Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Мозгова О.С., лікар-інтерн
Науковий керівник – д-р мед. наук Чемич М.Д.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
Вірусний гепатит В(ВГВ) є однією з розповсюджених інфекцій. За даними ВООЗ, у світі більш 1/3 населення інфіковані вірусом гепатиту В і кожен рік від різних клінічних форм цієї патології помирає біля 1 млн. людей, переважно молодого працездатного віку. Тому ВГВ є актуальною проблемою сьогодення.
Мета дослідження – вивчення клініко-епідеміологічних особливостей вірусного гепатиту В.
Було проведено ретроспективний аналіз 70 історій хвороб на ВГВ, що знаходились на лікуванні в інфекційному відділенні Шосткинської ЦРЛ у 2003-2006 рр. Вік обстежених коливався від 20 до 35 років. Осіб жіночої статі було 37 %, чоловічої – 63 %. Мешканці сільської місцевості склали 26 %, міське населення - 74 %.
Серед шляхів інфікування переважали парентеральні втручання-60 %, переливання крові та її препаратів –30 %, татуювання, пірсинг, манікюр- 5 %, статевий- 5 %.
Переджовтяничний період виявили у 55 % хворих. Артралгічний варіант продроми був у 35 %, астеновегетативний-- у 20 %.
У всіх обстежених була жовтянична форма, перебіг захворювання середньотяжкий. Тривалість захворювання в середньому склала 23 доби.
Таким чином, у Шосткинському районі за 2003-2006 рр. захворюваність на ВГВ характеризується ураженням осіб молодого працездатного віку, частіше чоловіків. Перебіг захворювання середньотяжкий, жовтянична форма.
^ ВИВЧЕННЯ СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ
Полов’ян К.С., магістрант
Науковий керівник – д-р мед. наук Чемич М.Д.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
Протягом останнього десятиріччя в Україні щорічно збільшується захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ), викликані умовно-патогенними мікроорганізмами. Частота виявлених дисбіотичних порушень після етіотропного лікування ГКІ зростає, тому набуває значення вивчення стану мікрофлори кишечнику, її нормалізації та підвищення колонізаційної резистентності.
Метою роботи стало вивчення стану мікробіоценозу кишечника у хворих на ГКІ до початку лікування та на 5-6 добу від моменту госпіталізації на фоні використання “Біфі-форму” по 1 капсулі двічі на добу.
Було обстежено 30 хворих на ГКІ. Серед них у 20 осіб у лікуванні не використовувались антибактерійні препарати – перша група. Другу групу склали 10 хворих, яким був призначений норфлоксацин.
При бактеріологічному дослідженні випорожнень до початку лікування виявлений нормобіоценоз у 9 %, дисбактеріоз 2 ступеня – в 55 %, 3 – у 18 %, 4 – в 18 % обстежених. Випадки дисбактеріозу 3-4 ступеня частіше зустрічались у другій групі, обумовлюючи дещо більшу яскравість діарейного, больового синдромів.
У першій групі після лікування нормобіоценоз виявлений у 3 хворих (15 %), дисбактеріоз 1-2 ступеня - у 8 (40 %), 2-3 ступеня – у 7 (35 %), 3-4 – у 2 (10 %).
У другій групі нормобіоценоз був у 1 (10 %) хворого, дисбактеріоз 1-2 ступеня - у 4 (40 %), 2-3 ступеня - у 3 (30 %), 3-4 – у 2 (20 %).
Вивчення стану мікробіоценозу кишечника до початку лікування вказує на необхідність введення біопрепаратів до складу комплексної терапії ГКІ, починаючи з першої доби захворювання. “Біфі-форм” може бути рекомендованим препаратом для нормалізації кишкової мікрофлори, особливо на фоні призначення антибактерійних препаратів.
КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПЕРЕБІГУ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ
^
Яремчук Т.В., лікар-інтерн
Науковий керівник – д-р мед. наук Чемич М.Д.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
Серед гострих кишкових інфекцій з кожним роком все більшого значення набувають сальмонельози. Епідеміологічна ситуація з захворюваності на сальмонельози визначається як несприятлива й має тенденцію до погіршання .
Мета дослідження - вивчити клініко-епідеміологічні особливості перебігу сальмонельозу в сучасних умовах. Проведено ретроспективний аналіз 54 історій хвороб хворих на сальмонельоз, що знаходились на лікуванні в інфекційному відділенні Охтирської ЦРЛ у 2004-2006 рр. Вік обстежених коливався від 2 до 30 років. Осіб жіночої статі було – 46,5 %, чоловічої – 53,5 %, з них дітей – 29,4 %. Мешканці сільської місцевості становили 52,3 %, міської – 94,7 %. Найчастіше діагностували гастроентеритний варіант перебігу сальмонельозу (61,1 %), рідше гастроентероколітний (31,5 %) та ентероколітний (7,4 %). У 90,7 % осіб захворювання мало середньотяжкий, у 5,6 % - тяжкий , у 3,7 % - легкий перебіг. Бактеріологічно діагноз підтверджено в усіх хворих: у 94,5 % захворювання було викликано S. enteritidis, у 5,5 % - S. typhimurium. Бактеріоносійство встановлено у 9,3 %, з них S. enteritidis - у 7,4 %, S.typhimurium – у 1,9 % .
Таким чином, в Охтирському районі в 2004-2006 pp. сальмонельози виникли частіше у осіб молодого віку. Захворювання спричиняла переважно S. Еnteritidis, переважали гастроентеритний та гастроентероколітний варіанти середньотяжкого ступеня.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ А
^
Ярошенко Ю.В., лікар-інтерн
Науковий керівник – д-р мед. наук Чемич М.Д.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
Вірусний гепатит А (ВГ А) є однією з складних і актуальних проблем світової медицини. Її актуальність визначається повсюдним поширенням ВГА, особливо серед працездатного населення, відсутністю чіткої тенденції до зниження захворюваності, доступних засобів діагностики і специфічної профілактики, можливим розвитком ускладнень і несприятливих наслідків та значними економічними збитками, що завдаються суспільству та державі.
Мета роботи - дослідити особливості перебігу захворювання на вірусний гепатит А в Охтирському районі за період 2004-2006 pp. Було оглянуто хворих і проаналізовано 50 історій хвороб на вірусний гепатит А. Спостерігалась зимово-весняна сезонність (60 %). Діагноз було встановлено на підставі клініко-епідеміологічних та серологічних даних.
Середній вік обстежених склав (26,0+2,0) років. Частіше хворіли на ВГА чоловіки (58 %), ніж жінки (42 %) У 4 % хворих переджовтяничний період перебігав за диспептичним, у 96 % - за грипоподібним та у 4 % хворих за змішаним типом. Легкий перебіг спостерігався у 4 % хворих, середньотяжкий - у 92 % і тяжкий перебіг - у 4 % . Практично у всіх хворих (96 %) переважала жовтянична форма захворювання, у 4 % - безжовтянична. Середня тривалість перебування в стаціонарі склала 19 ліжко-днів.
Таким чином, захворюваність на ВГ А в Охтирському районі характеризується ураженням більш молодих осіб у віці до 30 років, частіше хворіють чоловіки, переважно захворювання перебігає за жовтяничною формою, середнього ступеня тяжкості.
^ СИНДРОМ ІНТОКСИКАЦІЇ ЦНС ЯК УСКЛАДНЕННЯ ГРВІ
Амеліна Я.С., Гонцова А.М., студ. 5-го курсу
Науковий керівник – Кліменко Н.В.