Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Науково-технічні відносини України і Греції Роль держави у визначенні економічної політики в умовах глобалізації

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Науково-технічні відносини України і Греції

Руденко А. В., УС-91 , НТУУ «КПІ»

Українсько-грецькі зв’язки йдуть коріннями в глибини віків, від періоду Великої грецької колонізації до сучасного повернення греків із різних країн, а також і з України, в Грецію, на батьківщину предків.

Українсько-грецькі відносини є стабільними. Вони мають під собою історичне підґрунтя, духовну і релігійну спадщину античної та візантійської культури. Розбудові цих відносин суттєво сприяє наявність великої грецької громади в Україні. На території України в м. Одесі знаходиться святиня греків - будинок організації "Філікі Етерія", яка розпочала визвольну боротьбу проти отаманського гноблення.

Між двома країнами сьогодні не існує серйозних проблем чи суперечностей.

Греція посідає одне з провідних місць в регіонах Балкан та Східного Середземномор'я, тому партнерські стосунки з нею сприяють можливому виходу на цей привабливий ринок, а через Середземномор'я - до країн Близького Сходу і Північної Африки.

З кінця 1994 року спостерігається стала тенденція до активізації двосторонніх політичних відносин. Значно пожвавився обмін візитами, відбулися політичні консультації між МЗС, прискорилося формування договірно-правової бази, яка складає зараз 30 двосторонніх угод.

Для України Греція є перспективним партнером як член ЄС, НАТО, РЄ, ОЧЕС в плані розвитку відносин з цими інституціями.

Греція підтримує євро-інтеграційні прагнення України. Під час голосування Греції в ЄС та за її активної підтримки у березні 1994 року була укладена угода ЄС з Україною. Відтоді, ратифікувавши цю Угоду, Греція сприяла реалізації елементів Стратегії Євросоюзу щодо України і поглибленню співпраці між ними.

Греція підтримала входження України до Ради Європи, розцінюючи це як важливий фактор зміцнення демократії і безпеки в Європі. Греція позитивно сприйняла бажання України щодо встановлення особливого партнерства з НАТО і співпрацює з Україною в рамках програм ПЗМ.

Спостерігається збіг багатьох позицій двох країн в ООН, існують приклади взаємодії і підтримки, зокрема, добровільний перехід Греції до групи "В" схеми розподілу витрат на операції ООН по підтриманню миру на користь переведення України до групи "С". Греція висловила однозначну підтримку кандидатури України на виборах до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2000-2001 рр. Відбувається співробітництво у справі реформування ООН та Ради Безпеки ООН.

В плані регіонального співробітництва спостерігається близькість позицій двох країн в ОЧЕС, зокрема, щодо розробки та виконання спільних проектів в таких галузях як транспорт, охорона зовнішнього середовища, банківська сфера, зв'язок, подальшої трансформації ОЧЕС та її взаємодії з ЄС.

Має перспективи співпраця парламентарів в рамках ПАЧЕС, ПАРЄ, Міжпарламентської православної асамблеї. Проробляється питання організації у 2002 році офіційного візиту Голови Парламенту Греції А. Какламаніса в Україну на запрошення Голови Верховної Ради України І.С.Плюща.

Торговельно-економічне співробітництво не відповідає потенціалу двох країн, однак останнім часом спостерігається позитивна тенденція до збільшення обсягів товарообігу.

Товарообіг з Грецією за 2001 рік склав 226,8 млн. дол. США, експорт - 180,2 млн. дол. США, імпорт - 46,6 млн. дол. США, позитивне сальдо на користь України - 133,6 млн. дол. США (за даними Держкомстату України).

Станом на 01.01.2002 року на території України діяли 63 підприємства за участю грецького капіталу, з яких 34 - українсько-грецькі спільні підприємства. Обсяг капіталу грецьких інвесторів у статутних фондах цих підприємств складав на 01.01.2002 р. - 20,1 млн. дол. США. Частка грецького капіталу в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну становить 0,5 відсотків.

Двома сторонами 10-11 квітня 2001 р. в Афінах проведено третє засідання українсько-грецької Міжурядової робочої групи з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва.

Слід відзначити прагнення Греції до активного співробітництва у військово-технічній сфері. Широкі можливості співробітництва в галузі військово-технічного співробітництва відкрила підписана під час візиту міністра оборони України О.І.Кузьмука до Греції (жовтень 1997 р.) міжвідомча Угода про військове співробітництво.

В ході візиту в Україну міністра національної оборони Греції А. Тсохадзопулоса 29-31 серпня 1999 року підписано Угоду про військово-технічне співробітництво.

Інші напрямки співробітництва

Динамічно розвивається співробітництво у сфері культури, освіти, гуманітарних зв'язків, молодіжних і туристичних обмінів. Подальшому розвитку співпраці у цих галузях сприяють давні культурні і релігійні традиції і зв'язки, а також укладення міжурядової Угоди про співробітництво у сфері науки, культури та освіти, яка відкриває шлях до практичної державної підтримки взаємних проектів і програм. Помітною подією став випуск у 1997-99 рр. в Афінах двомовного українсько-грецького періодичного видання "Вісник".

