Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Карпенко Л.Є., Стовбир Г.С., студ. 4-го курсу
Забезпеченість еритропоетином вагітних жінок
Триместр вагітності
Доцільність застосування озонотерапії в комплексній профілактиці та лікуванні фетоплацентарної недостатності
Перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених
Клінічні ознаки транзиторної
Корекція мексидолом токсичних уражень печінки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
^

Карпенко Л.Є., Стовбир Г.С., студ. 4-го курсу


Науковий керівник – асист. Грінкевич Т.М.

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології

Проблема вибору раціонального методу родорозрішення турбувала акушерів на протязі всього часу існування акушерської допомоги. Існує багато методів допологового обстеження вагітних, численних схем ведення жінок з різними групами ризику, які допомагають оцінити стан вагітної жінки та її плоду, завдяки чому проводиться вибір методу і тактики родорозрішення. Нажаль, досконалої акушерської тактики на сьогодняшній день не існує.

Одним із прогностичних параметрів вузького тазу напочатку XX століття був індекс Матвєєва (ІМ). На теперішній час в акушерській практиці його не використовують. У нас виникла думка чи може ІМ стати прогностичним показником пологів у жінок з ростом менше 160 см.

Нами було переглянуто 1400 історій пологів за 2006 рік, які відбулися в СОЦАГР. Було виявлено 114 жінок, в яких ІМ нижче 120, що становить біля 8% від всіх пологів. Серед цих жінок 96 (84%) народжували вперше. Фізіологічні пологи в терміні вагітності 35-41 тиждень були проведені у 37 (32,5%) жінок: з них ІМ - 119 - 117 у 33 (29%) жінок, ІМ – 116-117 у 4 (3,5%) жінок. Вага плода у них складала 2700-3500 гр., загальний стан новонароджених за шкалою Апгар 8-9 балів, всі діти були виписані в задовільному стані. Допологова діагностика показала,що загальнорівномірно звужений таз (ЗРЗТ) І ст був у 8(16%) жінок. Наряду з цим, мали місце ускладнення під час пологів: первинна слабкість пологової діяльності у 6(16%) жінок, загроза розриву високої промежини у 9(24%) жінок.

Родорозрішення шляхом кесарева розтину було проведено у 77(67,5%) жінок. З них у 45(58,5%) жінок, в яких ІМ 114-116 – у 21(46,6%) та ІМ 117-119 у 24(53,4%), втручання проведено ургентно. У 32(41,5%) жінок втручання було плановим, ІМ 114-116 був у 7(21,8%), у решти жінок ІМ 117-119. Показаннями для проведення ургентної операції було: клінічно вузький таз у 32(71%) жінок, слабкість пологової діяльності – 13(29%) жінок. Стан новонароджених цієї групи жінок по шкалі Апгар був 7-8 балів. Показаннями для планового кесарева розтину були: ЗРЗТ І-ІІ ст з сідничним передлежанням – 13 (41%) жінок, аномалії розвитку матки у 8(25%) жінок, важкі гестози у 7(21,5%) жінок, ЗРЗТ ІІІ ст у 4(12,5%) жінок. Стан новонароджених цієї групи жінок по шкалі Апгар був 7-9 балів. Вага новонароджених становила 3000-3700 гр.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що ІМ може бути додатковим критерієм прогнозування перебігу пологів у жінок з низьким ростом, що дає можливість розробити своєчасно раціональну тактику ведення пологів.


^ ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЕРИТРОПОЕТИНОМ ВАГІТНИХ ЖІНОК

ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ

Маркевич В.В., аспірант

Науковий керівник – д-р .мед.наук, проф. Вдовиченко Ю.П.

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства і гінекології,

НМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедра акушерства,

гінекології і перинатології

Проблема залізодефіцитної анемії (ЗДА) у вагітних ще далека від свого вирішення. Зокрема потребує вивчення стан еритропоетинсинтезувальної функції при ЗДА у вагітних.

Досліджений вміст еритропоетину у сироватці крові вагітних жінок із ЗДА.

Еритропоетинсинтезувальна функція у вагітних із ЗДА у І та ІІ триместрах була більш напруженою ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У третьому триместрі навпаки спостерігалось її пригнічення – вміст ЕПО у сироватці крові був майже удвічі меншим ніж у вагітних без ЗДА.

