Geum.ru

Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В

Вид материалаДиплом

Содержание


Іноземцев В.А. Економіка і освіта. Регіональний аспект.
Ільченко В. Р. ПІДРУЧНИК ЯК ТОВАР
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Іноземцев В.А. Економіка і освіта. Регіональний аспект.





Реалізація національної концепції розвитку системи освіти в Україні визначає пріоритети, які впливають на загальний стан освіти та якісний рівень системи освіти, починаючи від початкової школи і закінчуючи вищими навчальними закладами І, ІІ, ІІІ, ІV рівнів акредитації.

Сучасний стан економічного розвитку країни, кожного регіону потребує дослідження, розуміння та пошуку оптимальних підходів до визначення економічних, науково-освітніх аспектів у розвитку регіонів і сучасного суспільства загалом.

Економіка й освіта тісно пов’язані і взаємозалежні. Тому потрібно обов’язково враховувати внутрішні та зовнішні фактори, які впливають і відображають усі процеси, які відбуваються в системі освіти в плані залучення інвестицій, надання і розширення освітніх послуг, реалізації ідей модернізації, реформування тощо з метою досягнення якісно нового рівня конкурентоспроможності економіки та освіти, які в свою чергу потребують дієвих та сучасних методів управління.

Знання проблеми і розуміння перспектив розвитку кожного регіону дає змогу максимально забезпечувати інноваційно-технологічний розвиток, збалансований попит та пропозицію робочої сили на ринку праці в державі. Для цього потрібно визначити стратегічні освітянські завдання.

1. Упровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій, прискорення комп’ютеризації навчальних закладів для забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

2. Наближення якості навчального процесу до європейських та світових стандартів відповідно до вимог Болонської концепції.

3. Значне збільшення фінансування навчальних закладів із метою поліпшення матеріально-технічного забезпечення, збереження та модернізації їх соціальної інфраструктури .

Потрібно щоб на рівні держави, у державному бюджеті, передбачалося не менше 8-10% річного ВВП на розвиток освіти. У Полтавській області розроблено Програму переоснащення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на 2004-2010 рр. для середньої освіти, що включає такі компоненти як „шкільна котельня”, „шкільний комп’ютер”, „книга для школи”, „навчальний кабінет” тощо.

Одним із напрямів діяльності є також удосконалення системи професійної орієнтації з метою збалансування потреб регіонального ринку праці та системи підготовки робочої сили. Потрібно враховувати й обмеження в реалізації системи розвитку освіти та подальше погіршення демографічної ситуації, недостатнє фінансування, неузгодженість мережі закладів освіти з потребами регіону. А тому вагомим є науково обґрунтоване прогнозування необхідності формування кадрів відповідно до галузевої структури виробництва кожного регіону з урахуванням змін, які відбуваються в цих структурах.

Ільченко В. Р. ПІДРУЧНИК ЯК ТОВАР





Хороший підручник — найбільше багатство народу і його гордість. Суспільна цінність і цінність підручника для держави як засобу формування інтелекту підростаючих поколінь і зміцнення психічного і фізичного здоров’я відходить в сторону, коли визначається сьогочасна економічна вигода Міністерства освіти, яке виділяє кошти на видання підручника.

Кожний підручник, перш ніж лягти на парти перед дітьми, оцінюється як товар, на виробництво якого затрачуються державні кошти. Під час тендеру, на якому відбирається підручник для видання, основну роль грає ціна — вартість виробництва підручника. Перемагає той підручник, який коштує дешевше — завдяки обсягу сторінок і вартості поліграфічних послуг.

Чи можна очікувати, що за таких умов учні отримають підручник, який є засобом формування необхідних для держави і особистості компетентностей членів майбутнього суспільства?

Оскільки підручник — це товар, за який держава платить гроші, у підручникотворення включаються інтереси видавництв, що не завжди співпадають з інтересами держави стосовно підручника як засобу формування загальнокультурної, громадянської, здоров’язберігаючої та інших важливих компетентностей учнів. Програми, підручники поступають у навчальний процес через конкурс. На конкурс програм 2004 р. подавалися програми, що втілювали «рівень стандарту», тобто розглядалися програми для учнів, які після закінчення школи не вивчатимуть дані предмети, наприклад, предмети природничого циклу для гуманітарного, філологічного, естетичного профілю. Згідно концепції профільного навчання на конкурс можна було подавати з освітньої галузі «Природознавство» програми окремих предметів (фізика, хімія, біологія, астрономія), або інтегрований курс «Природознавство» для 10-12 класів.

Співробітники науково-методичного центру інтеграції змісту освіти АПН України подали 2 варіанти програм: систему програм, що втілює галузевий підхід до формування змісту окремих навчальних предметів, та інтегрований курс «Природознавство». Всі програми були відхилені. Програми курсу «Природознавства» для 10-12 класів були єдиними, поданими на конкурс, — їх також відхилено без розгляду, хоча ці програми, виходячи з «економічності» видання підручників, мали бути розглянуті в першу чергу.

Для гуманітаріїв на 10-12 класи згідно програм потрібно видавати 8 підручників, серед них 5 одногодинних. Психологи вже давно довели, що одногодинні предмети малоефективні, їх можна викреслити з навчального плану без шкоди для освіти учнів. Тим більше ці підручники недоцільні для гуманітаріїв, у яких переважає образне мислення над логіко-аналітичним і які потребують цілісного змісту природничо-наукових знань, який давав би їм можливість створити образ природи відповідно до сучасного розвитку науки.

Замінивши 8 підручників з предметів природознавчого циклу на 3 підручники, (вони повністю втілюють зміст освіти згідно стандарту у старшій школі), можна досягти задоволення природних потреб дітей у цілісності знань і значної економії державних коштів. Так, витрати на виготовлення самих обкладинок для 5 підручників (8-3) та палітурні роботи складуть близько мільйона гривень. Але інтегрований курс гальмується, бо з 8 принаймні 7 підручників (фізика, хімія, біологія, астрономія) вже готові, їх непотрібно буде видавництвам розробляти.

Мільйон гривень — це сьогочасний економічний ефект, який могло б дати видання нових підручників, що втілюють сучасний, галузевий, на відміну від вузькопредметного, підхід у формуванні освіти майбутніх поколінь.

Між тим, підручники для одногодинних предметів мають ще і не підраховану поки що від’ємну економічну державну і суспільну вартість. Замість спеціалістів, що володіють компетентністю цілісно розв’язувати проблему в будь-якій діяльності, опиратися на сучасну парадигму наукового мислення, на науковоємнісні технології, готуються майбутні працівники з фрагментарним мисленням, з інтелектом, який діє за інструкцією або по авторитету. Економічні збитки від таких працівників значно більші, ніж від видання 8 замість 3 підручників.

Вони представляють державну небезпеку і небезпеку для людства в цілому. Криза цивілізації — не те, що випадково з’явилося, вона є наслідком сегментованого погляду на природу, на довкілля як серію відокремлених об’єктів, з якими можна робити все, що забажає людина для задоволення своїх потреб.

Перехід від вузькопредметного формування змісту підручників до галузевого має розглядатися як умова фундаменталізації знань, глобальності мислення суспільства і конкурентноздатності країни на ринку продукції науковоємнісних технологій. Підручник має розглядатися перш за все як товар, що має громадянську і суспільну цінність і в останню чергу має грати роль його номінальна ціна.

В Україні поки що немає комплексної експертизи підручників, яка б визначала їх здоров’язберігаючу, природозберігаючу здатність, а відтак як товар, який має цінність для суспільства і людини.