Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материала

Документы

Содержание Гетьман С.Г. Наукова розвідка присвячена діяльності Симона Тодорського (1700-1754), вихованця і першого професора гебраїстики в КМА, а згодом Філіпчук Г.Г. 2003 174. Горяча Л.А., Дирда О.А. Друзєва В.М. Колісник Ю.В. Король В.М. Кузьмінський А.І., Прокопенко Л.І. Свириденко О.О., Яворський А.А. Варенко В.М.

Подобный материал:

• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2681.23kb.
• Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
• Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
• Григорія Сковороди "погоджено", 176.67kb.
• Методичний посібник, 758.55kb.
• Навчально-методичний посібник Рекомендовано Вченою радою, 1269.33kb.
• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 648.32kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення, 436.31kb.
• Регламент роботи, 196.07kb.

1998


142. Авраменко Л.М. Розвиток освіти та культури в XVII- XVIII ст. на Переяславщині // Наукові записки з української історії. Вип. 5. – К. – Переяслав-Хм. – Чернівці, 1998. – С. 62 – 65.


В 1753 р. до Переяславської семінарії був запрошений

Г.С. Сковорода викладати пиїтику. Він проживав у Вознесенському монастирі і працював над трактатом „Рассужденія о поэзии…”. На жаль, цей твір до нас не дійшов. Відомо тільки, що його зміст викликав невдоволення єпископа і Сковорода був звільнений із семінарії.


143. Алексюк А.М. Григорій Сковорода – викладач Переяславського і Харківського колегіумів, домашній учитель // Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К., 1998. – Модуль 3. Нарис 4. – С. 58 – 70.


У нарисі розповідається про дитячі роки Г. Сковороди, роль Києво-Могилянської академії у формуванні його світогляду, перебування за кордоном, працю в Переяславському колегіумі, перебування в Харківському колегіумі, про роль Сковороди у розвитку нашої національної культури.


144. Бондаренко Р., Коцур Н. Освіта на Переяславщині в XVII – XVIII ст. // Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. ст. – К., Переяслав-Хм., 1998. – С. 75 – 77.


Про викладацьку діяльність Г.Сковороди в Переяславському колегіумі в 50-х роках XVIII ст. В Переяславі він написав філософський твір „Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной”.


145. Гетьман С.Г. Проблема праці вчителя в філософсько-педагогічній спадщині Г.С. Сковороди: Дипломна робота / Наук. керівник П.Я. Ярмоленко. – Переяслав-Хм., 1998. – 122 с.


На основі опрацювання та аналізу філософсько-педагогічної спадщини Г.С. Сковороди автор виділив особливості взаємовпливу народної педагогіки і філософсько-педагогічної діяльності Сковороди; розглянув роль праці вчителя у вихованні підростаючого покоління; проаналізував можливості творчого використання педагогічної спадщини Сковороди в умовах розбудови національної школи в Україні.


146. Любар О.О. Освітня діяльність і педагогічні погляди

Г.С. Сковороди // Історія української педагогіки: Навч. посібник. – К., 1998. – С. 116 – 126.


Г. С. Сковорода про ідею природного виховання, про народність виховання. Взаємозв’язок Сковороди з українською етнопедагогікою.


147. Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта: Наук.-метод. посібник / За ред. В.Г. Слісаренка, О.В. Проскури. – К.: ІЗМН, 1998. – 196 с.


У збірник вміщено статті науковців, в яких проаналізовано психолого-педагогічну спадщину видатного педагога С.Ф. Русової (1856-1940). Особливо цінними є філософсько-психологічні та педагогічні праці самої Русової, більшість з яких від часу їх появи ще за життя автора перевидаються вперше. Зокрема, подано працю „Виховні ідеї Г.С. Сковороди” на сторінках 120 – 127. (Використано: С. Русова. Воспитательные идеи Г.С. Сковороды // Русская школа. – 1897. – Т. 1. – С. 40 – 48 (переклад О. Пшеврацької та Н. Проскури)).


148. Скутіна В.І. Проблеми формування національної самосвідомості молодших поколінь в історії педагогічної думки в Україні // Наукові записки з української історії. Вип. 5. – К. – Переяслав-Хм. – Чернівці, 1998. – С. 54 – 56.


В історії розвитку наукової педагогічної думки в Україні вперше обстоював ідеї національного виховання, необхідність формування національної самосвідомості молодших поколінь Г. Сковорода. Його педагогічна концепція пройнята національним духом, народними виховними ідеалами, відображає найкращі здобутки навчально-виховної мудрості.


149. Чиркова М. Документи і матеріали з історії Переяславщини у Державному Архіві Полтавської області // Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. ст. – К., Переяслав-Хм., 1998. – С. 200 – 203.


