Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
М А Т Е Р І А Л И
Міжнародної науково-практичної конференції
студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
«Актуальні питання експериментальної
та клінічної медицини»,
присвяченої Дню науки в Україні
25-26 квітня 2007 року
Суми
Видавництво СумДУ
2007
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
«Актуальні питання експериментальної та
клінічної медицини»
Матеріали
Міжнародної науково-практичної
конференції студентів, молодих вчених,
лікарів та викладачів
25-26 квітня 2007 року
Частина 1
Суми
Видавництво СумДУ
2007
Акушерство та гінекологія
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АНТИБИОТИКОВ У ЖЕНЩИН, РОДОРАЗРЕШЕННЫХ
ПУТЕМ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ
Сухарев А.Б., доцент, Бойко В.И., доцент
СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии
Возрастание частоты гнойно-септических осложнений за последние годы, рост экономических затрат при родоразрешении путем кесарева сечения побудили акушеров-гинекологов к рациональному применению антибактериальных средств. Целью исследования была сравнительная оценка эффективности профилактического применения зиноцефа и кемоцефа у родильниц в послеоперационном периоде. Всего были проанализированы результаты применения зиноцефа у 10 (основная группа) и кемоцефа у 20 (контрольная группа) женщин, родоразрешенных путем операции кесарева сечения. Показаниями во всех случаях явились общепринятые акушерские ситуации, чаще сочетанного характера: аномалии родовой деятельности, функциональный узкий таз, несостоятельность рубца на матке, отягощенный акушерский анамнез в сочетании с гипоксией плода, экстрагенитальными заболеваниями и т.д. Процентное соотношение общих показаний к операции в обеих группах не различалось. В анамнезе у всех женщин не было данных о наличии инфекционных заболеваний мочеполовой системы. Операция выполнялась в плановом порядке или при безводном промежутке до 8 часов. Кесарево сечение выполнялось с разрезом по Пфанненштилю, в нижнем маточном сегменте, ретровезикально, с поперечным вскрытием матки по А.А.Гусакову. Рану на матке зашивали двухрядными непрерывными кетгутовыми швами. Перитонизацию проводили также кетгутом. Средняя продолжительность операции в группах составила 48±7 минут, средняя кровопотеря 650±150 мл. Ранений кишечника, мочевого пузыря не было. В послеоперационном периоде проводили инфузионную терапию, введение обезболивающих средств, утеротоников, средств, стимулирующих функцию кишечника.
Антибактериальную терапию проводили по следующей методике: в основной группе назначали зиноцеф, в контрольной - кемоцеф 1500 мг во время операции, 750 мг через 8 и через 16 часов после операции. Индивидуальной реакции на препарат у пациенток не наблюдалось. Послеоперационный период осложнился в 1 женщины контрольной группе нагноением послеоперационной раны, в основной группе отмечено наличие ретровезикальной гематомы (1 наблюдение), что свидетельствует о равной высокой степени эффективности препаратов. Значительно меньшая стоимость отечественного препарата кемоцефа является его существенным преимуществом и позволяет экономически более эффективно проводить антибиотикопрофилактику в послеоперационном периоде.
ЗМІНИ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ В СИСТЕМІ
МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНОМУ
ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК СУМЩИНИ
Сміян С.А., доцент; Коваленко Ю.О., магістрант
СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології
Порушення обміну електролітів має першочергове значення у виникненні акушерської та перинатальної патології. Важливу роль відіграє вихідний рівень мікроелементів в організмі жінки. Цей фактор в значній мірі залежить від рівня концентрації металів в питній воді, повітрі, грунті.
