Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Вид материалаДиплом

Содержание


Професія журналіст. Сфера діяльності журналіста. Професіоналізм, права та обов'язки журналіста. Порушення прав журналіста. Журна
Міжнародні принципи журналістської етики
Принцип I. Право людей на отримання правдивої інформації
Принцип П. Вірність журналіста об’єктивній реальності
Принцип Ш. Соціальна відповідальність журналіста
Принцип IV. Професійна чесність журналіста
Принцип V. Загальнодоступність засобів масової інформації й участь громадськості в їх роботі
Принцип VI. Повага приватного життя і людського достоїнства
Принцип VII. Повага громадських інтересів
Принцип VIII. Повага суспільних цінностей і багатоманітності культур
Принцип IX. Попередження війни та інших негативних подій, що перешкоджають розвитку людства
Принцип X. Сприяння новому міжнародному порядку в галузі інформації
Декларація принципів поведінки журналістів
Основне гасло журналіста – не нашкодь!
ТЕМА 6 Роди, види і жанри журналістики. Ознаки жанрів. Групи жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні
ТЕМА 7 Інформаційні жанри журналістики. Хроніка. Анонс
ТЕМА 8 Замітка в газету – найпоширеніший інформаційний жанр. Характерні особливості, основні вимоги до замітки. Розширена замітк
Спрощена схема - що сталося, де, коли, чому?
Чи все можна купити за грошi
План аналізу замітки
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4
ТЕМА 5

Професія журналіст. Сфера діяльності журналіста. Професіоналізм, права та обов'язки журналіста. Порушення прав журналіста. Журналістська етика


Хто першим повідомляє про події в “гарячих точках”, про екстремальні ситуації, до яких належать надзвичайні випадки й суспільні катаклізми? Перед ким широко відкриваються двері високопосадовців, концертні зали; кому розкривають душу частіше ніж психологам, гукають на світські заходи? Все це про людину, професія якої – журналіст. “Професія журналіста, – як справедливо зазначає І. Михайлин, – це величезна моральна відповідальність за кожне вимовлене чи написане слово”.

Відповідно статті 1 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “журналіст – це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов’язки в засобах масової інформації (в штаті або позаштатно) − відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України. Ще в 1754 р. Ломоносов, в листі "Рассуждения о журналистах" до Ейлера визначив якості, які мають бути у ж-та. На межі 20 ст. виникла необхідність регламент-ти взаємовідносини журналистів, т.к. почалась не завжди чесна боротьба за читача (конкуренція). Ж-ти почали разробляти кодекси. В 20ті р. в багатьох країнах були прийняті кодекси проф. этики. Зараз біля 60-ти кодексів.


МІЖНАРОДНІ ПРИНЦИПИ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

Прийняті на IV консультативній зустрічі міжнародних і регіональних професійних журналістських організацій в 1983 р. у Празі.

Принцип I. Право людей на отримання правдивої інформації

Народи і люди мають право отримувати об’єктивне висвітлення дійсності шляхом точної й вичерпної інформації, а також право вільно висловлювати свою точку зору за допомогою різних форм культури й комунікації.

Принцип П. Вірність журналіста об’єктивній реальності

Головне завдання журналіста − гарантувати аудиторії отримання правдивої і достовірної інформації шляхом чесного відображення об’єктивної реальності. Журналіст викладає факти правдиво, зберігаючи їх справжній смисл, не допускаючи викривлення. Він максимально використовує свої творчі здібності для того, щоб громадськість отримала достатньо матеріалу, який дозволить їй сформулювати точне і не відірване уявлення про подію.

Принцип Ш. Соціальна відповідальність журналіста

В журналістиці інформацію розуміють як суспільне благо, а не як предмет споживання. Це означає, що журналіст розділяє відповідальність за передану інформацію. Він відповідає не тільки пер тими, хто контролює засоби масової інформації, але й перш за перед широкою громадськістю, враховуєчи різноманітні соціальні інтереси. Суспільна відповідальність журналіста вимагає дотримуватися морально-етичних принципів своєї масово-інформаційної діяльності.

