Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Шевченко Ю.Ю., аспірант
Науковий керівник – проф. Маркевич В.Е.
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Вважається, що рання анемія недоношених (РАН) виникає на тлі достатньої забезпеченості недоношеної дитини залізом, яке не може бути використано в наслідок мікроелементної недостатності або дефіциту еритропоетину. Дискусійним питанням залишається наявність дефіциту міді при РАН. До складу церулоплазміну входить 90-95% міді сироватки крові. Це мультіфункціональний білок, що бере участь в утворенні ретикулоцитів і мобілізації заліза із його тканинних депо, в антиоксидантних та протизапальних процесах.
Мета роботи. Визначити в міст церулоплазміну при лікуванні та профілактиці РАН препаратами людского рекомбінантного еритропоетину (лрЕПО).
Результати дослідження. Нами обстежено 50 недоношених новонароджених, що отримували препарати лрЕПО та тривалентного заліза з метою профілактики та лікування РАН. Профілактику РАН починали у віці 17 ± 1,3 днів при нормальних гематологічних. З метою лікування лрЕПО призначали після розвитку анемії в середньому на 26 ± 2,5 день.
Рівень церулоплазміну в групі профілактики на початку дослідження складає – 0,077±0,005 нг/мл і залишається незмінним протягом курсу. В основній групі до початку курсу лрЕПО рівень церулоплазміну був у 1,6 раза вище (0,127 ± 0,0484 нг/мл), а після завершення (0,068 ± 0,01 нг/мл) зрівнявся з показником у групі профілактики.
Тобто при РАН спостерігається підвищення рівня сироваткового церулоплазміну, що можливо відображає не тільки рівень депо міді, а й ступінь ушкодження мембран еритроцитів та активації пероксидного окиснення ліпідів при РАН. Застосування препаратів лрЕПО призводить до нормалізації рівня сироваткового еритропоетину.
НИРКОВА ЕКСКРЕЦІЯ ЗАЛІЗА ТА ЦИНКУ У ЗДОРОВИХ ДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ
^
Соколік С.В., магістрант
Науковий керівник – доц. Тарасова І.В.
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Залізо та цинк важливі ессенціальні мікроелементи (МЕ), що є абсолютно необхідними для повноцінного функціонування організму дитини. Ці мікроелементи впливають на процеси росту, розвитку, виконують важливу роль в активації гемопоезу та імуногенезі. Нирки є одним з найважливіших органів, що регулюють екскрецію МЕ, в т.ч. заліза і цинку, підтримують їх баланс в організмі дитини.
Мета дослідження - оцінити рівень екскреції заліза та цинку у здорових доношених новонароджених.
Концентрацію МЕ в сечі вивчали у 92 доношених новонароджених. Вміст заліза в сечі визначали на 1-7, 8-14 та 30 добу життя. Визначення мікроелементів проводилось методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії.
Концентрація заліза у сечі протягом неонатального періоду достовірно зростає (0,6780,03 мкмоль/л на 1-7 добу життя та 0,956 0,04 мкмоль/л на 30 добу життя). Вміст цинку в сечі, навпаки, має незначну тенденцію до зниження (1,7970,06 мкмоль/л на 1-7 добу життя та 1,674 0,05 мкмоль/л на 30 добу життя).
Добова екскреція заліза збільшується до 30-ї доби життя в 1,5 рази порівняно з показником на 1 тижні життя. Добова екскреція цинку залишається сталою.
Екскреція заліза на кілограм ваги зростає до кінця 1-го місяця життя майже на 50% (з 2,8 мкг/кг/добу до 4,11мкг/кг/добу), а екскреція цинку на кілограм ваги не змінюється і складає близько 8 мкг/кг/добу.
Отримані дані можна використовувати в якості нормативних при вивченні екскреції МЕ при різних патологічних станах в неонатальному періоді.
^ Мікроелементна забезпеченість сироватки крові матері та новонародженого
Тарасова І.В., доцент
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Останнім часом зріс інтерес до вивчення стану забезпеченості есенціальними мікроелементами (МЕ).при фізіологічному перебігу вагітності. При вагітності, як мати, так і плід потребують достатнього забезпечення організму есенціальними МЕ (залізо, мідь, цинк).
