Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Аспекти міжнародного співробітництва України у науково-технічній сфері хімічної промисловості
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   141

Аспекти міжнародного співробітництва України у науково-технічній сфері хімічної промисловості


Пацан М.М.,НТУУ «КПІ» ФММ, група УС – 71


Хімічна промисловість відрізняється від більшості інших галузей можливістю створювати нові матеріали з певними властивостями, цього потребували різні галузі і сфери промисловості, це зокрема, космічна техніка і будівництво, фармацевтична, харчова та легка промисловості України.

В окремих районах України розвитку хімічної промисловості сприяє такі три основні чинники – природний, економічний і соціальний. Характер спеціалізації хімічної промисловості і розміщення її підприємств в Україні залежать від наявності сировини, необхідності повної переробки відходів інших галузей господарства, відносно близького розташування споживача продукції хімічних підприємств і наявності кваліфікованої робочої сили.

Деякі види продукції хімічної промисловості України (азотні і калійні добрива, сірка, синтетичні фарбники, кальцинована сода, бром, титанові білила, окремі продукти органічного синтезу) експортуються в інші країни. Тут доцільно побачити показники експорту продукції хімічної промисловості, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Роки

Експорт, млн. дол. США

Зростання експорту, %

Доля в загальній структурі експорту, %

2004

2782,029

43,16

8,51

2005

2990,247

7,49

8,72

2006

3387,259

13,4

8,8

2007

4047,218

19,5

8,2

I півріччя 2008

2576,106

29,4

7,9

Для розширення ринку збуту продукції хімічного комплексу, у травні 2009 року було підписано «Меморандум про співпрацю» між українською компанією DARA Group та Асоціацією всіх Фермерів Нігерії (AFAN) про початок співробітництва з поставки мінеральних добрив українського виробництва до Нігерії з річним обсягом 750 тис. тон. Крім цього було обговорено питання щодо будівництва за проектами українських інститутів та за участі українських будівельників, заводів з виробництва мінеральних добрив та електростанцій в Федеративній Республіці Нігерія.

Зараз щомісячно Україна експортує в середньому 290-300 тис. т карбаміду і близько 78-80тис.т аміачної селітри (у попередні роки експорт селітри складав 130-150 тис. т), сьогодні селітра все більше поставляється на зростаючий внутрішній ринок. Це головні експортні продукти. Окрім того, українські підприємства вивозять кожний місяць до 38-39 тис. т сульфату амонію, 8-9 тис. т амофосу і 19-20 тис. т карбамідо-аміачної суміші (експорт КАСу зріс в 4,5 рази з 2004 р.)

Експорт. В період січень-березні 2009 року збільшились обсяги поставок калійних добрив України на зовнішній ринок і склали 8,2 тис. т. проти 4,3 тис. т. за три місяці минулого року (90%). 

Зменшився експорт: карбамідно-аміачної суміші (далі – КАС) 18,1 тис. т проти 89,5 тис. т. (-79,7%), азотні добрива 894,6 тис. т. проти 1158,1 тис. т. (-22,7%), карбамід 629,9 тис. т. проти 702,2 тис. т. (-10,2%), аміачна селітра 93,6 тис. т. проти 158,4 тис. т. (-40,9%), нітроамофоска 25,3 тис. т. проти 29,5 тис. т. (-55,7%).

Імпорт. В період січень-березні 2009 року зменшились обсяги: поставок азотних добрив в Україну склали 57,2 тис. т. проти 176,8 тис. т. за три місяці минулого року, що становить (-67,6%), аміачної селітри 55,2 тис. т. проти 168,0 тис. т. (-67,1%), калійних добрив 0,7 тис. т. проти 52,3 тис. т. (-98,6%), нітроамофоски 74,7 тис. т. проти 114,3 тис. т. (-34,6%).

Збільшився імпорт карбаміду 1,9 тис. т. проти 1,0 тис. т. (90%).]

Хоча хімічна промисловість і займає важливе місце в сучасному промисловому потенціалі України (частка в ВВП складає 5,5%, в загальному товарообігу промислової продукції – 6,4%, експорті промислової продукції – 12,5%), проте промисловість має проблемні сторони. Особливо проблема загострилась через економічну кризу, яка вплинула на значні структурні зміни в попиті. Найбільш місткі споживачі хімічної продукції значно знизили її споживання через падіння обсягів виробництва, низької покупної спроможності, що стало наслідком дефіциту оборотних коштів і недоступності кредитних ресурсів. Також такий етап занепаду економіки призвели в хімічній промисловості і ряд прихованого безробіття, нестача інвестицій, повільно здійснюється оновлення основних засобів, імпортна залежність в сировинні та напівпродуктів.

Тому зважаючи на основні чинники розвитку хімічної промисловості та виникненню проблем за останні роки, доцільне тут є підвищення ефективності виробництва та оздоровлення економічного стану країни, що дасть змогу реалізувати число заходів по оновленню хімічної промисловості як важливого сектору економіки України. Насамперед, покращення інвестиційного клімату з метою впровадження високих і ресурсозберігаючих технологій та виробництва конкурентоспроможних промислових товарів. Тобто для розв’язання проблем необхідно забезпечити структурні, функціональні, сировинні та інвестиційні зміни.