Загальний внесок Греції по програмі "Укриття" - 4,74 млн. дол. США.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ВИЗНАЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Сидоренко О.М., студентський проректор з наукової роботи,

Національний університет державної податкової служби України


Цивілізація людства вже певний відтинок часу розвивається відповідно до двох основних тенденцій – глобалізації та формування постіндустріального (інформаційного) суспільства, яке є наступним етапом розвитку людської цивілізації якому передували традиційне (аграрне) і індустріальне суспільство. Саме ці тенденції визначають образ економіки – і світової, і обмеженої рамками окремо взятих держав та їх союзів. Так само глобалізація та формування інформаційного суспільства змінюють суть внутрішньої та зовнішньої політики державних та наддержавних утворень. Саме тому дослідження впливу держави на економічну політику в умовах глобалізації і становлення постіндустріального суспільства є актуальним на сьогодні.

Процеси глобального ро­звитку, що охопили більшість регіонів і секторів світового господарства, принципово змінюють співвідношення між зовнішніми і внутрішніми чинниками розвитку національних господарств на користь перших. Жодна країна не в змозі раціонально сформувати і здійснити економічну політику, не враховуючи вимог світового господарства, що глобалізується, норм поведінки основних учасників світової господарської діяльності. У свою чергу, Україна переживає сьогодні трансформаційний період економічного розвитку і стано­влення, про що свідчать роботи багатьох вітчизняних еко­номістів, зокрема А.. Амоши, Г. Губерної, Ю. Макогона, І. Лукинова, Н. Іванова, Г. Скударя, В. Пайкова, А. Єськова, А. Філіпенко і ін.

Мета роботи: дослідження і аналіз впливу держави на економічну політику в умовах глобалізації.

Об’єкт роботи: економічна діяльність держави в умовах глобалізації.

Предмет роботи: вплив глобалізації на формування економічної політики держави.

Сьогодні процес глобалізації економіки - це процес усві­домлений і життєво необхідний, оскільки, за словами П. Папкова, який висловлює в своїй монографії думку ба­гатьох учених-економістів: «У сучасних умовах конкуренції глобалізації стійкий економічний успіх компанії забезпечу­ється турботою про стратегічне майбутнє розвитку бізнесу [1]. При цьому мова йде про принципово нові пріоритеті діяль­ності - не лише про завоювання й утримання позицій на ринках збуту, стабільні темпи їх зростання, а й головним чи­ном про цілеспрямовану концентрацію зусиль на довготри­валих стратегічних завданнях, пошук фундаментальних за­собів досягнення цілей більш високого рівня для прориву в нову світову економіку XXI століття» [2].

Кажучи про включення України у світові глобалізаційні процеси, що відбуваються, необхідно відзначити, що воно має бути достатньо вибірковим і гнучким, як говорить В. Панков: «Внутрішня стратегія і політика України мають бути глобально орієнтованими - конкурентоспроможними І ефективними, з погляду протидії новим руйнівним впливом глобалізації. І прагматичними, з погляду використання но­вих можливостей і переваг, які вона приносить» [3]. А А. Амоша робить акцент на тому, що Україна, яка знахо­диться в періоді економічної кризи, повинна використову­вати концепцію промислового розвитку, яка «потребує кар­динальної переорієнтації його моделі на прогресивні сучасні чинники - інформаційно-технологічні, творчо - інтелектуальні, соціальні» [4].

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що глобалізація світової економіки, регіоналізм і світові інте­граційні процеси сьогодні є серйозним викликом для економік світових держав і укра­їнської економіки зокрема, а регіоналізм, зокрема, «новий регіоналізм» мегаінтеграційних об'єднань - це один із компонентів нової парадигми міжнародно-економічних стосунків, який не урегульовується класичним ринковим механізмом і потребує втручання держави. Таким чином, ситуація складається так, що без правильного відно­шення держави до економічної глобалізації і регіоналізму, без врах­ування цих тенденцій при розробці заходів по стимулюванню економічного зростання України і підвищення її рейтингу на світовому рівні, а також управлінню рівнем загальнодержав­ної конкурентоспроможності, без розумної і ефективної полі­тики, її адаптації до умов, що склалися, не дозволить не пише не зайняти гідного місця у світовій економіці, що глобалізується, а й не дасть можливості вирішити проблеми внутрішньо економічного характеру. Дана теза стосується не тільки України, а й всіх інших членів світового економічного співтовариства. Тож бачимо, що в умовах глобалізації держава повинна активно втручатися в економічну політику і бути її визначником.

Література

1. М. В. Корж Особливості і проблеми розвитку національної економіки в умовах глобалізації // Формування ринкових відносин в Україні, №2 (93), 2009 – с. 71-75
   
2. А. П. Кривак Секторні пріоритети національних економік в умовах глобалізації // Формування ринкових відносин в Україні, №2 (93), 2009 – с. 75-79
   
3. Леоненко П. М., Черепні на О. І. Сучасні економічні системи: Нач. посіб. – К.: Знання, 2006. – 640с.
   
4. Шевчук О. Б. Глобально-індустріальна економіка та синергетичний підхід до її дослідження. – Київ: Фенікс,2004. – 112 с.