Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4

8 клас

Погоджено методичною радою

Запорізького районного відділу освіти

Протокол № _ від ________

Голова методичної ради

_________ М.В. Холод

Затверджено науково-методичною радою ЗОІППО

Протокол № ____ від ___________

Голова НМР

___________ В.Я. Ястребова

Рецензенти:

Г.Р. Корицька, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

О.А. Жук, методист Запорізького районного відділу освіти

Т.А.Колесник, вчитель-методист Кушугумської спеціалізованої школи"Інтелект"Запорізького району Запорізької області

Навчальні матеріали спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю (філолого-журналістський напрям)/ Уклад.: Т.М.Пересунько. – Запоріжжя, 2008.- 44 с.

Запорізький районний відділ освіти

Балабинська гімназія "Престиж"

ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТИКИ

Навчальні матеріали для учнів 8 класів

філолого-журналістського профілю

( укладач Т.М. Пересунько)

Запоріжжя

2008

ТЕМА 1

Вступ. Загальне поняття про журналістику

Журналістика - одна з найцікавіших професій, жоден інший різновид людської діяльності не дає такої можливості для самореалізації. Журналістська діяльність відрізняється широкою спеціалізацією: це і робота в друкованих та електронних ЗМІ, радіо, телебаченні, фотожурналістика, робота у відділах зв’язків з громадськістю, прес-центрах, прес-службах, інформаційних агенціях тощо. Крім того журналіст може себе реалізувати як в галузі творчої діяльності, так і займатися суто технічними аспектами професійної діяльності

Журналістика (від. фр. journal – щоденник, jour – день) – одне із найважливіших соціальних явищ сучасного життя, вид масово-інформаційної діяльності, що забезпечує безперервний взаємозв’язок між особистістю, групою людей і суспільством у цілому, а також між різними суспільними сферами і навіть між поколіннями. Процес журналістської діяльності складається зі збору, обробки, зберігання й періодичного розповсюдження актуальної суспільно-значущої інформації. Визначення журналістики не можна вкласти в одне-два речення, журналістика – це система:

журналістика – це вид громадської діяльності з періодичного поширення соціальної інформації через канали комунікацій;

журналістика – це особливий вид творчості у сфері соціально-політичної практики, завдання якої – збір, обробка, поширення та зберігання інформації;

журналістика – це твори, з яких складаються номери газет і журналів, програми телебачення та радіомовлення, тобто продуктів журналістської діяльності;

журналістика – це форма масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці, культурі тощо;

журналістика – система засобів масової інформації, за допомогою якої відтворюються картини життя сьогодення.;

журналістика – наука, що вивчає історію засобів масової інформації, їхні принципи та функції, а також закони літературно-публіцистичної творчості.

Крім того, слід наголосити на ще одному важливому аспекті журналістики. Журналістика – це бізнес. Від перших днів свого існування журналістика була способом торгівлі новинами, інформацією, тобто сферою бізнесових інтересів, справою, що приносить прибуток.

Немає такої сфери життя – у політиці, науці, культурі, побуті, – якої б не торкалося слово журналіста. Щоправда, в кожній країні є поняття державної таємниці, тобто такої сфери, куди навіть журналістам проникати заборонено.

Журналіст – “професійний працівник, котрий займається літературно-публіцистичною діяльністю у журналах, газетах, на радіо і телебаченні”.

Синоніми до слова “журналістика” – словосполучення “засоби масової комунікації” (ЗМК) і “засоби масової інформації” (ЗМІ).

Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціалізовані носії масової інформації (газети, журнали, програми радіо та телебачення), що призначені для розповсюдження соціально значущої інформації невизначеній масовій аудиторії на широкому інформаційному просторі.

Засоби масової комунікації (ЗМК) – включають в себе весь виробничій комплекс системи масової комунікації: комунікатора як ініціатора масового соціального спілкування з аудиторією; носії і канали масової інформації (ЗМІ) і саму масову інформацію як засіб спілкування.

Робота журналіста схематично складається з трьох основних компонентів:

Джерело інформації

Спосіб передачі

Споживач інформації

Джерелом інформації для журналіста є реальна дійсність. Споживач інформації - це масова аудиторія, яка як мінімум бажає знати відповіді на шість основних питань: де?, коли?, хто?, що?, як? і чому? Спосіб передачі інформації – це система засобів масової інформації з широкою інфраструктурою.

До системи засобів масової інформації входять: преса (газети, журнали, альманахи); телебачення; інформаційні агентства; видавництва; документальне кіно; мережні засоби.

