Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Фінансово-кредитне забезпечення національної економіки міжнародними фінансовимиорганізаціями (на прикладі МВФ)
Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи покращення
Зовнішньоекономічна політика та роль держави у формуванні міжнародних відносин 35
Транспортная стратегия России в современных условиях 55
Секція 2. Формування національної та регіональної інноваційних систем в контексті сталого розвитку 60
Стан та проблеми діяльності технологічних парків України 77
ФІНАНСОВЕ забезпечення ІННОВАЦІЙНої діяльності 84
Регіональні ризики інноваційного розвитку в умовах глобальної фінансової кризи 101
Секція 3. Міжнародне Співробітництво в інноваційній сфері:досвід та нові підходи 104
Детермінанти технологічного лідерства в глобальній економіці 108
Бричак Т.П., студентка НТУУ «КПІ» 109
Напрями стратегії інноваційного розвитку в Україні 122
Ефективність інноваційного міжнародного співробітництва 128
Україна та чеська республіка: стан та перспективи міжнародного співробітництва 132
Проблеми розвитку інновацій в Україні 141
Лицензионная деятельность Microsoft Corporation 144
Роль международного сотрудничества в целях 150
Role of Government in Energy Technology Innovation 154
Формування відносин з іноземними інвесторами, як одне з основних завдань держави у розвитку міжнародного співробітництва 157
Міжнародні фактори інноваційно-технологічного забезпечення національної економіки 159
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   141

Фінансово-кредитне забезпечення національної економіки міжнародними фінансовимиорганізаціями (на прикладі МВФ)


Чиківчук Є. УС-51м.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”


Процес глобалізації є невід'ємною частиною лібералізації міжнародної торгівлі, міжнародних валютно – кредитних відносин. Одним із найважливіших акторів глобалізації світогосподарських зв'язків виступає Міжнародний валютний фонд (МВФ), який займає ключове місце в даній системі. Ефект від роботи з МВФ полягає не стільки в отриманні коштів для структурної трансформації економіки, скільки у створенні Фондом "економічної репутації" для країни.

Відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій”, який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВФ. [1]

У зв’язку із світовою кризою, Україна звернулася із проханням до МВФ відносно фінансової допомоги для подолання кризового становища, яке було схвалене в листопаді 2008. Була визначена дворічна програма на загальну суму 16,43 мільярда доларів, що у вісім разів більше за квоту країни. [2] Проте, позика надається не одразу, а траншами близько двох млрд. за квартал. Ця сума є об’ємом торгів на міжбанку за два-три дні. Якщо її рівномірно розтягнути га три місяці, то отримуємо суму інтервенцій в 20-40 млн.дол. в день. Надання таких коштів майже не вплине ні на стабільність валютного курсу, ні на вирівнювання платіжного балансу.

Слід зазначити, що Фонд надає позики за умови обов'язкового погодження з ним зацікавленими країнами програм фінансово-економічної стабілізації та проведення відповідного економічного курсу. Умовами для України виступають: жорсткість умов стягнення боргів населення й підприємств, гнучкий обмінний курс, стримування інфляції монетарними методами, недопущення зростання реальних доходів населення в 2009-2011 роках, жорсткість фіскальної політики, підвищення цін на енергоносії для всіх споживачів до рівня ринкових.

У 2008-2009 роках Україна отримала три транші кредитної допомоги МВФ на суму понад $10,5 млрд. Виділення четвертого траншу, попередньо запланованого на листопад 2009 року, було перенесено на невизначений термін через набуття чинності закону «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 2010 році », проти якого виступає МВФ.[4] Також, для отримання чергового траншу реальний дефіцит бюджету має бути не вище 1% (10 млрд.грн.) ВВП. З урахуванням того, як розвивається економіка України, реально дефіцит становитиме 50 млрд.грн. Оскільки ситуація набаго гірша, МВФ готовий піти на те, щоб дозволити дефіцит у розмірі 3% ВВП, але за умови гарантування його фінансування з неемісійних джерел.

У 2010 році необхідно буде повернути 30 млрд дол приватних і державних кредитів. Україні потрібно реструктуризувати їх на рівні 70%. А співпраця з МВФ безпосередньо впливає на умови реструктуризації. Якщо банки не зуміють домовитися про реструктуризацію боргів, тиск на гривню посилиться, і без кредиту вірогідна її девальвація.

