Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави
Маслікевич М.Р., НТУУ « КПІ»
Діяльність провідних міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій (МВФ, ЄБРР, СБ) має вагоме значення для України. Співпраця з цими організаціями дає можливість країні залучати додаткові фінансові ресурси до національної економіки, а самі ж інституції об’єднує спільна мета – розвиток співробітництва та забезпечення цілісності та стабілізації складного і суперечливого всесвітнього господарства. Фінансові ресурси отримують у вигляді іноземних коротко- , середньо- і довгострокових кредитів. Перші використовують для зовнішньоторговельних зв’язків, другі – для інветування в економіку. Позики отримують і для покриття дефіцитів платіжних балансів, бюджетів, подолання кризових явищ тощо.
Співробітництва України з МВФ є доцільним і виправданим, оскільки: кредитні ресурси МВФ є більш дешевими, ніж ті, що залучаються на світових фінансових ринках; від взаємодії з МВФ залежить можливість надходження коштів в Україну від інших кредиторів та інвесторів. У стратегічному плані це сприяє залученню України до діяльності глобальних фінансових інститутів, де МВФ посідає провідне місце і є кредитором останньої інстанції. Співпраця з МВФ надає можливість Україні користуватися консультативними, експертними та аналітично-прогнозними послугами МВФ, що в умовах економічної глобалізації має винятково важливе значення.
Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування” (EFF), по яких Україна отримала коштів загальним обсягом близько 4,3 млрд. дол. США. Значна частина цих коштів пішла на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів (в тому числі закупок по імпорту для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство та ін.).
Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї.
Співробітництво України з ЄБРР на сьогодні відбувається відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки, підписаної у червні 2007 року.
Програмою співробітництва на 2007-2009 роки між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку передбачено такі пріоритетні напрями співробітництва, за якими ведеться спільна робота щодо підготовки та реалізації проектів розвитку та вдосконалення транспорту та зв’язку, енергетики та енергозбереження, муніципальної інфраструктури, природних ресурсів та підвищення енергоефективності. Ключовим інструментом організації співпраці між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку для самого банку є Стратегія ЄБРР в Україні. Вона направлена на вирішення основних ключових проблем перехідного періоду України.
Співробітництво України з Світовим банком є не лише засобом отримання відносно дешевих кредитних ресурсів, а й доступ до економічних знань, досвіду та експертизи практично всіх країн світу. 6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років, яка визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги. Також передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Міжнародна фінансова корпорація й надалі інвестуватиме значні кошти на підтримку приватного сектора в Україні.
Для того, щоби співпраця України з МФО була якомога ефективнішою і сприяла економічному зростанню, державна економічна політика зобов'язана підтримувати конструктивні відносини з приватними кредиторами і не бути уразливою до зовнішніх обставин; прийняти економічно й фінансово обґрунтовану програму, яка б конкретизувала кількісні показники і передбачала заходи, спрямовані на її реалізацію для досягнення позитивних результатів; спрямувати свою економічну і фінансову політику на стимулювання економічного зростання, стабілізування цін, поліпшення добробуту та забезпечення здорового довкілля; не маніпулювати обмінними курсами та не нехтувати міжнародною валютною системою.
Література:
- Бендерський Ю. Реалії світогосподарських процесів і місце в них України. – К. :Вид-во "Либідь", 2000. – 157 с.
- Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под ред. Л.Н. Красавиной // Финансы и статистика, 2000. – 367 с.
- ссылка скрыта
Шляхи державного стимулювання металургійних підприємств України до модернізації основних виробничих фондів
Мележик А. Ю., НТУУ «КПІ», ФММ, УС-61
Україна посідає восьме місце в світі з виробництва сталі (37 млн. тонн за даними 2008 року), хоча частка української сталі складає всього 2,8%. Чорна металургія України – відносно матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в національній економіці країни. На сировину й паливо припадає приблизно 85-90% витрат із собівартості продукції. Загалом українські металурги витрачають майже удвічі більше енергії, ніж їхні зарубіжні конкуренти, такі як Китай, Японія, США, Росія, Індія, Пд. Корея та Німеччина. Особливістю функціонування вітчизняної галузі чорної металургії є високий ступінь зносу основних фондів (біля 70%) та застарілість технологій, що використовуються у виробництві. В даному контексті проблеми розвитку металургії в Україні є особливо актуальними, враховуючи те, що частка чорної металургії у ВВП становить близько 12%, а експорт чорних металів та виробів з них в 2008 році склав 31,5% від загального експорту країни.
