Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
Вид материала | Документы |
СодержаниеВплив шкідливих чинників сірчанокислотного виробництва на стан імунної системи працюючих Вплив чинників виробничого середовища |
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3067.67kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Результати дослідження. Технологічний процес виробництва сірчаної кислоти із сірки вміщує такі етапи: плавлення сірки та її фільтрація, спалювання сірки і отримання сірчаністого ангідриду, окиснювання сірчаністого ангідриду у сірчаний, абсорбція сірчаного ангідриду, уловлювання хвостових газів та складування сірчаної кислоти. Виконання відкритих вантажно-розвантажувальних робіт супроводжується інтенсивним забрудненням повітряного середовища аерозолем сірки, сірчаністим ангідридом та сірководнем, інтенсивне забруднення обладнання, спецодягу та шкіри пилом сірки, що сприяє поступу її в організм навіть в умовах відсутності джерел виділення.
Так, концентрація сірки в повітрі робочої зони під час розвантаження вагонів та завантаження бункерів плавильних печей сягає 24,3 –37,6 мг/м3 (ГДК – 6 мг/м3). Концентрація сірчаністого ангідриду у повітрі плавильного цеху при завантаженні сірки у бункери плавильних печей становить 13,7 – 18,7 мг/м3 (ГДК – 10 мг/м3). На ділянці насосів, які перекачують рідку сірку у відділення фільтрації, також відмічається постійне забруднення повітря сірчаністим ангідридом у концентраціях 9,6 – 12,0 мг/м3, а також запиленість повітря сіркою в концентраціях 15,3 – 18,6 мг/м3. Джерелом забруднення повітря сіркою є процеси відкритого завантаження плавильних печей і розвантажувальні роботи на складі. У приміщенні фільтрів та на складі очищеної сірки також спостерігається значне забруднення повітряного середовища аерозолем конденсації сірки, сірчаністим ангідридом та пилом кубових залишків при очищенні полотен фільтрів. Концентрація аерозолю сірки сягає 23,9 – 27,3 мг/м3, січаністого ангідриду – 7,7 – 12,5 мг/м3, пилу кубових залишків – 19,2 – 25,8 мг/м3, Кубові залишки вміщують більше, ніж 70% двооксиду кремнію, решта частина вміщує в основному солі сірки.
У відділенні спалювання сірки несприятливими чинниками виробничого середовища є аерозоль конденсації сірки, сірчаністий ангідрид, висока температура повітря, низька відносна вологість та променисте тепло. Проте забрудненість повітряного середовища у робочій зоні цього відділення відносно невелика: 5,6 – 7,8 мг/м3 аерозолю концентрації сірки та 5,9 – 9,6 мг/м3 сірчаністого ангідриду. Забрудненість повітря у відділеннях сірчанокислотного виробництва має свої особливості як за складом несприятливих чинників, так і за їх кількістю. Так, у відділенні обжигу одним із несприятливих чинників є шум, який генерується під час праці котло-печних агрегатів. Загальний рівень шуму сягає 92 дБА (ГДР – 85 дБА). За октавними параметрами шум має переважно середньополосний спектр. Біля контактних апаратів забрудненість повітряного середовища сірчаністим газом становить 5,0 – 7,3 мг/м3, на площадках самого контактного апарата – 6,6 – 6,8 мг/м3.
Як фактор виробничого середовища в умовах відділення окислення на перше місце виходить сірчаний ангідрид, концентрація якого на робочих місцях становить 3,3 – 6,0 мг/м3. Інтенсивність шуму, який генерується роботою турбокомпресорів, на всіх робочих місцях між контактними апаратами сягає 104 дБА, у приміщенні турбін – 108 дБА. Подача сірчаністого та сірчаного ангідриду під тиском сприяє їх виділенню через щілини насосів, газопроводів, фланцевих з’єднань. Концентрація сірчаного ангідриду у повітрі приміщення турбокомпресорів сягає 21,9 – 29,2 мг/м3, сірчаністого ангідриду – 24,5 – 34,3 мг/м3, на етажерках контактних апаратів концентрації сірчаного та сірчаністого ангідридів відповідно дорівнюють 43,1 – 47,3 мг/м3 і 27,0 – 36,8 мг/м3, що створює безпосередню загрозу виникнення професійних захворювань.
