Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВплив членства в сот на інвестиційну привабливість україни Регулирование интеграции рынков капитала стран нафта |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
ВПЛИВ ЧЛЕНСТВА В СОТ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ
Палієнко І.В., УС-71, НТУУ „КПІ”
Світова організація торгівлі (СОТ) є єдиною міжнародною організацією, яка опікується правилами торгівлі між державами. Для кожної країни членство в СОТ є обов’язковою умовою повноцінної інтеграції у світове господарство. Для України вступ до СОТ (16 травня 2008 рік) забезпечив міжнародно-правовий рівень торговельних стосунків з країнами-членами Організації.
Членство України в СОТ повинно було стимулювати додатковий приріст ВВП обсягом 1,5-2 млрд. дол. США, за сприятливих обставин – до 4 млрд. доларів (за підрахунками Українського національного комітету Міжнародної торгової палати). За даними Міністерства економіки України приплив іноземних інвестицій повинен був скласти 500 млн. дол. США. Тому тема впливу вступу України до СОТ на її інвестиційну привабливість є актуальною і потребує дослідження.
Через позитивну динаміку чистого приросту іноземних інвестицій (2005 рік – 7,8 млрд. дол. США, 2006 рік – 4,7 млрд. дол. США, 2007 рік – 7,9 млрд. дол. США) перевагою членства України в СОТ повинно було стати зростання іноземних інвестицій в Україну. В 2008 році чистий приріст іноземних інвестицій зменшився у 0,78 разів і склав 6,2 млрд. дол. США. В другому півріччі 2008 року (коли Україна офіційно стала членом СОТ) почали відчуватись негативні процеси. Індекс промислової продукції знизився з 7,7% (за січень-червень) до -3,1% (за рік). В 2008 році гривня відносно долара США девальвувалася приблизно на 60% (з червня по грудень). При таких умовах погіршився інвестиційний клімат в країні. При цьому знизився обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Можна сказати, що в 2009 році ситуація змінилася в кращий бік. В третьому кварталі 2009 року (порівняно із попереднім роком) обсяг ПІІ зріс у 1,03 рази і склав 38591,6 млн. дол. США (див. рис. 1).
Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
Факт приєднання України до СОТ означає, що вона приймає систему зобов’язань і правил СОТ, які повинні стати складовою частиною у формуванні державної політики. А це в свою чергу може призвести до поліпшення привабливості та прозорості українського ринку. Водночас на інвестиційну привабливість України впливають також інші важливі фактори, такі як макроекономічна ситуація, політична стабільність.
Дуже важливими є дії Уряду стосовно поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Так, для покращення ситуації і забезпечення проведення державної політики (у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки) у січні 2009 року створене Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку. Ведеться активний пошук іноземних партнерів для того щоб модернізувати промислові сектори та інфраструктуру економіки. Прикладом є поглиблення українсько-японського співробітництва, особливо в сфері модернізації та введення ефективних енергозберігаючих технологій на підприємствах гірничо-металургійного комплексу і хімічної промисловості. Зношеність основних фондів і використання застарілих технологій на більшості підприємств формують велику енергозатратність виробництва. При тому що Україна дуже залежна від зовнішніх джерел енергоносіїв, особливо природного газу, цей факт обмежує не тільки економічний розвиток даних галузей, але й загрожує національній безпеці держави.
Важливими факторами які сприяли б залученню іноземного капіталу можуть стати зобов’язання України відносно дотримання прав інвесторів і захисту інтелектуальної власності.
РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНТЕГРАЦИИ РЫНКОВ КАПИТАЛА СТРАН НАФТА
Ожигина В.В., к.э.н., доцент,
„Белорусский государственный экономический университет”
По данным ЮНКТАД за 1957-2009 гг. подписано 279 интеграционных инвестиционных соглашений [1]. Они направленны на устранение барьеров для миграции капитала между сторонами, интеграцию их финансовых рынков, проведение единой внешней инвестиционной политики.
