Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеПаржницький В. В. ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ – ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НОВОГО ТИПУ Професійний ліцей Професійна підготовка |
- Експериментальні програми спецкурсів та факультативів з біології, 717.12kb.
- Затверджено вченою радою Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної, 136.27kb.
- Результати проведення обласного відбіркового конкурсу з креслення у 2010-2011, 65.79kb.
- Схвалено Вченою Радою Центрального інституту післядиплом, 762.17kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- М. В. Остроградського Зелюк В. В., Стаднік С. М., Демиденко Т. П. Зміст Вступ 1 Історія, 1265.02kb.
- На базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулась, 245.74kb.
- Л. М. Олійник доцент кафедри педагогіки початкового навчання Інституту педагогічної, 5011.08kb.
- Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
- План роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2066.32kb.
Паржницький В. В. ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ – ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НОВОГО ТИПУ
Швидкий розвиток технологій, зростання сучасного виробництва зумовлюють нові вимоги до професійної майстерності робітників, удосконалення якої можливе за умов кардинальних змін у сфері професійно-технічної освіти – визначального чинника соціально-економічного розвитку суспільства.
За роки незалежності України підготовлено та прийнято ряд нормативно-правових документів, що визначають напрями модернізації системи професійно-технічної освіти відповідно до сучасних вимог ринкової економіки і соціальної сфери демократичного суспільства, таких як: Державна національна програма „Освіта (Україна XXI століття)”, Концепція професійної освіти України, Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні, Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти”.
На підвищення рівня професійно-технічної освіти спрямовані теоретичні положення Національної доктрини розвитку освіти, зокрема: створення мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці; забезпечення варіативності та гнучкості освітньо-професійних програм з урахуванням попиту на нові професії; створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України; виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну демократичну, соціальну, правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти [5].
Винятково важливе значення також має нова Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні, яка спрямована на обґрунтування перспектив розвитку професійно-технічної освіти, її модернізації в умовах динамічних соціально-економічних змін, впровадження нових механізмів подальшого вдосконалення цієї системи та її ресурсного забезпечення на початку ХХІ століття[2].
Досягти наміченої мети не у декларативному, а в реальному вимірі, можна за умов системного, інноваційного підходу до організації професійного навчання в цілому. Система традиційного навчання, яка сформувалася в результаті багаторічного накопичення кращих методів навчання, безумовно, має свої досягнення. Однак, вона не позбавлена суттєвих недоліків, які увійшли в суперечність з сучасними потребами і вимогами суспільства.
Серед основних недоліків традиційного навчання можна назвати такі, як: повільне зростання ефективності процесу навчання, низька мотивація навчальних дій, відсутність помітної динаміки поліпшення якості освіти, незадовільна політехнічна культура майбутніх робітників на фоні скорочення термінів досягнення кінцевого результату у навчанні. До того ж для майбутніх робітників є досить проблематичним застосування на практиці здобутих теоретичних знань.
На основі аналізу навчального процесу ми дійшли висновку, що не всі набуті знання орієнтовані на професію. В результаті цього учні, які мають задовільні оцінки, і які, між іншим, входять у розряд встигаючих, у реальному житті зовсім не готові до відповідальних і самостійних дій. Така підготовка робітника у майбутньому неодмінно може призводити до браку в роботі, зривів у виконанні виробничих завдань, а може і аварій. Якщо учень демонструє лише завчені знання, а його дії мають наслідувальний характер, мету професійної освіти також не можна вважати досягнутою. Тому інформаційна функція освіти, яка до недавнього часу становила її основу, з розвитком суспільства відходить на другий план. На сучасному етапі у науковій літературі наголошується на орієнтації навчального процесу не на репродуктивне здобуття знань, а на творчі способи ці знання одержати. Такий підхід до професійного навчання виправдовується повною мірою, якщо погодитися з визначенням М. Лауе, що освіта це те, що залишається, коли все вивчене забувається.