Взаємодія України з Міжнародним валютним фондом є необхідною передумовою для проведення економічних трансформацій та встановлення макроекономічної стабілізації в країнах, оскільки МВФ надає комплексну допомогу країнам – членам, що включає як технічну безкредитну допомогу, так і фінансування за відповідними механізмами, розробленими з урахуванням особливостей даного регіону. Також вона надає можливість Україні користуватися консультативними, експертними та аналітично-прогнозними послугами МВФ, що в умовах економічної глобалізації має винятково важливе значення. Традиційне фінансове програмування та проста модель, яка лежить в його основі, продовжують визначити правила запозичення ресурсів МВФ, тоді як зміст критеріїв надання допомоги, її обумовленість все більш ускладнюється. МВФ, по-перше, все більше орієнтується на ефективне використання приватного сектора як найбільшого джерела капіталу для забезпечення економічного зростання, а, по-друге - вважає недоцільним використання єдиного підходу в розробці програм реформування економіки різних країн, прагне посилити їх внутрішню (національну) складову.

Література:
  1. Довідка про стан та перспективи співробітництва України з МВФ. ссылка скрыта
  2. МВФ дав Україні третій транш кредиту - 3,3 млрд доларів. ссылка скрыта
  3. Лавриненко И. Конец суверенной экономики// Эксперт 3-9 ноября 2008 №43 (186)
  4. МВФ допоможе Тимошенко з бюджетом 2010?. ссылка скрыта
  5. Усаченко: Нам необхідна успішна співпраця з МВФ. on.edc.org.ua/?page_id=8&element_id=6178

Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи покращення


Шубіна К.А.,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»


Проблеми залучення інвестицій у сучасній економічній науці займають центральне положення. Одним із найважливіших питань є забезпечення сприятливого інвестиційного середовища, що значно впливає на процеси відтворення в країні, сприяє залученню у світовий поділ праці, створює необхідні умови для економічного зростання. Процес активізації інвестиційної діяльності гальмує проблема нестачі інвестиційних ресурсів. На думку іноземних інвесторів, основною негативною ознакою інвестиційного клімату в Україні є політична нестабільність, непріоритетні напрями розвитку економічної політики, нестабільна законодавча база питань щодо іноземного інвестування. Проблеми активізації інвестиційної діяльності та покращення інвестиційного клімату досліджували такі науковці: С. Абрамова, В. Геєць, М. Герасимчук, А. Пересада та ін.. Потреба України в іноземних інвестиціях завжди була великою. [3] Саме тому за останні роки державою було удосконалено нормативно правове регулювання. Станом на 1.10.2009 найбільше зріс капітал нерезидентів з Нідерландів – на 560,5 млн дол., Франції – на 323,5 млн. дол., Угорщини – на 182,6 млн. дол., Польщі – на 145,3 млн. дол., Віргінських, Британських островів – на 91,8 млн. дол., до відповідного періоду 2008 року. [2]

Перешкоди, які гальмують залучення іноземних інвестицій:
  • Ускладнена і нечітка податкова система;
  • Складна процедура розміщення капіталів;
  • Недосконалість законодавства та високі проценти за кредитами;
  • Відсутність належної системи страхування по укладеним угодам.

Саме значний підприємницький ризик, який притаманний Україні стримує потік іноземних інвестицій. Останнім часом актуальною стала проблема запобігання легалізації коштів, отриманих шляхом відмивання інвестицій. Україна відповідно до існуючих вимог внесла зміни у чинне законодавство. На сьогодні законодавчими актами, що регулюють відносини у сфері інвестицій, є закони «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та «Про захист іноземних інвестицій на Україні». Відповідно до існуючих актів інвесторам надаються широкі можливості, щодо вибору об’єктів інвестування, але у них не передбачено механізм захисту інтересів іноземних інвесторів. Проте Україна має ряд характеристик, що сприяють реалізації інвестиційного потенціалу:
  • Вигідне географічне положення;
  • Багаті природні та рекреаційні ресурси;
  • Освічена робоча сила;
  • Несформований ринок товарів. Це дає змогу інвесторам вкладати гроші у виробництво будь-якого товару з мінімальними ризиками;
  • Незадоволений попит населення;
  • Низька конкурентоспроможність вітчизняних виробників;
  • Переваги інвесторів у технічних і наукових знаннях. [1]

Між тим попри наявність значних переваг, міжнародними експертами відзначається зниження інвестиційної привабливості нашої країни. За даними Doing Business, Україна за рейтингом реформування бізнес середовища у 2009 році посідає 145 місце серед 181 країн, що нижче на одну позицію, ніж у 2008 році.

