Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів)
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Навчальна програма для студентів магістратури історичного факультету за спеціальностями, 139.4kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Програма навчальної дисципліни «Основи планування сільських населених пунктів» (за, 153.58kb.
- Вивчення побутового аспекту життя сільського населення україни періоду другої світової, 132.96kb.
- Міністерство з питань житлово-комунального господарства україни наказ від 22. 03. 2010, 384.27kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 246.48kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 247.66kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
Практична частина
Етапи роботи:
- Організаційний етап
Оформлення офіційного листа для проведення дослідження (див. додатки).
Оформлення відповідного листа має здійснюється. через науковий відділ навчальної установи з подальшою його реєстрацією і завіренням підпису проректора з наукової роботи та печаткою установи. Лист має являти собою повідомлення (звернення) до представників місцевої влади населеного пункту, на території якого планується провести дослідження. У листі, уміщеному на фірмовому бланку установи, подається інформація про дослідника та наміри щодо проведення дослідження, указується його тема і можливі терміни виконання. Оформлення даного листа має сприяти налагодженню контактів дослідника з представниками місцевої влади. Через сільську або селищну раду дослідник також зможе отримати офіційні дані про населений пункт, необхідні для дослідження.
Реєстрація в сільській, селищній раді передбачає появу дослідника в сільській, селищній раді з метою офіційно повідомити представників місцевої влади про мету перебування в населеному пункті.
Складання списків потенційних респондентів.
Допомогти роботі дослідника у складанні списків потенційних респондентів можуть працівники сільської або селищної ради. Для здійснення цієї роботи дослідник може використати списки населення, що проживає в досліджуваному населеному пункті. Складаючи подібні списки, слід виходити з основних завдань, що ставляться в дослідженні. Таким чином, списки респондентів можуть бути складені згідно з певною диференціацією, а саме:
- віковою, представники якої відібрані за віком;
- соціальною, до якої входитимуть представники тих чи інших груп.
2. Проведення усного опитування
Збір інформації шляхом анкетування та інтерв’ю.
Це найбільш відповідальний етап роботи, що передбачає фіксацію отриманої інформації. При проведенні цієї роботи обов’язковою умовою є використання дослідником технічних засобів, призначених для здійснення фонозапису (магнітофонів, диктофонів), що передбачає вирішення одночасно двох проблем. Перша, це безпосередня фіксація інформації в тому вигляді, у якому її повідомляє респондент. На відміну від записування на папір, цей спосіб дає можливість зберегти неповторні індивідуальні особливості повідомлень. Друга мета, це, власне, підтвердження факту повідомлення. З цією ж метою дослідник має включати в додатки до наукової роботи (курсової роботи, дипломного проекту) усі розроблені та використані ним у ході дослідження запитальники та анкети для збору усного матеріалу. При здійсненні анкетування дослідник має потурбуватися про правильність та систематичність використання анкет. Залежно від завдань, що ставить перед собою дослідник, ним установлюється кількість респондентів, яку бажано опитати. Збираючи усну інформацію серед населення, слід також дотримуватись основних принципів здійснення усного опитування.
Основні принципи проведення усного опитування по відношенню до респондентів:
- інтерв’ю, бесіда з респондентом має здійснюватися на основі його попередньої згоди;
- особа, котра проводить опитування, має дотримуватись основних моральних принципів при спілкуванні;
- характер запитань, що ставляться дослідником, не повинен порушувати гідності особи, з якою проводиться розмова;
- не повинен мати місце нав’язливий або провокаційний характер запитань, який би ставив респондента в незручне становище;
- за вимогою респондента має зберегтись анонімність розмови.
3. Обробка даних
Обробка даних, отриманих у ході усного дослідження, включає в себе декілька етапів:
- Переведення аудіозапису до цифрового формату.
Здійснюється у випадку, коли в процесі дослідження використовувалися нецифрові технічні засоби (касетні магнітофони, диктофони тощо). Найбільш зручним з огляду на можливу тривалість інтерв’ю, для збереження фонозапису в цифровому вигляді рекомендуємо використовувати формат файлів mp3 з частотою звуку 44 кГц.
