Geum.ru

Киричук О. В., Колесникова В. Ф., Шелест І.І., Матвієнко Л.І., Смирнова О. П

Вид материалаДокументы

Содержание


Список літератури
Політичні якості
Ділові якості
3. Морально-психологічні якості
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Список літератури


1. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, средства, методы, формы, опыт). – Минск: Харвест, 1999. – 448 с.

2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджемента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1992 – 702 с.

3. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 – 624 с.

4. Пиз Аллан Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам: Пер. с англ. – Н. Новгород: «Ай – Кью», 1992. – 262 с.


Індивідуально-психологічні властивості та якості успішного керівника

Перебийніс А.А.

(м. Київ)

Різний рівень розвитку у кожного керівника професійно-значущих якостей його особистості та їх неповторне поєднання визначає те, що науковці називають стилем управління.

Особистість керівника багатогранна. Це висококваліфікований спеціаліст, вмілий організатор виробництва, вчитель і вихователь підлеглих, керуючий як системами "людина-техніка", так і системами "людина-людина"

У зв'язку з цим важливою психологічною проблемою є відповідь на запитання, якими ж особистісними якостями має володіти людина, щоб кваліфіковано здійснювати функції управління. Дослідники зазначають, що ці якості можуть варіюватися в залежності від особливостей колективу, але незначною мірою.

У теорії управління є ряд переліків, які більш чи менш детально описують склад характеристик і якостей керівника, необхідних для забезпечення ефективності управлінської діяльності.

Так, наприклад, у дослідженні Р.П.Кричевського приводиться такий набір:

А. Концептуальні здібності та стандарти поведінки:

  1. Широта поглядів, глобальний підхід.
  2. Тривале передбачення і гнучкість.
  3. Енергійність, ініціативність і рішучість, у тому числі - в умовах ризику.
  4. Настирна робота та безперервне навчання.

Б. Особистісні якості:

  1. Вміння чітко формулювати цілі та установки.
  2. Готовність вислухати думку інших.
  3. Неупередженість, безкорисливість і лояльність.
  4. Здатність повністю використовувати можливості співробітників за допомогою правильної розстановки і справедливих санкцій.
  5. Особиста привабливість.
  6. Здатність створювати колектив і гармонійну атмосферу в ньому.
  7. Здоров'я.

Як бачимо, в цьому (і практично у всіх інших переліках) синтезовано різні особливості керівника. Вони об'єднуються одним критерієм - їх сприянням досягненню високої ефективності діяльності керівника. Тому часто особистісні якості та інші властивості керівника, які відповідають даному критерію, визначаються поняттям факторів ефективності управлінської діяльності.

О.Л.Свинцицький вважає, що керівник повинен володіти: "адміністративними здібностями, тобто вмінням змушувати інших людей виконувати свої завдання; зазвичай цьому сприяють твердість характеру, наполегливість, енергія, ініціативність; схильність до систематичної планової роботи, тобто вміння уявити собі все завдання в цілому, розділити його на складові елементи, намітити план"

На сьогодні, стосовно до управлінської діяльності, розроблена, так звана динамічна функціональна структура особистості, в основу якої був покладений системний підхід.

В.Ф.Рубахін і А.В.Філліпов виділяють у ній такі три рівні (підструктури):

  1. психофізіологічний, який включає в основному первинні пізнавальні інформаційні процеси і їх параметри;
  2. психологічний, який складається з особливостей темпераменту і характеру людини, його інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, здібностей і інтересів, специфічних особистісних властивостей (професійні, командно-організаторські, психолого-педагогічні), а також системи знань, умінь та навичок; в) вищий - соціальний, включає світоглядні, ідейно-політичні та Моральні якості управлінця".

Управлінець, як зазначають В.Ф. Рубахін і О.В.Філліпов, повинен мати розвинений аналітико-синтетичний тип сприйняття, при якому цілеспрямоване спостереження фактів і їх пояснення проходить без упередженості; стійку увагу в Поєднанні із здатністю швидкого переключення уваги з однієї проблеми на іншу; Розвинену пам'ять (особливо оперативну) на події, факти, обличчя, прізвища; творчу уяву глибоке, практичне мислення". Ця думка перегукується з поглядами Б.М.Теплова, який у свій час підкреслював, що практичному розуму керівника мають бути притаманні: швидкість, рішучість, здатність до ризику в поєднанні з обачністю, передбачливість і здатність знаходити нові рішення.

До значущих якостей керівника можна віднести також: розвинений інтелект, емоційну зрілість, комплекс вольових якостей, принциповість, самостійність, високу політичну, моральну, правову і професійну відповідальність, особисту організованість, почуття нового, швидку орієнтацію в ситуації, особисту привабливість, вміння працювати з людьми.

А.Фойль із специфічних якостей, які, на його думку, необхідні управлінцю виділяв інтелігентність, моральні якості, розсудливість і тверду волю, хоробрість, почуття відповідальності, обов'язку, турботу про суспільний інтерес, високий рівень культури, загальну уяву про всі суттєві функції організації.

Керівник має володіти ще й певними педагогічними якостями: вмінням ідейно-політичного і морально-психологічного виховання підлеглих; вмінням здійснювати трудове виховання і професійне навчання; організовувати загальнокультурне, естетичне і фізичне виховання молоді; вміти чітко, логічно, образно висловлювати свої думки і т. ін.