Вміст еритропоетину в сироватці крові у жінок при фізіологічному перебігу вагітності та ЗДА (мОд/мл)



 ^

Триместр вагітності




І
ІІ
ІІІ

Вагітні із ЗДА
56,83±5,55

n=10
61,31±8,33

n=10
45,08±5,17

n=10

Вагітні без ЗДА
44,51±2,98

n=12
35,97±2,57

n=11

p<0,01

p1<0,05
85,06±4,38

n=11

p<0,001

p1<0,001

p2<0,001

Примітки: р - достовірність різниці відносно вагітних із ЗДА;

р1, р2 – достовірність різниці відносно І та ІІ триместру відповідно.

Отже раціональним є використання еритропоетину при лікуванні ЗДА у вагітних.

^ ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

У ВАГІТНИХ ГРУП ВИСОКОГО РИЗИКУ

Дмитришин Л.М ., Дрінь Т.М., Кишакевич І.Т.

Івано-Франківський державний медичний університет

Найважливішим досягненням практичного акушерства за останні два десятиліття є вчення про єдину функціональну систему «мати – плацента – плід». Це дозволяє по – новому вирішувати проблеми перинатальної захворюваності та смертності, які пов’язані з фетоплацентарною недостатністю.

Актуальним та перспективним в розвидку даного розділу акушерства є застосування в комплексній профілактиці та лікуванні фетоплацентарної недостатності медичного озону, який має багатофакторну неспецифічну дію. Озонотерапія, за даними клінічних та експериментальних досліджень, стимулює гормонопродукуючу функцію фетоплацентарного комплексу, посилює активність імунокомпетентних клітин, збільшує рівень гемоглобіну, покращує реологію і киснево транспортну функцію крові, підвищує артеріальну напругу кисню, активує ферментні системи антиокислювального захисту організму .Це може бути впроваджено на всіх рівнях патогенетичної терапії різноманітніх ускладнень гестаційного процесу , які являються факторами ризику розвитку фетоплацентарної недостатності .

Під нашим спостереженням перебували 30 вагітних жінок із групи високого ризику по розвитку фетоплацентарної недостатності . Ми поєднували озонотерапію з комплексним лікуванням фетоплацентарної недостатності у вигляді щоденного внутрішньовенного крапельного введення 400 мл озонованого 0,9%-ного розчину натрію хлориду, з концентрацією насичення озонокисневої суміші 400 мкг/л, 5 – 8 сеансів на курс .Підтвердженням ефективності запропонованого комплексного методу лікування є покращення загального стану вагітних ; зникнення больового синдрому та зниження тонусу матки у вагітних з загрозою переривання вагітності ; відсутність набряків і гіпертензії у вагітних з гестозом , підвищення рівня гемоглобіну у вагітних з анеміею, зменшення відсотку передчасних пологів та аномалій пологової діяльності, покращення компенсаторно – захисних механізмів плода та новонародженого за шкалою Апгар .

Нами доведено, що медичний озон посилює процеси перекисного окислення ліпідів і навіть підвищує антиоксидантний захист мембран, змінює параметри центральної геодинаміки, поліпшує матково – плацентарний і плідно – плацентарний кровообіг, що сприяє збільшенню плацентарної перфузії .

Таким чином застосування озону у вагітних з групи високого ризику дозволяє досягти значного покращення клінічних і лабораторних показників, сприяє пролангуванню вагітності та зниженню ускладнень гестаційного періоду і більш сприятливого прогнозу для плода та новонародженого. Отримані результати свідчать, що озонотерапія своїми багатокомпонентними властивостями позитивно впливає на організм вагітної жінки, що свідчить про доцільність її застосування в комплексній профілактиці та лікуванні фетоплацентарної недостатності у вагітних груп високого ризику .


^ ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ

У ЖІНОК ІЗ ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ

Лизин Т.М.

