Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В

Вид материалаДиплом

Содержание


Isbn 966-7215-60 –1 поіппо
Бардаченко А.І. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА УТРИМАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ
Гальченко І.В. ВІД ФІНАНСОВОЇ ЕКОНОМІКИ ОСВІТИ – ДО ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
Гладка Т.І. Інноваційна освітня діяльність та її місце на ринку освітніх послуг
Гетало В.П. ОСВІТНЯ СИСТЕМА ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Гончаренко І.Д. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ – ШЛЯХИ ЧАСТКОВОГО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ФІНАНСУ
Громовий В. В. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ШКОЛИ: ЗАБОРОНИТИ(,) НЕ МОЖНА (,) ЛЕГАЛІЗУВАТИ!?
Дахно Ю. П. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ОНОВЛЕННЯ ОСВІТИ
Дрожжина Т. В. ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ОСВІТИ: ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
Золотухіна В.М. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБМЕЖЕНИХ РЕСУРСІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Іноземцев В.А. Економіка і освіта. Регіональний аспект.
Ільченко В. Р. ПІДРУЧНИК ЯК ТОВАР
Коміренко В.І. Псевдоекономіка освіти. Болонський аспект. Український контекст
Фінансовий ринок освітніх послуг.
Ринок праці випускників навчальних закладів
Ринок науково-технічних (інноваційних) розробок.
Клепко С. Ф. ЕКОНОМІКА ОСВІТИ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
У дев'яностих роках світ витратив на освіту 22% свого ВНП на душу населення.
Лелюх В.М. ЕКОНОМІКА В РАЙОННОМУ ВІДДІЛІ ОСВІТИ: ДУМКИ НАЧАЛЬНИКА, ОБТЯЖЕНОГО ДОСВІДОМ
1. Нормативна база.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


Академія педагогічних наук України

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Інститут професійно-технічної освіти АПН України

Полтавська обласна державна адміністрація

Управління освіти і науки

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського


ЕКОНОМІКА ОСВІТИ

І ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ


Матеріали Всеукраїнського семінару

8 грудня 2006 р.


Полтава 2006


Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського


Редакційна колегія


Гальченко Іван Васильович, директор Кременчуцького педагогічного училища,

голова комісії Полтавської обласної ради з питань науки і освіти

Гетало Володимир Петрович, кандидат економічних наук

Громовий Віктор Володимирович, Заслужений учитель України

Гончаренко Іван Дмитрович, директор СШ №13 м. Полтави,

Заслужений працівник освіти України

Клепко Сергій Федорович, кандидат філософських наук, голова редакційної колегії

Ковріга Олександр Володимирович, кандидат економічних наук

Коміренко Василь Іванович, доктор економічних наук,

академік Академії економічних наук України

Лелюх Володимир Миколайович, начальник Пирятинського відділу освіти

Нічуговська Ліля Іванівна, кандидат економічних наук, доктор педагогічних наук

Тимошенков Ігор Владиславович, кандидат економічних наук


ЕКОНОМІКА ОСВІТИ І ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ. Матеріали Всеукраїнського семінару 8 грудня 2006 р. – Полтава: ПОІППО, 2006. – 68 с.


Збірник статей підготовлено на основі доповідей учасників Всеукраїнського семінару „Економіка освіта та освітня діяльність”. Думки і концепції, запропоновані у цьому збірнику, – і новаторські, і традиційні, – в усьому своєму розмаїтті поєднуються спільним об’єктом дослідження – економікою освіти. Якою вона є зараз? Кожен із авторів дає відповідь, виходячи з особистого досвіду, власного погляду на те, як зробити нашу освіту максимально прогресивною, дієвою та ефективною.

Книга орієнтована на широке коло читачів – педагогів, науковців, економістів, філософів, усіх, хто цікавиться проблемами освітньої політики в Україні.