Основне призначення системи ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя у всіх його зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах. Зміст і спрямованість ЗМІ залежить від культурного й суспільно-політичного ладу, який утвердився в державі. Система ЗМІ постійно розвивається.

Свого часу канадський професор Маршалл Маклюен, вважав, що з розвитком телебачення почнеться нова ера в житті суспільства, коли всі інші засоби, включаючи пресу, літературу, мистецтво будуть приречені. Та незважаючи на бурхливий розвиток телекомунікацій занепад преси так і не відбувся, вона все ж таки залишається провідним ЗМІ. Дослідник, висловлюючи свою теорію, не врахував існуючу суперницьку несумісність між пресою, радіо і телебаченням. Пресі, наприклад, властива більша аналітичність, радіомовленню оперативність, телебаченню велика сила емоційно-зорового впливу. Тому, справедливо буде зазначити, що різні засоби масової інформації не суперечать, а доповнюють один одного. Адже читачі газет водночас є і радіослухачами, і телеглядачами.

Останнім часом відбулися характерні зрушення у системі ЗМІ. Зросла роль реклами як джерела доходів. Так звана “незалежна преса”, що не контролюється видавничими корпораціями, продовжує скорочуватися. Що стосується радіомовлення, то спочатку у Західній Європі, а потім і в Україні почало активно розвиватися приватне радіомовлення, а разом з ним зріс вплив комерційних інтересів на програмну політику радіостанцій. У телевізійному мовленні спостерігається така тенденція, як поширення мікрохвильового телебачення, розрахованого на роботу в умовах приміських зон.

Запитання і завдання:

Розкрийте поняття "журналістика", роль журналістики у суспільстві.
Напишіть твір-мініатюру " Чи міг би я стати журналістом?"
Розподіліть на дві колонки позитивні та негативні (на вашу думку) сторони журналістської професії.
Складіть список журналістських професій.

ТЕМА 2

Функції журналістики. Принципи журналістики. Якою повинна бути журналістика? Незалежна журналістика. Журналістика як "четверта влада"

Принципи (головні вимоги, правила) журналістики засновані на загальнолюдських принципах.

Функції журналістики – це сукупність обов’язків і завдань, які вона виконує у суспільстві:

1. Інформаційна − одна із головних функцій сучасних засобів масової інформації. Кожна людина й суспільство загалом мають право на отримання інформації, що їх цікавить без будь-яких обмежень (виключенням є питання пов’язані з державною таємницею та питання, що стосуються приватного життя). Це загальне право визначено Декларацією прав людини і записано в конституціях всіх демократичних держав.

2. Комунікативна − спілкування, налагодження контакту.

3. Контролююча − регулятивна діяльність ЗМІ, реалізація функції “четвертої влади”.

4. Ідеологічна (пропаганди і контрпропаганди) – зумовлена постійною потребою роз’яснювати аудиторії практичні і теоретичні проблеми суспільства.

5. Управлінська (соціально-педагогічна) – обов’язок роз’яснити існуючі закони, мобілізувати населення до їх виконання, а у випадку невідповідності діючих законів міжнародним нормам чи неефективності певних статей – звернути на них увагу громадськості й законодавчих органів.

6. Організаторська – виявляється у своєчасному інформуванні громадськості про надзвичайні події, суспільні катаклізми, природні катастрофи тощо, допомагає додатково проінформувати й мобілізувати до дій відповідні служби. Інколи журналіст стає першоджерелом інформації.

7. Соціологічна – дослідження громадської думки.

8. Суспільного виховання – формування високої політичної культури і сучасного економічного мислення людей.

9. Культурно-просвітня - передача знань, культурної спадщини.

10. Освітня – регулярні публікації і цикли передач з дидактичним матеріалом.

11. Розважальна ( емоційного контакту, релаксаційна) – формування позитивних емоцій в суспільстві. Ефективного впливу решти функцій можна досягнути тільки якщо матеріали сприймаються із задоволенням. Колишній головний редактор “Санді експрес” Джон Гордон наголошував на тому, що 80 відсотків газетної площі варто приділяти саме розважальним матеріалам і лише 20 відсотків − новинам.

12. Рекламно – довідкова.

Важко переоцінити ту роль, яку відіграє у розвитку сучасного суспільства інформація. Можна без перебільшення сказати, що сучасне суспільство є суспільством інформації, її ерою. Сьогодні інформація стала основним ресурсом людства, базою соціального й технічного розвитку.

Інформація – це вихідний і кінцевий продукт праці журналіста, - вона збирається, підлягає обробці та розповсюдженню. Інформація в сучасному суспільстві стала товаром, що продається і купується.

