Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
Вид материала | Документы |
СодержаниеБізнес-аналітика як спосіб розв’язання сучасних проблем економіки Податкова система як інструмент економічного стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку україни |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
БІЗНЕС-АНАЛІТИКА ЯК СПОСІБ РОЗВ’ЯЗАННЯ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ
Ломага О.В., студентка групи УС-81, НТУУ « КПІ»
На даний час на ринку інформаційних технологій (ІТ), як і у всіх інших сферах, відбувається рецесія. За оцінками аналітиків, у 2009 році спостерігався спад ринку на рівні 30-50%. Якщо розглянути сферу ІТ за галузями, то програмне забезпечення (ПЗ) та ІТ-послуги збільшили свою частку в структурі ІТ-сфери. Падіння в цих сегментах значно нижче, і за оцінками аналітиків у поточному році їх сумарна частка в структурі витрат на ІТ може за підсумками 2009 року перевищити 20%. Нестабільність розвитку даних сегментів обмежує розвиток конкурентоспроможності галузі.
Рис. 1. Приріст ринку ІТ в Україні, 2005-2009 р.р.
У зв’язку з кризовими явищами все більше компаній звертаються до бізнес-аналітики (Business Intelligence) - це інструменти, які використовуються для перетворення, зберігання, аналізу, моделювання, доставки та трасування інформації в ході роботи над завданнями, пов'язаними з прийняттям рішень на основі фактичних даних. За останні роки ринок BI демонстрував стабільне зростання в межах 10-12%. У поточному році у першому півріччі відбувся певний спад, але зараз спостерігається пожвавлення попиту, пов’язане з розумінням компаній важливості BІ та необхідності в готових рішеннях.
На фоні падіння продажів апаратного забезпечення на 7,5% можна зробити висновок, що саме аналітичні системи є інструментом, що допомагає компаніям вийти з кризи, оскільки у зв’язку з падінням рентабельності, ростом конкуренції, борговими зобов’язаннями та іншим, керівникам необхідно більше уваги приділяти питанням управління, планування, зменшення витрат на виробництво та просування товарів.
За даними дослідження, підготованого Economist Intelligence Unit за підтримки асоціації Business Software Alliance (BSA), Україна набрала 31,4 балів зі 100 можливих та посіла 50 місце з 66. Підйом на 7 позицій у даному рейтингу порівняно з 2008 роком пов'язаний з покращенням показників, які характеризують людський капітал та умови для проведення досліджень та розробок.
Згідно з даним дослідженням Україна має сприятливі умови для розвитку BI, що дозволить компаніям зменшити витрати, використовуючи послуги вітчизняних виробників та швидше вирішити проблеми, пов’язані зі світовою економічною кризою. В майбутньому бізнес-аналітика надасть можливість підвищувати ефективність прийняття рішень та формувати довготривалі стратегії розвитку підприємництва.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Лось А.Ф., аспірант
Чернігівський державний інститут економіки і управління
Економіка будь-якої країни постійно знаходиться в русі, тобто показники її стану змінюються. Фактором впливу на зростання економічного розвитку є проведення урядом ефективної державної політики. Вона передбачає сукупність заходів та методів в системі прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення визначених цілей. ЇЇ складовими є податкова, бюджетна, кредитна, інвестиційна політика та інші.
Головне місце серед зазначеного займає податкова політика, що пояснюється її фіскальною сутністю та фінансовим змістом. Розробка та провадження бюджетної, інвестиційної політики залежать від ефективності податкової системи, так як саме остання створює умови та забезпечує можливості їх виконання. Податкова політика – це сукупність методів, способів та заходів держави щодо впровадження системи оподаткування, форм, методів та механізмів справляння податків [1, с.107]. Податкова система і стабільність її функціонування забезпечує умови, сприятливі для інвестиційно-інноваційного розвитку України. Її інструменти є одним з елементів механізму економічного стимулювання інноваційного розвитку та структурних змін в економіці.
В концепції реформування податкової системи України на період до 2015 року, схваленій Кабінетом Міністрів 19 лютого 2007 року, передбачено ряд заходів щодо вдосконалення механізмів податкового стимулювання економічного розвитку на інвестиційно-інноваційній основі. В ній передбачається зниження податкових ставок, впровадження прискореної амортизації, звільнення від оподаткування частини прибутку, що використовується на введення інновацій. Проте, все це, на нашу думку, не є першочерговим завданням у створенні умов інвестиційно-інноваційного розвитку. Необхідно зазначити, що система оподаткування в Україні є досить ліберальною. Так, за оцінками економістів, величини податкових ставок відносно нижчі, індекс податкового навантаження становить 2,9, що є середнім показником у порівнянні з іншими країнами світу. Тому в цьому питанні необхідно розглядати ступінь рівномірності розподілу податкових зобов’язань між платниками податків, дотримання принципу їх рівності перед законом, а також проблеми правовідносин в системі оподаткування.
За оцінками науковців та економістів, майже 50% економіки України знаходиться в ‘’тіні’’. Дана економічна ситуація є головною проблемою інвестиційно-інноваційного розвитку, а податкова система є основою її вирішення. Таким чином, першочерговим завданням в даному питанні має бути не застосування податкових стимулів через зниження величини податкових ставок, введення пільгового оподаткування, а формування послідовних та визначених механізмів оподаткування, що не спровокують господарюючи суб‘єктів приховувати власні доходи.
Першочерговим завданням має стати розробка механізмів оподаткування, як єдиної цілісної системи, що рівномірно та пропорційно розподілятиме податкове навантаження між суб’єктами господарювання.
Зміна розміру податків, які сплачуються за рахунок прибутку підприємств, має двосторонній характер впливу на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки. Підвищення ставок призведе до зменшення фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, що обмежуватиме власні можливості інноваційного розвитку, але при цьому зростатимуть надходження фінансових ресурсів до бюджетів країни, що можуть бути також використані на інноваційні потреби. За статистичними даними, найбільшу питому вагу за джерелами фінансування технологічних інновацій займають власні фінансові ресурси суб’єктів господарювання. Їх величина становить близько 85% загальної суми на той час, як частка фінансування за рахунок державного бюджету – біля 2%. Отже постає питання доцільності перерозподілу фінансових ресурсів для інвестиційно-інноваційного розвитку країни.
Вирішення питань ефективності механізмів оподаткування надасть можливість економіці стати “прозорою”, реально оцінити фінансові можливості суб’єктів господарювання та використовувати податкові пільги і диференціацію податків як чинник впливу на стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку. Дослідивши дане питання, можна зробити висновок, що податкова система має значний вплив на формування фінансових ресурсів як господарюючих суб’єктів, так і держави, що сприяє зростанню інвестиційно-інноваційної активності в країні. При реформуванні податкової системи необхідно враховувати, що вона є складовою єдиної концепції макроекономічного регулювання та розвитку економіки. Тому її реформа має відбуватися відповідно до цілей та завдань бюджетної системи, політики структуризації економіки, соціально-економічного розвитку країни. В такому випадку це дасть позитивний економічний результат.