Отже, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на зниження рівня інфляції, зменшення ризиків втрати прибутку, удосконалити механізм страхової системи та зменшити збори оподаткування. Також необхідно забезпечити публічність відомостей щодо реєстрації інвестиційних фірм та їх діяльності та вирішення існуючих проблем у функціонуванні системи компетентних органів, які здійснюють регулювання ринку інвестиційних послуг. Отже, проблема вдосконалення інвестиційного клімату досить складна і актуальна, потребує удосконалення правового середовища та у його рамках державного управління.

Література
  1. Благодетелева-Вовк С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств. – К.: «Ельга», 2006. – 248 с.
  2. Прямі іноземні інвестиції в економіку України(щоквартальні показники) за 2009 рік/Державний комітет статистики(Електронний ресурс) – ov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2009/zd/ivu/ivu_u/ivu0309.phpl
  3. Указ Президента України № 1648 від 24.11.2005 р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.06.2005 р. «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні».



Зміст

Секція 1.
Роль Держави в розвитку міжнародного співробітництва 9


Міжнародна передача технологій як інноваційний фактор економічного зростання 9

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ 10

Використання міжнародного досВіду для удосконалення управління науковими дослідженнями та інноваціями з боку держави. 11

Оценка государственной программы по обеспечению аграриев топливом 12

Очікувані наслідки вступу України до СОТ для підприємництва 14

Сучасні тенденції розвитку ринку міжнародних авіаперевезень 16

Украина и ВТО: ожидания и действительность. 18

Principles of Modern Investment 19

Державне регулювання в сфері науково-інноваційно діяльності. 21

РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ ТЕХНОПАРКІВ В УКРАЇНІ 22

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 23

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ 24

МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У РЕФОРМІ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 25

ГЛОБАЛЬНОЕ ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ПРОСТРАНСТВО КАК КАТАЛИЗАТОР МИРОВОГО 26

КРИЗИСА 2008 Г. 26

БІЗНЕС-АНАЛІТИКА ЯК СПОСІБ РОЗВ’ЯЗАННЯ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ 27

ПОДАТКОВА СИСТЕМА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ 28

Впровадження схем менторства малих та середніх підприємств в Україні 29

Роль держави в подоланні ЕКОНОМІЧНої КРИЗи В УКРАЇНІ: СТАН Й ОЧІКУВАННЯ 29

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави 30

Шляхи державного стимулювання металургійних підприємств України до модернізації основних виробничих фондів 31

Формування інноваційної інфраструктури як основа активізації інноваційної діяльності підприємств 32

Потенціал науково-технічного співробітництва України та Росії у сфері авіабудування 33

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 35

THE ROLE OF STATE SUPPORT TO PRODUCERS IN UKRAINE 36

ВПЛИВ ЧЛЕНСТВА В СОТ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ 37

РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНТЕГРАЦИИ РЫНКОВ КАПИТАЛА СТРАН НАФТА 38

AN ANALYTICAL STUDY OF THE PROBLEMS AND BARRIERS OF IRANIAN STONE EXPORT TO UKRAINE 39

Аспекти міжнародного співробітництва України у науково-технічній сфері хімічної промисловості 40

Питання, що їх ставить світова фінансова криза. 41

Підвищення ефективності функціонування системи інформаційного забезпечення як ефективний інструмент розвитку міжнародного співробітництва. 42

БРФФИ – флагман международного научного сотрудничества Беларуси 43

Особенности международных расчетов и факторы на них влияющие 44

Науково-технічні відносини України і Греції 45

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ВИЗНАЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 46

Analysis of the geographic composition of exports and imports 47

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 48

Огляд стану співробітництва України з країнами ЄС: Франція 49

Україна в СОТ: перші результати й наслідки 50

Industrial espionage is a zenith of success Inevitability of using Legal and illegal IE 51

Роль держави у міжнародному співробітництві України та Республіки Білорусь 52

Співробітництво України зі Світовим Банком та Міжнародним валютним фондом. 53

РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 54

Транспортная стратегия России в современных условиях 55

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ПОДОЛАННІ ПРОБЛЕМИ НЕДОСТАТНЬОГО НАДХОДЖЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ 56

ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 57

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В НАУКОВОМУ СЕКТОРІ 58

Секція 2.
Формування національної та регіональної інноваційних систем в контексті сталого розвитку 60


Формування рекреаційно-туристичних систем в Єврорегіонах за участю України та Польщі 61

Інформаційні загрози реалізації технологічної й інноваційної державної політики 62

ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРИ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 63

Методичний підхід до визначення динамічних характеристик економічного виміру сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць 64

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ 65

Розвиток інноваційно-інвестиційних проектів в Україні 66

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 67

МІСЦЕ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 68

інноваційні засади еколого-економічного механізму управління ресурсозбереженням як фактор сталого розвитку 69

ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПОИСКА СРЕДСТВ ДОБЫЧИ И 70

УТИЛИЗАЦИИ ГАЗА МЕТАНА ИЗ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ 70

Екомодернізм – сучасна парадигма інноваційного типу розвитку економіки України 71

ПРИОРИТЕТЫ РАЗВИТИЯ ГОРНОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН 72

ПАРК ЯДЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КАК ДЕЙСТВУЮЩАЯ СТРУКТУРА 73

ДЛЯ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ НАУЧНЫХ РАЗРАБОТОК 73

методи інформатизації підприємств рекреаційного комплексу 74

Регіональне інституційне забезпечення інноваційного розвитку 75

Європейська модель валоризації інновацій 76

Стан та проблеми діяльності технологічних парків України 77

ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ 77

Проблеми національної інноваційної системи України 78

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ 79

национальные инновационные системы СНГ в контексте проблем Стратегического планирования 80

Інноваційно-технологічні зрушення як чинник економічного зростання 81

Формування державної інноваційної політики в контексті сталого розвитку 82

ФІНАНСОВЕ забезпечення ІННОВАЦІЙНої діяльності 84

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК РУШІЙНА СИЛА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ 85

Інноваційність як необхідна умова конкурентоспроможності та основа сучасного економічного розвитку 86

Інноваційно-активні підприємства: показники діяльності в Україні 87

Формування системи екологізації інноваційної діяльності в контексті сталого розвитку 88

Концепція сталого розвитку для машинобудівних підприємств 89

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 90

РЕАЛІЗАЦІЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗРІЗИ 91

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА АКТИВНІСТЬ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 91

Cross-border co-operation on an example of the Euroregion “Bug” 92

РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 93

В КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ 93

КЛАСТЕРИ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ 94

ТЕХНОПАРКИ ЯК ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ 95

СУСПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК КОМПОНЕНТ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 96

ТЕХНОПАРКИ УКРАИНЫ: РЕАЛИИ ИННОВАЦИННОЙ ЖИЗНИ ОБЩЕСТВА 97

Геополітичні та геоекономічні передумови формування стратегії сталого розвитку 98

(на прикладі екологічної політики) 98

СТАЛИЙ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ: 99

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ 99

Регіональні ризики інноваційного розвитку в умовах глобальної фінансової кризи 101

Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств України 102

Проблеми створення національної інноваційної системи на державному рівні 103

Секція 3.
Міжнародне Співробітництво в інноваційній сфері:досвід та нові підходи 104


МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНИХ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ З ПІЛЬГОВИМ РЕЖИМОМ ОПОДАТКУВАННЯ 106

СОТРУДНИЧЕСТВО УКРАИНЫ И РОССИИ В НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ СФЕРЕ – ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЕДИНОГО ИННОВАЦИОННОГО КОМПЛЕКСА СССР 107

Детермінанти технологічного лідерства в глобальній економіці 108

прямки активізації науково-технологічної і інноваційної політики України: пріоритети і шляхи забезпечення 109

Бричак Т.П., студентка НТУУ «КПІ» 109

Оцінка інноваційного потенціалу України в контексті сталого розвитку 110

УКРАЇНСЬКО – ПОЛЬСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 111

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ 112

До питання становлення наукових парків 113

ФАКТОРИ НЕЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ, ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 114

ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ 114

Аналіз інвестиційної привабливості галузі альтернативної енергетики в Україні 115

ІнноваціЙНІСТЬ У ЗАПЕЗПЕЧЕННІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 116

Міжнародне співробітництво України в космічній галузі 117

ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА – ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ 118

Реалізація потенціалу відновлюваних джерел електроенергії в Україні 119

Вплив глобалізаційних процесів на розвиток персоналу міжнародних бізнес-структур 120

