Geum.ru

Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В

Вид материалаДиплом

Содержание


Михайлик Л. В. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

Михайлик Л. В. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ





У Національній доктрині розвитку освіти говориться: „Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені”. Цій проблемі присвячений весь дев’ятий розділ цієї доктрини і в ньому відображено все, що повинно бути в нашій економіці освіти. Шкода тільки, що це тільки черговий документ, який не може бути виконаний, бо відсутні необхідні механізми виконання, він не підтриманий фінансово. Дуже не хочеться, щоб рішення сьогоднішнього зібрання залишились теж лише на папері.

Сучасна школа повинна бути школою правди. Ми повинні чесно говорити про проблеми, не замовчувати, а вирішувати їх, в тому числі й економічні. Адже саме економічні проблеми найбільше впливають на якість освіти. Ми повинні зрозуміти, що школа – це не фінансова структура, але освіта, знання – це цінний „товар”. Людина, яка досягла чогось в житті – досягла цього саме завдяки знанням, яким навчила її насамперед школа, або навчила, як їх отримати. Кожен повинен зрозуміти, що він боржник перед школою, перед освітою. Наші діти повинні отримати освіту кращу, ніж ми – це прагнення кожної нормальної людини. Що ж кожен зробив для того, щоб створити необхідні умови для якісної освіти, умови в тому навчальному закладі, де навчався сам, де хотів би, щоб навчалась його дитина?

Як зробити інвестиційно привабливою нашу освіту, нашу школу? Ніхто не захоче вкладати свої інвестиції в невідому школу, школу, яка немає результатів, школу, яка не має майбутнього, школу, яка не престижна. Як створити ту найкращу, ідеальну школу, яка зацікавить інвестора? Звичайно, ідеальних шкіл практично немає, але є особливі вчителі, є особливі керівники, які використовують новітні підходи до навчання, до організації роботи навчального закладу. Розробити модель освіти нового типу - це не значить відмовитись від надбань, це необхідність об’єднання науки та практики. Найголовніше зараз – спонукати учнів до бажання та уміння пізнавати нове, розвиватися. Зробити це педагог зможе лише тоді, коли сам має ці якості. Де ж цьому навчитися? Де те середовище, в якому сучасний учитель може розвиватися шляхом самовизначення та самореалізації? Чи є можливість для творчого професійного росту, коли часом на першому плані завдання виживання? Важко. Але в наших руках – діти. І треба шукати шлях, що приведе до успіху.

Рішення серпневої колегії МОН України (2006рік): Перебудова управлінської діяльності. Ми розуміємо це наступним чином: роби як я, а не як я сказала. Сьогодні з’являється нове покоління вчителів з іншим сприйняттям суті навчального процесу, й мені як керівникові, потрібно швидко реагувати на зміни в освітній реальності. Запроваджено новий стиль управління через делегування повноважень колегіальним органам управління, учнівському співуправлінню, батьківській та місцевій громадськості; добре видно тісну співпрацю з органами місцевої влади, громадськими організаціями та спонсорами. У ліцеї вже декілька років плідно використовуються технології адаптивного управління, самоменеджменту, кваліметричні моделі, що дало можливість створити команду однодумців, яка пройшла державну атестацію з відзнакою, ліцей став одним з кращих навчальних закладів в області по роботі з обдарованою молоддю, кращим навчальним закладом по організації спортивно-оздоровчої роботи, лауреатом Всеукраїнського конкурсу „100 кращих шкіл України – 2006”в номінації „Школа успіху”, виграно Гранд польсько-американської фундації „Школа зі школою”. Ці події були широко висвітлені в пресі, показані на телебаченні. Все це допомогло створити той позитивний імідж, завдяки якому ми отримуємо цілий ряд інвестицій:
  • кращі педагогічні кадри, сталість педагогічного колективу;
  • підтримка від вищих навчальних закладів зацікавлених в розумних абітурієнтах (ведення занять шкіл олімпійського резерву, допомога при написанні робіт МАН, методична допомога);
  • допомога від «шефських» підприємств (ремонтні роботи);
  • спонсорська допомога (побудова спортивного майданчика з футбольним полем зі штучним покриттям, поліпшення комп’ютерної бази ліцею);
  • заохочення вчителів (преміювання, виділення службового житла).

Всі інвестиції знаходились під громадсько-державним контролем, політика розподілу коштів була прозорою, все це дозволяє сподіватись на подальшу підтримку інвесторів і збільшення їх. Участь у міжнародних проектах дозволило заявити про себе голосно, і вже поступають пропозиції роботи в інших цікавих проектах, які дають можливість отримання Грантів, тобто поліпшення якості освіти.

Мінусів у нашій професії дуже багато. Директор школи у нас повинен займатися навчально-виховною роботою, а фактично наш директор займається, перш за все, господарською діяльністю і є головним фінансистом та економістом. Причому держава дає жалюгідні копійки на школу, а директорові треба довести її до належного вигляду, щоб можна було розпочинати новий навчальний рік, наче в ідеальній школі. Учитель змушений знаходити нові формули економіки освіти, і він їх знаходить знову і знову. Всі звикли за свою роботу отримувати гроші. А у нас головну роботу вчитель виконує на громадських засадах. Людина робить це, бо любить свою роботу, бо є фанатом своєї справи. Педагог – це не професія, це швидше діагноз. Якщо такого діагнозу хвороби „вболівання за дітьми” немає, то я цитую вислів з книги „Школа, школа…” В.Громового: „Якщо ти не любиш дітей і тобі важко працювати в школі, пошукай собі іншу роботу, інше заняття”. Ось ця любов до дітей і є головна наша формула розв’язання економічних проблем освіти в сучасних умовах.