Принцип IV. Професійна чесність журналіста

Суспільна роль вимагає від журналіста високої професійної чесності, яка передбачає його право утримуватися від роботи, яка суперечить його переконанням. Професійна чесність не дозволяє журналісту приймати будь-які подачки від зацікавлених осіб, а також виражати приватні інтереси, які суперечать суспільному благополуччю. В етичні принципи журналіста входить повага до інтелектуальної власності, недопустимість плагіату.

Принцип V. Загальнодоступність засобів масової інформації й участь громадськості в їх роботі

Характер професії вимагає, щоб журналіст сприяв загальнодоступності в роботі засобів масової інформації. Це передбачає обов’язок виправлення помилки і право на відповідь.

Принцип VI. Повага приватного життя і людського достоїнства

Норми професійної моралі вимагають від журналіста поважати достоїнства людини і її права на приватне життя, у відповідності з вимогами міжнародних прав людини, і захищати її репутацію від ображань, наклепів, брехливих обвинувачень.

Принцип VII. Повага громадських інтересів

Професійні норми вимагають від журналіста поваги інтересів суспільства, його демократичних інститутів, суспільної моралі.

Принцип VIII. Повага суспільних цінностей і багатоманітності культур

Справжній журналіст захищає загальні цінності гуманізму, перш за все за мир, демократію, соціальний прогрес, права людини і національне визволення. Він з повагою ставиться до відмінних особливостей, цінностей і достоїнств кожної національної культури, а також до права народів вільно обирати і розвивати свою політичну, соціальну, економічну і культурну системи. Таким чином, журналіст активно бере участь у соціальних перетвореннях, направлених на розширення демократії.

За допомогою діалогу журналіст сприяє створенню в міжнародних відношеннях клімату довіри. Професійна етика зумовлює журналіста бути в курсі відповідних міжнародних домовленостей, декларацій і резолюцій.

Принцип IX. Попередження війни та інших негативних подій, що перешкоджають розвитку людства

Моральний обов’язок поважати загальнолюдські цінності гуманізму вимагає від журналіста утримуватися будь-яких форм виправдання агресії, насилля, ненависті .

Принцип X. Сприяння новому міжнародному порядку в галузі інформації

Обов’язок журналіста − сприяти процесу демократизації міжнародних відношень в галузі інформації і комунікації, зокрема охороняти й укріплювати мирні й дружні стосунки між народами і державами.

Декларація принципів поведінки журналістів

Прийнята на Другому Всесвітньому конгресі Міжнародної федерації журналістів в Бордо 25 – 28 квітня 1954 році; зміни внесені на ХVІІ Всесвітньому конгресі МФЖ в Гельсінкі 2 – 6 червня 1986 року.
  1. Повага правди й прав суспільства знати правду – першочерговий обов'язок журналіста.
  2. Здійснюючи професійну діяльність, журналіст повинен відстоювати принципи свободи під час чесного збору і публікації інформації та права на чесний коментар та критику.
  3. Журналіст має оперувати тільки тією інформацією, джерело якої йому відомо. Журналіст не повинен нехтувати важливою інформацією або фальсифікувати документи.
  4. Отримуючи інформацію, фотокартки й документи, журналіст має користуватися лише чесними методами.
  5. Журналіст зобов’язаний зробити усе для виправлення й спростування інформації, яка може зашкодити або нанести серйозно збиток.
  6. Журналіст зобов'язаний дотримуватися професійної таємниці і не розголошувати джерело інформації.
  7. Журналіст повинен усвідомлювати небезпеку, яку таїть у собі заклик до дискримінації, розповсюджений через ЗМІ, і має зробити все можливе для того, щоб уникнути навіть несвідомого стимулювання дискримінації на тлі раси, статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного й соціального походження.
  8. Журналіст має вважати серйозними професійними порушеннями:

− плагіат;

− зумисне перекручування фактів;

− наклеп, образу, необґрунтоване звинувачення;

− одержання хабара в будь-якій формі за публікацію (не публікацію) того чи іншого матеріалу.
  1. Журналіст, гідний цього високого звання, вважає своїм обов’язком сумлінно виконувати вищевикладені принципи. Діючи в рамках законодавства своєї країни, журналіст вирішуючи професійні питання визнає тільки юрисдикцію колег, зокрема у випадках втручання в такого роду питання уряду або інших відповідальних осіб.

Основне гасло журналіста – не нашкодь!