ISBN 966-7215-60 –1 ПОІППО





ЗМІСТ

Бардаченко А.І. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА УТРИМАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ 6

Гальченко І.В. ВІД ФІНАНСОВОЇ ЕКОНОМІКИ ОСВІТИ – ДО ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ 9

Гладка Т.І. Інноваційна освітня діяльність та її місце на ринку освітніх послуг 12

Гетало В.П. ОСВІТНЯ СИСТЕМА ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 14

Гончаренко І.Д. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ – ШЛЯХИ ЧАСТКОВОГО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ 15

Громовий В. В. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ШКОЛИ: ЗАБОРОНИТИ(,) НЕ МОЖНА (,) ЛЕГАЛІЗУВАТИ!? 16

Дахно Ю. П. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ОНОВЛЕННЯ ОСВІТИ 19

Дрожжина Т. В. ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ОСВІТИ: ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО 20

Золотухіна В.М. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБМЕЖЕНИХ РЕСУРСІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 20

Іноземцев В.А. Економіка і освіта. Регіональний аспект. 21

Ільченко В. Р. ПІДРУЧНИК ЯК ТОВАР 22

Коміренко В.І. Псевдоекономіка освіти. Болонський аспект. Український контекст 23

Клепко С. Ф. ЕКОНОМІКА ОСВІТИ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ 30

Лелюх В.М. ЕКОНОМІКА В РАЙОННОМУ ВІДДІЛІ ОСВІТИ: ДУМКИ НАЧАЛЬНИКА, ОБТЯЖЕНОГО ДОСВІДОМ 40

Михайлик Л. В. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ 42

Нічуговська Л.І., Фомкіна О.Г. ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА ЯКІСТЬ ЗНАНЬ 44

Паржницький В. В. ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ – ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НОВОГО ТИПУ 46

Попович Н. О. УКРАЇНА МАЄ РУХАТИСЯ У НАПРЯМКУ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ: ДУМКИ ПРАКТИКА 52

Савченко І. М. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 52

Самодрин А.П. В НАПРЯМІ НОВОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ: БІОСФЕРНИЙ РЕГІОН 57

Сиротенко Г.О. ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 59

Тимошенков И. В. ЭКОНОМИКА ОБРАЗОВАНИЯ: НАПРАВЛЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ 61

Шейко С.В. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ: АБО, ЯК МОЖЛИВО ВТРИМАТИ ПАМ’ЯТЬ І НЕ ВТРАТИТИ МАЙБУТНЬОГО (СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ) 64

Шукевич Ю.В. ШКІЛЬНИЙ БЮДЖЕТ – СПОДІВАННЯ, РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ 67

Економіка освіти. Бібліографічний список 69



Бардаченко А.І. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА УТРИМАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ





Спробу аналізу ефективного використання коштів на утримання закладів освіти, в тому числі малокомплектних шкіл у сільській місцевості, здійснено за оперативними даними відділів освіти.

Спершу про бюджетну ситуацію.

Асигнування галузі освіти за останні роки має стійку тенденцію до збільшення.

Діаграма 1.

Так, зведений бюджет Полтавської області у 2003 році склав 253,2 млн.грн., у 2004 році – 291,4 млн.грн. Проект бюджету у 2005 році вже становив 411,2 млн.грн., тобто процент збільшення склав 41,1 відсотка. Фактично профінансовано 471,2 млн.грн. Планові показники цього року складають 573,6 млн.грн., процент збільшення – 21,7.

Видатки на освіту на 2007 рік проектом бюджету передбачаються в сумі 738,3 млн.грн. (ріст у порівнянні з цим роком 28,7 відсотка).

За нашими розрахунками показники видатків на утримання освіти в області, якщо не робити реальних кроків по її оптимізації, у 2010 році мають скласти 1,6 млрд.грн., а у 2012 році – завершення переходу на новий зміст і терміни навчання – 2,6 млрд.грн.

Важливим для аналізу є структура бюджету.

Питома вага зарплати у цьому році складає 75,6 відсотка, енергоносії – 6,4, харчування – 6,3, капітальні видатки – 6,0, інші – 5,7.

Демографічна ситуація, яка складається в області, робить значний виклик освіті. Зменшується кількість народжених дітей по містах і районах області. за статистичними даними у 1996 році народилося 15,2 тис. дітей, а в 2005 році – 11,9 тис.