У жінок з фізіологічним перебігом вагітності концентрація заліза в сироватці крові зменшується, а в пуповинній крові збільшується в 2 рази. Концентрація міді в сироватці крові жінки зростає, а в пуповинній крові зменшується в 8 раз. У випадку високого вихідного рівня селена в кінці вагітності його показники залишаються в межах норми, а при низькому вихідному рівні спостерігається його недостатність. Рівень цинку в плазмі крові жінки прогресивно знижується. Є від’ємний кореляційний зв’язок між рівнем цинку в плазмі крові вагітної та його кількістю в плаценті. В пуповинній крові вміст цинку не змінюється відносно сироватки жінки. Рівень кальцію в крові збільшується на 12%. У матері спостерігається гіпокальціємія . Вміст магнію в сироватці крові жінки знижується на 13.8%. Спостерігається рівновага між рівнем магнію в сироватці крові роділлі та пуповини. Рівень кобальту, хрому, марганцю в сироватці крові жінки протягом вагітності прогресивно знижується.
Таким чином, зміни концентрації мікроелементів в сироватці крові жінки, плацентарній тканині, пуповинній крові фізіологічно виправдані по-перше підготовкою організму вагітної до пологової діяльності, по-друге потребами плода в біометалах для свого росту та розвитку.
Метою нашого подальшого дослідження буде вивчення змін мінерального обміну при фізіологічному перебігу вагітності та при внутрішньоутробному інфікуванні плода у жінок Сумщини.
РОЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ
В АКУШЕРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ
Грінкевич Т.М., асистент
СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології
Звертає увагу на себе той факт, що в Україні спостерігається прогресивне зниження репродуктивного здоров’я жінок. Аналіз причин погіршення стану репродуктивного здоров’я показав, що 70% з них можна попередити, тим самим підвищити показники відтворення населення. В цьому плані викликає інтерес дослідження імунологічного статусу, як складової частини комплексного обстеження вагітних жінок.
З одного боку, саме імунна система є ведучою в регуляторній діяльності організму, яка тонко впливає на розвиток вагітності. З іншого боку, порушення імунних процесів грають роль пускового механізму в патогенезі невиношування вагітності, плацентарної недостатності, завмерлої вагітності та гестозів. Сучасні методи досліджень імунної системи дозволяють виявити в організмі аутоімунні процеси, визначити потенціальні можливості організму матері та пристосувально-захисні реакції в ранньому неонатальному періоді у новонародженного. Вагітність стимулює фагоцитарну активність макрофагів, підвищує їх цитотоксичну активність, внаслідок чого відбувається активація гуморального імунітету.
Метою нашого дослідження являлось визначення імунологічного статусу вагітних за таким показниками: кількість Т- і В- лімфоцитів, проліферативна активність лімфоцитів, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), фагоцитарне число, фагоцитарний індекс та рівень Ig А, М, G.
Обстежено 36 вагітних жінок з терміном вагітності до 24 тижнів в умовах жіночої консультації. Аналіз показників імунного статусу показав, що у 12(33%) жінок спостерігалось зниження кількості Т-лімфоцитів на фоні підвищенного вмісту IgG, що свідчить про розвиток аутоімунних реакцій в організмі вагітної. У 18(50%) жінок спостерігалось збільшення кількості Т-лімфоцитів в поєднанні зі зниженням фагоцитарного індексу, що вказує на підвищену активність супресорних функцій імунітету і є показником інфікованності жінок вірусами. У 9(25%) жінок було встановлено загрозу переривання вагітності, при цьому спостерігався дисбаланс між клітинною та гуморальною ланками імунітету: значний ріст кількості Т-лімфоцитів з одночасною Т-супресорною недостатністю та зниженням концентрації Ig М
та Ig G.
Отримані данні свідчать про те, що на ранніх етапах вагітності імунна система спрямовує свої механізми на збереження плода. Показники імунологічного статусу в різних термінах вагітності мають різнонаправлений вектор коливань, що має виключне значення для акушерської практики.
ДО ПИТАННЯ РЕАКЦІЇ СЕЛЕЗІНКИ НА ЛІМФОТРОПНУ ТЕРАПІЮ
Дужа-Еласталь О.І., асистент