Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Перспективи долара як світової резервної валюти Організаційно-економічний механізм управління державним зовнішнім боргом

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Перспективи долара як світової резервної валюти

Мицик О.О., к.е.н., старший викладач кафедри міжнародної економіки

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»,

Федорова О.Є, студентка групи УК-92 факультету менеджменту та маркетингу

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»


Світовий фінансовий порядок, який базується на доларі і Америці як головному монопольному регуляторі, є вкрай вразливим, а суть дефектної системи полягає в необмеженому виробництві незабезпечених грошей. США можна назвати країною-боржником, тому інфляція є вигідним виходом із ситуації: зростання цін послаблює валюту, а сума боргу зменшується, тим самим штучно підвищується конкурентоспроможність американських товарів і послуг за кордоном, хоч внаслідок доларової інфляції власники доларів стають біднішими на її відсоток. Особливо це стосується країн, які традиційно отримували долари за свою продукцію – КНР, інші країни Південно-Східної Азії, а також експортери нафти з Близького Сходу. Девальвація долара вигідно спрацьовує на економіку Китаю, але на економіку ЄС дешевий євро здійснив серйозний негативний вплив: впав експорт в США, зросли ціни на нафту, збільшився імпорт із Китаю, наслідком чого став глибокий економічний спад у країнах ЄС.

Саме європейська валюта може змінити долар у статусі світової резервної валюти, але країни ЄС платять за це занадто високу ціну. Дорогий євро дав Китаю час розгорнути масштабне кредитування економіки, яке у кінці 2008 – на початку 2009 дозволило економіці країни продемонструвати зростання. Але ЄС не в змозі вічно допомагати Китаю та іншим країнам за власний рахунок. З часом, з метою подолання економічного спаду, дешевий євро спричинить здешевшання нафти, отже, чим більше сьогодні девальвується долар відносно євро, тим більший «відскік» знадобиться долару для того, щоб за потреби надати економіці ЄС поштовх у потрібному напрямі.

На початку вересня 2009 року Конференція з торгівлі та розвитку при ООН запропонувала переглянути статус долара як світової резервної валюти. Пропонується ввести нову систему світової системи співвідношення валют, за якою центробанки країн будуть зобов’язані втручатися заради укріплення або стримування національної валюти залежно від стану світової економіки. Країни Персидського басейну разом з Китаєм, Росією, Японією і Францією розглядають можливість відмови від доларової оплати за нафту, натомість пропонується створення “ корзини валют ”, до якої будуть входити євро, ієна, юань, золото, можливо рубль, та нова валюта, яку планують ввести країни Персидського басейну. Відмова від доларових розрахунків за нафту здійснить серйозний удар по позиціях США в регіоні.

Світ все частіше замислюється про зміну світової валюти, хоч на сьогоднішній день долар зберігає домінуючі позиції у глобальному валютно-торговому обміні. За оцінками експертів, у 2008 році 86% від щоденних операцій на світовому фінансовому ринку котирувалися у доларах, але ця частка знижується (у 2001 році вона становила 90%). Паралельно з девальвацією з початку 2000 року йшов процес повільного зниження частки долара у золотовалютних запасах різних країн: у 1999 році доларові активи складали 71% золотовалютних резервів світу, а вже у 2009 році – менше 65%. Аргентина та Бразилія вже частково відмовилась від доларових відносин, розраховуючись між собою власними валютами. В подальшому планується поширити цей проект на всі країни, які входять у регіональний торгово-економічний союз (Аргентину, Бразилію, Парагвай, Уругвай та Венесуелу), а також на асоційованих членів (Чилі, Болівію, Колумбію, Еквадор і Перу) та запровадити єдину валюту. Про посилення регіональних процесів інтеграції свідчить створення державами, які входять до союзу південноамериканських націй (Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Уругвай та Еквадор), Банку Півдня з капіталом у 20 млрд. доларів.

У долара як світової резервної валюти є ряд фундаментальних недоліків, головним з яких є величезний дефіцит бюджету США. За прогнозами, у поточному році він становить більше 11% від ВВП, при цьому рівень в 5-6% вже вважається критичним. Головна задача на сьогоднішній день – не дати впасти долару, оскільки це загрожує вкрай несприятливими наслідками для всієї світової економіки, але разом з цим потрібно обережно починати замінювати долар у розрахунках, адже витиснення однієї світової валюти іншою не відбувається швидко.

