Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни

1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

ВПЛИВ ОДНОСТОРОННЬОЇ ВТРАТИ БІЧНИХ ЗУБІВ НА РОЗВИТОК ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ В ЗУБОЩЕЛЕПНОМУ АПАРАТІ

Войцеховська О.В., аспірант

Науковий керівник – проф. Неспрядько В.П.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,

кафедра ортопедичної стоматології

В сучасний період поширеність односторонніх необмежених дефектів зубних рядів коливається в межах від 5,7 до 16,99 %. Повноцінний акт жування відіграє велике значення для життедіяльності всього організму. Він забезпечується цілістністю зубних рядів та фізиологічним функціонуванням компонентів зубощелепного апарату. Одностороння втрата жувальних зубів порушує двустороні оклюзійні контакти і провокує виникнення передчасних контактів (супраконтактів) між зубними рядами. Такі контакти створють перешкоди для змикання зубних рядів, провокуючи зміщення нижньої щелепи у вимушене положення. В цьому випадку множинні контакти досягаються шляхом порушення координованої функції жувальних м’язів та зміни положення суглобових голівок. Формується вимушений тип жування, що порушує нормальну двобічну функцію жувальних м’язів та скронево-нижньощелепних суглобів.

Для встановлення впливу оклюзійних порушень на розвиток патологічних змін з боку жувальних м’ізів та скронево-нижньощелепних суглобів нами було обстежено 47 пацієнтів з односторонньою втратою бічних зубів. Під час проведеного обстеження були виявлені такі оклюзійні порушення, як: підвищена стираємість зубів, викликана їх функціональним перевантаженням, зубощелепні деформації та поява передчасних контактів між зубами в положенні звичної окклюзії та під час протрузійних та латеротрузійних рухів нижньої щелепи.

Однак функціональні зміни виникали і в інших компонентах зубощелепного апарату. Так, у жувальних м’язах досліджуваних пацієнтів під час електроміографічного обстеження було встановлено, що незважаючи на збереження загальної структури міограмми, відбувалися якісні зміни показників. Амплітуда біопотенціалів зменьшувалася, збільшувалася довжина періоду біологічного спокою по відношенню до періоду біологічної активності.

За даними комп’ютерної томографії відбувалися певні зміни і в скроневонижньощелепних суглобах. На стороні дефекту відбувалося звуження переднього відділу суглобової щілини суглобової ямки і розширення заднього відділу. На стороні, протилежній дефекту суглобова голівка займала переважно центричне розташування в суглобовій ямці.

Виявлені нами функціональні зміни компонентів зубощелепного апарату у пацієнтів з односторонньою втратою бічних зубів обумовлюють важливість подальшого дослідження данної патології для розробки методів її профілактики та лікування.


ПОЄДНАНА АБДОМІНО-СПІНАЛЬНА ТРАВМА.

ПРОБЛЕМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ

Гур’єв С.О., Шиманський І.М., Резніченко В.І.

Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги

та медицини катастроф МОЗ України

Проведено вивчення випадків поєднання пошкоджень органів черевної порожнини та травми хребта. Встановлено, що таке поєднання складає 7% масиву полісистемних пошкоджень. При тому визначено характер впливу спинального пошкодження на клінічній прояви та перебіг травматичного процесу при пошкодженнях органів черевної порожнини. Такий вплив полягає насамперед в тому, що значно змінюються характер, сила та інтенсивність клінічних проявів пошкоджень органів черевної порожнини. У патогенетичному аспекті вплив спірального пошкодження визначається насамперед порушенням нейровегетативної регуляції функціонування органів черевної порожнини.

Вище викладене стало клініко теоретичною підставою для розробки та формування лікувальної тактики. Така тактика передбачає підвищене застосування об’єктивних методів діагностики та контролю з включенням їх до протокольних схем лікування, розширення показів дооперативного втручання на органах черевної порожнини, маючи на увазі, насамперед, невірогідність факту наявності або відсутності клінічних ознак пошкодження; певні технологічні особливості виконання оперативного втручання насамперед підвищену увагу до гемостазу, ретельний контроль в післяопераційному періоді з обов’язковим перманентним динамічним спостереженням із застосуванням методів та засобів об’єктивного контролю.

Особливу увагу потребує визначення адекватних показів та оптимального терміну виконання оперативного втручання на хребті, однак за умов пріоритетності операції з метою усунення пошкоджень органів черевної порожнини особливо в шоковий період та період нестабільної адаптації травматичної хвороби у постраждалих.