Запитання та завдання:
  1. Проаналізуйте матеріал теми 5, підготуйте повідомлення "Портрет сучасного журналіста".
  2. Проаналізуйте відомі вам випадки порушення прав журналістів, обговоріть їх на засіданні "круглого столу" з питання "Професія журналіста цікава чи небезпечна?"
  3. Складіть і запишіть "10 заповідей молодого журналіста".
  4. Виконайте запропоновану вчителем вправу "Етичні дилеми".



ТЕМА 6

Роди, види і жанри журналістики. Ознаки жанрів. Групи жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні


Зміст кожного журналістського твору завжди вкладається у певну форму. Ще Аристотель обґрунтував поділ літератури на роди ( епос, лірика, драма).На сучасному етапі родами журналістики вважають пресу, радіо, телебачення. Публіцистика (від лат. Publicus – суспільний) спосіб організації та розповсюдження соціальної інформації, який висвітлює актуальні питання суспільного життя людей. Публіцистичний стиль має пропагандистський характер, активно впливає на читачів, слухачів. Зразками публіцистичного стилю є статті, публічні виступи І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Винниченка, О. Гончара, Л. Костенко та ін.

Існують такі види журналістики (групи жанрів): інформаційна публіцистика, аналітична та художня публіцистика.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти “усталений тип твору”, який склався історично і відзначаються особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури. Кожен жанр відзначається конкретною роллю в системі ЗМІ і характеризується певною композиційною організацією матеріалу. Традиційно до інформаційних жанрів відносять замітку в усіх її різновидах, звіт, інтерв’ю, репортаж, інформаційну кореспонденцію, тобто матеріали, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію, явище, а також передати думки людей з актуальних питань життя. До аналітичної групи жанрів відносять коментар, аналітичну кореспонденцію, всі різновиди статті, рецензію, лист, огляд, огляд преси. Це якраз твори, головне призначення яких аналізувати, осмислювати події, факти, явища, зокрема і готові тексти – виступи політиків, учених, наукові та художні твори, публікації преси. Саме у цих жанрах може домінувати критичний підхід, а також полеміка. У специфічний спосіб аналітико-критичну та полемічну функцію виконують і твори художньо-публіцистичної групи, тобто різні види нарису, есе, памфлет, фейлетон, інші модифікації художньої публіцистики й документалістики. Виділяють ще сатирично-гумористичні, зображувальні засоби. Деякі окремо виділяють журналістське розслідування. Такий поділ умовний.



Запитання та завдання:
  1. Розкрийте поняття "жанри журналістики".
  2. Визначте, які жанри ви б використали під час підготовки матеріалів до шкільної газети.Про шкільну газету- додаток 3



ТЕМА 7

Інформаційні жанри журналістики. Хроніка. Анонс


Хроніка – стисле повідомлення в 1-2 речення про те, що відбулося, відбудеться. Хроніка може складатися з кількох, як правило, тематично, територіально чи часово об'єднаних повідомлень: культурна хроніка, хроніка дня, хроніка міста

( села, району). Хроніка відповідає на питання: що? де? коли?

Повідомлення у хроніці не мають окремих заголовків.

Анонс – коротке або розширене повідомлення про те, що має відбутися найближчим часом. Вміщується в друкованому ЗМІ чи передається в електронному з таким часовим розрахунком, щоб читач(телеглядач, радіослухач) міг практично скористатися інформацією та встигнути відвідати чи побачити (прочитати) анонсовану подію.

Запитання і завдання:
  1. Знайдіть у ЗМІ зразки хроніки та анонсу, проаналізуйте їх.
  2. Напишіть шкільну хроніку.
  3. Складіть анонс радіопередач для шкільного каналу

( присвячених новорічним та різдвяним святам).


ТЕМА 8

Замітка в газету – найпоширеніший інформаційний жанр. Характерні особливості, основні вимоги до замітки. Розширена замітка. Репліка


Зам iтка — це коротке повiдомлення в пресi про якийсь новий і

важ ливий факт чи подiю, що цiкавi для читача. Автор повiдомляє, що трапилося, де, коли, з ким, як, чому, видiляє головну думку. Достовiрність факту, його новизна, яскравий заголовок, стислiсть i точність, конкретність - основні вимоги до зам iтки.
Як працювати над замiткою
1. Дібрати тему, яка зацiкавить усiх.
2. Писати, ретельно звiривши факти (цифри, назви, дати, прiзвища).
3. Продумати послiдовнiсть викладу думок (план).
4. Розповiсти лише про найважливiше.
5. Дотримуватися вiдповiдного стилю i типу мовлення.
б. Писати грамотно з уживанням абзацiв.
7. Пам’ятати про вимоги до мовлення i правила спiлкування.
8. Переписувати матерiал з iнших газет i видавати за свій недопустимо.