Документальні свідчення про м. Переяслав як центра освіти і значення творів професора колегіуму Г. С. Сковороди. Про діяльність Переяславського колегіуму в XVIII ст.


150. Цуркан Л. „Они не признавали никакого авторитета” // Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. ст. – К., Переяслав-Хм., 1998. – С. 191 – 196.


Художня та філософська діяльність Г.С. Сковороди в XVIII ст., викладання теорії і поезії в Переяславському колегіумі.

Творчий і життєвий шлях Сковороди в епоху Просвітництва.


1999


151. Гірний О. Педагог нетлінного життя // Українська мова та література. – 1999. – Верес. (№ 30). – С. 4.


152. Принципи та завдання виховання особистості // Історія педагогіки: Навч. посіб. / За ред. М.В. Левківського,

О.А. Дубасенюк. – Житомир, 1999. – С. 163 – 165.


Про науково-педагогічні погляди Сковороди, які формувалися під впливом історичної епохи XVIII ст. – Просвітництва.


153. Розумове виховання дітей // Історія педагогіки: Навч. посіб. / За ред. М.В. Левківського, О.А. Дубасенюк. – Житомир, 1999. – С. 165 – 167.


Сковорода про розумовий розвиток людини, необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану.


154. Г.С. Сковорода про трудове та моральне виховання // Історія педагогіки: Навч. посіб. / За ред. М.В. Левківського, О.А. Дубасенюк. – Житомир, 1999. – С. 167 – 168.


Педагог обстоював необхідність підготовки дітей до „спорідненої” трудової діяльності.


2000


155. Животенко-Піанків А. Педагогічні концепції Артура Шопенгавера. – К.: Міжнарод. Пед. Фундація ім. Гр.. Ващенка, 2000. – 183 с.


Принциповою особливістю праці є те, що до неї введено контекст української педагогічної думки – творчість Г. Сковороди (сторінки 50 -52).


156. Пашко М.С. Основи національної української педагогіки: Навч. посібник. – Сімферополь: Кримський псих.-пед. ф-т ПДПУ, 2000. – С. 38 – 41.


Про внесок Г.С. Сковороди у становлення української школи та педагогіки.


2001


157. Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.: Енциклопед. вид. / Відп. ред. В.С. Брюховецький. – К.: ВД „КМ Академія”, 2001. – 736 с.: іл.


Ця книга – перша спроба стисло й систематизовано подати інформацію про життєвий шлях та діяльність вихованців і діячів КМА 17 – 18 ст. Про Г.С. Сковороду, філософа й поета на сторінках 20, 24-25, 38, 51, 58, 70, 85, 107, 124, 149, 187, 220, 222, 246, 250, 263, 274, 277, 281-283, 294-295, 312. 354-355, 363, 488-490 (біографія, творчість), 495, 500, 536, 543, 562.


158. Коцур В.П. Духовна школа – колегіум – педучилище – Державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди (1701 – 2001 рр.) // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди. Вип. 2– Переяслав-Хм., 2001. – С. 3 – 20.


1702 року в Переяславі була заснована духовна школа, у 1738 р. – Переяславський колегіум, в якому викладав видатний філософ і педагог

Г.С. Сковорода. Завдяки науковій, викладацькій та просвітницькій діяльності цієї непересічної особистості Переяславський колегіум став центром освіти й культури тогочасної України. 24.11.1993 р. – Переяслав-Хм. ДПІ ім.

Г.С. Сковороди. У 2001 відбулися ювілейні Х Сковородинські читання.


159. Манженко Т.М. Але людиною він був найбільше...: До днів пам’яті Григорія Сковороди // Сільська школа України. – 2001. - № 32. – С. 19 – 22.


Урок-засідання літературної вітальні. Поміщено фото: портрет Г. Сковороди, його секретер, пам’ятник Г. Сковороді.


160. Манженко Т.М. Використання творчої спадщини Г.С. Сковороди у вихованні гуманної, духовно зрілої особистості // Позакласний час. – 2001. - № 34. – С. 2 – 4.


Провідна ідея: формування гуманної, духовно зрілої особистості за законами Гармонії, Краси, Добра, Справедливості на основі поєднання народної і Сковородинівської філософії, моралі, естетики.


161. Манженко Т.М. „Мудрець. Замріяний філософ до дальніх правнуків іде”: Сценарій свята до Дня народження Г.С. Сковороди // Позакласний час. – 2001. - № 34. – С. 8 – 10.


Мета: ознайомити присутніх із найважливішими віхами життя філософа; дати початок формуванню в дітей уявлень про мислителя як про людину гуманну, високо моральну, високоосвічену.


162. Манженко Т.М. „Нести в душі Сковороду”: Позакласний захід // Позакласний час. – 2001. - № 34. – С. 4 – 7.