Проаналізувавши тенденції розвитку професійно-технічної освіти на сучасному етапі, нові форми і методи організації навчання, ми дійшли висновку, що одним з перспективних навчальних закладів нового типу є професійний ліцей – професійно-технічний навчальний заклад, діяльність якого, насамперед, спрямовується на професійну підготовку особистості з урахуванням її інтересів, здібностей і бажань, професійну перепідготовку і підвищення робітничої кваліфікації, формування творчої, всебічно розвинутої особистості майбутнього робітника [3].
Мета створення професійного ліцею полягає у забезпеченні різних категорій населення якісною, доступною, неперервною професійною освітою, яка задовольняла б сучасні потреби економічної і соціально-культурної галузей у висококваліфікованих робітниках.
Модель дворівневої підготовки кваліфікованих робітників у професійному ліцеї побудована за принципами вертикальної та горизонтальної координації; регіонального врахування ринку освітніх послуг; інтеграції загальноосвітніх і професійних структур; гнучкості організаційних форм навчання; оперативності і адаптованість до формування того чи іншого напряму навчання [4,16-17]. Вона має відображати: мету, завдання і місце навчального закладу в системі неперервної професійної освіти; основні тенденції проектування змісту освіти, підходи до його оновлення; психолого-педагогічні і методичні засади функціонування; характер взаємодії між суб'єктами навчально-виховної діяльності; специфіку організації навчально-виховного процесу; особливості управління, його матеріально-технічне і фінансове забезпечення.
У професійному ліцеї можуть навчатися: молодь, що має намір здобути первинну професійну підготовку; громадяни, які вирішили змінити вид професійної діяльності; виробничий персонал, який потребує підвищення професійної кваліфікації; інші громадяни, яких скеровують на професійне навчання за замовленням Державної служби зайнятості. Професійне навчання молоді, підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників та незайнятого населення здійснюється за професіями, визначеними професійним ліцеєм згідно з Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах та Державним класифікатором професій ДК 003-95 відповідно до отриманих ліцензій(рис.1).
| Загальноосвітній навчальний заклад I–III ступенів | | | Випускники загальноосвітніх навчальних закладів | | | | | | |||||||||||
| 8–9 класи | 10–11класи | | | | | | | | |||||||||||
 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | Професійний ліцей | | | | ||||||||||
| | | Допрофесійна підготовка або 1–2 кваліфікаційний розряд | | Професійна підготовка I навчальний рівень | | | | | |||||||||||
| | | | | | | | |||||||||||||
| | | | II навчальний рівень | | | | | ||||||||||||
| | | | | | | | |||||||||||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | Вищий навчальний заклад | | | | Виробництво | | | | ||||||
| | | | | | | | | | | | | ||||||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Рис. 1. Професійний ліцей в системі неперервної професійної освіти
Професійний ліцей може функціонувати у складі навчально-виробничого комплексу „професійний ліцей – загальноосвітня школа” (рис.2), який надає можливість учням загальноосвітнього навчального закладу здобути допрофесійну підготовку.
Створенню комплексу такого роду сприяє реалізація Концепції профільного навчання в старшій школі [1], відповідно до якої професійна орієнтація учнів починається вже з 8–9-го класів, що суттєво полегшує їх вибір профілю професійної підготовки. Після закінчення загальноосвітньої школи підлітки можуть продовжити навчання у професійному ліцеї з метою здобути робітничу кваліфікацію за скороченими навчальними планами і програмами.
Рис. 2. Структура навчально-виробничого комплексу „професійний ліцей – загальноосвітня школа”
Навчання за такою схемою створить умови для впровадження системи ступеневої підготовки кваліфікованих робітників за наскрізними навчальними планами та програмами; забезпечення наступності змісту й координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку учнів для можливого переходу на наступні ступені; більш ефективного використання науково-педагогічних кадрів, навчальної та виробничої бази, соціальної інфраструктури.