Спрощена схема - що сталося, де, коли, чому?

Розрізняють два різновиди замітки: тверда – відповідає на 6 основних питань:хто?що?де?коли?чому?навіщо? Обсяг не повинен перевищувати 35-40 рядків; м'яка замітка, крім відповідей на основні питання, містить подробиці, цитати, деталі. Виділяють розширену замітку, яка трохи більша за звичайну, повідомляє новину, але не коментує її. Репліка – критична замітка з певного приводу, написана легко, з гумором, іронією. Репліка передає незгоду автора з певною подією, публікацією в пресі. Як правило, досить експресивна, нерідко в'їдлива.

Запитання та завдання:

1. Прочитати замiтку
ЧИ ВСЕ МОЖНА КУПИТИ ЗА ГРОШI
Хто з нас не чув просторiкувань про те, що купити можна усе на свiті? Аби грошi. Пам’ятаєте вислiв «грошi не пахнуть"? З нього можна зробити висновок, що й продати можна все. Аби зиск, аби вигода..

Сьогоднi в багатьох газетах на вiдведеній пiд рекламу сторiнці можна прочитати таке: «Куплю Зірку Героя, "Продам орден Перемоги", " Придбаю колекцiю нагород перiоду Великої Вітчизняної війни".
Люди, що з ними сталося? Невже можна ґендлювати людською пам’яттю й людською кров’ю? Адже саме за пролиту в боях кров нагороджували тими орденами і медалями! Невже можна придбати дiдiв орден, не зганьбивши честi роду? Якими матерiальними негараздами можна виправдати продаж власної совiстi?
А чи пристойно газетам друкувати настільки непристойні оголошення? Чи за грошi пристойно геть усе? Навiть унормування цинічного ставлення до iсторії?

( гендлювати - перепродувати із зиском, цинічний – пов'язаний із цинізмом - зневажливим ставленням до досягнень культури, духовних i моральних цінностей , норм поведiнки )
Поміркуйте:
1) Чи всі читачi газети, де було надруковано цю замiтку, погодяться з її автором?
2) Чи може замiтка викликатi обговорення порушеної у нiй проблеми, тобто дискусiю?
3) Якi думки можуть висловити учасники дискусiї?
2. Проаналізувати за поданим планом замітку (пит.1)

План аналізу замітки
1) Наскiльки чiтко сформульовано в замiтцi питання, що обговорюється?

2) Чи наведено в нiй різнi погляди на питания, що обговорюється?
3) Наскiльки чiтко виражена позиція автора.
4) Чи досить переконлива авторська аргументація?
5) Чи може замiтка переконати читача у правоті автора.
б) Чи додержано в ній вимоги публіцистичного стилю.
7) Наскiльки вдалим є заголовок.
3. Знання іноземної мови потрiбне тільки тим школярам, якi планують у майбутньому виїхати на постійне проживання за кордон.

Як ви ставитесь до порушеної проблеми? Складіть і запишіть замітку дискусійного характеру.

4. Прочитати замiтку. Визначити її тему та основну думку. Вибрати з поданого перелiку заголовкiв найвлучнiший.
У березнi мешканцi Черкас вiдзначили десятилiття з дня вiдкриття свого улюбленого музею. Це єдиний у свiтi музей однiєї книги. Тут виставлено всi видання Шевченкового "Кобзаря", у тому числi й мовами багатьох народiв свiту.
Заголовки
: "Улюблений музей черкащан", "День народження музею", "Музей однiєї книги".
5. Що, на вашу думку, зайве у поданiй замiтцi? Знайдiть речення-вiдповiдi на питания: що? де? коли? з ким? як? чому?
Недавно ми провели у свєму класi цiкаве змагання, яке називалося "Золотий тiк". Вчителька у нас добра i лагiдна. Команда "огiрочкiв"змагалася з командою "яблучок" у конкурсах на краще знання овочiв та фруктiв, їхнiх властивостей, користi для людини.
У нас у класi немас невстигаючих, ми дружнi, разом працюємо та вiдпочивасмо.
На нашому змаганнi були й практичнi конкурси — хто швидше по- чистить картоплю, створить композицiю з овочiв та фруктiв. У класi з нами траплялися рiзнi смiшнi випадки.
А закiнчилося свято веселими iнсценiвками, пiснями на тему врожаю. Вдалося воно на славу, i ще бiльше нас здружило.