Івано-Франківський державний медичний університет

Останніми роками відмічається тенденція до збільшення частоти передчасних пологів, що можливо пов’язано з збільшеним частоти екстрагенітальної патології. Передчасні пологи зустрічались при першій вагітності у 67,5%, при другій - у 37,3%, при третій у 3,6%. Побутові умови, в яких мешкають обстежені вагітні жінки, були у 46,0% добрі і у 54,0% - задовільні. Серед обстежених вагітних жінок 5,5% навчалися, 68,0% були службовцями, 18,0% - робочих, 4,4% селянок і 5,5% - домогосподарки. В основній групі (1-ша) і контрольна (2-га) за віком вагітні були розподілені таким чином: до 20 років - 32 (38,5%) і 14 (29,8%), 21-25 років - 45 (54,2%) і 23 (48,9%), 26-30 років - 8 (9,6%) і 7 (14,8%), 31-35 років - 3 (3,6%) і 2 (4,3%), 36-40 років - 3 (3,6%) і 1 (2,1%) відповідно. Слід зазначити, що лише 6,5% вагітних жінок були старші 31 року, тобто всі вони були працездатного віку. Нами виявлена залежність між конфліктними ситуаціями в сім’ї і на роботі, що пов’язано з передчасними пологами. У 3,6% вагітних жінок в анамнезі мали психічну травму. У дитинстві вагітні жінки основної групи перенесли такі інфекційні захворювання: кір - 19 (22,8%), скарлатина - 6 (7,2%), вітряна віспа - 13 (15,6%), вітрянка - 9 (10,8%), краснуха - 4 (4,8%), епідемічний паротит - 3 (3,6%), простудні захворювання - 12 (14,4%). 23,3% вагітних жінок звернули увагу, що серед факторів які впливають на стан вагітної жінки і перебіг вагітності були шкідливі звички їх чоловіків.

У породіль з передчасними пологами мали місце такі перенесені гінекологічні захворювання, як порушення дітородної функції у 8 (9,6%), загальний і статевий інфантилізм - у 13 (15,6%), вірильний синдром - у 4 (4,8%), мимовільні викидні - у 7 (8,4%). У 9 (10,8%) були артифіціальні аборти. При аналізі перенесених гінекологічних захворювань привертає на себе увагу велика кількість жінок, які перенесли запальні захворювання геніталій, дисфункцію яєчників, первинне і вторинне безпліддя, загальний і статевий інфантилізм. У жінок з передчасними пологами гінекологічна патологія в анамнезі відмічена більше, ніж у половини обстежених вагітних жінок.

Вивчення даних анамнезу про перебіг попередніх вагітностей у них показало, що один артифіціальний аборт був у 7 жінок (8,4%), два - у 5 (6,0%) і три - у двох (2,2%) вагітних. У 7,8 % вагітних жінок в анамнезі був один мимовільний викидень, а два і більше - у 3,6 %. Наявність двох мимовільних абортів і більше в анамнезі можуть призвести до внутрішньоутробної гіпоксії плода та росту гестозів як першої, так і другої половини вагітності.

Серед патології, яка відмічалась у вагітних жінок із передчасними пологами необхідно відмітити великий відсоток анемії вагітних, що складає 59,0 %, загрози пізнього викидня - 46,9 %, гестоз у першої половини вагітності - 10,8 %, пізній гестоз вагітних – 21,6 %. Із приведених даних вдалось вияснити, що в досліджувальній групі вагітних жінок спостерігається висока частота анемії вагітних, загрози пізнього мимовільного викидня, хронічної гіпоксії плода, що веде до збільшення показників анте- і інтранатальної смертності. Необхідно відмітити, що акушерська і екстрагенітальна патологія є першопричиною порушення маткового і матково-плацентарного кровоплину, яка призводить до гіпоксії і порушення трофіки м’язового волокна матки, що є причиною передчасних пологів.

Серед екстрагенітальної патології слід відмітити, що у 62 жінок (68,1%) вагітність була з ускладненнями. Серед них у 15,4% відмічалось гостре респіраторне вірусне захворювання, у 16,5% - хронічний пієлонефрит, у 8,8% - гіперплазія щитовидної залози і інша екстрагенітальна патологія, яка має велике значення у виникненні передчасних пологів.

По перебігу передчасних пологів необхідно відмітити, що у них передчасне відходження навколоплідних вод було у 19 (22,8%), раннє відходження навколоплідних вод - у 8 (9,6%), первинна слабкість пологової діяльності – у 14 (16,8%), вторинна слабкість пологової діяльності - у 7 (8,4%), пологопідсилення внутрішньовенним введенням окситоцину - у 19 (22,8%), дистоція шийки матки відмічена у 9 (10,8%) жінок.