Економіка освіти та мережа закладів і контингенти учнів у них тісно пов’язані елементи.

Кожного року зменшується кількість шкіл, учнів, класів, що обумовлено демографічною ситуацією.

Так, у порівнянні з 2004 роком кількість учнів зменшилася на 19 тисяч, а класів – на 481.

Падає середня наповнюваність класів (з 19,7 у 2004 році до 18,6 у цьому).

Кількість учнів у процентному відношенні до 2004 року зменшилась на 10,4 відсотка. Проте, кількість педагогічних працівників майже не змінюється.

Протягом трьох років вона зменшилася лише на 363 чол. (з 17667 до 17304 чол.). відсоток зменшення становить лише 2,1.

Для порівняння: контингент зменшився на 10,4 відсотка, а кількість педагогічних працівників лише на 2,1 відсотка.

Більш того, при зменшенні контингенту учнів кількість педагогічних працівників збільшилася.

У закладах освіти області лише за останні два роки додатково введено 283 штатні одиниці.

У зв’язку з зростанням заробітної плати збільшуються витрати на заробітну плату, при цьому інші видатки залишаються мінімальними.

У 2003 році вони складали 183,2 млн. грн., а у 2006 році вже 430,8 млн. грн. (ріст на 42,5 відсотка тільки за 3 роки).

Видатки бюджету на утримання, так званих малокомплектних шкіл, перевищують фінансовий норматив бюджетної забезпеченості однієї дитини майже втричі.

У 2005/2006 навчальному році в області працював 831 загальноосвітній навчальний заклад, серед них 115 – з малою чисельністю учнів (з них 21 школа – І ступеню, 87 шкіл – І-ІІ ступенів, 7 закладів – І-ІІІ ступенів).

Питома вага малокомплектних шкіл від загальної кількості закладів складає 13,8 відсотка.

Важливим є аналіз витрат навчання учнів на одного вчителя та наповнюваність класів.

У школах І ступеня на одного вчителя по середньообласному показнику припадає 3,5 учня. В школах І-ІІІ ступенів сільської місцевості кількість учнів на одного вчителя складає 7,7. Загальнообласний показник – 9,2.

У сільській місцевості кількість класів з наповнюваністю більше 27 учнів складає лише 110, що становить всього 5 відсотків від загальної кількості класів з такою наповнюваністю.

Як свідчать статистичні дані, в області 36 закладів І-ІІ ступенів з кількістю до 5 класів і 32 школи І-ІІІ ступеня, де класів 8-9.

Функціонує 44 початкових школи, де учнів менше 10 (40,4 відсотка від загальної кількості), 46 неповних середніх шкіл, де дітей менше 40 (16,8 відсотка).

Існують початкові школи, в яких немає жодного класу (організовано індивідуальне навчання).

Функціонують неповні середні школи, де всього 4-5 класи, замість 9, де на одного вчителя припадає три учня.

Маємо середні школи, де працює 4-6 класів замість передбачуваних нормативами в 11.

А тепер до аналізу економічного ефекту утримання таких шкіл.

У 2006 році фінансовий норматив бюджетної забезпеченості склав 2 тис. на одного учня.

Проте, як свідчить аналіз норматив бюджетного забезпечення на утримання одного учня у малокомплектних школах складає до 5,3 тис. грн.

Діаграма 2.


Такі витрати в першу чергу зумовлені низькою середньою наповнюваністю класів малокомплектних шкіл.


По області вона складає 9,6 а в деяких районах 6,5 – 8,1.

Через таку неупорядковану мережу кількість учнів на одного вчителя нижча середньообласного показника (7,7 по сільських районах).


Вартий аналізу ще один аспект - використання в області проектної потужності сільських шкіл.

Лише 25,7 відсотка шкіл у сільській місцевості (116 від загальної кількості) використовується понад 60 відсотків від їх проектної потужності (по Україні 39,4 відсотки).

До 60 відсотків від проектної потужності використовується дещо більше третини шкіл.