можливості міжнародного співробітництва у сфері виготовлення ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ 121

Напрями стратегії інноваційного розвитку в Україні 122

COMPARISON AND ASSESSMENT OF INNOVATION PROJECTS FOR ACHIEVING SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN THE SMALL MANUFACTURING BUSINESS ENVIRONMENT 123

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: 124

УКРАЇНА-НІДЕРЛАНДИ 124

РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО 125

СПІВРОБІТНИЦТВА В СФЕРІ ТУРИЗМУ 125

Трансфер технологій як передумова інтеграції України У світову економіку. 126

Механізм міжнародної торгівлі нанотехнологічними пристроями 127

Ефективність інноваційного міжнародного співробітництва 128

Проблеми управління вартістю підприємства в інтеграційних процесах 130

Науково-технічне співробітництво України та Республіки Казахстан 131

УКРАЇНА ТА ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 132

Нанотехнології: економіка майбутнього 133

Аналіз інвестиційного та науково-технічного співробітництва між Україною та Австрією. 134

міжнародна інноваційна діяльність в Україні 135

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ (НА ПРИКЛАДІ ВИКОРИСТАННЯ НАНОПАПЕРУ В ЕЛЕКТРОНІЦІ) 136

Можливості міжнародного співробітництва у поширенні технології вУЛИЧНОГО СВІТЛОДІОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ 137

Ефекти від реалізації міжнародних інноваційних інвестицій в металургійний комплекс України 139

Необхідність розвитку інноваційних лікарських засобів в фармацевтичній галузі України 140

Проблеми розвитку інновацій в Україні 141

інноваційна складова Конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на міжнародних ринках високотехнологічної подукції 142

Japan and ukraine INTERNATIONAL 143

SCientific and technical cooperation 143

Лицензионная деятельность Microsoft Corporation 144

Транснаціональні компанії та їх роль у науково-технічному співробітництві 145

ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА РОЗВИТОК СФЕРИ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ 146

International technico-scientific cooperation between ukraine and india in sphere of information technology 147

Науково-технічне співробітництво України і Канади 148

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З РОСІЄЮ 149

1.Українсько-російські відносини: шлях до рівноправного співробітництва [текст] / за ред. 149

Д. А. Кудряченко.- К.: нова політика, 2008.-с. 12-17. 149

2. Міністерство закордонних справ України: українсько - російські відносини: [електрон. ресурс]. – режим доступу: ov.ua/mfa/ua/ 149

3. Трансфер наукової продукції між країнами: [електрон. ресурс]. – режим доступу: et.nw.ru/rupec/xml/rus/article-polstd/ruspolstd2000-6-110.xml 149

РОЛЬ МЕЖДУНАРОДНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА В ЦЕЛЯХ 150

ПООЩРЕНИЯ АУДИТА В УПРАВЛЕНИИ 150

Співробітництво України та Російської Федерації у нафтогазовій сфері 151

Кадрове забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва 153

Role of Government in Energy Technology Innovation 154

for Sustainable Development 154

РЕВОЛЮЦІЯ ІННОВАЦІЙ У КНИГОВИДАВНИЦТВІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД 155

ПРО інтелектуальну власність 156

Формування відносин з іноземними інвесторами, як одне з основних завдань держави у розвитку міжнародного співробітництва 157

ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО СТИМУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 158

Міжнародні фактори інноваційно-технологічного забезпечення національної економіки 159

Підвищення ефективності функціонування системи інформаційного забезпечення як ефективний інструмент розвитку міжнародного співробітництва 160

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ 161

УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ 162

ТЕХНОПАРКИ ЯК ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ 163

СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 164

Підвищення інноваційного потенціалу економіки України 165

INTERNATIONAL SCientific and technical cooperation: russia and ukraine 166

АКТИВИЗАЦИЯ УЧАСТИЯ УЧЕНЫХ БЕЛАРУСИ В МЕЖДУНАРОДНОМ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОМ СОТРУДНИЧЕСТВЕ КАК УСЛОВИЕ ФОРМИРОВАНИЯ БЕЛОРУССКОЙ ЭКОНОМИКИ ЗНАНИЙ 167

THE INTERNATIONAL COOPERATION OF EFTA IN FRAMES OF THE EEA AGREEMENT 168

Секція 4.
Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентноспроможності промислового комплексу України 169