Тому журналістика буває різних типів та працює за різними моделями: а) експедиторська – журналіст передає інформацію, створену кимось; б) інформаційно-виробнича – журналіст працює за ринковими законами, метою є створення журналістського твору на замовлення; в) "комунікаційна"- ЗМІ незалежні, мають свою позицію, формують громадську думку. Тобто журналістика стає "четвертою владою". Цікаве походження самого поняття “четверта влада”: його початкове значення – “четвертий стан”. У середньовічній Англії тривалий час право голосу на виборах в парламент мало лише духовенство та дворянство. Пізніше таке право отримали і представники “третього стану”, тобто заможні “простолюдини”. А “четвертим станом” не без іронії стали називати “найнижчі класи суспільства. У минулому столітті це визначення перейшло на пресу. З часом воно втратило іронічний відтінок і набуло поняття “сили”, а потім “влади”.

Засоби масової інформації сприяють солідарності, згуртованості суспільства, впливають на хід життя суспільства, громадян, задовольняють усю систему різноманітних інтересів суспільства.

Свобода слова та наявність інформаційного поля − головні умови успішної діяльності засобів масової інформації, журналістики в цілому та кожного журналіста зокрема.

Запитання і завдання:

Проаналізуйте основні принципи та функції журналістики. Чи всі вони відповідають реальному стану речей?
Підготуйтесь до дискусії " Чи може бути журналістика незалежною?"
Напишіть свої роздуми на тему " Якою повинна бути шкільна газета", запропонуйте декілька тем для її випуску .
Відвідайте шкільну бібліотеку, зробіть огляд періодичних видань, що там знаходяться. Запропонуйте товаришам найцікавіші (на ваш погляд) газети чи журнали.
Відвідайте поштове відділення чи поцікавтесь у листоноші, які періодичні видання передплачують жителі вашої вулиці, селища; як багато серед них україномовних, освітніх, розважальних, інформаційних; чи збільшилась кількість передплатників у порівнянні з минулими роками? Отриману інформацію запишіть і підготуйтесь до виступу перед однокласниками.

ТЕМА 3

Історія журналістики. Сучасний стан журналістики в Україні. Журналістика у Запорізькому краї

Обмін інформацією між людьми сягає корінням глибокої давнини. Журналістику вважають однією з найдавніших професій, адже індіанці тривожними звуками тамтамів, давні інки полум'ям вогнищ також передавали важливу інформацію. Ораторське мистецтво Давньої Греції та Риму також було пражурналістським явищем . І навряд чи князь Володимир Великий чи Ярослав Мудрий могли повести за собою русичів, якби володіли тільки мечем і не володіли словом. Політичну інформацію в Європі розповсюджували глашатаї, герольди, кур'єри, вісники. Як відгомін тих часів збереглись і дотепер назви газет, журналів – " Урядовий кур'єр", "Московський вісник", "Daily Herald" (герольд), " Форум" ( площа в Римі, де проходили народні збори)…

Давні зразки писемності збереглись на скрижалях, у Древньому Римі за наказом імператора Юлія Цезаря на видних місцях вішали гіпсові дошки з повідомленнями про рішення сенату і народних зборів. У Японії збереглась глиняна "газета" за 1615 р.під назвою " Іоміурі Каварабата", що в перекладі означає " прочитай сам і передай іншому".

Важливою подією стало винайдення паперу. Вірогідно, що це сталося в Китаї у І-ІІ ст.н.е, звідти через Японію та арабські країни у Х ст.. папір потрапив до Європи.

Перші газети були рукописними. Газе́та, щоденне або щотижневе періодичне видання у формі складених аркушів, містить новини і коментарі. Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Уіклі ньюс» — «Щотижневі новини»), редакторами були Ніколае Боурн і Томас Арсчер. Вдосконалення поліграфії, винахід парового верстату в 1814; роторної машини в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев'яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп'ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася. Слово "газета" походить походить від назви мілкої венеціанської монети gazzetta – за таку ціну купували друковані аркуші, що повідомляли про товари, привезені у порт іноземними суднами.

В Росії перша друкована газета "Ведомости" вийшла у світ 13 січня 1703 року за наказом Петра І. Зараз 13 січня росіяни відзначають День вільної преси. Сам цар виступав на сторінках цього видання. А у 1769-1770 роках під редакцією Катерини Великої виходив журнал " Всякая всячина". Це був могутній засіб впливу на людей, маніпулювання суспільною свідомістю.