До 20 відсотків потужності – 44 (6,7 відсотків).

Щодо дошкільних навчальних закладів.

Станом на 01.09.06 в області разом з навчально-виховними комплексами 465 ДНЗ, з них у місті 183, селі 282, дітей 33,8 тис. відповідно 26,8 тис. і 7,0 тис. Дошкільним вихованням охоплено 55,2 відсотка (по Україні 51,0 відсоток). Відсоток дітей, які виховуються в дитячих-навчальних закладах сільської місцевості від загальної кількості складає 20,7 (по Україні 26,0 відсотків).

Вартий аналізу ще й такий показник.

У сільській місцевості 8,4 тис. місць у дошкільних виховних закладах, відсоток завантаження складає 83,3, разом з тим у містах (22 тис. місць) дошкільні заклади перевантажені на 18 відсотків.

В середньому по області наповнюваність дитячих навчальних закладів складає 72,6 дитини, а в сільській місцевості – 24,6.

На утримання ДНЗ у цьому році передбачається 102,1 млн.грн.

У цій сумі частка заробітної плати складає 60,1 млн.грн. (58,9 відсотка), харчування – 13,5 млн.грн. (13,2 відсотка).

За минулий рік відновили свою діяльність 32 раніше закритих на невизначений період дошкільних навчальних закладів сільської місцевості.

У 2006 році відновлять свою діяльність 14 дитсадків.

У 2007 році планується відкрити ще 28 установ на 649 дітей.

На це буде потрібно додатково біля 3 млн. грн.

Ми підтримуємо тенденції до відкриття чи відновлення дитячих навчальних закладів. Хоч і тут слід прораховувати економічний ефект.

На утримання всіх дитячих навчальних закладів у 2007 році передбачається виділення 133,4 млн. грн., що більше цього року на 23,5 відсотка.

Вартість утримання однієї дитини зросте до 4 тис. грн. (в 2006 р. – 2,8 тис. грн.).

Безумовно, зросте потреба у додаткових штатних одиницях відкритих (відновлених) дитячих навчальних закладах та групи при загальноосвітніх навчальних закладах.

Прогнозується збільшення штатних одиниць на 207, на що буде потрібно 1,9 млн.грн.

Особливу увагу необхідно буде звернути на охоплення дітей 5-річного віку суспільним дошкільним вихованням.


Діаграма 3.


Безумовно, виконання завдання Міністерства освіти і науки України максимально охопити їх дошкіллям зробить певний відбиток на бюджет, збільшить його видатки. Тому доведеться шукати резерви в чомусь іншому.

За оперативними даними в області сьогодні 11,2 тис. п’ятирічок.

Суспільним дошкільним навчанням та вихованням охоплено 79,0 відсотки(8,9 тис.) п’ятирічок (по Україні – 61,2 відсотка).

Витрати на утримання п’ятирічок в дитячих навчальних закладах у 2006 році склали 29,5 млн.грн. (це 28,9 відсотка від загальних витрат на дитячі навчальні заклади).

Передбачається у 2007 році довести процент охоплення п’ятирічок дошкільним вихованням до 91,4 відсотка., на що додатково буде потрібно ще 9 млн. грн. Тобто біля 39 млн. грн. потрібно буде лише на утримання у дошкільних закладах дітей п’ятирічного віку.


У минулому навчальному році у школах області функціонувало 555 груп продовженого дня, де виховувалося 16,3 тис. учнів. Усього ними було охоплено 11,9 відсотків учнів загальноосвітніх навчальних закладів (до речі, у 2003 році цей процент складав 9,8 відсотка).

У 2006/2007 навчальному році очікується функціонування 626 груп продовженого дня з кількості учнів 18,2 тис. (ріст знову ж таки на 11,4 відсотка).

Потреба в коштах на фінансування груп продовженого дня минулого навчального року склала 6,3 млн.грн., на цей навчальний рік прогнозується 7,2 млн.грн. Це майже річний бюджет деяких районів області.

Індивідуальне навчання.

В області щорічно збільшується кількість учнів, які навчаються індивідуально, а це робить додаткове навантаження на бюджет.