Вивчення адекватної, та ефективної лікувальної тактики передбачає доцільність та необхідність застосування стандартизації та уніфікації процесу надання медичної допомоги постраждалим на підставі використання стандартизованих систем оцінки тяжкості пошкоджень та стану постраждалого з подальшим формуванням протокольних схем лікування.

Застосування патогенетично обґрунтованого принципу стандартизації та уніфікації лікувально діагностичного процесу у постраждалих з поєднаною абдоміно-спинальною травмою дозволило оптимізувати процес надання медичної допомоги, підвищити її ефективність зокрема знизити летальність на 17,2%.


ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТРАСКЛЕРАЛЬНОГО ІМПЛАНТАТУ «ОКОФОРМ» В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ РЕФРАКТЕРНИХ ФОРМ ГЛАУКОМИ З ПІДВИЩЕННОЮ ПРОЛІФЕРАТИВНОЮ АКТИВНІСТЮ

Лаврик Н.С., лікар-офтальмолог центру «Травма ока» ЦМКЛ ,

заочний аспірант кафедри очних хвороб НМУ ім.О.О.Богомольця

Науковий керівник – завідувач кафедрою очних хвороб НМУ ім.О.О.Богомольця, професор Жабоєдов Г.Д

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

кафедра очних хвороб

Основним дієвим методом лікування рефрактерних форм відкритокутової глаукоми на сьогоднішній день залишається хірургічний, але часто невдачі хірургії пов’язанні з вираженим проліферативним процесом в зоні операційного втручання, що призводить до рубцювання заново створених шляхів відтоку внутрішньо очної рідини і підвищенню внутрішньо очного тиску. Останнім часом рішенням цієї проблеми стало використання різних імплантатів, як біологічного, так і синтетичного походження, які запобігають утворенню склеро-кон’юнктивальних та склеро-склеральних зрощень.

Метою нашої роботи було вивчення біосумісністі з тканинами ока нового вітчизняного синтетичного біодеструктивного імплантату «Окоформ».

Матеріали та методи: експериментальна частина роботи виконана на 10 кролях породи шиншила, яким була проведена інтрасклеральна імплантація запропонованого матеріалу. «Окоформ» - гідрофільний біодеструктивний поліуретановий еластомер, який має високу спорідненість з біологічними тканинами. Строки спостереження – 1тижд., 1, 3 міс.

Результати проведених морфологічних досліджень показали, що в ранньому післяопераційному періоді формується достатньо тонка (5-6 шарів фібробластів) новоутворена капсула без наявності вогнищ лейкоцитарної інфільтрації та скупчень макрофагів. В наступних строках спостереженнях (1-3 міс.) не відбувається суттєвих змін у сформованій сполучнотканинній капсулі. Поряд з цим виявляються ознаки початкових процесів біодеструкції еластомеру, пов’язаних переважно з активністю фібробластів, які формують окремі дрібнодисперсні гранули з частковим лізісом полімеру в зоні безпосереднього контакту. Формування на 3 міс. досліджень так званих «лакун резорбції» не супроводжується помітним посиленням реактивних змін з боку оточуючих ділянок сполучної тканини склери.

Висновки: Проведені експериментальні дослідження показали, що утворення навколо імплантату тонкої дифундуючої сполучнотканинної капсули і перешкоджання розвитку гіперпластичного процесу з боку сполучної тканини в зоні операційного втручання при різних строках спостереження, дають підставу для вивчення можливості використання нового імплантату в хірургічному лікуванні рефрактерних форм глаукоми в клінічних умовах.

THE EFFECT OF VINCAMINE (OXYBRAL)

IN PREVENT AGE-RELATED MACULAR DEGENERATION

Ayhan Onal, MD, Prof. Rima Scripnik, MD;

National Medical University, Department of Ophthalmology, KIEV.01.02.2007

Age-related macular degeneration (ARMD) is a slow, bilateral and painless eye condition in which there is progressive damage or deterioration of the central area of the retina (Macula) over the age of 60-65 years, resulting in gradual sight loss in the center of the field of vision. The peripheral (side) vision, however, is unaffected. Therefore, ARMD does not lead to total blindness like glaucoma or optic nerve disease. There are two major type of ARMD, called "dry" or nonexudative form and "wet" or exudative form.  That disorder of the macula is characterized by one or more of the following:

Drusen formation (discrete whitish-yellow spots that form between the RPE and the underlying Bruch`s membrane); retinal pigment epithelium (RPE) abnormalities such as hypopigmentation or hyperpigmentation; geographic atrophy of the RPE and choriocapillaris involving the center of the fovea; neovascular (exudative) maculopathy.