В пологах спостерігалось передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 2 (2,4%) роділь, у 5 (6,0%) випадках в пологах була прогресуюча внутрішньоутробна гіпоксія плода, а у 5 (6,0%) новонароджених відмічено обвиття пуповини навколо шиї.

В основній групі жінок, що перебували на стаціонарному лікуванні: в них народились діти з вагою від 2000 до 2100 г у 18 (21,6 %), від 2100 до 2200 г. - 21 (25,3 %), від 2200 до 2300 г. - 10 (12,0 %), від 2300 до 2400 г.– 27 (32,5), від 2400 до 2500 г. 5 (6,9 %) недоношених дітей.

Стан новонароджених в основній групі за шкалою Апгар в 9-10 балів оцінений в 15,5%, 7-8 балів - 68,5%, 5-6 балів - 14,3% і 4 бали і менше - 2,2%.

Всі жінки контрольної групи народили в термін живих доношених дітей з оцінкою по шкалі Апгар 8-9 балів. Середня маса (3526,0+44,2 г) і довжина (52,6+0,2 см) новонароджених знаходились в межах норми. Ранній неонатальний період у всіх дітей протікав без ускладенень.

Передчасні пологи є однією із важких ускладнень акушерської патології. Тому вагітні жінки при виявленні патології повинні бути віднесені у групу “підвищеного ризику” і госпіталізовані у відділення акушерської патології для ціленаправленого обстеження і повноцінного лікування даної патології вагітності, так і гіпоксії плода.

Висновки. Наведені дані свідчать про те, що передчасні пологи є мультифакторною патологією, в розвитку якої особлива роль відводиться порушенням репродуктивної системи, наявності екстрагенітальної патології, ускладненням вагітності. Таких жінок слід віднести до групи ризику виникнення цієї патології, що вимагає кваліфікованого обстеження вагітних лікарем під час диспансерного спостереження в жіночій консультації з метою прогнозування і профілактики можливих ускладнень з приводу перебігу вагітності. Підхід з нових позицій до вивчення цього питання буде сприяти зниженню патології вагітних в пологах та показника перинатальної смертності.


^ КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ТРАНЗИТОРНОЇ

НЕОНАТАЛЬНОЇ ГІПЕРТИРЕОТРОПІНЕМІЇ

Тимків І.С.

Науковий керівник – д-р .мед.наук, професор Лизин М.А

Івано-Франківський державний медичний університет,

кафедра акушерства та гінекології

Клінічні спостереження останніх десятиліть вказують на те, що тільки 5% дітей з вродженим гіпотиреозом мають характерний зовнішній вигляд (набрякле лице, макроглоссія, плоске перенісся, розходження швів черепа, вип'ячений живіт, суха холодна "мармурова" шкіра). Тому на фоні значних досягнень лабораторної діагностики не припиняється пошук інформативних клінічних ознак цієї патології.

Нами обстежено 119 новонароджених від матерів, які поживають в умовах йододефіциту. Об'єктивне дослідження дітей проводилось сумісно з лікарем-неонатологом. Оцінка тиреоїдного статусу новонародженого проводилась шляхом визначення рівня тиреотропного гормону в плямі цільної крові (яку забирали з п'ятки дитини та наносили на тест-смужку із фільтрувального паперу Schleicher) набором для імуноферментного аналізу Neoscreen ELISA TSH.

З усіх новонароджених у 20 (16,81%) виявлено рівень тиреотропного гормону вище 5 мМод/мл. Вивчення об'єктивних клінічних ознак зниженої функції щитовидної залози у цих дітей показало високий відсоток (в порядку зменшення частоти): м'язової гіпотрофії, повільного заживання пупкової ранки, лущення та сухості шкіри, відкритого заднього тім'ячка, пізнього відходження меконію, блідості шкіри. Таким чином, окрім загальноприйнятих "яскравих" симптомів, які тепер рідко зустрічаються, слід звертати увагу і на поєднання інших ознак.


Інфекційні хвороби


^ КОРЕКЦІЯ МЕКСИДОЛОМ ТОКСИЧНИХ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ

Захлєбаєва В.В.