В НАФТА данное соглашение является частью Договора о Северо-Американской зоне свободной торговли (Ч. 5., Гл. 11. Инвестиции). Его цели: стимулирование роста взаимного товарооборота и инвестиций стран-участниц на основе формирования зоны свободной торговли; определение согласованных условий хозяйствования на основе регулирования инвестиций, услуг, защиты прав интеллектуальной собственности, конкурентной политики и правил допуска бизнесменов [2].
Для иностранных инвесторов и инвестиций предоставляется национальный и наиболее благоприятный режимы в отношении учреждения, приобретения, распространения, управления, руководства, обращения, продажи и иных действий с инвестициями, тогда как большинство РИИС вводит данные режимы лишь на стадии деятельности иностранного инвестора [4].
Для определения места резиденции используется критерий места инкорпорации по законам страны НАФТА, а не национальная принадлежность [4].
Свобода международных инвестиционных сделок касается: перевода прибыли, дивидендов, роялти, выигрыша, поступлений, процентов, платы за управление и других доходов от капитала; получения выручки от продажи инвестиций, от ликвидации имущества; платы по контракту, включая кредит, заем; платежей по экспроприации и компенсации, и в счет различий в таможенных тарифах.
Инвесторам предоставлены следующие права: создание новых фирм и использование уже функционирующих; национальный, наибольшего благоприятный, справедливый и равноправный режимы, полная защита и безопасность; свобода репатриации прибыли и использование СКВ для всех платежей, связанных с инвестициями; защита от экспроприации, включая право на компенсацию, равную справедливой рыночной стоимости; создание и функционирование компаний без торговых ограничений; возможность решать споры в международном арбитраже.
Исключения из свободной миграции капитала составляют: банкротство, несостоятельность, защита прав кредиторов; тайное, скрытое использование, продажи или распределение; криминальные или уголовные правонарушения; транзит валюты или других монетарных инструментов; страхование исполнения обязательств, наложенных по суду [2].
Вводится механизм разрешения инвестиционных споров на основе консультаций. При неудаче собирается смешанная комиссии или арбитраж страны НАФТА и международного арбитража.
Минимальные стандарты обращения с инвестициями: соответствие международным нормам; справедливое и беспристрастное отношение, защита и безопасность; недискриминация при введении ограничений в связи с вооруженным конфликтом, гражданской войной, исключая субсидии и гранты.
В отношении инвестиций запрещены: количественные ограничения экспорта; предпочтение продукции стран НАФТА перед импортной; установление зависимости объемов/цен импорта от объемов/цен экспорта, инвестиций; требования трансферта технологии, содержания местных компонентов, национального состава работников и руководителей, реинвестирования прибыли, валюте платежа; предоставление права эксклюзивного продавца; национализация, экспроприация, за исключением случаев реализации общественных целей в соответствии с законом.
Ограничения миграции капитала разрешены, если они: связаны с защитой здоровья, мира, безопасности, общественного порядка, окружающей среды, сохранения ресурсов; направлены на защиту интеллектуальной собственности; являются требованиями к качеству продукции в программе развития экспорта, иностранной помощи; относятся к правилам госзакупок, субсидиям и грантам.
Из либерализации исключены (Прил. IV): авиация, рыболовство, прибрежный бизнес и спасение имущества, телекоммуникации. Сохранены временные исключения в каждой стране (Прил. II), например, в Канаде: хозяйство и культура коренных жителей Канады, прибрежная территория, теле и радио-коммуникации, социальные и охранные услуги, воздушный и водный транспорт [2].
Интеграция рынков капитала стран НАФТА привела к росту входящих потоков ПИИ в 4,5 раза, исходящих – в 11,5 раза за 1990-2008 гг. За первые 10 лет ПИИ внутри НАФТА выросли в 2,2 раза [3].
Литература:
- International Investment Agreements (IIAs) // UNCTAD. [Electronic resource]. Geneva - Switzerland. 2009. Mode of access: ссылка скрыта.
- North American Free Trade Agreement // NAFTA Secretariat. [Electronic resource]. Ottawa and one in Washington, D.C. 2008. Mode of access: ссылка скрыта.
- World investment report 2009 / UNCTAD/UN. N.Y. and Geneva, 2009. 280 р.