Цікаві факти з історії української преси

Перша в Україні газета "Львівський кур'єр" польською мовою вийшла у 1749 році. Перший в Україні тижневик "Львівська газета" французькою мовою видавався у Львові 1776 року.

Найдовше виходила в Україні "Газета Львовська" польською і німецькою мовами у Львові. Вона існувала з 1811 до 1939 року. Заснував її Ф.Кратер.
Найстарішою з існуючих газет в Україні є "Демократична Україна", заснована у червні 1918 року.

Першими в Україні журналами вважаються "Харьковский Демокрит" та "Украинский вестник", які вийшли у січні 1816 р. "Харьковский Демокрит" став одночасно першим в Україні журналом сатири і гумору, а "Украинский вестник" — першим в Україні літературно-художнім, науковим та громадсько-політичним журналом.

Найстарішим з існуючих нині журналів є "Жінка" ("Радянська жінка"), який було засновано в листопаді 1920 року.

Перший в Україні альманах було видано в Харкові у 1831 році під назвою "Украинський альманах". Видавали його І.Срезневський та І. Розковшенко. Найдовша назва періодичного видання була у львівської газети, яка виходила у 1851-1852 роках. Вона називалася "Всеобщий дневник земских законов и правительства для ко-ронной областе Галиции и Володимерии с княжеством Осве-цимским и Заторским и с великим княжеством Краковским". 22 слова! Друкувалося видання кирилицею і готикою.Найстарішою українською щоденною газетою є "Свобода", яка видається вже більше 100 років в США.

Технічні відкриття ХІХ-ХХ ст. заклали основу нових ЗМІ – радіо і телебачення. Сьогодні поєднання можливостей телеекрана, комп'ютерної пам'яті та телефонного зв'язку( мережа "Інтернет") здійснило справжню революцію серед новітніх інформаційних технологій.

У світі видається більше 10 тис.щоденних газет, щорічно друкується 10 млрд. книг, працює 1,5 млрд. радіоприймачів, 3 млрд. людей може приймати телепрограми.

Запитання і завдання:

Спираючись на розповідь вчителя, статтю Валерія Іванова "Короткий огляд українських медіа" та життєвий досвід, проаналізуйте сучасний стан журналістики в Україні, підготуйте виступ на цю тему.
Користуючись додатковою літературою, запишіть основні особливості розвитку журналістики у Запорізькому краї.
"Прорекламуйте" однокласникам періодичне видання( на ваш вибір) Запорізького регіону. Переконайте аудиторію, що це видання відзначається високим рівнем журналістських матеріалів.
Випишіть основні дати "Журналістського календаря"

( додаток 1)

ТЕМА 4

Відображення дійсності в журналістиці. "Факт" і "новина" як основні поняття новинної журналістики

Кожен з різновидів засобів масової інформації використовує свій власний, специфічний спосіб відображення дійсності, створення журналістських матеріалів. У газетярів один інструмент – написання (надрукованих чорними літерами на білому папері) слів. Співробітники друкованих видань описують словами подію, факт, ідею – читач пробігаючи очима по рядкам, складує літери в слова, слова – в речення, окремі фрази – в контекст и декодує прочитане, сприймає його в тому ключі, в якому це задумав журналіст, або розуміє прочитане інакше – і це вже не його провина, а відсутність журналістського професіоналізму.

Радіожурналіст має на озброєнні слово, сказане у всьому багатстві інтонацій, смислових і логічних наголосів, пауз, підкріплене музикою і шумами, що дозволяє нести аудиторії не тільки текст, але й підтекст, збагачуючи зміст радіоматеріалу. У споживача радіоінформації головний орган сприйняття − слух.

Телебачення оперує аудіовізуальними образами. Його сила в наочності, конкретності, практичній неможливості трактувати побачене інакше.

Кожен із різновидів масово-інформаційної діяльності має декілька типів повідомлень: публіцистичне, художнє, наукове.

Науковий тип повідомлення передбачає особливу мову і стиль: однозначний, не викликаючий різночитань, виклад специфічних наукових повідомлень. Художній тип повідомлень характеризується образністю мови, багатозначністю понять.

Публіцистика (лат. publicus – суспільний) – спосіб організації й розповсюдження соціальної інформації, різновід творів, присвячених актуальним проблемам і явищам повсякденного життя. Публіцистика відіграє важливу політичну, ідеологічну роль.Інколи поняття “публіцистика” сприймається як синонім до слова “журналістика”. Це пояснюється тим, що публіцистика також включає в себе твори, присвячені актуальним соціально-політичним та іншим проблемам сучасності в пресі, на радіо і телебаченні. Публіцистика існує в словесних (усних і письмових), графічних, зображальних (плакат, карикатура), фото- і кінематографічних (фоторепортаж, документальний фільм), театрально-драматичних і словесно-музичних формах.

