забезпечити реалізацію щодо подальшої активізації функціонування технопарків. Серед цих заходів, насамперед, визначальними є оперативні, що спрямовані на забезпечення їх подальшої роботи в наступні роки, та кардинальні – для відтворення нормальної діяльності технопарків шляхом поновлення нормативно-законодавчої бази, що діяла в 2000-2004 рр. ЇЇ відтворення та активізація функціонування технопарків могли би бути ефективним антикризовим заходом.

Світова практика підтверджує економічну доцільність запровадження мережі технопаркових структур як базової функціональної складової становлення національної інноваційної системи.