Процес навчання у професійному ліцеї будується так, щоб учні могли набути кваліфікацію різного рівня відповідно до своїх здібностей і бажань. Перехід на наступний рівень навчання здійснюється на основі принципу накопичення необхідних професійно важливих знань і вмінь. Кожний рівень навчання у професійному ліцеї передбачає теоретичну й практичну завершеність визначеного змісту.
Здійснення атестації на етапі переходу до наступного рівня навчання посилює мотивацію пізнавальної діяльності учнів і сприяє вдосконаленню навчального процесу. Після завершення навчання учні та слухачі професійного ліцею одержують документи про професійно-технічну освіту встановленого зразка.
Перший рівень навчання у професійному ліцеї складається з двох частин – загальноосвітньої та професійної підготовки (рис.3).
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | I навчальний рівень | | | | | | | | |||||||
| | Базова професійна підготовка (термін навчання 2 роки ) Повна загальна середня освіта з одержанням атестату + Кваліфікація робітника 3-го розряду | | ||||||||||||||||||
| | | |||||||||||||||||||
| | | |||||||||||||||||||
 | | |||||||||||||||||||
| | | |||||||||||||||||||
| | | | | | | II навчальний рівень | | | | | | | | |||||||
| | Підготовка висококваліфікованих робітників за професією (термін навчання 1 рік). Диплом кваліфікованого робітника з одержанням високого 4–5 робітничого розряду за однією професією. | | | Підготовка кваліфікованих робітників за додатковою суміжною професією (термін навчання 1 рік). Диплом кваліфікованого робітника з одержанням 3–4-го робітничого розряду за двома суміжними професіями. | | |||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | |||||||||||||||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | В  ищий навчальний заклад | | | Підприємство | | | | ||||||||||||
Рис.3. Модель дворівневої підготовки кваліфікованих робітників у професійному ліцеї
За два роки, на першому рівні навчання заклад дає можливість учневі здобути повну загальну середню освіту та робітничу кваліфікацію (3-й розряд) з професії. Вже після першого рівня навчання майбутні робітники мають можливість піти працювати на підприємство чи вступити до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. За таких умов має місце досить вигідна економія часу і, враховуючи швидкі технологічні зміни виробництва, перевага такої форми навчання цілком очевидна.
На другий рівень навчання переводяться особи з числа учнів, які завершили перший рівень навчання і виявили бажання здобувати професійно-технічну освіту на другому рівні навчання. Для цього вони подають керівнику професійного ліцею відповідну заяву.
Диплом кваліфікованого робітника не видається особам, які закінчили повний курс навчання на першому рівні і виявили бажання продовжити навчання на другому рівні.
З метою проведення відбору осіб для навчання у професійному ліцеї на другому рівні керівники професійного ліцею створюють конкурсну комісію і визначають порядок її роботи.
Основними критеріями конкурсного відбору учнів на подальше навчання у професійному ліцеї є їх розумові здібності, професійна придатність, старанність та результати навчання на першому рівні. Результати конкурсного відбору оформляються протоколом конкурсної комісії і затверджуються наказом керівника професійного ліцею.
Навчання на другому рівні професійного ліцею здійснюють, як правило, викладачі першої та вищої категорії, старші викладачі, викладачі-методисти, майстри виробничого навчання першої та другої категорій.
Професійний ліцей може залучати до педагогічної роботи на другому рівні навчання спеціалістів з виробництва, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, науковців на умовах сумісництва чи погодинної оплати праці, у встановленому законодавством порядку.
Зауважимо, що структура другого рівня навчання у професійному ліцеї включає в себе ще два навчальних блоки, які працюють автономно і дають можливість учням на третьому році навчання підвищити кваліфікацію до 4–5 розряду або ж додатково здобути другу професію на рівні 3-го робітничого розряду.
Перевірка досягнутого учнями та слухачами професійного ліцею рівня в опануванні професійними знаннями і вміннями здійснюється за діючою шкалою оцінювання навчальних досягнень, показники якої заносяться до журналів теоретичного й виробничого навчання.