У 2003 році таких учнів було 665, у 2005 році – 927 (ріст на 28,7 відсотка). Зокрема, у сільській місцевості ріст учнів, що навчаються за індивідуальною формою відбувся з 420 до 656 (36 відсотків).

У першу чергу ріст викликаний тим, що згідно ст.14 Закону України «Про загальну середню освіту» кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.

В області більше 150 шкіл, і як правило в селі, де учні навчаються за індивідуальною формою.

Деякі розрахунки.

У 2005 році в області було 9107 класів та класів-комплектів у денних загальноосвітніх начальних закладах. Бюджет області на освіту без обласного бюджету становив майже 407 млн.грн., таким чином на утримання одного класу чи класу-комплекту припадало – понад 44 тис.грн.

Якщо виходити із середньої наповнюваності класів учнями в області у 18,9, то на утримання одного учня мали приблизно 2,3 тис., а якщо врахувати, що у структурі бюджету області біля 80 відсотків від загальних асигнувань припадає на заробітну плату, то її питома вага в утриманні одного учня в класі складає 1,9 тис.грн., а класу – 36 тис.грн. в рік.

Треба врахувати, що навчальні плани для класів загальноосвітніх навчальних закладів передбачають 24-32 годин навантаження на тиждень (в середньому 28 годин), а навчальні плани для індивідуального навчання 8-12 годин (в середньому – 10).

Тобто третина коштів, які витрачаються на клас на заробітну плату, йде лише на утримання одного учня.

Самі приблизні розрахунки виводять на цифру до 8 тис.грн., що витрачається на зарплату для одного учня за індивідуальною формою навчання.

Таким чином, індивідуальне навчання, по-перше не дає достатньої якості освіти, по-друге, забирає значні бюджетні кошти.

Як вихід, вважаємо за економічно недоцільне утримання школи, де немає повного комплекту класів, а учні переводяться на індивідуальне навчання.

Необхідно створювати освітні округи з потужними школами і організовувати до них підвезення учнів.

Діаграма 4.


За останні три роки створено 56 округів.

Розрахунки свідчать, що в області необхідно створити протягом 2006-2010 років ще 72 округи.

І ще одне до аналізу.

Утримання однієї малокомплектної сільської школи в середньому по області обходиться бюджету 179,6 тис.грн. (це в середньому при наповнюваності її в 47 учнів).

Як висновок, при закритті лише однієї школи в районі можна за рахунок економії придбати «Шкільний автобус» для підвезення учнів до опорної школи, яка б мала достатню матеріально-технічну базу, кадровий потенціал.

За даними відділів освіти протягом 2007-2010 та наступних років можливе закриття 62 шкіл. Зокрема, у 2007 році – 21, 2008 році – 19, 2009 році – 11, 2010 і в наступних – 11.

На ступінь нижче може бути реорганізовано 84 школи.

У цих закладах навчається 5,5 тис. учнів, підвезення яких повинно бути організовано до інших шкіл.

Але необхідно врахувати наступний ризик. У названих закладах працює 1,4 тис. вчителів. Як свідчить аналіз з них 599 чоловік (42,8 відсотка) можуть бути працевлаштовані в школах, 202 чоловіки (14,4 відсотки) піде на пенсію, проте 554 вчителя (39,6 відсотки) можуть стати безробітними.

Безумовно, згідно законодавства про освіту відкриття, закриття, реорганізація шкіл має здійснюватися за згодою територіальних громад, органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування до цих питань повинні підходити виважено і помірковано, проводячи відповідну роз’яснювальну роботу серед населення. Батьки повинні зрозуміти, що в маленьких школах без відповідної матеріально-технічної та навчальної бази їх діти не зможуть отримати якісної освіти.

Приведення мережі загальноосвітніх навчальних закладів у відповідність до наявних контингентів учнів та штатних одиниць відповідно до Методичних рекомендацій із питань формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів дасть можливість здійснювати повноцінне утримання загальноосвітніх закладів у межах доведених кошторисних призначень.