Одним із шляхів оновлення основних фондів, зменшення енерговитратності та застосування прогресивних технологій є модернізація механізму державної підтримки інноваційних впроваджень та використання досвіду зарубіжних країн. Аргументом являється статистика, надана Міжнародною організацією чавуну та сталі за 2007 рік: 40,3% української сталі вироблено з використанням застарілого мартенівського технологічного процесу. Цей показник значно вищий за середній в світі – 3,2%. Неперервне литво в Україні представлено 34% виплавки сталі, в світі цей показник досягає 90% [1].
Отже, для досягнення поставленої мети доцільно використати комплекс заходів, спрямованих на модернізацію існуючого обладнання. Серед сучасних технологій, які ефективно було б впровадити на вітчизняних підприємствах для оновлення виробничої бази можна перелічити такі: використання пиловугільного палива (ПВП). Світовий досвід показує, що найефективніше ПВП використовується при модернізації комплексу доменних печей, у т.ч. при застосуванні безконусних завантажних пристроїв (БЗП). БЗП вирішує проблему енергозбереження та необхідності зміни завантаження шихти в умовах режимності роботи печей. Перспективні газові турбіни (ГУБТ) використовують вторинну енергію колошникового газу доменних печей. В галузі сталеплавильного виробництва певні переваги в ціні, гнучкості виробництва та екологічній безпеці мають країни, що виплавляють сталь в електропечах. При використанні металобрухту техногенне навантаження металургійного виробництва знижується в 1,5-2 рази. У прокатному виробництві перспективи розвитку енергозберігаючих технологій пов’язані зі створенням ливарно-прокатних модулів, використанням безперервної заготовки та технології прямої транзитної прокатки [2].
Для забезпечення впровадження сучасних технологій на вітчизняних металургійних підприємствах доцільно модернізувати організаційно-економічний механізм заохочення керівництва заводів до оновлення основних виробничих фондів та програми по стимулюванню інвестицій. Це може бути реалізовано шляхами:
1. Зменшення ставки податку на прибуток для тієї частини прибутку, який спрямовується на реінвестиції у виробничі фонди. В деяких країнах ця ставка складає 0 % (наприклад, в Естонії).
2. Тимчасове звільнення від сплати ввізних мит і ПДВ для імпортованого енергозберігаючого устаткування й комплектуючих, які не випускаються в Україні.
3. Запровадження прискореної амортизації основних фондів 3 ї групи та посилення контролю за цільовим використанням амортизаційних відрахувань.
4. Розробка механізмів легалізації тіньового капіталу за умови, якщо він буде інвестований в модернізацію. За різними підрахунками, в офшорних компаніях „осідає” від 20 до 35 % прибутку металургійних підприємств, які згодом частково повертаються в Україну в формі прямих іноземних інвестицій.
5. Продовження до кінця поточного року мораторію на підвищення цін та тарифів на послуги державних монополій (особливо це стосується транспортних перевезень та тарифів на користування енергоресурсами і водою).
Державне стимулювання модернізації основних фондів на вітчизняних металургійних підприємствах може дозволити зменшити собівартість виробів, знизити ресурсомісткість, підвищити якість продукції, що позитивно відзначатиметься на економічному потенціалі України в галузі чорної металургії [3].
Література:
1. Сайт. World Steel Association: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
2. Музиченко А.Г. Управління інноваційним процесом металургійного комплексу України в умовах світової глобалізації/А.Г. Музиченко// Вісник Донецького університету: економіка і право.–2008.-№1.
3. Молдован О. Металургійний комплекс України в умовах кризи: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.