Запишіть відредагований текст замітки.

6. Складіть і запишіть замітку на одну із тем: "Доброта врятує світ", " Спорт – це здоров'я", " Що таке краса?" або на самостійно вибрану тему.

7. Напишіть замітку до шкільної газети.


ТЕМА 9

Звіт, види звітів. Зміст звіту. Некролог

Звіт—це інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішували суспільне важливі питання. Таким заходом може бути сесія парламенту чи місцевого органу самоуправління, конференція трудового колективу, збори,мітинги, спортивні змагання, художні виставки. Звіт уже включає в себе елементи коментаря журналіста. Поруч з точним повідомленням про промови, репліки та інші виступи, у його тексті можуть міститися елементи аналізу, оцінки.

Водночас – це не протокол, який фіксує хронологію того, що відбувається, а відібрані й вибудувані у певному порядку факти про подію. Звіт потребує присутності журналіста на місці події. В залежності від теми і важливості події звіт може мати значний обсяг – аж до газетної полоси – і розбиватися на частини підзаголовками.

Некролог – ( за визначенням О.Тертичного)-факт смерті якоїсь людини" і пов'язані з цим фактом "повідомлення про смерть, її причини, місце похорону, біографічні відомості, що розкривають значення померлого, прощальне слово" Уже з цього опису видно, що некролог - жанр, який на досить обмеженій площі має вмістити мало не всю історію життя людини, принаймні, в аспекті її значення. Такий предмет зображення споріднює жанр некролога із жанром роману, бо роман, як влучно сказав критик В. Г. Бєлінський, - це "епос приватного життя" Зображення особистості вимагає від роману, як відомо, "жанрової відкритості". Вище означена особливість, на нашу думку, виразно проявляється у некролозі М. С. Лєскова "Остання зустріч і остання розлука з Шевченком" Сам некролог починається з повідомлення про найтрагічніше Для такого повідомлення Лєсков знаходить дуже влучну, сумну та ліричну фразу: "Ось і осиротіла малоросійська ліра. Отже, сам некролог виконує первісно інформативну функцію, створює певний настрій - високої скорботи за померлим, організує кільцеву композицію тексту, "рамку", всередині якої розміщені мемуарна та репортажна частини.

Запитання та завдання:

1. Прочитайте зразок некрологу, визначте його особливості.

На 91-м году ушла из жизни Валентина Петровна Цветкова — народный художник Украины, кавалер ордена Княгини Ольги III степени.Валентина Цветкова родилась 23 апреля 1917 года в Астрахани, где окончила художественное училище. Практически вся ее творческая жизнь была посвящена любимому Крыму. В возрасте 20 лет, покоренная красотой Южного берега Крыма, она переехала в Ялту и всю жизнь воплощала в своих картинах неповторимое своеобразие цветущего солнечного крымского края.Более 60 лет она была членом Ялтинского отделения Национального союза художников Украины и активной участницей всех городских, многих республиканских и зарубежных выставок. Ее работы экспонировались в Болгарии, Венгрии, Великобритании, Германии, Канаде, Франции, Чехии, Японии. Полотна Валентины Цветковой находятся в музеях и частных коллекциях Украины, России и других стран.Валентина Цветкова создала свой собственный стиль, в основе которого — цветущий Крым. Ее картины стали своеобразными визитными карточками нашего полуострова. Определив в молодые годы основные для себя жанры живописи, в которых она начала работать как художник, В. Цветкова осталась им верна. Ее легкой кисти были подвластны не только пейзажи и натюрморты, но и портреты. В ее галерее — образы защитников Севастополя, участников боевых действий в Крыму, а также ученых, писателей, артистов.По всеобщему признанию, она была одним из лучших мастеров натюрморта в Украине. И в этом традиционном жанре она шла своим путем: художница объединяла крымский пейзаж и натюрморт в единую композицию.На протяжении 20 лет Валентина Цветкова возглавляла Ялтинское отделение Национального союза художников Украины, неустанно популяризируя творчество своих коллег. За большой вклад в развитие изобразительного искусства именем В. Цветковой названа малая планета Солнечной системы. Она была Почетным гражданином Ялты и президентским стипендиатом «За личные заслуги перед Отечеством»Валентина Петровна Цветкова — Народный художник в высшем значении этого слова, скромная, мудрая, интеллигентная, многогранная и цельная творческая личность. Именно такой она останется в памяти всех, кто ее знал, в сердцах благодарных зрителей, коллег по искусству, поклонников ее уникального таланта.
  1. Напишіть звіт про шкільне свято.