Мета: на основі дослідження життя і творчості сковородинознавців, людей, які пронесли і втілили ідеї великого мислителя, допомогти старшокласникам в осмисленні філософських категорій щастя, добра, любові до людей, землі, справи; спонукати юнь до самопізнання, саморозвитку і самовиховання.


163. Сірополко С. Історія освіти в Україні. – К.: Наук. думка, 2001. – 912 с.


Книга належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини українського народу. Це унікальне дослідження культурно-освітньої діяльності, яка провадилася впродовж століть на українських теренах.

Про Г.С. Сковороду – на сторінках 83, 150, 164, 179, 181, 182, 186, 195, 235, 374, 375.

164. Три століття безперервного освітнього процесу в Переяславі // Початкова школа. – 2001. – С. 1.


Згадується ім’я видатного філософа, мислителя Г.С. Сковороди, який стояв біля витоків освіти і науки на Переяславщині.


165. Хомич В. Професіографія вчительської діяльності: історико-теоретичний аспект // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди. Вип. 2– Переяслав-Хм., 2001. – С. 68 - 79.


Стаття присвячена історико-педагогічному обґрунтуванню моделі творчої особистості вчителя. Особа вчителя посідала чільне місце в педагогічній спадщині Г.С. Сковороди.


2002


166. Васянович Г. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методичний аспект): Монографія. – К., Львів: Ін-т педаг. і психології проф. освіти АПНУ, 2002. – 232с.


Розкривається походження зміст, взаємозв’язок моральної і правової відповідальності та формування її у педагога. Подано різнобічну інформацію з історії європейської та вітчизняної науки.

Про Г.С. Сковороду – на сторінках 35, 39, 72, 105.


167. Кудрявцев П. Освітні мандрівки вихованців Київської академії за кордон у XVIII ст. // Київ – свята земля: Альманах. Вип. 49-50. – К., 2002. – С. 594 – 605.


Освітня подорож Г. Сковороди як церковника в місто Токай (Угорщина).


168. Лохвицька Л.В. Українські просвітителі про пізнавальний розвиток особистості (історичний аспект у питання підготовки фахівців з дошкільного виховання) // Українознавство: Зб. наук. праць. – 2002. – Число 4. – С. 113 – 114.


Г. Сковорода вказував на необхідність розвитку інтересу до пізнання світу в цілому, вбачаючи джерело виникнення та розвитку інтересів у довкіллі.


169. Нічик В. Симон Тодорський і гебраїстика в Києво-Могилянській академії. – К.: ВД „КМ Академія”, 2002. – 51 с.


Наукова розвідка присвячена діяльності Симона Тодорського (1700-1754), вихованця і першого професора гебраїстики в КМА, а згодом вчителя і наставника Г. Сковороди.

Вміщено фото Григорія Савича. Про Г. Сковороду – на сторінках 5, 21, 24, 31, 40 - 44.


170. Український педагогічний календар: Навч. посібник / Упоряд. Л.О. Калмикова, Т.Ф. Баєва; За ред. В.П. Коцура. – К., 2002. – 256 с.


Календар є найповнішим зібранням фактографічного матеріалу з історії української освіти, впорядкованого за хронологічним принципом. Він відтворює визначні події українського просвітницького руху від давніх часів до сьогодення. Про Г. Сковороду – на сторінках 213, 225 – 228, 237 – 238.


171. Усатенко Т. Українознавчі витоки національної освіти // Українознавство: Зб. наук. праць. – 2002. – Число 4. – С. 115 – 119.

Визначні діячі світової культури цінували приналежність до своєї нації. Їхні праці проникнуті високорозвиненим національним почуттям і національною свідомістю. Г. Сковорода, великий український філософ XVIII ст., учив: „Пізнай себе”.


172. Філіпчук Г.Г. Громадянське суспільство: освіта, етнокультурна, етнополітика: Монографія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 488 с.


Досліджуються питання становлення громадянського суспільства і освіти в контексті етнонаціональних і глобальних процесів реального соціокультурного середовища, значимості української національної ідеї для суспільного прогресу.

Використано:

1. Сковорода Г. Вірші, пісні, байки, діалоги, трактати, притчі. – К.: Наук. думка, 1983.
   
2. Сковорода Г. Пізнай в собі людину. – Львів: Світ, 1995.
   

173. Яценко В.С. Методичні рекомендації до вивчення біографій видатних людей // Київщина у фактах, історичних подіях, постатях: Матеріали студ. наук.-практ. конференції: Зб. наук.-практ. повідомлень і статей. – Богуслав, 2002. – С. 116 – 120.