Другий рівень навчання у професійному ліцеї завершується державною кваліфікаційною атестацією з присвоєнням майбутньому робітнику певного кваліфікаційного рівня (розряду, категорії) з набутої професії і видачею диплома кваліфікованого робітника, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
До державної кваліфікаційної атестації допускаються учні та слухачі, які закінчили повний курс навчання і мають рівень навчальних досягнень не нижче середнього з усіх навчальних предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки. Кваліфікаційна атестація та присвоєння випускникам професійного ліцею певного рівня робітничої кваліфікації здійснюються відповідно до нормативно-правових документів, затверджених державним органом управління освіти.
Особи, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мають змоги у встановленому порядку завершити повний курс навчання, можуть за підсумками поетапної атестації отримати свідоцтво із записом про присвоєння відповідної досягнутому рівню підготовки професійної кваліфікації (розряду, категорії), або ж перевестися на індивідуальний графік навчання з наступним допущенням до випускних кваліфікаційних екзаменів і одержанням диплома (свідоцтва) про закінчення повного курсу навчання. Особам, які не завершили повного курсу навчання на другому рівні, отримують диплом кваліфікованого робітника державного зразка з присвоєнням кваліфікації, що була одержана на останній за часом кваліфікаційній атестації.
Особам, які не закінчили повного курсу навчання і не пройшли кваліфікаційної атестації, видаються довідки встановленого зразка. Учні, які з якихось причин не змогли одночасно з одержанням професії здобути повну загальну середню освіту або не мають базової загальної середньої освіти, а також особи, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, можуть здобувати лише робітничу кваліфікацію.
Перспективність інноваційної системи навчання у професійному ліцеї полягає у тому, що підготовка кваліфікованих робітників ґрунтується на суто виробничому підході. Підприємство безпосередньо бере участь у формуванні професійної майстерності майбутніх фахівців, що сприяє максимальному забезпеченню виробничого замовлення.
Отже, як основні завдання професійного ліцею визначені такі: забезпечення допрофесійної підготовки учнів загальноосвітньої школи (8–11-й класи), професійного навчання за двома рівнями; створення необхідних умов для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікаційного рівня усіх категорій населення; створення ефективного механізму взаємодії професійного навчального закладу з соціальними партнерами з урахуванням потреб ринку праці; надання профорієнтаційної, профінформаційної, профконсультаційної допомоги учнівській молоді та іншим категоріям населення; створення умов для всебічного розвитку особистості, формування її професійних та громадянських якостей, творчої ініціативи; формування у майбутніх кваліфікованих робітників умінь застосовувати здобуті знання у практичних й теоретичних, пізнавальних і професійних, фізичних і розумових формах діяльності; забезпечення соціального захисту учнів і надання їм встановлених законодавством соціальних гарантій.
Гнучка система навчання у професійному ліцеї дає можливість підготувати кваліфікованих робітників за порівняно короткий термін. Це робить кінцеву мету навчання більш близькою, тим самим психологічно полегшуючи хід навчання, а якщо взяти до уваги, що більшість учнів професійного ліцею – це підлітки, які тільки-но визначають свій подальший життєвий і професійний шлях, то створення професійно-технічного навчального закладу такого типу є справою надзвичайно важливою для майбутнього держави.
ЛІТЕРАТУРА:
- Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2003. – № 24. – С. 3–12.
- Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Професійно-технічна освіта. – 2004. – № 3. – С.2–5.
- Кремень В. Г. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. пр.: У 2 Ч. / За ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. – К., 2001. – Ч. 1. – С. 5 –14.
- Левин В.Ф., Рункова М.К. Прогнозирование и моделирование новых систем среднего профессионального образования // Профессиональное образование в регионе. СПО. - М.: «Полиграфия», 9' 2000. - С.16-17.
- Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002 .– № 33.– С. 4–5.