Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Міжнародного співробітництва у реформі водного господарства
Глобальное финансово-экономическое пространство как катализатор мирового кризиса 2008 г.
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   141

МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У РЕФОРМІ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА


Кожушко Л.Ф., д.т.н., професор, Мандзюк О.М. аспірант

Національний університет водного господарства та природокористування


Реформи 1990-х років, що проводилися в Україні, охопили усі сфери народного господарства, і найбільш суперечливими виявилися результати реформи сільського господарства, згідно яких роль державних підприємств звелася до мінімуму і утворилася велика кількість землекористувачів недержавних форм власності, які ведуть своє господарство на різних за площею земельних ділянках. Такий результат не міг не вплинути на сферу сільськогосподарських меліорації, які, виходячи зі специфічного розташування нашої держави у різних кліматичних зонах, широко використовуються у сільському господарстві. Реформа сільського господарства проводилася без урахування особливостей побудови меліоративних систем, які будувалися для обслуговування великого колективного господарства на великих сільськогосподарських угіддях. Збільшення кількості землекористувачів у межах однієї меліоративної мережі, призвело до їх неспроможності ефективно та узгоджено використовувати меліоративні мережі, що спричинило руйнування та погіршення технічного стану даних мереж.

З подібними проблемами стикнулася не лише Україна, а й інші постсоціалістичні країни. Реформи у цих країнах здійснювалися відповідно до кліматичних особливостей, традиційної практики ведення господарства, особливостей інфраструктури, законодавства, політичної ситуації, що склалася після розпаду Радянського Союзу. Деякі з країн мали досвід колективного управління водними ресурсами за умов приватної власності на землю або короткий період централізованого управління (Польща, Болгарія, Румунія). Ці країни були близькими до заходу своєю історією, культурними традиціями і мали більше можливостей для розвитку та трансформації своєї економіки завдяки широкій технічній, фінансовій та інвестиційній підтримці країн, членів Європейського Союзу. Тому в деяких країнах реформи у сфері сільськогосподарських меліорацій вже завершилися або знаходиться на завершальному етапі (Угорщина. Східна Німеччина, Чехія), у той час, як у деяких інших країнах він лише розпочався (Україна, Росія).

Для вивчення та узагальнення досвіду цих країн Українським національним комітетом Міжнародної комісії з зрошення та осушення був ініційований проект «Project on Irrigation Management Transfer in European Countries of Transition» («Трансформація зрошувального сектору в європейських країнах»), реалізація якого розпочалася у 2004 році. Необхідно зауважити, що на сьогоднішній день досить широко вивчаються питання зрошувальних меліорацій, оскільки площа земель, які зрошуються зростає у той час як ведення господарства на осушувальних землях скорочується. Учасниками проекту стали 10 країн: Болгарія, Македонія, Німеччина, Польща, Румунія, Росія, Словенія, Словацька республіка, Україна, Угорщина. Даний проект має на меті вивчити та порівняти проблеми, що стоять перед зрошувальним землеробством у країн-учасниць, визначити найкращі вирішення проблем, для стійкого розвитку даних країн, використати на практиці досвід країн-учасниць протягом 10 років. На даний час є узагальнені результати порівняльного аналізу, що робився у рамках даного проекту на основі яких планується розробити відповідні механізми реформування сектору зрошення і в Україні [1].

Даному проекту передував Українсько-голландський проект “Поліпшення управлінням водними ресурсами в Україні (WATERMUK)” у період 2001-2004 рр., який фінансувався програмою голландського уряду “Партнери по воді”. Метою проекту була розробка плану розвитку сільського господарства та використання водних ресурсів на пілотному об`єкті – у Джанкойському районі АР Крим [2].

Серйозну проблему становить трансформація відносин власності в межах осушуваних систем, яка неможлива без державної підтримки та розробки відповідних механізмів, які повинні мати свої особливості, на відміну від тих, що розроблятимуться для зрошувальних систем.

Участь України у подібних проектах дає змогу відповідним органам та установам державного управління, на основі узагальненого досвіду визначити порядок та розробити відповідний механізм трансформації для тієї чи іншої сфери народного господарства, поділитися своїми здобутками та помилками з іншими країнами, заручитися інформаційною та технічною підтримкою країн-учасниць, залучити інвесторів у галузі.

Література:

1. Comparative Assessment of Irrigation Sector Reforms in Central and Eastern European Countries of Transition // Irrigation Sector Reform in Central and Eastern European Countries. – Germany. – 2006. – p. 19-38. 2. vera.org.ua/projects/ewtsim-slubice-work.phpl



ГЛОБАЛЬНОЕ ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ПРОСТРАНСТВО КАК КАТАЛИЗАТОР МИРОВОГО

КРИЗИСА 2008 Г.


Кокодей Т.А. Севастопольский национальный технический университет

Единство мирового финансово-экономического пространства, сложность структуры глобальной финансовой системы, высокий уровень информатизации общества в настоящее время способствуют быстрому масштабному распространению любых кризисных проявлений (как показал опыт мирового кризиса 2008 г.) от локального «очага» возникновения во все основные страны мира.