Організаційно-економічний механізм управління державним зовнішнім боргом

Озаріна О.В., к.е.н. доц.

Донецький національний університет економіки і торгівлі


Управління зовнішнім державним боргом — одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. Управління державним боргом – це процес розробки та виконання стратегії управління заборгованістю органів державного управління, яка дозволяє залучити необхідну суму фінансування, виконати цільові установки уряду щодо ступеня ризиків та витрат.

Задача політики в області управління зовнішньою заборгованістю складається в забезпеченні позитивного ефекту від зовнішнього фінансування, не створюючи складних проблем стабілізації макроекономічної сфери і платіжного балансу. Здійснення процесу управління державним зовнішнім боргом потребує визначення об’єкта й суб’єкта управління та організаційно-економічного механізму управління державним боргом з врахуванням особливостей структурного управління зовнішнім боргом, інституційної підсистеми управління й правового забезпечення певної країни.

Об’єктом управління при реалізації політики зовнішніх державних запозичень є зовнішній борг. Державний зовнішній борг України утворюється шляхом виникнення зобов’язань внаслідок отримання кредитів від іноземних держав, міжнародних організацій та фінансово-банківських установ, здійснення державних запозичень на міжнародних фінансових ринках та вступу в дію державних зовнішніх гарантій щодо боргу приватних підприємств.

До складу суб’єктів управління при реалізації політики зовнішніх державних запозичень України входять: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата України, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство юстиції України, Фонд державного майна України.

В проекті закону України «Про державний борг України» пропонується створення структури з управління державним боргом, а саме Агентства з управління державним боргом, що здійснює управління ризиками; аналіз боргового портфеля України; управління коштами Фонду ризику; виконує функції національного координатора з управління ризиками державного боргу; здійснює моніторинг як національних так і зовнішніх фінансових ринків.

Організаційно-економічний механізм (ОЕМ) являє собою сукупність цілей, принципів, стратегії, стратегічних напрямів, системи заходів управління, забезпечення, системи макроекономічних індикаторів, заснованих на узгодженні економічних інтересів задіяних суб'єктів з урахуванням правових норм регулювання економічних відносин, що забезпечують функціонування і розвиток даного типу інтегрованої системи в конкретних умовах.

Організаційно-економічний механізм управління державним зовнішнім боргом включає наступні елементи:

- цілі управління зовнішнім державним боргом;

- принципи управління зовнішнім боргом;

- боргову стратегію управління зовнішнім боргом країни в контексті національних інтересів;

- стратегічні напрями управління зовнішнім боргом;

- систему заходів з управління зовнішнім боргом; організаційне, ресурсне, правове забезпечення процесу управління зовнішнім боргом;

- модель державного управління в сфері зовнішніх запозичень;

- систему макроекономічних індикаторів та методів її оцінки.

Розробка цілісного ОЕМ механізму управління державним зовнішнім боргом дозволить в рамках забезпечення конкурентоспроможності України:

- формувати безлічі припустимих альтернатив способів та форм позик для забезпечення конкурентоспроможності; обмежувати і направляти вибір альтернативного рішення із заданої безлічі; узагальнювати критеріальний базис для вибору альтернативи (оцінка відповідності обраного варіанта рішення цілям стабілізації макроекономічної сфери і платіжного балансу);

- ураховувати властивості економічного розвитку країни як складної соціально-економічної системи, у зв'язку з чим необхідно забезпечувати її взаємодію із середовищем, що включає в себе ринкове, соціальне й політичне, і враховувати при цьому існування протиріччя між довгостроковими і короткостроковими наслідками зовнішньоборгового позикування;

- забезпечувати умови інтеграційної взаємодії, що полягає в перерозподілі ресурсів; оптимальні співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками;

- враховувати суперечливі інтереси між державою, яка надає позику, і приймаючою стороною, що визначає необхідність включення в ОЕМ зворотних зв'язків для коректування цінносних установок учасників і ресурсних складових в забезпеченні позитивного ефекту від зовнішнього фінансування ;