На Київській землі виросло багато видатних діячів. Дослідити їх біографію, організувати позакласну роботу, наприклад, заочну подорож на тему: „Пам’ятні місця перебування видатного українського філософа-гуманіста, поета, педагога і музиканта Г.С. Сковороди на Київщині” – одне із завдань юних краєзнавців. Хоча Сковорода народився за межами Київської області, але його духовний розвиток, життя проходило на землі Київській. Будемо мати уявлення про характер і діяльність видатної людини, тісно пов’язане з розумінням цілісного образу народу.


2003

174. Горяча Л.А., Дирда О.А. Принципи родинного виховання у притчах Григорія Сковороди // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 104 – 108.


Проблема виховання молоді у притчах Сковороди „Благодарный Еродій” і „Убогій Жайворонок”, написаних у 1787 році.

[Центр Сковородинознавства]


175. Демчук О. Хто такий Григорій Сковорода?: Урок-семінар // Українська мова та література. – 2003. - №48. – С. 6 – 8.


Мета уроку-семінару: висвітлити яскраві сторінки життя, ідеї, пошуки та прагнення Сковороди, показати його місце у формуванні української традиції; розвивати культуру зв’язного мовлення; популяризувати здоровий спосіб життя, виховувати прагнення до свободи, як єдиної запоруки розвитку особистості, нації, планети.


176. Демчук О. Мисливець на жар-птицю Божественного одкровення. Загальний огляд барокової поезії Г. Сковороди: Урок-літературознавче дослідження // Українська мова та література. – 2003. - №48. – С. 11 – 13.


Мета уроку: осягнути феномен поетичного таланту Г. Сковороди як представника барокового мистецтва через численні образи-символи збірки „Сад божественних пісень”, дослідити роль митця у формуванні системи українського віршоскладання; прививати потяг до „любомудрості”.


177. Демчук О. Народжені в куряві доріг. Традиція і новаторство Г. Сковороди в тлумаченні сюжетів байок: Урок застосування знань, умінь і навичок // Українська мова та література. – 2003. - №48. – С. 14 – 15.


Мета уроку: закріпити і поглибити знання учнів про жанр байки, її сюжетно-композиційну цілісність, розглянути ідейну спорідненість між байками Езопа та Сковороди, висвітлити новаторські ідеї у збірці „Байки Харківські” на рівні змісту і форми, залучати до роботи з довідковою літературою; розвивати аналітичні навички, красномовство.


178. Демчук О. Царина Великого мислителя. Основні філософські ідеї Г. Сковороди: Спарений комбінований урок ( 2 год. ) // Українська мова та література. – 2003. - №48. – С. 8 – 11.


Мета уроку: розкрити перед учнями духовний світ філософа, його світоглядні принципи та своєрідність мислення, якому водночас були властиві бароковість та універсалізм; навчити підлітків дивитися на світ „очима серця”; виховувати почуття людяності та доброти.


179. Дига Н. Розвиток самопізнання учнів у процесі вивчення життя і творчості Г.С. Сковороди // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 418 – 424.


Пізнавальна активність є і передумовою, і результатом розвитку школяра. Розглядаються твори: „Наркісс. Разглагол о том: узнай себе”, „Икона Алківіадская”, „Жена Лотова”, „Благодарный Еродій”, „Убогій Жайворонок”, „Голова всяка свой имъет смисл...”. Завдання вчителя – зробити вивчення кожного твору близьким для учнів, таким, що викликає роздуми, почуття. Вчитель повинен визначати структуру завдання.


180. Друзєва В.М. Використання ідей Г.С. Сковороди в роботі класного керівника з батьками учнів // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 90 – 94.


Григорій Сковорода стоїть на засадах народної педагогіки, у межах якої батьки розглядаються як перші й найважливіші вихователі дитини.

[Центр Сковородинознавства]


181. Жила С.О. Вивчення біографії Григорія Сковороди у взаємозв’язках з різними видами мистецтва // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 99 – 104.


Для вивчення біографії письменника можна використовувати різні форми занять та досвід таких мистецтв як живопис, графіка, скульптура, музика, театр, кіно. Біографія Григорія Савича повинна однаково сильно впливати і на розум, і на почуття школярів.

[Центр Сковородинознавства]


182. Захарова В. Формування моральності учнів на прикладах життя Г.С. Сковороди // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 367 – 376.


Літературна освіта спроможна формувати гуманістичні ідеали у старшокласників, будити почуття людської совісті, прилучати до взірців людяності й милосердя, тому гуманізація освіти в Україні стає імперативом XXI століття.


183. Ковальова Н., Сафонова Н. Ідеї Г.С. Сковороди про педагогічне покликання в творчості Я.А. Мамонтова // Гуманітарний вісник ПХДПУ імені Г.С. Сковороди: Наук.-теор. збірник. Вип. 4. – Переяслав-Хм., 2003. – С. 18 – 23.