Мета роботи – вивчити вміст есенціальних мікроелементів у сироватці крові здорових вагітних та їх новонароджених.
Визначення мікроелементів (МЕ) проведено у сироватці крові 30 здорових вагітних жінок та 30 доношених новонароджених. Для визначення МЕ у біосубстратах застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115М1, виробництва НВО “Selmi” (Україна).
Аналіз вмісту МЕ у сироватці крові матері та в сироватці пуповинної крові показав, що відмінностей вмісту заліза немає (13,99 1,02 та 14,04 0,9 мкмоль/л відповідно).
Середній вміст цинку в сироватці крові матерів складав 25,88 4,8 мкмоль/л. Високий вміст цинку в крові жінок з фізіологічними перебігом вагітності є адаптивною реакцією, пов’язаною з необхідністю забезпечення нормального розвитку плода.
Концентрація міді в сироватці крові вагітних жінок складала 8,17 0,75 мкмоль/л. Низький рівень міді пояснюється її антагонізмом з цинком.
Вміст цинку та міді в сироватці крові новонароджених був відповідно у 2 та 4 рази меншим, ніж в сироватці крові матері. Це пов’язано з їх інтенсивним використанням в перинатальному періоді для формування кісткової системи, становлення імунної, ендокринної систем, захисту від стресорних уражень.
^ ВМІСТ ЦИНКУ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД
У ДІТЕЙ ЗІ ЗВУР
Турова Л. О., магістрант
Науковий керівник – проф. Маркевич В Е.
^
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Мікроелементи (МЕ) мають важливе значення у перебізі вагітності, пологів та суттєво впливають на розвиток і ріст плода. Разом з тим, залишається недостатньо вивченим питання щодо ролі деяких МЕ в патогенезі затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Цинк приймає активну участь у поділі клітин, обміні нуклеїнових кислот, білковому обміні, процесі синтезу статевих гормонів.
Метою роботи було визначення вмісту цинку в системі мати-плацента-плід у дітей зі ЗВУР.
За клініко-анамнестичними даними була виділена група жінок та їх новонароджених з ознаками ЗВУР. Для визначення концентрації цинку у біосубстратах застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115МІ, оснащений комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ виробництва НВО Selmi (Україна).
Встановлено, що при фізіологічній вагітності вміст цинку в крові жінок складав: в сироватці 25,88 4,8 мкмоль/л, а в еритроцитах 0,12 0,0025 мкг/мг золи; тоді, як у матерів, що народили дітей зі ЗВУР цей показник: в сироватці 12,83 0,28 мкмоль/л, а в еритроцитах 0,10 0,001 мкг/мг золи.
Кількісне визначення цинку в плаценті показало, що при фізіологічному перебізі гестації концентрація його в середньому становила 5,78 1,19 мкг/мг золи, а при ЗВУР вона була менше-1,67 0,049мкг/мг золи.
В сироватці та еритроцитах новонароджених із ЗВУР вміст цинку був на 50% меншим порівняно зі здоровими новонародженими і складав: в сироватці 6,48 0,31 мкмоль/л, еритроцитах 0,22 0,079мкг/мг золи.
ЗВУР виникає на фоні глибокого дефіциту цинку в системі мати-плацента-плід.
РЕСПИРАТОРНІ АЛЕРГОЗИ У ДІТЕЙ
^
Загородній М.П., доцент
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Алергічні захворювання розглядаються як зміна імунологічної реактивності. Наявність алергічної схильності у дітей підвищує ризик розвитку алергічних захворювань в 10 разів. Значна частина дітей з дихальними алергозами мають прояви аномалій конституції, які спостерігаються в 50-85% дітей популяції.
Завдання дослідження - виявлення особливостей перебігу захворювань органів дихання у дітей, яким була встановлена алергологічна етіологія захворювання.