The first study that applied in 80 patients, 40 were treated with Vincamine (Oxybral 30 mg capsule) 1 capsule/day and 40 were given 60mg (2 capsules)/day for a long period (3 months). Significant and relatively quick improvement was obtained for a wide variety of vascular dysfunctions, including those of the eyeground. In the second study, in order to increase circulation into the eyeground, Vincamine was administered to 60 predominantly atherosclerotic patients 1 capsule per day and for 3 months to increase circulation. The ability to distinguish fine details improved in 51 cases, with their visual acuity enhanced 75% on average. There was no positive change, in the other nine subjects; but neither was there any further decline. When the effect of Vincamine on occlusions and atherosclerotic retinopathies of the central retinal artery was examined, improvement was found to be nearly three times (290 %) greater than that of control subjects. This is very significant. At 30 mg of capsuled Vincamine per day, there were few if any side effect, and those disappeared upon dose reduction. Visual improvement occurred as blood pressure normalized causing gentle dilation (relaxation) of the blood vessels in the central retinal arteries. In the third (last) study, Vincamine at 30 mg (1 capsule) each were given to 34 ophthalmological patients for two months. As long as the course of supplementation lasted, there was significant improvement of visual acuity.

It was determined that Vincamine increased blood flow in the retinal precapillary and capillary system, especially to the area previously deprived of oxygen. Sclerosis of the choroid, the vascular layer of the eye between the sclera and the retina, was also found to be relieved due to the effect of the Vincamine on improved blood flow in the choroid capillaries. Vincamine makes the condition of ARMD cases right and helps to prevent ARMD, repairs blood circulation to retina and especially macula region, improves night vision and increases sight in many people afflicted with eyesight disorders.

CИНДРОМ «СУХОГО ГЛАЗА»

У БОЛЬНЫХ АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ

Розумей Н.М., офтальмолог Центра «Трама глаза» г.Киева

Научный руководитель – проф. Скрипник РЛ.

Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца,

кафедра глазных болезней

Последнее десятилетие характеризуется увеличением аллергических заболеваний. Среди них особое место занимает атопический дерматит (АД).

Подавляющее большинство АД регистрируется у лиц работоспособного возраста и поэтому изучение глазных проявлений, разработка критериев ранней диагностики и лечения глазных заболеваний являются актуальными задачами. Среди жалоб, которые предъявляют пациенты (95%) – это ощущение сухости, инородного тела, которые приводят к снижению трудоспособности. Поэтому поиск лекарственных препаратов для этой группы больных очень актуален.

Для лечения синдрома «сухого глаза» у больных АД был выбран «СИСТЕЙН™» (Alcon). Эти увлажняющие глазные капли содержат уникальную гелево-любрикантную полимерную систему, созданную для коррекции индивидуального рН слезной пленки каждого пациента.

Цель: изучить состояние слезопродукции у пациентов АД, определить клиническую эффективность «СИСТЕЙНа™» при синдроме «сухого глаза» у больных АД.

Материалы и методы. Слезопродукцию изучали у больных АД после установления диагноза дерматологом. Нами обследовано 24 пациента АД, из которых 22 мужчины и 2 женщины в возрасте от 15 до 40 лет. Всем больным проводилось стандартное офтальмологическое обследование. Дополнительно исследовали величину суммарной слезопродукции с помощью пробы Ширмера

Результты исследования. В ходе проведенного обследования выявлено: тяжелая недостаточность выработки слезной жидкости – у 12 больных (50%), начальная – у 7(29%), нормальная слезопродукция – у 5(21%) больных. С целью лечения использовался «СИСТЕЙН™» по 1 капле 2-3 раза в сутки. В результате значительно уменьшался дискомфорт, чувство инородного тела, резь, сухость глаза через 2 дня после применения. На фоне лечения в течении 2 месяцев продукция слезной жидкости не изменялась. Уменьшение субъективных ощущений свидетельствует о высокой эффективности слезозаместительной терапии препарата «СИСТЕЙН™».

Выводы. 1. У больных атопическим дерматитом отмечается значительное нарушение слезопродукции и последующее развитие синдрома «Сухого глаза»..

2. Для уменьшения проявлений синдрома «сухого глаза» целесообразно включение препарата «СИСТЕЙН™»(Alcon) в комплексное лечение этой категории больных, что способствует улучшению качества жизни.


ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНІВ СИСТЕМИ HLA У ХВОРИХ

НА первинну відкритокутову глаукому

Салата П.М., аспірант

Науковий керівник – чл.-кор. АМН України, проф. Жабоєдов Г.Д.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,

кафедра очних хвороб

Вивчено генетичні особливості патогенезу первинної відкритокутової глаукоми. Було обстежено 80 хворих на первинну відкритокутову глаукому. Вік хворих коливався від 52 до 84 років (середній вік – 64 роки). Контрольна група складала 20 здорових людей віком 19-24 років. Визначення антигенів HLA у зразках крові хворих з первинною відкритокутовою глаукомою виконували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в лабораторії генетики кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Було проведене дослідження гена HLA - DRB1 (14 специфічностей) та

HLA - DQB1 (12 специфічностей) в полімеразній ланцюговій реакції.

Висновки. Спостерігається підвищення експресії специфічностей DRB1*01 (27,5%), DRB1*13 (32,5%) та HLA - DQB1 в порівнянні з контролем. Тобто був встановлений зв'язок системи HLA із захворюванням - первинною відкритокутовою глаукомою. Пошук та визначення генетичних маркерів при обстеженні пацієнтів дасть змогу проводити ранню діагностику та формувати групи ризику.


КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕНИЕ

СУХОЙ ФОРМЫ МАКУЛОДИСТРОФИИ

Тихончук Н.А., Ай Хонг

Научный руководитель – д-р .мед.наук, профессор Скрипник Р. Л.

Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца,

кафедра глазных болезней г. Киев, Украина

Возрастная макулодистрофия диагностируется более чем у 50% людей старше 60 лет. По данным статистики в Европе насчитывается более 12 млн. людей с этим заболеванием и наблюдается увеличением числа больных ВМД трудоспособного возраста.

Среди множества факторов, которые приводят к развитию дистрофических макулярных изменений отмечают нарушение микроциркуляции и развитие «оксидативного стресса» и накопления свободных радикалов. Поэтому поиск и разработка новых эффективных, патогенетически обоснованных способов лечения возрастной макулодистрофии важная проблема современной офтальмологии.

Для лечения сухой формы ВМД мы использовали препарат Оксибрал, обладающий вазотропным, нейротропным и метаболическим действием и препарат Окювайт Лютеин, в состав которого входят природные каротиноиды лютен и зеаксантин, витамины С и Е, микроэлементы Zn и Ce для защиты сетчатки.

Цель нашей работы -изучение клинической эффективности лечения препаратом Оксибрал и Окювайт Лютеин больных сухой формой макулодистрофии.

Материалы и методы. Было пролечено 35 пациентов (70 глаз) с сухой формой макулодистрофии. Давность заболевания варьировала от 2 до 6 лет.

Пациенты были разделены на 3 группы в зависимости от метода лечения.

1 группа (10 б-х) – после курса лечения принимали препарат Оксибрал.

2 группа (11 б-х) -принимали препарат Окювайт Лютеин

3 группа (13 б-х) –принимали комбинацию препаратов Оксибрал и Окювайт Лютеин.

Назначались препараты по 1 таблетке 2 раза в день в течении 2 месяцев.

Всем больным до и после проводимого лечения исследовали визометрию, периметрию, офтальмоскопию, сетку Амслера. Время наблюдения составило 1,5 года.

Результаты. Сравнение результатов исследования данных групп между собой показало, что острота зрения увеличилась в среднем на 0,09(р<0,05) в 1 группе, на 0,1(р<0,05) во 2 группе и на 1,4(р<0,05) у пациентов 3 группы. В центральном поле зрения отмечалось исчезновение части относительных скотом у 7 пациентов 1 группы, 6- 2 группы и 10 пациентов 3 группы и переход абсолютных скотом в относительные у 3 пациентов 1 группы, 4- 2 группы и 3- 3 группы. У всех больных уменьшались деформации на сетке Амслера, наблюдалась нормализация калибра сосудов сетчатки, уменьшение дегенеративных очагов. Субъективно больные отмечали повышение четкости и яркости изображения, исчезновение «двоения» при фиксации объекта, уменьшение зрительной утомляемости.

Выводы. Применение комбинации препаратов Оксибрал и Окювайт Лютеин позволяют достичь максимальных результатов, что целесообразно в консервативном лечении сухой формы макулодистрофии.