Про створення нової педагогічної теорії і практики виховання на основі використання спадщини Г.С. Сковороди і Я.А. Мамонтова.


184. Ковальчук І., Мостова Л. Духовно-моральні аспекти світогляду Г.С. Сковороди // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 377 – 384.


На перший план Сковорода ставив духовно-моральне виховання. Він хоче перетворити людину на бога за суттю, а не за благодаттю, зробивши її тим самим щасливою. З позицій етнопедагогіки, духовно-моральне виховання передбачає формування людини високої духовності і чистої моралі.


185. Колісник Ю.В. Спадщина Григорія Сковороди та її історичне значення в духовному розвитку України // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 11 – 16.

Філософсько-педагогічні ідеї Г. Сковороди з їхніми вимогами загальної і доступної для всіх освіти, думками про трудове виховання мас посідають вагоме значення в українській науковій думці XIX – XX ст.


186. Король В.М. Можливості використання філософської спадщини Г.С. Сковороди у виховному процесі сучасної школи // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 87 – 90.


Сучасній концепції особистісно-зорієнтованого виховання імпонує персоналізм філософії Г. Сковороди, центром уваги якої є людина.

[Центр Сковородинознавства]

187. Коцур В. П. Спадщина Григорія Сковороди як фундамент історико-духовного виховання майбутніх вчителів // Гуманітарний вісник Переяслав-Хм. ДПУ імені Г.С. Сковороди: Наук.–теор. зб. Спец. вип. 13. Психологія. Педагогіка. – Переяслав-Хм.,2003. – С. 3 – 8.


У статті розглядається значення поглядів Г.С. Сковороди на формування історичної, етнічної, духовно-естетичної ерудиції та культури майбутніх педагогів.


188. Коцур В.П. Вплив спадщини Г.С. Сковороди на становлення майбутніх вчителів // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 336 – 347.


Коло дослідників Г.С. Сковороди – різноманітне і широке

(С. Єфремов та ін.). Його доробок науковці-аналітики вивчали, осягали й тлумачили, застосовуючи різні підходи й критерії, зокрема й кон’юнктурні.

В статті характеризується епоха, яка передувала появі Сковороди.

Про морально-етичні й духовно-історичні критерії, що покладені в основу виховної роботи з майбутніми вчителями – вихованцями нашого університету.


189. Кузьмінський А.І., Прокопенко Л.І. Педагогічні ідеї Г.С. Сковороди в контексті сучасної освітньої парадигми // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 59 – 68.


Г. Сковорода є чи не найяскравішим репрезентантом етико-гуманістичного напряму українського просвітництва. Свою оригінальну освітню парадигму він сповна реалізував у практичній педагогічній діяльності, а педагогічні ідеї проникливо втілив у віршах, байках, притчах, діалогах, епістолярії, а також в особистому спілкуванні.

[Центр Сковородинознавства]


190. Куліш І.М. Вплив дидактичної гри на активність та самостійність студентів // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 94 – 98.


Г. Сковорода стверджував, що усвідомлювати істину найкраще самостійно, за допомогою особистої активності, закликав вчителів розвивати свідому ініціативу та творче мислення учнів.

[Центр Сковородинознавства]


191. Лоха В. Викладацько-учнівський склад Переяславської семінарії 1738 – 1785 рр. // Наукові записки з української історії. Вип. 14. – Переяслав-Хм., 2003. –С. 95 – 206.


Особливе місце з точки зору освітньо-історичної практики займав філософ Г.С. Сковорода, котрий прибув на запрошення місцевого єпископа у Переяслав і викладав поетику з 1753 – 1754 рр.


192. Медвідь Л.А. Формування педагогічної думки // Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2003. - С. 117 – 121.


Про життєвий шлях Г.С. Сковороди.

Сковорода про родинне виховання, про вчителя, свободу, рівність людей, про пізнання себе.

Уперше вибрані твори Сковороди вийшли збіркою у 1861 р. Ім’я Сковороди у 60-х р. XIX ст. внесли до „Словаря харьковських писателей.”

193. Множинська Р. Освіта як засіб осягнення „внутрішньої” і „зовнішньої” мудрості (Г. С. Сковорода та його попередники) // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 385 – 393.


Про шлях розвитку освіти в Україні впродовж XVI –XVIII століть.

Сковорода розумів освіту як складний процес, в якому належна увага приділялася і „зовнішньому”, світському знанню (як в Києво-Могилянській академії), і знанню „внутрішньому”, яке він розумів не лише як вивчення священних текстів (як діячі братств), а й як уміння знайти себе й обрати правильний життєвий шлях.


194. Народна педагогіка: світовий досвід / Уклад. А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – 134 с. – (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).


Пропонується близько 1000 прислів’їв, приказок, афоризмів, влучних і глибоких висловлювань, що стосуються різних аспектів виховання молодого покоління.

