Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Екомодернізм – сучасна парадигма інноваційного типу розвитку економіки України Приоритеты развития горного машиностроения республики казахстан

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Екомодернізм – сучасна парадигма інноваційного типу розвитку економіки України

Караєва Н.В.

Національній технічний університет України «Київський політехнічний інститут»


Парадигма – в методології науки – сукупність цінностей, методів, технічних навиків і засобів, прийнятих в науковому співтоваристві в рамках сталої наукової традиції в певний період часу. Використання терміну «парадигма» в методології науки було закріплено Т.С. Куном [1]. Зміни парадигм, по Куну, відбуваються стрибкоподібно, за допомогою наукових революцій (наукова революція — це зміна науковим співтовариством психологічних парадигм) і називаються зрушеннями парадигм.

Одним з головних шляхів подолання кризового стану української економіки є інноваційний перерозподіл ресурсів (виробничих, трудових, природних) суспільства на користь ефективних, конкурентноздатних наукомістких виробництв. Ефективне використання ресурсів є запорукою прогресивного розвитку виробничих систем, зменшення екодеструктивного впливу на навколишнє середовище (НС), зниження витрат виробництва, покращання менеджменту та підвищення рівня ВВП. Міжнародна практика свідчить, якщо у ВВП країни частка інноваційної продукції складає менше 20%, то національна продукція втрачає конкурентоспроможність. Так, в розвинутих країнах від 60 до 85% приросту ВВП визначається інноваціями і технологічним прогресом [2], в той час як в Україні зростання ВВП на основі нових технологій дорівнює лише 0,7 % .

Сучасний техногенний тип розвитку економіки України призвів до погіршення здоров'я людей, соціального і економічного положення більшості верств населення. Даний тип розвитку можна охарактеризувати як природоруйнівний, що базується на використанні штучних засобів виробництва, створених без урахування екологічних обмежень. Також для техногенного типу економічного розвитку властиві значні негативні экстерналії (зовнішні ефекти). Екстерналії – це зовнішні ефекти (або наслідки) економічної діяльності, які позитивно або негативно впливають на іншу сторону.

До теперішнього часу було висунуто немало теорій, що пояснюють причини екологічної кризи і що пропонують різні варіанти виходу з неї. Можна виділити два підходи, до вирішення проблеми забезпечення екологічно безпечного інноваційного розвитку, що принципово відрізняються:

1) на основі науково-технічного прогресу і впровадження екологічних інновацій;

2) на основі якісної перебудови основ економічного розвитку цивілізації шляхом формування розумних потреб і перебудови екологічної свідомості людей.

Концептуальною основою, що пояснює суть першого підходу є: теорія наздоганяючого розвитку, теорія інновацій і концепція технологічних устроїв.

Необхідність перебудови свідомості людей розвиває Н.Моїсєєв: "Технічній розвиток абсолютно необхідний, але його недостатньо: іншою повинна стати цивілізація, іншим - духовний світ людини, його потреби, його ментальність" [3, с.70]. Також згідно ідеям К.Фрітьофа [4] екологічні проблеми слід розглядати як різні грані системної кризи, яка є, перш за все, кризою уявлень. Криза уявлень обумовлена тим, що більшість з нас і, особливо наші великі соціальні інститути дотримуються концепцій застарілого світогляду, уявлень, неадекватних сьогоднішньому перенаселеному, глобально взаємозв'язаному світу. Загалом концептуальною основою, що пояснює суть другого підходу є концепція сталого розвитку.

На сьогоднішній день основою парадигми інноваційного розвитку, на нашу думку є теорія екологічної модернізації, яка поєднує в собі концептуальні основи вищезазначених підходів. На думку прихильників даної теорії (А. Мовляв, Р. Спааргарен, спираючись на роботи Э. Гидденса, А. Віллі, Дж. Хубера и М. Янічке) в суспільствах з розвиненими демократичними інститутами необхідно створити сприятливе на мікрорівні середовище для екологічної діяльності бізнесу, стимулювати його самоорганізацію. На макро- і мезорівнях на основі суспільної згоди ("договору") вбудувати екологічні обмежувачі у функціонування економіки.