Сучасні дослідники виділяють такі види інформації:

Офіційна – державні постанови, резолюції партійних з’їздів і конференцій, доповіді політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій. Офіційна інформація надається для публікації відділам зв’язку з громадськістю, прес-центрам і прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню.
Подієва – оперативні повідомлення про факти і події з внутрішнього і міжнародного життя.
Ділова – виступи спеціалістів з широкого кола питань, що цікавлять аудиторію.
Довідкова й рекламна.
Естетична – літературні твори, репродукції живопису і художніх фото в газетах і журналах; музика, спектаклі, теле- і художні фільми на радіо і телебаченні.
Публіцистична – аналітичні матеріали різних жанрів, що створюються на основі аналізу великої кількості первинного матеріалу.

Є три форми існування інформації: пасивна – потенційна інформація; стихійна – циркулює каналами усної комунікації; активна – масово-інформаційні потоки (журналістика). В роботі з інформацією журналіст може одночасно виконувати дві функції: ретранслювати (передавати) інформацію і одночасно бути творцем інформації.

Поняття “факт” не співпадає з поняттям “інформації”. Факт (від. лат. “зроблене”) – означає дійсну подію, що відбулася реально; під словом “факт” прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксований реальний факт; форму людського знання, якій властива достовірність. Відображений факт – це те, що відбулося в дійсності й адекватно відбито людською свідомістю. У нашому випадку – свідомістю журналіста. Обов’язкова умова журналістської діяльності - оперування реальними фактами, а не спотвореними. Журналіст зобов’язаний всебічно перевіряти факт і повністю за нього відповідати. Цікавий чи резонансний факт (подію) часто називають “інформаційним приводом” – підставою для розголошення інформації. Інформаційні приводи можуть мати як календарний характер, так і можуть бути пов’язані з якимись новинами, тенденціями, змінами в житті.

У процесі відбору інформації журналіст, цілком природно, стикається з такми критеріями як новизна й актуальність. Словники подають різні тлумачення цього терміну “новина”, однак спільною тезою є наступна характеристика цього терміну “нова, “свіжа”, цікава інформація (повідомлення)”.

Новинну інформацію поділяють умовно на три категорії: “календарну”, “пряму” (“гарячу”) та “організовану”. “Календарна” інформація – це новини, які пов’язані із річницями тих чи інших подій, національними та історичними святами, або з тими подіями, що обов’язково повинні відбутися. “Гарячі” новини − це подієва інформація, гострі соціальні проблеми, сенсації, катастрофи. “Організована” новина – штучна сенсація. Сутність її в тому, щоб відповідно дозованою інформацією, спеціально підібраною, привернути увагу читачів.

Елементи новини: актуальність, загальний інтерес, структура, зрозумілість, об'єктивність. Як правило, новина не повинна бути довше 20 рядків або 1 хвилини ефіру. Довший матеріал називають повідомленням.

Секрети майстерності 

Як зробити "стару новину" новою? Треба повернути їй актуальність продовженням самої події, появою нових подробиць, висловлюванням думок щодо події. Що викликає загальний інтерес? Ось ці чинники: відома людина, близькість до читача , почуття, тяжкі наслідки, конфлікт, боротьба, драматизм, курйозність. Зразок:

Промисловець Роберт Мюллер (відома людина)

з нашого міста (близькість)

на смертному ложі передав своїй доньці (почуття)

креслення диво-зброї (важливість наслідків),

які він попри неодноразові привабливі пропозиції та спроби шантажу і злом сейфа ( конфлікт, драматизм, боротьба)

зберіг і до сьогодні (почуття)

однак зараз вони застаріли і придатні хіба що для створення дитячих іграшок (курйозність, незвичний перебіг).

Як побудувати новину? Існує така структура ( у формі питань) : Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Звідки?

Запитання і завдання:

Виберіть з газет, радіо, телебачення 5 новин, дайте їм характеристику( додаток 2)
Складіть "штучну новину" за опорними словами: крокодил, Цюріхське озеро, нирці, поліція, купальний сезон, іграшка, дитина.
Знайдіть у старому випуску газети новину, спробуйте "обновити" її для сьогоднішнього номера газети.
Проведіть у класі конкурс знавця шкільних новин.

Blog

Содержание