Г.С. Сковорода – на сторінках 16, 26, 41, 82, 104.


195. Омеляненко В.Л. Морально-духовні вартості в педагогіці Г.С. Сковороди // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 68 – 74.


Про педагогічні роздуми Г. Сковороди: проблеми щастя, праці, пізнання самого себе.

[Центр Сковородинознавства]

196. Пахаренко В. Творчість Г.С. Сковороди (1722 – 1794) // Українська мова та література. – 2003. - №33. – С. 28 – 39.


Стаття з розділу підручника для школярів 9 класу. В оригінальній манері характеризується життя і творчість Сковороди. Стислий огляд життєвого і творчого шляху підкріплений цікавими фактами з автобіографії, творів, листів, щоденників Сковороди, позитивних і критичних відгуків про нього діячів науки і культури. Є системний аналіз ключових творів.


197. Свириденко О.О., Яворський А.А. Питання морального виховання у творчій спадщині Г.С. Сковороди // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 74 – 79.


Г. Сковорода є втіленням моральної сили, потрібної на те, щоб розпочалося відродження України.


[Центр Сковородинознавства]


198. Сисоєва С., Соколова І. Інтеграція загальнолюдських і національних освітньо-виховних ідеалів // Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2003. – С. 108 – 112.


Одним із перших в історії педагогічної думки України Г.С. Сковорода висунув ідею всебічно розвиненої особистості.


199. Стадниченко В. Громовик думки і слова // Україна молода. – 2003. – 3 грудня. – С. 12.


Переяслав став першою реформаторською сходинкою в педагогічній діяльності Г. Сковороди.

[Муз. Г. Сковороди]


200. Стратій Я. Сковородинівське розуміння освіти в світлі концепції „внутрішньої людини” // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 348 – 359.

Великого значення в процесі духовного зростання Г.С. Сковорода надавав знайомству з вченими людьми як у себе на Батьківщині, так і в своїх закордонних подорожах і вивченню античної спадщини. Найважливішою миттю освітнього процесу він вважав осяяння людського розуму внутрішнім божественним світлом. І це спричинилося до витворення в українській мові поняття „освіта”. У нас формування цього поняття відбулося не без впливу містики, в Україні вочевидь – української середньовічної і ранньомодерної містики.

201. Тетерина-Блохин Д. Педагогічні погляди Г.С. Сковороди // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 394 – 409.


Сковорода був першим із слов’янських педагогів XVIII ст., який поставив питання про освіту і виховання як молоді, так і дорослих на демократичну основу і обстоював необхідність виховання вільної, гармонійно розвиненої людини, обізнаної з основами наук, культури, мистецтва, з історією та релігією, незалежно від соціального стану та статі.


202. Тихолаз В.В. Г.С. Сковорода про виховання потреби в самоосвіті // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 79 – 82.


Г. Сковорода розглядав самоосвіту як необхідну суспільну потребу і формував шанобливе ставлення до знань, до книги.

[Центр Сковородинознавства]


203. Хомич В. Сковородинівський погляд на особу вчителя // Сковорода Г.: ідейна спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 410 – 417.


Джерелом ідей Сковороди про суть, завдання і значення педагогічної праці була, насамперед, народна мудрість та традиції народної педагогіки. Провідними у викладанні в школі він вважає прогресивні, високі і благородні ідеї : патріотизм, гуманізм, оптимізм, демократизм, трудове виховання , гармонійний розвиток дітей і молоді.


204. Царенко С.Д. Народні джерела моральних цінностей у філософії Г.С. Сковороди // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 82 – 87.


У далекі часи педагогіка як наука про виховання була складовою частиною філософії.

Про філософсько-педагогічні роздуми Сковороди, які мають допомагати нам рухатися вперед.


[Центр Сковородинознавства]


205. Юхименко Н. Ієрархія цінностей видатних особистостей Переяславщини // Наукові записки з української історії. Вип.14. – Переяслав-Хм., 2003. – С. 170 – 176.


Розглядається особистість як сукупність багатоманітних якостей та суспільно-цінних рис. Суспільно-політичну діяльність Г.С. Сковороди та інших представлено як забезпечення своїх потреб в освіті, участі в суспільному, політичному, культурному та релігійному житті; відстоювання інтересів; формування власної ієрархії цінностей.

2004


206. Жила С. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. – Чернігів: РВК „Деснянська правда”, 2004. – 360 с.


Розглянуто філософські, психологічні, дидактичні та методичні проблеми вивчення літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв. На сторінках 192 – 193 – використання музики у процесі вивчення біографії Г. Сковороди.


207. Коцур В. Спадщина Г. Сковороди як фундамент історико-духовного виховання майбутніх учителів // Освіта і управління. – 2004. – Т. 7. - №1. –С. 91 – 96.