Проаналізовані медичні карти стаціонарних хворих обласної дитячої клінічної лікарні та амбулаторні карти консультативної поліклініки 62 дітей віком 3-14 років, яким був виставлений діагноз респіраторного алергозу (алергічний риніт -14, алергічний бронхіт 19, алергічний фарингіт 8, алергічний ларингіт – 6, алергічний тонзиліт 5, алергічний отит 2, алергічний аденоїдит – 8. Встановлено, що більшість дітей (47) мали однотипні імунологічні зрушення: зниження кількості Т-лімфоцитів та підвищення В-лімфицитів і О-клітин, незначне підвищення сироваткових імуноглобулінів А та М. Зміни були більш виражені в період загострення та у дітей 3-4 років і не зникали навіть в період видужання чи в стані ремісії.
У 52 дітей шляхом аналізу алергологічного анамнезу та проведенням прик-тестів було виявлено алерген, що провокував захворювання. В основному це були алергени домашнього пилу, а у дітей раннього віку (8) – харчові алергени. Полівалентна алергія була діагностована тільки у дітей старше 7 років (18). Серед особливостей клінічного перебігу захворювання у цих дітей можна віжзначити: рецидивуючий характер захворювання (інколи 3-5 разів за місяць), відсутність інтоксикації, резистентність до терапії (яка призначалася дільничним лікарем), кашель частіше був вночі, сухий, до блювоти. У 7 випадках батьки зв’язували загострення захворювання з відвідуванням родичів чи вживанням певних продуктів. Майже у половини (29) дітей в період загострення спостерігалося підвищення температури до субфебрильних цифр, у 42 дітей був наявний синдром обструкції.
Таким чином, рецидивуючий характер респіраторних захворювань, наявність обструкцій, відсутність інтоксикації вимагають проведення алергодіагностики у дітей.
^ ПЕРЕБІГ ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ У ДІТЕЙ З ДІАТЕЗАМИ
Загородня А.П., лікар
Науковий керівник – доц. Зайцев І.Е.
Сумська обласна дитяча клінічна лікарня
Тривалий час поняття діатез вважалося як аномалія конституції, яка характеризувалася схильністю до деяких хвороб та неадекватними реакціями на звичайні подразнювачі. Шабалов Н.П. характеризує діатези як вікові специфічні дисфункції дозрівання, перенапругу в певних системах. Наявність діатезу впливає на перебіг більшості інфекційних та неінфекційних хвороб, що пов’язано не тільки із особливостями імунної системи, але і станом центральної нервової системи, шкіри та слизових оболонок.
Метою дослідження було встановити особливості перебігу обструктивних бронхітів у дітей раннього віку.
На основі проведеного аналізу медичних карт стаціонарних хворих, які лікувалися у діагностичному відділення в 2000 та 2006 роках, встановлено, що кількість дітей з діатезами за 5 років зменшилася майже в 2 рази (з 18 в 2000 році до 10 в 2006). На нашу думку, це відбулося завдяки збільшенню відсотка дітей на природному вигодовуванні. Зменшилася кількість дітей з вираженими проявами діатезу (екзема, атопічний дерматит). Основними проявами діатезу у дітей були гнейс, молочний струп, опрілості, географічний язик, часті дисфункції шлунково-кишкового тракту. При імунологічному обстеженні (17 дітей) відмічена типова картина – лімфоцитоз, порушення клітинної та гуморальної ланки імунітету. При аналізі медичної документації дітей, що лікувалися з приводу обструктивного бронхіту (синдром бронхообструкції) відмічено: задишка у дітей мала змішаний характер з більш вираженим експіраторним компонентом. Хрипи були в основному сухі свистячі, хоча у дітей до року – вологі. Перкуторно над легенями - коробочний звук. Кашель у таких дітей був більш виражений в нічний час. Нам не завжди вдалося віддиференціювати алергічний бронхіт, бо вік дітей малий, і у відділення хворі поступали після лікування антигістамінними препарати. Це не давало змоги провести визначення сенсибілізації до алергенів. Особливістю обструктивних бронхітів у дітей з діатезами був також в’ялий перебіг, а в кожному п’ятому випадку – хвилеподібний. Під час лікування явища діатезу значно зменшувалися або зникали зовсім.