Література:

1. Кун Т.С. Структура научных революций (Перевод с англ. И. Э. Налетова), 1975 [Електронный ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
   
2. Нехорошева Л. Инновационное развитие в условиях «новой экономики» // Наука и инновации. – 2008. – № 3 (61). – С. 45-49.
   
3. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. - М.: Языки русской культуры, 2000. – 156 с.
   
4. Фритьоф К. Паутина жизни. Новое научное понимание живых систем Пер. с англ. под ред. В. Г. Трилиса. — К.: «София»; М.: ИД «София», 2003. — 336 с.
   

ПРИОРИТЕТЫ РАЗВИТИЯ ГОРНОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН

Каренова А.Р., магистрант

Карагандинский государственный университет им. Е.А. Букетова, Казахстан


Для быстрой реализации достижений научно-технического прогресса в практике горного машиностроения необходимо пра­вильно выбрать приоритетные направления его развития. Сегодня, как показывает мировой опыт, к таким направлениям относятся разработка и внедрение высоких технологий с максимальной концентрацией интеллектуального потенциала специалистов.

Технология машиностроения за последние годы обогатилась рядом прогрессивных решений, связанных с существенным по­вышением точности при изготовлении деталей машин, достигаемой при автоматизации производства. Исходным пунктом должно стать развитие тех направлений машиностроения, в которых научно-технический потенциал республики может быть уже сейчас в полной мере реализован при производстве современной горной техники. Это касается разработки и освоения принципиально новых технологических решений, направленных на повышение надежности и долговечности горного оборудования, применение новых прогрессивных материалов, слоистых трещиностойких конструкций, современных средств информационного обеспече­ния производства. Таким образом, к числу важнейших научно-технических мер по значительному обновлению технологической структуры производства горных машин и комплексов следует отнести [1-4]:

• освоение сложных наукоемких технологий, характери­зующихся значительным информационным содержанием с широким использованием достижений микроэлектроники и ЭВМ новых поколений;
  
• внедрение новых средств измерения и методов активного контроля параметров технологических процессов;
  
• расширение стандартизации, унификации и типизации горных машин и оборудования;
  
• сокращение объемов механической обработки и внедрение прогрессивных методов формообразования деталей машин пластическим деформированием;
  
• обновление технологического оборудования, использова­ние техники с учетом опыта достижений мирового стан­костроения.
  

Необходимы поиск и применение альтернативных методов обработки деталей с использованием высокомодульных источни­ков энергии (взрыв, плазма, лазер, магнитные поля с высокой напряженностью). Предстоит обеспечить рост масштабов электронизации и автоматизации производства; освоить использование многопозиционной технологической оснастки с пневмо- и гидрозажимами; интенсифицировать режимы резания с использовани­ем многократных, неперетачиваемых твердосплавных пластин на основе плотных модификаций кубического нитрида бора, синтетических алмазов, новых видов керамики; внедрить систему ав­томатизированной смены инструмента и подналадки его в ходе технологического процесса обработки; «ужесточить» в 1,5-2 раза технические требования по большей части размерных и качест­венных параметров с целью создания конкурентоспособной горной техники с учетом номенклатур деталей горных машин; широ­ко использовать высокопроизводительное многооперационное оборудование с ЧПУ и ГПС для производства деталей небольшими партиями. Комплексные испытания на надежность должны включать испытания как составных частей, так и изделия в целом. Необходимо повышение технологической культуры как неотъемлемой части производства высококачест­венной техники.

Литература:

1. Каренов Р.С. Новая техника и интенсификация угольного производства. – Алма-Ата: Наука, 1989. – 256 с.
   
2. Алтаев Ш.А., Каренов Р.С. Развитие техники и технологии угледобычи в Карагандинском бассейне. – Алма-Ата: Гылым, 1992. – 152 с.
   
3. Каренов Р.С. Минерально-сырьевой комплекс Казахстана в условиях рыночной экономики. – Алматы: РИО ВАК РК, 2000. – 296 с.
   

Каренов Р.С. Моделирование и прогнозирование эффективности горного производства в рыночных условиях. – Караганда: ИПЦ «Профобразование», 2006.