На наступному етапі технологічного процесу так звані хвостові гази, які відходять від контактних апаратів, поглинаються у абсорберах. При цьому на робочих місцях відмічається забрудненість повітряного середовища сірчаністим ангідридом (14,7 – 18,4 мг/м3) та аміаком (7,5 – 8,2 мг/м3).
Нарешті сірчана кислота поступає на склад, де на обслуговуючий персонал постійно діють пари сірчаної кислоти, концентрація яких при заливі цистерн становить 29,0 – 32,4 мг/м3 , при обслуговуванні насосів – 29,0 – 33,2 мг/м3, при обслуговуванні складських приміщень – 41,2 – 47,0 мг/м3. Навіть у приміщенні, де зберігаються контрольно-вимірювальні прилади, концентрація парів кислоти не падає нижче 4,5 – 5,5 мг/м3.
Таким чином, проведена гігієнічна оцінка контактного способу виробництва сірчаної кислоти із елементарної сірки свідчить, що головними несприятливими чинниками виробничого середовища є: у відділенні плавлення сірки – сірчаністий ангідрид, сірка елементарна, метеорологічні умови; у відділенні фільтрації – сірчаністий ангідрид; у пічному відділенні – сірчаністий ангідрид, підвищена температура влітку; у відділенні окислення, абсорбції та сушки газів – сірчаний ангідрид, пари сірчаної кислоти, сірчаністий ангідрид, шум, метеоумови; у відділенні уловлення хвостових газів – сірчаний ангідрид, сірчана кислота, аміак, метеорологічні умови; у складському приміщенні – сірчана кислота.
Висновки. 1 Виробництво сірчаної кислоти із елементарної сірки методом контактного окислення характеризується гігієнічною недосконалістю у запобіганні розвитку шкідливих виробничих чинників у робочій зоні основних професійних груп працюючих. 2 Найважливішими несприятливими для здоров’я чинниками є: аерозоль сірки, сірчаністий та сірчаний гази, сірчаний ангідрид, аміак, сірчана кислота, шум, підвищена температура повітря. Характерним для виробництва сірчаної кислоти є комплексна дія на працюючих кількох шкідливих факторів. 3 Інтенсивність впливу несприятливих чинників на організм працюючих перевищує допустимі рівні. 4 Відповідно «Гігієнічній класифікації праці» робота працюючих за фахом апаратників оцінюється як шкідлива, здатна викликати професійні захворювання.
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ЧИННИКІВ СІРЧАНОКИСЛОТНОГО ВИРОБНИЦТВА НА СТАН ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПРАЦЮЮЧИХ
Ушенко І.Л., студ. 5-го курс; Дьяченко А.Г., професор
СумДУ, медичний інститут, кафедра гігієни та соціальної медицини
Виробництво сірчаної кислоти є одним з поширених та великотоннажних виробництв у хімічній промисловості. На цьому виробництві у повітря поступає сірчаністий та сірчаний ангідриди, аерозоль сірчаної кислоти, оксиди азоту, пил огарка та колчедану. Головною сировиною для виробництва сірчаної кислоти є флотаційний та звичайний колчедани, причому флотаційні відходи (хвости) як сировина мають домінуюче значення. В останні 10-15 років відбувається постійна модернізація технологічного процесу та обладнання. Вона торкнулася механічних печей, внаслідок чого досягнута значна інтенсифікація процесів обжигу та завантаження печей цього типу. Модернізація та інтенсифікація колчеданних печей супроводжується значним підвищенням температури огарку, що підсилює забрудненість повітря цеху сірчаністим та сірчаним ангідридами, пилом огарку. Це вимагає постійного гігієнічного моніторингу виробництва сірчаної кислоти на всіх його етапах та впровадження нових методів оцінки стану здоров’я працюючих. Відомо, що імунна система (ІС) надзвичайно чутлива до дії екзогенних шкідливих чинників. Саме тому стан імунної системи робітників був об’єктом аналізу, на якому повинні ґрунтуватися висновки щодо стану здоров’я працюючих. Визначали субпопуляційний склад периферійних лімфоцитів та концентрацію сироваткових імуноглобулінів.