структурних деформацій в економіці України на конкурентноспроможність 170

НАПРЯМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ 171

Шляхи підвищення конкурентоспроможності металургійної галузі України на світовому ринку 172

Договір про Енергетичне Співтовариство, як фактор підвищення конкурентоспроможності української енергетичної галузі 173

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 175

Розвиток інформаційного суспільства в Україні як фактор конкурентоспроможності 176

СТВОРЕННЯ ЗАМКНУТОГО ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ В АТОМНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГАЛУЗІ 177

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ 179

ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ ВАЖЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ 180

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАФТОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ 181

Вплив науково-технічного співробітництва на конкурентоспроможність національної економіки 182

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АВІАБУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ 183

Інвестиційне співробітництво між Україною і Польщею 184

ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ 185

НЕСТАБІЛЬНОСТІ 185

ЕКСПОРТОСПРОМОЖНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РОСІЙСЬКОМУ РИНКУ 186

Вплив фінансово-економічної кризи на розвиток світового ринку телекомунікацій 189

Дикий В.С. НТУУ«КПІ», ФММ УС-61 189

Підвищення конкурентоспроможності та експортоорієнтованості вітчизняного 190

автомобілебудування – стратегія виживання в умовах світової фінансово-економічної кризи. 190

Тенденції розвитку світового нафтового ринку 191

НАУКОВО - ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД 192

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ 193

Аналіз стану конкурентноспроможності економіки України у сфері технологій на світовому ринку 194

Підвищення конкурентоспроможності літакобудування України для виходу на арену міжнародної боротьби 195

ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР РИНКОВОГО УСПІХУ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ 196

Міжнародний досвід використання оптичних волокон 197

Технологічний рівень виробництва в Україні 198

Перспективи розвитку металургійного комплексу України в процесі світової глобалізації 199

Розвиток експортної діяльності підприємства як фактор його конкурентоспроможності 200

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ 201

Основные стратегические направления развития предприятий сферы добычи и транспортировки нефти и газа в период глобального экономического кризиса 202

Методы оценки уровня научно-технического потенциала и пути его наращивания для формирования конкурентных преимуществ 203

Підвищення конкурентоспроможності економіки україни за рахунок розвитку кластерних утворень 205

ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АВІАБУДІВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ 206

ЛОГИСТИКА КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ 207

«Нульові» транспортні витрати 208

Автомобілебудування США та Західної Європи в умовах кризи 209

Hауково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу країни 210

Основные аспекты стратегического планирования на предприятия сварочных производств 211

Конкурентоспроможність продукції машинобудівної галузі України 212

Інтеграція України в міжнародний ринок телекомунікацій 213

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 214

Розвиток відновлюваних джерел енергії для підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України 215

МНСТ з провідними європейськими виробниками вітроенергетичного обладнання 216

Реформування аграрно-промислового комплексу – кроки До підвіщення конкурентоспроможності України 217

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 218

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПЛАНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ВИТРАТ 219

Міжнародна передача технології як фактор підвищення конкурентоспроможності України 220

МІЖНАРОДНИЙ ЛІЗИНГ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 221

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МАШИНОБУДІВНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ 222

Науково-технічний прогрес на залізничному транспорті як спосіб підвищення 223

конкурентоспроможності галузі на міжнародному рівні 223

Напрями розвитку та удосконалення міжнародної конкурентоспроможності українського літакобудування 224

ЕНЕРГОЕФЕТИВНІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ІНОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 225

инновационный проект в области социально-экономических отношений 226

О КРИТЕРИИ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ПРОГРЕССА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ 227

Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України 228

ВЛИЯНИЕ МИРОВЫХ ТЕНДЕНЦИЙ НА СТРАТЕГИИ УКРАИНСКИХ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ 229

Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності 230

промислових підприємств 230

Оцінка міжнародного співробітництва в інноваційному сегменті економіки 231

Державна політика енергозбереження – шлях до підвищення конкурентноспроможності УКРАЇНИ 232

Підвищення конкурентоспроможності атомної енергетики України за рахунок міжнародного співробітництва 233

Ченуша О.С. НТУУ«КПІ», ФММ УС-61 233

233

За останні три роки відбулася переоцінка ролі ядерної енергетики у світовому енергозабезпеченні. Сьогодні вже є загальновизнаним, що ядерна енергетика відіграватиме важливу роль у задоволенні світового енергетичного попиту на майбутній період відповідно до принципів стійкого розвитку. Сьогодні в 30 країнах світу експлуатується 439 атомних реакторів, ще 36 реакторів перебувають на стадії будівництва [1]. 233

