Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів)
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Навчальна програма для студентів магістратури історичного факультету за спеціальностями, 139.4kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Програма навчальної дисципліни «Основи планування сільських населених пунктів» (за, 153.58kb.
- Вивчення побутового аспекту життя сільського населення україни періоду другої світової, 132.96kb.
- Міністерство з питань житлово-комунального господарства україни наказ від 22. 03. 2010, 384.27kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 246.48kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 247.66kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Кафедра історії та культури України
Лабораторія археологічних досліджень
Центр усної історії
Нагайко Т. Ю., Іваненко А.О.
УДК 378.147 + 94 (477)
ББК 74.58 = 63.3 (4 Укр)
Н 16
Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії
(для студентів історичних факультетів)
Переяслав-Хмельницький, 2005
Нагайко Т. Ю., Іваненко А.О. Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів). – Переяслав-Хмельницький, 2005. – с.
Друкується згідно з ухвалою Вченої ради
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди від 17. 06. 2004 р., ( протокол №7).
Рецензенти:
Удод О.А., доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України;
Коцур В.П., член-кор. АПН України, доктор історичних наук, професор;
Колибенко О.В., кандидат історичних наук, доцент.
Укладачі: Нагайко Т.Ю., керівник центру усної історії кафедри історії та культури України ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, Іваненко А.О. доцент кафедри історії та культури України ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Методичні рекомендації розраховані на допомогу студентам історичних факультетів, котрі мають бажання самостійно долучитися до процесу збору, накопичення та обробки матеріалів усного походження про історичне минуле сільських населених пунктів. На думку авторів, використання цих рекомендацій дасть можливість студентам більш якісно підійти до застосування усних джерел у власних наукових розробках.
Вступ
Знати історію власного народу, власної держави повинен кожен громадянин суспільства, котре претендує на щасливе майбутнє. Вивчати, досліджувати та аналізувати історичні події – справа, якою має займатися кожен свідомий громадянин держави. Відомо, що історію творять люди: як окремі особистості, так і широкі народні маси. Історія українського народу – це історія, багата на різноманітні події та явища, численні війни та спроби побудувати власну державу. Вона містить набагато більше трагічних сторінок, аніж історія багатьох інших народів. Тепер, коли ми маємо власну незалежну державу, в нас є можливість поглянути на історію з нових позицій.
Розвиток вітчизняної історичної науки ставить перед дослідниками нові вимоги до підходів у вивченні історичного минулого. За останні півтора десятиліття українські історики намагаються „наздогнати” своїх колег із-за кордону щодо застосування сучасних методологічних підходів до висвітлення історичного минулого. Чимало зроблено для повернення до існуючих колись багатих традицій вітчизняної історичної школи. Однією з них, безперечно, є вивчення історії за допомогою усних джерел. У радянський період усні свідчення майже не використовувалися вітчизняними істориками, „відкидались” офіційною історичною наукою. Цією категорією джерел продовжували активно користуватися лише краєзнавці та етнографи. Їхнє значення для історичної науки стало зростати лише із здобуттям незалежності, коли усні джерела стали використовуватися дослідниками в якості емпіричного матеріалу.
На фоні фальсифікацій та замовчування радянською історіографією зчислених проблем пов’язаних з історією українського народу, на певному етапі свідчення очевидців стали для істориків чи не єдиною можливістю отримати об’єктивну інформацію стосовно багатьох досліджуваних тем. У цей період значного поширення набуло звернення дослідників до спогадів-свідчень безпосередніх жертв голодомору, політичних репресій та інших подій, що супроводжували життя людей у радянську добу. Ці моменти історії зумисне замовчувалися радянською історіографією, архівні ж матеріали були недоступними для вивчення. Навіть після розсекречення великої кількості архівів проблема джерел продовжує існувати. Значна кількість матеріалів та документів була знищена і з багатьох причин не дійшла до нас у тому обсязі, який би дозволив отримати повноцінну картину історичного минулого нашої держави. Виходом із положення, що склалось у вітчизняній історичній думці, стало звернення дослідників до “усної історії”. Не дивлячись на певний поступ у справі застосування джерел усного походження в історичних дослідженнях, на сьогодні цей процес продовжує знаходитися на початковій стадії.
Слід констатувати той факт, що на сучасному етапі в Україні не створено належної методологічної основи для збору, обробки та застосування усних свідчень. Однак, на нашу думку це справа найближчого часу. Першочерговим завданням дослідників у ній є накопичення матеріалів усного походження. На наше переконання, проблема інтерпретації цих джерел у наукових дослідженнях має знайти своє вирішення через їх використання в локальних дослідженнях, направлених на вивчення історичного минулого окремих населених пунктів, працях місцевих краєзнавців, у студентських наукових роботах.
Зі свого боку для позитивного вирішення цієї проблеми пропонуємо методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії. Сподіваємося, що їх використання допоможе студентам історичних факультетів у здійсненні власних наукових досліджень, направлених на вивчення історії краю, району чи села.
1.Теоретична частина