У статті розглядається значення поглядів Г.С. Сковороди на формування історичної, етнічної, духовно-естетичної ерудиції та культури майбутніх педагогів.


208. Лосєва Н.М. Питання самореалізації в історії вітчизняної педагогіки (Київська Русь – XIX ст.) // Педагогіка і психологія. – 2004. - № 4 (45). – С. 83 – 92.


Найглибше й найплодотворніше концепцію особистості, вільної у своєму самовизначенні й самоздійсненні, здатної до продуктивного перетворення себе самої з метою найефективнішої самореалізації, у філософсько-педагогічній думці українського просвітництва XVIII ст. розкрив Г. Сковорода.


209. Маленко О., Саган В. Якби ти нас, Григорій Савич, чув... Мандрівка у світ Г. С. Сковороди // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. - № 34. – С. 14 – 15.


Пропонується сценарій літературно-музичного свята „Якби ти нас, Григорій Савич, чув...”, в якому органічно поєднані розповідь про життя митця, музика, танці, співи, крилаті вирази філософа, легенди про його незвичайну долю.


210. Овчарик Л. Переяславський колегіум в історії освіти України // Рідна школа. – 2004. - № 2. – С. 63 – 65.


Про слід Г.С. Сковороди в історії Переяславського колегіуму.


211 .Ольхіна Н. Урок життя Григорія Сковороди (1722 – 1794) // Історія України. Бібліотека „Шк. світу”. – 2004. – Ч. II. – С. 4 – 7.


Крім філософії, літературних творів і музики Сковорода залишив нам і урок свого дійсно незвичайного життя. Урок того, як можна бути вільним серед неволі й святим серед пекла.


212. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги / Під ред. А.М. Бойко. – К.: Професіонал, 2004. – 576 с.


На сторінках 12 – 36 - Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794)

1. Життя і діяльність Г.С. Сковороди.

2. Проблеми розвитку особистості у педагогічній спадщині Г.Сковороди.

3. Розвиток вчення Плутарха про мораль у педагогічній спадщині Сковороди.

4. Дидактичні погляди Сковороди.

5. Завдання для самостійної роботи студентів.


213. Ткаченко Г.М. Слово як засіб виховання особистості в історико-педагогічному процесі // Гуманітарний вісник імені Г. Сковороди: Наук.-теор. зб. Вип. 5. – Переяслав-Хм., 2004. – С. 69 – 72.


Слово у філософа виступає не тільки засобом спілкування, а й несе в собі ознаку душі людської, її радощі й тривоги, воно „... богословия учит, или целит самые тайные в душе начинания, советы и мысли».


214. Яворська Г.Х. Основні віхи розвитку освіти і педагогічної думки в Україні // Педагогіка для правників: Навч. посібник. – К.: Знання, 2004. – С. 299.


Про Г. Сковороду як наставника молоді.


2005


215. Бійчук Г. Проблеми формування українського національного характеру особистості в педагогічній науці // Історія в школі. – 2005. - № 9. – С. 8 – 11.


Погляди Г. Сковороди на навчання і виховання є цілісною системою, побудованою на принципах природовідповідності індивідуальним нахилам особистості, самопізнання і пізнання світу. На той час це була нова філософія освіти в Україні.


216. Варенко В.М. Вивчення творчості українських письменників XIX - початку XX століття як засіб формування християнських моральних цінностей у старшокласників (культурологічний аспект). – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 160 с.


Самостійні духовно-релігійні пошуки у Г. Сковороди. Про його погляди на навчання і виховання дітей. Сковорода вивів віковічний незмінний виховний імператив багатьом поколінням українців.


217. Васянович Г. Педагогічна етика: Навч.-метод. Посібник. – Львів: Норма, 2005. – 344 с.


У посібнику розкривається зміст, функції і завдання педагогічної етики, аналізуються її категорії, розглядаються моральні проблеми педагогічної діяльності та відносин.

Подано тематику дослідницьких праць, зокрема: „Етичні погляди

Г. Сковороди і можливості їх використання у моральному вихованні молоді”, „Ідеал рівності, свободи, справедливості у творах Г. Сковороди”.


218. Вертій О. Вивчення українсько-грузинських літературно-театральних взаємозв’язків від найдавніших часів до початку XX ст. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - № 12. – С. 2 – 7.


Яскравою сторінкою українсько-грузинських взаємозв’язків є творчість Давида Гурамішвілі та Григорія Сковороди. Український письменник і літературознавець Д. Косарик у розвідці „Співець братського єднання. Літературний портрет Давида Гурамішвілі” (К., 1955) висловив припущення про можливу зустріч двох великих поетів, а П. Тичина присвятив їм поему „Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді „Витязя у тигровій шкурі””, рядки якої мають прозвучати на уроці.