Основні питання в сфері атомної енергетики в світі: 233

зростаючий попит на енергоресурси на тлі скорочення запасів традиційних вуглеводневих енергоносіїв та зростання цін на них; 233

необхідність захисту навколишнього середовища та вирішення проблеми зміни клімату; 233

загострення глобальної конкуренції за джерела енергетичної сировини; 233

політична нестабільність у країнах – постачальниках та транзитерах енергоресурсів та ін. 233

Для вирішення цих перепон зростає роль міжнародного співробітництва як інструмента координації діяльності, залучення позитивного досвіду, розвитку міжнародної кооперації та об’єднання інтелектуальних і матеріальних можливостей світового співтовариства. 233

Вся міжнародна діяльність у ядерній галузі здійснюється під керівництвом та за участю міжнародних організацій, таких як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня ядерна асоціація (ВЯА), Всесвітня асоціація операторів атомних станцій (ВАО АЕС) та ін. Провідна роль у цьому співробітництві належить МАГАТЕ. 233

Президенти країн Росії та США оголосили про створення міжнародних центрів ядерного паливного циклу – Росія і Глобальне ядерно – енергетичне партнерство (GNEP) – США. В ініціативах країн робиться наголос на втримування нових країн учасниць від діяльності зі збагачення урану й переробки ВЯП, Ці дві складові є основними у створенні замкненого ядерного паливного циклу(ЗЯПЦ). Україна приєдналася до GNEP у вересні 2007 р. і стала чотирнадцятим членом цієї програми. Участь України в GNEP посилить позиції країни на світовому ринку ядерних технологій. Наша держава є членом МАГАТЕ, ВАО АЕС, ВЯА, активно співпрацює з Європейською Комісією, ЄБРР та провідними енергетичними компаніями у рамках міжнародних проектів, двосторонніх програм та прямого партнерства. Також є активним учасником міжнародного співробітництва в ядерній сфері й підтримує всі ініціативи МАГАТЕ, спрямовані на створення режиму безпеки та зменшення глобальної загрози застосування ядерних і радіоактивних матеріалів у терористичних цілях. Україна високо цінує світовий досвід у створенні інноваційних реакторних систем і намагається використати його у розробці перспективних ядерних паливних циклів на середньостроковому і довгострокову перспективу. Це також підкреслив Міністр палива й енергетики України Юрій Продан у своєму виступі на 52–ий Генеральній конференції МАГАТЕ, що відбулася у Відні наприкінці вересня 2008 року [2]. Участь України в багатьох міжнародних програмах під керівництвом міжнародних організацій дають можливість отримати значну та передову технологічну базу і відповіді на проблемні питання (шляхи їх подолання). 233

За оцінками МАГАТЕ, в світі накопичено приблизно 300 тис. т відпрацьованого ядерного палива (у перерахунку на важкий метал). Щорічно світова ядерна енергетика збільшує ці обсяги на 10,5 тис. т, з яких лише третина переробляється [1]. Так як світова спільнота відносить атомну енергетику до пріоритетних то Україні потрібно підвищити свої світові позиції в цій сфері. Створення замкненого ядерного паливного циклу надасть можливість впливу на країни світу та допоможе вирішувати складні політичні та економічні питання. Першою складовою створення ЗЯПЦ є розробка та будівництво заводів по переробці ВЯП, зважаючи на щорічне зростання обсягів ВЯП в світі, що відкривають потенційно привабливий сектор в економіці і притік інвестицій та прибутку. 233

При розробці ЗЯПЦ необхідно враховувати вимоги щодо захисту ядерних об'єктів, ядерної й радіаційної безпеки, що ускладнюють підвищення економічної ефективності атомної енергетики. Для атомних станцій, що працюють у комерційних умовах, висока рентабельність стає критичною. Сьогодні, приватні інвестори все наполегливіше виявляють стурбованість новим явищем «ядерного ренесансу» – зростанням витрат на спорудження реакторів третього покоління. Якщо на початку століття спорудження одного енергоблоку потужністю1000 МВт оцінювалося на рівні US$1 – 1,5 млрд. то сьогодні оцінна вартість одного реактора сягає US$ 6 млрд.. Врегулювання цього питання залежить від вдосконалення технологічної бази та втручання держави. 233