ТЕМА 10

Інформаційний огляд. Огляд преси за тиждень

Огляд — жанр, метою якого є ознайомити читачів з перебігом подій за триватий проміжок часу чи рядом однорідних подій чи фактів за стислий хронологічний період. Жанр огляду вимагає глибоких знань і вміння аналітично співставляти факти. Від назви жанру походить ще одне найменування рольової спеціалізації в журналістиці — оглядач. Місія оглядача — розглядати події в часі, найкраще від зародження до завершення. Визначальною жанровою ознакою огляду є те, що автор оцінює, аналізує ряд найбільш характерних і типових фактів, подій, явищ, що відбулися протягом певного часу. Головна особливість огляду в тому, що явища, події, факти тут оглядаються, зіставляються і на цій основі визначаються загальні тенденції їхнього розвитку. Значення огляду - в його домінуючій управлінській функції. Огляд не тільки задовольняє потребу людей в інформації, панорамно відтворюючи картину світу, а й допомагає читачам з'ясувати суть подій і явищ, самостійно або за допомогою оглядача зробити певні висновки.Також існує такий вид огляду, як огляд преси. Сьогодні він існує у єдиному інформаційно-рекламному різновиді лише на радіо і телебаченні, а також у деяких формах в Інтернеті.


Запитання і завдання:
  1. Розгляньте зразок: Огляд преси про кіно (26 лютого – 4 березня) Протягом минулого тижня в українській пресі з’явилася низка публікацій, пов’язаних з кінематографом.Інтерв’ю з режисером-аніматором Степаном Ковалем видрукуване в "Дзеркалі тижня" (№ 8, 3 – 7.03): "У режисера-аніматора завидна кінорегалія – "Срібний ведмідь" 53-го Берлінського фестивалю за анімаційний фільм "Йшов трамвай дев’ятий номер". Це десятихвилинна стрічка про наше життя-буття: набитий битком трамвай із пластиліновими співвітчизниками рухається кривими рейках бозна-куди. А у вагоні вирує життя: хтось переказує останній епізод серіалу, хтось згадує роки бойові... Словом, це люди, які загрузли у своєму побуті й уже навіть не думають про інше, світле життя. Пізніше, 2005го, Коваль створив анімаційний фільм "Злидні". Ця картина теж не залишилася поза увагою.Матеріал Олега Вергеліса "…усюди в нас – дорога. Чи легко вважатися молодим – в українському кіно", що в ньому йдеться про режисера Ігоря Стрембицького видруковано в "Дзеркалі тижня" (№ 8, 3 – 7.03): "Зірка режисера спалахнула яскраво, сліпуче, коли його короткометражну документальну стрічку "Подорожні" 2005 року на Міжнародному Каннському фестивалі удостоїли "Золотої пальмової гілки". Так вийшло, що вперше за всю історію найпрестижнішого кінофоруму золото Канн дісталося саме українському кінематографісту."У вітчизняному кінематографі знову скандал. І цього разу можна з упевненістю говорити, що мова йде про долю національного кінематографа. Про це свідчить відкритий лист керівникам держави за підписом відомих діячів культури. У посланні, підписаному Богданом Ступкою, Романом Балаяном, Адою Роговцевою і В’ячеславом Криштофовичем, Михайлом Іллєнком та іншими підкреслюється, що в результаті судових маніпуляцій країна може втратити свою національну кіностудію".
  2. Зробіть огляд преси за тиждень.