219. Вовк Л.П. Проблема педагогічних цінностей в історії освіти і думки // Проблеми змісту педагогічної підготовки вчителя у контексті аксіологічності освіти (історичний, теоретико-практичний аспекти): Матер. Міжнарод. наук. конф. – К., 2005. – С. 4 – 11.


Аксіологічні цінності епохи віддзеркалюються через творчість Г. Сковороди: пріоритет знанням, як цінності, почуттю вдячності, природній, внутрішній вихованості, як характерологічній рисі особистості.


220. Демченко С. Ідеї родинного виховання в параболах Г. Сковороди „Вдячний Еродій” та „Убогий Жайворонок” // Рідна школа. – 2005. - № 11. – С. 42 – 43.


Мета статті: розкрити тісний зв’язок ідей родинного виховання, презентованих у параболах Г. Сковороди, з релігійними переконаннями автора.


221. Заіка О. Пізнай себе: За кіноповістю „Зачарована Десна” та творами Григорія Сковороди. 10-й клас // Українська мова та література. – 2005. - № 38 – 39. – С. 13 – 16.


Мета уроку-дослідження: розмірковувати над питаннями буття О. Довженка, зіставити погляди Г. Сковороди й О. Довженка і таким чином розгадати таємницю „Зачарованої Десни”.


222. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Уклад. О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.


Подаються найяскравіші й найхарактерніші твори (або уривки з них) видатних українських просвітителів і педагогів, документи про школу, архівні матеріали, що свідчать про стан освіти й педагогічної думки різних часів, включаючи сучасність. На сторінках 115 – 128 – твори Г. Сковороди „Вдячний Єродій”, „Вбогий жайворонок”, байки, лист до М. Ковалинського.


223. Косюк О., Гончарова Н. Байка. Її особливості в українській та світовій літературі: Інтегровані уроки української та зарубіжної літератури. 6-й клас // Українська мова та література. – 2005. - № 38 – 39. – С. 22 – 24.


Мета: дати учням уявлення про байку, навчити вирізняти її з-поміж інших літературних жанрів, ознайомити з історією байки, особливостями її структури; розвивати пам’ять, образне мислення, вміння зіставляти твори.

Плідно виступав у цьому традиційному жанрі й видатний філософ Г. Сковорода („Басни Харьковскія”).


224. Коханко О.М. Розвиток творчої особистості в спадщині видатних українських педагогів // Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. 15. 02. 2005 р. – К., 2005. – С. 31 – 36.


Дослідники спадщини Г. Сковороди прийшли до висновку, що уся творчість філософа, його етика, естетика та педагогіка охоплювали широке коло проблем. Самоаналіз, критика своїх вчинків, перевага світу духовного над матеріальними спокусами – головне у вихованні, творчому вдосконаленні.


225. Кочубей Т. Розвиток педагогічної думки у другій половині XVII – XVIII ст.: стан розробленості проблеми, джерела, особливості становлення // Рідна школа. – 2005. - № 1. – С. 50 – 52.


Вагомий внесок у скарбницю історико-педагогічних досліджень зробили дисертаційні праці з історії педагогіки. Зокрема, у докторській дисертації О. Туликової (1998 р.) піднята проблема античних ідей освіти та виховання у творчій спадщині Г. Сковороди.


226. Кулик І.О. Д. Багалій – дослідник філософсько-педагогічної спадщини Г. Сковороди // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип. XXXX. – Херсон, 2005. – С. 229 – 233.


227. Лазарчук Л.Ю., Майданюк І.З. Стан освіти і педагогічної думки на Україні у XVIII ст. // Основи педагогіки: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 75 – 78.


Про внесок Г.С. Сковороди у розвиток педагогічної науки.


228. Мішкурова В. Питання навчання в спадщині Г.С. Сковороди // Гуманітарний вісник Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди: Наук.-теор. зб. Вип. 6. – Переяслав-Хм., 2005. – С. 237 – 238.


Автор розглядає педагогічні погляди, організацію та виховання учнів, методи навчання Г. Сковороди.

[Центр Сковородинознавства]


229. Моргун І.М. Знайди сучасників: Історична навчальна гра // Історія та правознавство. – 2005. - № 30. – С. 10 -12.


На сторінці 12 – Григорій Сковорода (1722 – 1794).


230. Мосіяшенко В.А. та ін. Історія педагогіки України в особах: Навч. посіб. / В.А. Мосіяшенко, О.І. Курок, Л.В. Задорожна. – Суми: Універс. кн., 2005. – С. 41 – 46.


У навчальному посібнику розглядаються діяльність та творча спадщина визначних представників педагогічної думки від часів Київської Русі-України до кінця XX ст. відповідно з історичними періодами, передбаченими структурою та