Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Впровадження схем менторства малих та середніх підприємств в Україні
Роль держави в подоланні ЕКОНОМІЧНої КРИЗи В УКРАЇНІ: СТАН Й ОЧІКУВАННЯ
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   141

Впровадження схем менторства малих та середніх підприємств в Україні


Любимова К.О. , НТУУ « КПІ»


Під міжнародним науково-технічним співробітництвом розуміємо програмно-проектну співпрацю між організаційними осередками двох країн через об’єднання ресурсів та створення спільних професійних груп з метою суспільного розвитку. Такими організаційними осередками виступають і торгово-промислові палати, які створюються в Україні з метою сприяння розвитку народного господарства й національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, зокрема через розвиток науково-технічних і торговельних зв’язків між підприємцями на міжнародному рівні [1].

Прикладом програмно-проектної співпраці між торгово-промисловими палатами є спільний проект Київської ТПП та ТПП Антверпен-Ваасланд «Впровадження схем менторства малих та середніх підприємств в Україні» (строки реалізації – 2008-2009 рр., за підтримки Фламандського уряду).

В проекті приймало участь 40 підприємств, представників малого і середнього бізнесу України, які рівномірно розподілялися між 2-ма групами. За кожною групою закріплювалося по 2 ментори, які, в основному, представляли іноземні підприємства, що працюють на українському ринку. В загальній сукупності було проведено 22 навчальні сесії, залучено 19 експертів-доповідачів.

Застосування концепції менторства в практичних умовах навчання вищої управлінської ланки, показало її адаптивність і значущість. Оцінка учасниками доповідачів і навчальних заходів в середньому по групах складає 5.01 і 4.86, а результативності навчальних заходів – 4.93 і 4.78 (при макс. значенні 6). Вклад проекту в діяльність підприємств виявлено при проміжній оцінці на рівні 4 (при макс. значенні 5). При фінальній оцінці, вплив отриманих знань під час участі в проекті на еволюцію результатів діяльності компанії трактується як позитивний, але в комбінації з іншими факторами.

Співвідношення часових умов реалізації даного проекту з розгортанням світової фінансової кризи, обумовило деякі розбіжності в очікуваних результатах щодо ефективності роботи підприємств, залучених до участі в проекті. Наприклад, якщо бельгійський досвід реалізації подібних проектів свідчить про суттєве підвищення ефективності діяльності підприємств: зростання доданої вартості на 35%; зростання товарообороту на 33%; підвищення зайнятості (розширення підприємства) на 22% [2], то отримані дані при проводжуваному дослідженні показали, що на підприємствах лише 15% респондентів збільшився товарооборот і кількість працівників. В-цілому, показники підприємств або залишилися не змінними, або набули деяких трансформацій, що, однак, дозволило зберегти їх присутність на ринку. В подібних умовах вважаємо отриманий результат позитивним.

Серед основних очікувань учасників (з подальшим їх підтвердженням) фігурують: отримання нових навичок в певних сферах (стратегія, кадрова політика, фінанси, маркетинг), стимулювання працювати професійніше, обмін досвідом. Резонансними темами виявляються: ефективний керівник в умовах кризи, нове бачення процесу змін, технологія розробки бізнес-плану, стратегія і позиціонування, Інтернет - реклама, управління часом на кожний день, етика міжнародного бізнесу та імідж успіху. Серед опитаних учасників, 95% мають інтерес встановити контакти з компаніями у Фландрії та Європі. Однак, досягнення в сфері обміну досвідом та налагодження партнерських взаємовідносин між самими учасниками залишається для обох груп при проміжній оцінці на рівні 3.8 з 5. Ментори при загальній характеристиці закріплених за ними груп засвідчили про зацікавленість і бажання до навчання, співробітництво, професіоналізм, дружність і практичність; констатували, що групи встигли розкритися під час проекту, однак зацікавленість до компанії ментора виявили незначну, запити про індивідуальний супровід з’являлися переважно в процесі зустрічей.

Найважливішими результатами, на думку учасників, визнаються: формування нового нестандартного погляду та підходів до різноманітних повсякденних проблем у розвитку бізнесу; придатність у застосуванні досвіду, з яким стикнулися на проекті; створення коопераційних зв'язків. На кінець проекту, 65.38% респондентів підтвердили зміни в способах роботи з мережами завдяки проекту та факт обміну ідеями й кооперацію з членами групи на регулярній основі.

Отже, підходи до навчання вищої ланки менеджменту в сучасних умовах набувають сенсу в форматі формування мережі зв’язків й невимушеної обстановки обміну досвідом з відчуттям клубної приналежності.

Література:
  1. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»: докум. 671/97-ВР, остан. ред. від 20.02.2002 на підставі 2921-14 / Верховна Рада України. – Офіційний веб-сайт: ссылка скрыта .
  2. PLATO: groeimiddel voor ondernemingen. Peterschapsproject 2008-2010: regio Antwerpen-Waasland [Leaflet]. – Voka – Kamer van Koophandel Antwerpen-Waasland Press // ссылка скрыта .