Необхідні якості управлінця інколи об'єднують в декілька груп, відповідно до основних функцій, які вони виконують. Так, у ролі адміністратора управлінець потребує сильної волі, рішучості в досягненні поставленої мети, вміння організовувати діяльність підлеглих. Як соціальний лідер - бути чуйним до потреб співробітників, розуміти їх психологічні особливості і враховувати їх у спілкуванні. У статусі провідного інтелектуала колективу йому необхідні широкий кругозір, добра пам'ять, розвинена уява.

А.М.Омаров об'єднує професійно-необхідні якості управлінця в три групи:

1. Політичні якості - як глибоке усвідомлення цілей і завдань суспільного ладу, вміння підпорядковувати особисті і відомчі інтереси суспільним, соціальна активність. Розвинені політичні якості є передумовою стимулювання у керівника схильності до сприйняття нових тенденцій у відповідних сферах суспільного життя, виховання у нього почуття нового, бачення перспективи розвитку, прогнозування майбутнього, знаходження найбільш правильних шляхів для вирішення завдань. У наш час, коли в суспільному житті і на виробництві відбуваються швидкі зміни, ця якість набуває особливого значення.

2. Ділові якості - здібність знаходити адекватний підхід до нових ситуацій і найкоротший шлях для досягнення мети, самостійність у мисленні і оперативність прийняття обґрунтованих рішень, послідовність та ініціативність у забезпеченні їх виконання з високою продуктивністю. Ділові якості є симбіозом двох складових - професійної компетентності і організаційних здібностей. Компетентність - сума спеціальних знань і вмінь. Для реалізації самої компетентності треба володіти навичками налагодження роботи колективу. На сучасному етапі управлінець має творчо використовувати можливості кожного працівника, кваліфіковано аналізувати інформацію і приймати компетентні рішення.

Що стосується організаторських здібностей, то вони проявляються у вмінні управлінця виокремлювати і чітко формувати головні на даному етапі розвитку системи проблеми, раціонально розподіляти роботу між і співробітниками і домагатися персональної відповідальності кожного за виконання покладених на нього функцій, враховувати професійні і особистісні характеристики (знання, інтереси, психологію) працівників, приймати і реалізовувати обґрунтовані управлінські рішення.

3. Морально-психологічні якості. Виокремлення цих якостей, як "специфічних" для управлінця є доволі складною проблемою. Пояснюючи її суть, чеський спеціаліст з теорії управління Йозеф Кхол, зазначаєНе дивлячись на значний обсяг досліджень у цій області, не вдалось отримати прийнятних та вичерпних результатів. Такий стан виникає тому, що вказуються не тільки ті особливості, котрі значною мірою проявляються при виконанні управлінських функцій, але й приводяться практично всі риси особистості, які із суспільної точки зору оцінюються як позитивні, без урахування того, чи йде мова про управлінського працівника, чи про іншого члена суспільстваОчевидно, що тут чітке розмежування якостей, необхідних управлінцю чи просто громадянину, практично неможливе, ці якості поєднуються в особистості кожної людини, незалежно від її соціального статусу.

Можна виділити морально-психологічні якості, які бажано мати керівнику, управлінець, вважає А.М.Омаров, "має бути терпеливий, вихований, спокійний, розсудливий, справедливий, добросовісний, чесний, мати витримку і силу духу за несприятливого збігу обставин [19, с. 83].

Управлінці, котрі володіють такими властивостями, легко вписуються в колектив і здатні створити в ньому сприятливий соціально-психологічний клімат, оскільки вони мають розвинену емпатію, у них низький "больовий поріг" і високий психологічний такт, порівняно висока пристосованість до подолання стресових ситуацій і навантажень. У такого офіційного управлінця є можливість бути одночасно і неформальним лідером, опиратися в своїх діях окрім адміністративної влади, на особисті контакти та неформальні стосунки.

Якості і риси керівника, що досягає успіху можна поділити на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.

Психологічні: прагнення до лідерства, здатність до керівництва, сильні вольові якості, готовність до розумового ризику, прагнення до успіху, честолюбства, здатність до домінування в екстремальних умовах, самодостатність особистості, комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність). стійкість проти стресу, адаптабельність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов.

Інтелектуальні: прагнення до постійного самовдосконалення, схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізнити їх від ілюзорних, панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкощів управління), мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення, здатність до самоаналізу, вміння розуміти, приймати і використовувати з користю для справи думки, протилежні власній, психологічна освіта.

Професійні: уміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу, глибоке знання особливостей функціонування ринкової економіки, схильність і здатність віднаходити резерви людського чинника в підприємництві, уміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо критикувати, мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення – здатність знаходити проблеми і рішення в тих умовах, коли альтернативні варіанти дій, інформація і цілі нечіткі або сумнівні, уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на них оптимальний час, діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.

Соціальні: уміння враховувати політичні наслідки рішень, схильність керувати принципами соціальної справедливості, мистецтво попереджувати і розв’язувати конфлікти, виступати в ролі посередника, уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми, тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми, уміння залишатися цілим між «молотом» і «ковадлом» (тиском згори і опором знизу), уміння брати на себе відповідальність, беззастережне виконання правил, які прийняті організацією, уміння заохочувати персонал до відвертості і групових дискусій.