В начале 2008 г. «эпицентр» кризиса возник в системе ипотечного кредитования США. Со второй половины 1990-х гг. жилищная политика правительства США при администрации Б. Клинтона была направлена на предоставление всем слоям общества, включая малообеспеченных представителей национальных меньшинств, собственного жилья. Обеспечение доступности жилья преимущественно возлагалось на две частные финансируемые государством корпорациями: the Federal National Mortgage Association (Fannie Mae) и the Federal Home Loan Mortgage Corporation (FHLMC) (Freddie Mac), осуществляющие скупку у банков (ипотечных компаний, кредитных союзов) ипотечных кредитов и их секьюритизацию - выпуск обеспеченных данными кредитами ипотечных ценных бумаг, продаваемых инвесторам на мировом открытом рынке. Снижение требований банков к заёмщику по отношению к процентным выплатам, уровню личного дохода, кредитной истории, а также отмена обязательного первоначального взноса способствовала быстрому увеличению числа заявок и процента одобренных заявок на выдачу ипотечных кредитов. Национальный ипотечный долг США с конца 2005 г. до конца 2007 г. вырос на 20, 35% (c 12 099 296 до 14 561 642 млн. дол.) [1].

Доступность ипотечного кредита всем слоям населения искусственно стимулировала значительное увеличение спроса на жилищную недвижимость. Т.о. к 2006 г. стоимость жилья существенно превышала свою нормальную цену за счёт её спекулятивной составляющей.

В 2007- начале 2008 гг. объём неплатежей по некачественным (subprime) ипотечным ссудам достиг критической массы и с начала 2008 года банки приостановили ипотечное кредитование ввиду отсутствия финансирования ипотечных кредитов вышеупомянутыми корпорациями и недостатка ресурсной базы. Начавшись как финансовый, кризис распространился и на экономическую систему страны. В результате острого недостатка доступных кредитных ресурсов число банкротств предприятий в 2008 г. составило 43 546 по сравнению с 28 322 в 2007 г., по прогнозам аналитиков данный показатель в 2009 г. составит около 62 000 [2]. Поэтому в период с апреля 2008 г. по май 2009 отмечается резкое увеличение уровня безработицы с 5% до 9,4% [3]. Число личных банкротств c 2007 г. возросло в 13,1 раз, достигнув отметки 1 074 225 чел. в 2008 г. [2].

Ключевое положение экономики США в глобальном пространстве как крупнейшей национальной экономики обусловило волнообразное распространение кризиса по финансовым и реальным секторам экономик большинства стран мира.

В годы предшествующие кризису существенные объёмы иностранных инвестиций поступали в растущую экономику США из быстро развивающихся стран Азии и Европы. В частности, такая финансовая инновация США как рынок ипотечных ценных бумаг (облигаций), обеспеченных ипотечными кредитами, позволила инвесторам по всему миру интенсивно вкладывать в развитие рынка жилой недвижимости США. К 2006 г. международный рынок данных облигаций получил широкое развитие.

Кроме того, такой приток фондов в США и достаточная низкая учётная ставка ФРС позволила банкам снизить процентную ставку по предоставляемым кредитам, что способствовало возникновению кредитного бума не только в национальных, но и в мировых масштабах к 2005-2006 гг.

Однако, к моменту возникновения кризисных проявлений в США в феврале 2008 - резкого снижения цен и объёмов продаж жилой недвижимости из-за массовых неплатежей заёмщиков по ипотечным кредитам - инвесторы по всему миру, которые имели в собственности крупные пакеты ипотечных облигаций корпораций Freddie Mac и Fannie Mae США на общую сумму около 5,2 триллиона долларов несли лавинообразные убытки. По оценкам МВФ согласно отчёту Global Financial Stability Report по всему миру общие убытки держателей долговых обязательств США, обеспеченные всеми видами кредитов, составят около 2,7 триллиона дол. с 2007 по 2010 гг. [4].

Ввиду убытков иностранных инвесторов – банков и корпораций - по данным долговым активам (преимущественно в странах Западной Европы и быстрорастущих странах Азии) и прекращения предоставления американскими банками международных межбанковских кредитов (развивающимся странам третьего мира), финансовые институты по всему миру ограничили доступ нефинансовых корпораций к получению заёмных финансовых средств, результатом чего является невозможность пополнения оборотного капитала для дальнейшего функционирования и развития, что вызвало кризисные явления и в реальном секторе большинства национальных экономик.

Библиография:

1. Federal Reserve System, https://www.federalreserve.gov/econresdata/releases/mortoutstand/current.php">
2. American Bankruptcy Institute, rld.org/AM/AMTemplate.cfm?Section=Home&CONTENTID=57826&TEMPLATE=/CM/ContentDisplay.cfm

3.Bureau of Labor Statistics, gov/PDQ/servlet/SurveyOutputServlet?data_tool=latest_numbers&series_id=LNS14000000

4. International Monetary Fund, rg/external/np/tr/2009/tr042109.php