Роль держави в подоланні ЕКОНОМІЧНої КРИЗи В УКРАЇНІ: СТАН Й ОЧІКУВАННЯ


Макогон Ю.В., д.е.н., професор, заслужений діяч науки й техніки України,

завідувач кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету

завідувач сектора Інституту економіки промисловості НАН України


Всесвітній банк поліпшив прогнозні показники зростання української економіки наступного року. Темпи її зростання будуть в 2,5 рази вище, ніж експерти банку очікували раніше. Але навіть таке прискорення не свідчитиме про швидкий вихід української економіки з кризи – в 2011 році темпи зростання складуть не більше 3,5%. Українська економіка в поточному році впаде на 15%, але в 2010 році зможе вирости на 2,5%, а не на 1%, очікуваний раніше, заявили вчора в Всесвітньому банку (ВБ). Ці прогнози збігаються з оцінками Міжнародного валютного фонду – падіння ВВП в 2009 році на 14% і зростання в наступному – на 2,7%. Позитивна динаміка ВВП України вперше буде зафіксована в I кварталі 2010 року завдяки низькій базі порівняння – обвал ВВП в I кварталі поточного року склав рекордні 20,3%. Низька база порівняння поліпшить показники всього I півріччя 2010 року, що може створити ілюзію більш швидкого виходу економіки країни з кризи.

Найбільша відмінність в прогнозах Всесвітнього банку і МВФ закладена в сценаріях розвитку в 2011 році. МВФ чекає з 2011 року швидке відновлення економіки, прогнозуючи зростання ВВП на 5,8%, тоді як ВБ менш оптимістичний – зростання на 3,5%. Багато експертів зараз сповнені оптимізму і говорять про V-подібний характер кризи але фаза відновлення буде затяжною. Не дивлячись на те, що експерти чекають відновлення світового попиту, зростання буде невеликим, що не дозволить українській економіці показати високі темпи відновлення.

Мільярдер Джордж Сорос передбачає, що поточне пожвавлення світової економіки, засноване на стимулюючих заходах урядів, видихається, і в 2010 або 2011 року світ зіткнеться з новою рецесією і для її подолання урядам провідних держав потрібно буде робити нетривіальні зусилля. Світова економіка вже виходить з кризи або їй належить скотитися на нове "дно" і пережити "другу хвилю" рецесії, перш ніж почнеться цикл стійкого зростання? Це питання хвилює найвідоміших економістів світу. «Чим довше триває розворот, тим більше в нього вірять, проте, за моєю оцінкою, пануючі настрої далеко відійшли від реальності, - сказав він. Відновлення, можливо, видихнеться, і по слідує друга хвиля (рецесії), хоча я не упевнений, піде вона в 2010 або в 2011 році». Раніше він відзначав, що поточна криза є "гіршою" останніх десятиліть, але зараз світова фінансова система завдяки величезним державним вливанням, хай повільно і важко, але повертається до нормального стану. Проте для підтримки глобальної економіки все ще потрібні додаткові стимул-реакції, оскільки процес відновлення підживлюється держвитратами і, якщо цей чинник зникне, економіку чекає другий провал. Щоб уникнути такого розвитку подій, необхідно продовжувати стимулювання. Зараз йдуть політичні спори про те, чи прийнятно це, адже таким чином накопичується борг, основний тягар якого ляже на майбутні покоління.

На думку експертів нарощування бюджетного дефіциту і держборгу в умовах кризи спостерігається практично у всіх країнах: Тому правильніше дивитися не на загальне збільшення держборгу, а на темпи зростання. При цьому підстав сподіватися на поліпшення рейтингів України немає. Для України актуальні політичні ризики, а особливо – загроза передвиборного зростання бюджетних витрат. В разі призупинення співпраці з МВФ Україні буде набагато складніше реструктуризувати борги, що може погіршити суверенний рейтинг – вважають експерти. Fitch визнає високу вірогідність подібного сценарію. У багатьох країнах соціальний тиск і вибори ускладнять здійснення жорстких заходів. Таке положення сприяє політичним потрясінням. У країнах, які покладаються на програми МВФ в плані бюджетного і зовнішнього фінансування і підтримки економічної довіри, відхилення від умов програм представляє додаткові ризики для макроекономічної стабільності.

Отже, вихід з кризи в промисловості полягає не в тому, щоб будь-якою ціною підтримати всі виробництва, і перш за все гірничо-металургійний комплекс, який давав значну частку валютних надходжень, але втрачає свій зовнішній ринок і не має шансів його повернути у попередніх обсягах. Вихід полягає у тому, щоб знайти ресурси і механізми зміни структури промислового виробництва з орієнтацією на зменшення обсягів і питомої ваги енергоємних, переважно сировинних галузей і довести їх виробництво до рівня, який дасть змогу уникнути критичної залежності держави від зовнішніх джерел постачання енергоресурсів.

Структурна реформа промисловості повинна орієнтуватися на розвиток сучасних виробництв. Схоже, чим раніше, тим краще, доведеться відмовитися від політики множення урядових пільг традиційним галузям економіки та орієнтованої переважно на них політики стрімкого знецінення гривні. Таким чином, вихід з кризи потрібно шукати у наступному: забезпеченні фінансової стабільності й платоспроможності підприємств; структурній перебудові економіки; запуску інноваційної моделі зростання; розвитку наукоємних виробництв; розробці національної антикризової системи і механізмів стабілізації ринків.