Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеГетало В.П. ОСВІТНЯ СИСТЕМА ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА |
- Експериментальні програми спецкурсів та факультативів з біології, 717.12kb.
- Затверджено вченою радою Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної, 136.27kb.
- Результати проведення обласного відбіркового конкурсу з креслення у 2010-2011, 65.79kb.
- Схвалено Вченою Радою Центрального інституту післядиплом, 762.17kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- М. В. Остроградського Зелюк В. В., Стаднік С. М., Демиденко Т. П. Зміст Вступ 1 Історія, 1265.02kb.
- На базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулась, 245.74kb.
- Л. М. Олійник доцент кафедри педагогіки початкового навчання Інституту педагогічної, 5011.08kb.
- Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
- План роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2066.32kb.
Гетало В.П. ОСВІТНЯ СИСТЕМА ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Економічна складова глобальних процесів, що відбуваються на початку ХХІ століття, вплинула на бурхливі зміни у всіх без винятку сферах суспільного життя. Швидке зростання цінності знань привнесло, як наслідок, нову систему оцінок в визначення ролі, змісту та мети освіти, як засобу реального впливу на трансформаційні зміни в суспільстві.
Поняття трансформаційності належить до тих системних характеристик, що визначають об’єкт як органічну цілісність. Тому неможливо проводити реформування економіки країни без відповідних глибинних процесів змін в освітній системі.
Спрощене сприйняття системою державної влади освіти (зокрема як частини народногосподарського комплексу країни, як галузі тощо) шкодить не лише учасникам освітнього процесу, а насамперед – економічній системі держави. Розгляд та вирішення цієї проблеми можливе за кількома напрямами.
По-перше, очевидно, що в Україні існує потреба у формуванні якісно нового інноваційного суспільства, що базується на нових підходах до технологічних змін, гуманізації економіки країни, як частини світового глобалізованого простору.
Зважаючи на інтенсивність розвитку інтеграційних процесів України у світові системи, як-то: економічна інтеграція, технології, політичні союзи та ін., про що свідчить 39 місце за індексом глобалізації з 62 країн світу, на долю яких в сукупності приходиться 96% всесвітнього ВВП, цей напрям в осмисленні нової парадигми освіти є найважливішим.
Саме освіта, як джерело знань, як система впорядкування інформаційних потоків, здатна підготувати людину, особистість до нового сприйняття економіки, до системи постійних, безперервних змін, що вимагає глобалізований простір.
На часі такі характерні якості освіти, як адаптивність до соціоекономічних викликів, як швидке реагування на поточні потреби економічної системи, як здатність до випередження. В умовах швидкого розвитку інформаційного електронного простору освіта не може виконувати роль лише трансформативної, серверної системи, що базується на знаннях станом на «вчора». Аналітичне осмислення змін, швидке прийняття рішень, пошук пріоритетів – саме ті якості суб’єкта освітньої системи, особистості, які спроможна сформувати освіта, що набуває нового значення в інноваційному суспільстві.
По-друге, освіта набуває якості послуг, і сама стає частиною процесу трансформаційних змін в економіці. Термін «економіка освіти» набуває реального, прагматичного змісту. Знання завжди мали відповідну цінність, але в глобалізованому просторі вони (в різноманітних аспектах) мають і свою «ціну».
Існують різні підходи і методології щодо визначення змісту поняття економічної сутності освіти. Це залежить від системи аргументації кінцевої мети збагачення індивіда, суспільства в цілому відповідними знаннями. Якщо, наприклад, освіта є прерогативою держави, як базова складова позитивних змін в соціоекономічному середовищі, обов’язковим показником оцінки функціонування освітньої системи буде економічна ефективність виділення бюджетних коштів на розвиток освіти. Будь-яка стратегія економічного розвитку вимагає визначення пріоритетів та орієнтирів. Для України такими пріоритетами є врахування світових тенденцій в економічному та суспільному житті. Глобальні зміни сьогодні полягають у тому, що головним фактором суспільного розвитку стає не науково-технічний прогрес, а якості людини. Більше того, інноваційний ефект будь-якої економіки в значній мірі залежить від рівня системної підготовки та якості людського капіталу. Держава може діяти як виразник світових тенденцій – і тоді вартість доступу до інформаційного середовища, мінімізовану для споживача знань, враховуватимуть відповідні державні інституції, як складову спрямованих інноваційних технологій у відповідні сфери соціоекономічної системи.
В разі ігнорування державою потреби в розвитку досконалої системи формування та використання знань, освіта буде набувати рис самоокупної, саморегулюючої системи, а її економічна складова вимірюватиметься потребою людини в знаннях (задля реалізації власних амбітних цілей) та рівноважним станом макроекономічного середовища. В цьому випадку освіта дійсно матиме ринкову ціну і може розглядатись як товар з усіма належними цій категорії характеристиками. Такий досвід в Україні є. За останні 15 років виникла широка мережа закладів, що надають платні освітні послуги. І це не лише навчальні заклади приватної форми власності, які на свій розсуд реалізують визначену власниками місію кожного конкретного осередку знань. Платні освітні послуги надаються майже всіма навчальними закладами державної форми власності, місія яких повинна визначатися державою.
Ефективність освіти, що має «ринкову» базу, залежить від наявності мети отримання знань. Мета, як правило, формується стратегією розвитку території, держави в цілому тощо. Відсутність в Україні довгострокової програми розвитку може тимчасово компенсуватись підвищенням ролі освіти в бізнес-процесах. Впровадження елементів бізнес-освіти в програмах як ВНЗ, так і загальноосвітніх закладів (безумовно, за підтримки держави) позитивно вплине на зміни в економіці та суспільстві. Як показав досвід колективу Полтавського інституту економіки та менеджменту «Світоч», ефективність таких програм бізнес-навчання виправдовує кошти, вкладені молоддю та їх батьками в економічну освіту з елементами бізнес-практики та відповідними тренінговими курсами.
Насичення освітньої системи конкретними, відповідно до вимог часу, програмами, сприятиме посиленню ролі освіти в економічному зростанні суспільства, формуванню якісно нової структури людського капіталу, здатної до сприйняття інноваційних змін.