Форми участі академічної науки України у міжнародному науково-технічному співробітництві та її фінансове забезпечення 234

БЮДЖЕТНА ПРОГРАМА ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА 235

Пути повышения международной конкурентоспособности машиностроения Украины 236

Співробітництво з Чехією як фактор зростання національного машинобудування. 237

Перспективы развития украинской атомной промышленности 238

Секція 5.
Інтеграція національних фінансових ринків 240


Сек’юритизація іпотеки в Україні в контексті глобальної фінансової кризи 240

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В МЕТАЛУРГІЮ УКРАЇНИ: СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 242

Залучення інвестиційних ресурсів машинобудівними підприємствами 243

Сутність і роль перестрахування 244

INTEGRATION PROCESSES AND THEIR IMPACT ON STOCK MARKET OF UKRAINE 245

Інтеграція українського ринку страхових послуг в світову систему 246

Принципи венчурного інвестування в національній інноваційній системі 247

Stock Exchanges Worldwide 248

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 249

Загальний огляд грошово-кредитної політики України та рекомендації її розвитку. 250

Участь України в процесі міжнародного руху капіталу 251

Проблемні аспекти розвитку України на міжнародному ринку цінних паперів 252

МЕТАЛИ ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГРОШЕЙ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ 254

Банківська система України в умовах світової фінансової кризи 255

Зарубіжний досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи країн (на прикладі Туреччини) 257

Функціонування фондового ринку України в умовах світової фінансово-економічної кризи 258

Informational security in international collaboration 259

УКРАЇНИ У РЕГІОНАЛЬНИЙ ФІНАНСОВИЙ ПРОСТІР 260

ФІНАНСОВІ КОНГЛОМЕРАТИ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ НА СВІТОВОМУ ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 261

Проблеми ринкової оцінки вартості банків при злитті та поглинанні в умовах нестабільності та ризику 262

Кочетков В.М., д.е.н., проф. НТУУ «КПІ» 262

IPO ЯК СУЧАСНИЙ ДІЄВИЙ МЕТОД ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ 263

Рекомендації Базельського Комітету як основа для зміцнення фінансової стійкості банків 264

Мито як інструмент зовнішньоекономічної політики 265

ШЛЯХИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ДО СВІТОВОГО 267

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА 268

Перспективи долара як світової резервної валюти 269

Організаційно-економічний механізм управління державним зовнішнім боргом 271

Тенденції розвитку українського фондового ринку у 2008 – 2009 рр.. 272

ФІНАНСОВІ КОНГЛОМЕРАТИ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ НА 273

СВІТОВОМУ ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 273

Інвестиції ТНК як засіб розвитку економіки України 274

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ ШЛЯХОМ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 277

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ 278

Activation of investment processes in Ukraine as a key to stability and economic growth. 279

2.Головань І., Ніякого Втручання Держави В Економіку? / І. Головань // Українська Правда – 2009. – 19 Серпня – Умови Доступу: vda.Com.Ua/Authors/Golovan/4ab4f0be4a7d0/ 279

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ НЕРУХОМОСТІ 280

Перспективи розвитку Української фондової біржі 281

Первинне розміщення акцій (ІРО) на світових фінансових ринках як інструмент 282

залучення іноземного капіталу 282

ІНТЕГРАЦІЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ В СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК 283

Аналіз стану фондового ринку України. 285

ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО ГЕОФИНАНСОВОГО ПРОСТРАНСТВА В РАМКАХ ЕВРОПЕЙСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ 286

Фінансово-кредитне забезпечення національної економіки міжнародними фінансовимиорганізаціями (на прикладі МВФ) 287

Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи покращення 288

СЕКЦІЯ 5. ІНТЕГРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 299

Кузнєцова К.О. IPO ЯК СУЧАСНИЙ ДІЄВИЙ МЕТОД ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ 258 299

Мицик О.О., Федорова О.Є. ПЕРСПЕКТИВИ ДОЛАРА ЯК СВІТОВОЇ РЕЗЕРВНОЇ ВАЛЮТИ 264 300

Полонська Є.С., Коробейник О.В, ФІНАНСОВІ КОНГЛОМЕРАТИ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ НА СВІТОВОМУ ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 267 300

Робочий М.Г. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ ШЛЯХОМ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 271 300

300

300