Таким чином, обструктивні бронхіти у дітей з діатезами мають упорний і хвилеподібний перебіг. Частота діатезів у дітей завдяки широкому впровадженню природного вигодовування має тенденцію до зниження.
^ ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТАНАКАНУ
У ПІДЛІТКІВ З ВЕГЕТАТИВНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ
Зайцева І. І., магістрант
Науковий керівник – проф. Маркевич В Е.
^
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Під спостереженням знаходилось 47 дітей віком 11-16 років з нейроциркуляторною формою вегетативної дисфункції.
Функціональне обстеження включало визначення вегетативного гомеостазу та гемодинаміки (КІГ, РЕГ). Важливим аспектом вивчення даної патології є дослідження якості життя (ЯЖ) дітей, як одного з головних критеріїв оцінки outcome research (наукового аналізу результатів лікування).
На підставі отриманих показників вегетативного гомеостазу та даних РЕГ ми виділили дітей, котрим призначали танакан. У 23 дітей показники мозкового кровообігу та якості життя були проаналізовані на фоні застосування танакану через 3-6 місяців після стаціонарного лікування. Препарат призначали протягом 3-4 тижнів по 1 таблетці (дітям старшого шкільного віку) 3 рази на добу.
Після курсу лікування танаканом констатовано виражену позитивну дію препарату на загальний стан дітей, на РЕГ спостерігались достатньо чіткі зміни, які вказували на покращення мозкового кровоточу.
Терапію танаканом більшість дітей переносили добре, але у 1 із 27 дітей відмічалась алергічна висипка, а відміна препарату сприяла зворотному її розвитку.
Аналіз результатів дослідження засвідчив статистично достовірне (p<0,05) підвищення величин суб’єктивної оцінки ЯЖ через 3-6 місяців у дітей які отримували танакан, відносно дітей які не застосовували цей препарат за всіма показниками спеціалізованої синтетичної шкали.
Таким чином, танакан є ефективним препаратом, який нормалізує мозковий кровообіг і усуває головний біль у дітей, хворих на нейроциркуляторну вегетативну дисфункцію, а вивчення якості життя може бути інтегральним показником рівня реабілітаційних заходів у них.
^ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ НОТТА
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ШКОЛЯРІВ ДО ІСПИТІВ
Зайцев І.Е., доцент
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Перші шкільні іспити є значною стресовою ситуацією для кожної дитини та перш за все для дітей з емоційною лабільністю, тривожністю, астено-невротичними проявами, вегетативними дисфункціями.
У рамках регіональної програми “Здоров’я нації” вивчено вплив монотерапії комплексним препаратом Нотта на самовідчуття, рівень тривоги, стан сну, вегетативний статус у 44 школярів 9-х класів (15 років) при підготовці та в процесі складання шкільних іспитів. Контрольну групу склали 51 учень того ж віку, які не отримували препарат.
Кожному з школярів проведена оцінка рівня тривоги по методиці Спілберга та початкового вегетативного тонусу по таблицям А.М. Вейна. Дослідження проведено дворазово - до початку використання препарату і перед завершенням екзаменаційного періоду (через п’ять тижнів від початку курсу).
Прояви вегетативної дисфункції реєструвались у 65,5±8,5% досліджених, підвищений рівень тривоги – 57,9±7,9%. В період іспитів спостерігалося збільшення інтенсивності скарг у дітей контрольної групи по показникам головної болі, кардіалгій, конфліктів з родичами, зі однолітками (р<0,05), тоді як в основній групі інтенсивність скарг істотно не змінилась (р>0,05). Рівень тривоги зменшився в основній групі до 34,6±5,8% та зріс в контрольній – до 66,7±6,9% (р<0,05). Порівняння результатів іспитів виявило тенденцію до кращої успішності у дітей які використовували препарат Нотта. Середній бал був вищій на 1,2 (р>0,05). Всі школярі відзивалися про препарат позитивно, побічних ефектів не спостерігалося.
Таким чином результати даного дослідження є основою для рекомендації використання препарату Нотта при підготовці школярів до перших іспитів, в першу чергу у учнів з емоційною лабільністю, підвищеною тривожністю вегетативною дисфункцією.