Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3067.67kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Кравец В.П., доцент; Кравец А.В., врач-хирург
СумГУ, медицинский институт,
кафедра семейной медицины с курсом эндокринологии
В абдоминальной хирургии борьба с инфекцией должна включать в себя два основных направления: антибиотикопрофилактику и антибиотикотерапию.
Антибиотикопрофилактика направлена на предупреждение возникновения инфекции в послеоперационной ране и включает в себя применение цефалоспоринов I-го поколения, которые вводятся однократно в ударной дозе за 1-2 часа до операции. Создается высокая концентрация антибиотика в тканях брюшной стенки к моменту разреза. Цефалоспорины III-го поколения с этой целью применяться не должны, так как это приводит к возникновению резистентностных штаммов.
Антибиотикотерапия должна проводиться с учетом источника инфицирования брюшной полости, вида возбудителя. Начинать её надо как можно раньше. Необходимо отметить, что целенаправленная монотерапия также эффективна, как и комбинация антибиотиков.
Обязательным компонентом антибактериальной терапии является противогрибковая терапия.
Диагностика гастродуоденальных кровотечений
Кравец В.П., доцент; Кравец А.В., врач-хирург
СумГУ, медицинский институт,
кафедра семейной медицины с курсом эндокринологии
Большое значение для выявления источника кровотечения имеют анамнестические данные о желудочном заболевании и применении вспомогательных методов клинических исследований на высоте кровотечения (фиброэзофагогастродуоденоскопия, рентгеноскопия желудка). Кровотечения средней и тяжелой степени тяжести наблюдали в 75-77% случаев.
Всем больным проводили тонкий зонд через носоглотку в желудок для решения вопроса о том, продолжается ли кровотечение в момент госпитализации.
Кроме показателей АД, пульса, количества эритроцитов, гемоглобина, гематокрита, определяли дефицит объёма циркулирующей крови (ОЦК) и почасовой диурез.
Таким образом, для диагностики кровотечения из желудочно-кишечного тракта основным методом является экстренная фиброэзофагогастродуоденоскопия и рентгеноскопия желудка на высоте кровотечения.
Тонкий зонд в желудке позволяет проконтролировать интенсивность кровотечения и одновременно проводить локальную гипотермию желудка путём промывания ледяной водой.
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН М΄ЯКИХ ТКАНИН
Кравець В.П., доцент; Кравець А.В., лікар-хірург
СумДУ, медичний інститут,
кафедра сімейної медицини з курсом ендокринологїї
Гнійна інфекція продовжує залишатися однією з найскладніших проблем в медицині та в хірургії. Актуальність значно обумовлюється постійним зростанням питомої ваги хворих з захворюваннями чи ускладненнями, причиною яких є гнійна інфекція.
Звертає на себе увагу постійне зростання кількості гнійно-запальних процесів, спричинених синьо гнійною паличкою, вульгарним протеєм, клебсієлами, які сприяють обтяженню клінічного перебігу захворювання. Слід зазначити зростання ролі серед внутрішньошпитальної інфекції грамнегативних бактерій, особливо синьогнійної палички.
Для місцевого лікування ран використовували суміш ампіциліну 0,5г, гентаміцину 80мг, 1% розчину димедролу 10мл, поліетиленоксиду 10мл та 0,9% розчину хлориду натрію 200мл. Пов'язки зрошували цією сумішшю та накладали на рани, змінюючи двічі на добу, протягом перших 4-5 діб після хірургічного лікування. В подальшому зміна пов'язок виконувалась один раз на добу. Ця суміш володіє антибактеріальними властивостями, особливо до стафілокока та грамнегативної флори.
ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА
ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
Кравець В.П., доцент; Кравець О.В., лікар-хірург
СумДУ, медичний інститут,
кафедра сімейної медицини з курсом ендокринологїї
Нові погляди останнього десятиліття на етіопатогенез захворювання гастродуоденальної зони значною мірою визначають питання лікувальної тактики. Загальною причиною виразкової хвороби на цей час вважається Helicobacter pylori.
Противиразкова стандартна терапія повинна включати комбінацію як антисекреторних препаратів, так і антибіотиків, призначених для знищення вказаних мікроорганізмів, а також двох протизапальних препаратів та субцитрату вісмута.
Основним завданням ургентного оперативного втручання при перфорації або кровотечі виразки є врятування життя хворого. При цьому вибір методу оперативного втручання і його радикальність в більшості залежить від конкретної клінічної ситуації.
Слід відзначити, що незважаючи на всі можливості сучасної консервативної терапії, надто тривале медикаментозне лікування здатне призвести до глибоких морфологічних змін в зоні виразки, коли підвищується ризик будь-якої операції.
Таким чином, медикаментозне лікування є основним методом терапії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, але повинно своєчасно проводитись планове хірургічне оздоровлення хворих з важким перебігом та ускладненнями.
ПРИНЦИПЫ ДИАГНОСТИКИ ПЕРФОРАТИВНОЙ
ЯЗВЫ ЖЕЛУДКА И ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ
Кравец В.П., доцент; Кравец В.В., врач-хирург
СумГУ, медицинский институт,
кафедра семейной медицины с курсом эндокринологии
Перфоративная язва желудка и двенадцатиперстной кишки является тяжёлым осложнением язвенной болезни. Применение рациональных стандартов диагностических мероприятий позволяет свести к минимуму ошибки диагностики.
На первом этапе должны выявляться клинические и рентгеноскопические симптомы прободения в сочетании с лабораторным обследованием. После обзорного рентгенисследования органов брюшной полости при отсутствии пневмоперитонеума обязательным является применение УЗИ, а в последующем и ФЭГДС. В случае обнаружения язвенной ниши необходимо провести повторную обзорную рентгенографию (скопию) живота в сочетании с пневмогастрографией для выявления свободного газа в брюшной полости. В некоторых случаях целесообразно использовать лапароцентез и лапароскопию.
Таким образом, клиническая картина и дополнительные методы исследования позволяют диагностировать язвенную болезнь, осложнённую перфорацией, в кратчайшие сроки, снизить число ошибок и улучшить методы лечения.
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ АНТИГОМОТОКСИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ
ДО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ І РІВНІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ
В ПОЄДНАННІ ІЗ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