Проведений нами аналіз показав зрушення у роботі імунної системи працюючих. Ступінь змін залежить від місця та характеру роботи. Найбільші зміни спостерігаються у осіб 1 групи (апаратники), тобто у осіб, які майже постійно знаходяться у забрудненій викидами атмосфері із значним перевищенням ГДК. Проте порушення імунного статусу виявлялися лише у частини працюючих. Вірогідної залежності між наявністю та ступенем змін у ІС, з одного боку, і стажем роботи, з другого, виявлено не було. До того ж вектори цих змін не завжди співпадають. Якщо у осіб 1а підгрупи найбільш сильно потерпає клітинна ланка імунітету, то у осіб другої підгрупи 1б спостерігається асинхронна активація гуморальної ланки. У другій групі працюючих, які значно менший час контактують із хімічними чинниками, або із значно меншою їх концентрацією показники імунного статусу майже не відрізнялися від показників контрольної групи.
Стан ІС у осіб 1а групи можна характеризувати як «змінене» у функціонуванні клітинної ланки за супресорним (гіпосупресорним) типом. Спостерігається пригнічення Т-клітинного паростка кровотворення за рахунок переважно Т-хелперів. Напроти, частка та (скоріше за все) активність ефекторних Т-лімфоцитів підвищуються. Вірогідно також підвищується і частка В-клітин.
Стан ІС у осіб 1б підгрупи слід характеризувати як «змінене» із активацією гуморальної ланки: звертає на себе увагу перш за все збільшення у крові концентрації імуноглобуліну класу Е, що свідчить про значну ступінь алергізації. Але на загал стан ІС у осіб групи 1б більш сприятливий, ніж у працюючих підгрупи 1а. У працюючих другої групи стан ІС майже не відрізнявся від стану ІС контрольного контингенту осіб. Це свідчить про залежність стану ІС у обстежених працюючих від рівня впливу хімічного чинника.
ВПЛИВ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА
НА СТАН ЗДОРОВ’Я ПРАЦЮЮЧИХ
НА СІРЧАНОКИСЛОТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Дем’янова А.А., студ. 2-го курсу; Галушко Н.А., ст. викладач
СумДУ, медичний інститут, кафедра гігієни та соціальної медицини
Актуальність проблеми. Виробництво сірчаної кислоти є одним з найважливіших виробництв хімічної галузі промисловості. Сірчана кислота має величезне значення для народного господарства України і широко використовується у різних його галузях. Технологічні зміни, що зараз відбуваються у виробництві сірчаної кислоти, на жаль часом не знаходять належної санітарно-гігієнічної підтримки. Тому метою дослідження був аналіз впливу умов праці на стан здоров’я працюючих у виробництві сірчаної кислоти. Об’єктом дослідження був контингент працівників цього виробництва. Стан здоров’я працюючих оцінювався за результатами медичних оглядів та даних медичних карток. Загальна характеристика роботи. Встановлено, що умови праці робітників виробництва сірчаної кислоти характеризуються наявністю комплексу несприятливих чинників. Інтенсивність їх впливу на працюючих висока, а праця кваліфікується у відповідності до “Гігієнічної класифікації праці” за основними професіями як шкідлива та небезпечна для здоров’я.