- Систематизація звукових файлів.
При отримані відповідних файлів, для зручності подальшої роботи з ними, слід звернути увагу на їх систематизацію. Вони повинні бути чітко згруповані та систематизовані:
- у відповідності з досліджуваною проблемою;
- у відповідності з локалізацією досліджень;
- згідно з хронологією збору;
- інші варіанти.
- Запис на CD-диск.
Для подальшого збереження інформації, отриманої під час інтерв’ю, файли аудіо-запису необхідно переписати на окремий цифровий носій. Найбільш зручним його різновидом на сьогодні є CD-диски. Запис на них звукових файлів є одним із етапів обробки інформації, отриманої в процесі усного опитування. Запис здійснюється за допомогою відповідних комп’ютерних програм (Adobe audition 1.0, Sound Forge 4. 0 та ін.).
- Переведення аудіо-інформації в текст (розшифровка).
При переведенні отриманої інформації в текст важливою умовою є максимальне збереження особливостей вимови респондентів (діалектизмів, різного роду висловлювань). Питання, що задає дослідник, для зручності слід виділяти жирним курсивом. Інформація, повідомлена інтер’єром без попереднього запитання, виділяється жирним шрифтом.
Для прикладу такого оформлення пропонуємо фрагмент роздруківки з опитування жителів сіл Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., проведеного на базі кафедри історії та культури Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
На початку роздруківки містяться анкетні дані про респондента (див. додатки), після чого вміщено власне текст розмови.
Фрагмент інтерв’ю з мешканкою с. Дем’янці Луговик Людмилою Андріївною (1922 р .н.),
Запитання:
- Чи багато людей користувалися яслами?
Відповідь:
В кого діти. Як ти не хочеш нести своєї дитини, то не неси. Як в тебе може є вдома баба чи дід, що ти на когось покинула. А як немає нікого, то винуждена ж нести.
(інформація повідомлена без попереднього запитання)
- Про сільського старосту
Ми собі старосту вибрали самі. Люди зійшлись селом і сказали, що нам оце цього поставте старостою. Він не хотів, отказувався, а люди тільки за його. Так як вже німців вигнали і наші прийшли, так ходила жінка і всі люди розписувалися, шо він не в чим не винуватий, що ми самі його селом вибрали.
Якщо фонозапис здійснювався за участю кількох респондентів, доцільним буде позначати момент відповіді на питання кожного з них його власними ініціалами, щоб надалі було можливим розрізнити отриману інформацію. Наприклад:
Фрагмент бесіди з мешканцями с. Стовп’яги Забіякою Андрієм Мартиновичем (1923 р. н.) та Забіякою Марією Юхимівною (1930 р. н.).
- Про колгосп
А.М. Колгосп імені Шевченка у нас був названий. Хто не записувався у колгосп то забірали усе. Батько мій відвів коні, пара коней була та ще лошиця була. То батько тієї лошиці не відвів да продав, то вони приїхали та й забрали хліб, усе забрали.
М.Ю. Хто перший пішов добровільно в колгосп, дак і землю дали, і в комуні жили там, і тоді вони і построїлися. А хто не хотів іти в колгосп то того ото і розграблювали.
Можливим є застосування інших способів оформлення інтерв’ю.
Висновки
З огляду на стан справ навколо усної історії в Україні, ураховуючи досвід інших країн із цього питання, вважаємо, що пріоритетним шляхом її подальшого розвитку має стати створення на базі вищих навчальних закладів “Центрів усної історії”, через які здійснюватиметься робота в даному напрямку. Їх створення дасть можливість залучити до процесу збору та обробки усних джерел значну кількість збирачів матеріалу: студентів, аспірантів, викладачів, що, безумовно, сприятиме розвитку усної історії в нашій країні, а головне, збереже частину народної пам’яті в процесі накопичення матеріалів для подальших досліджень. Такі значні освітні осередки, як вищі навчальні заклади, мають можливість і повинні долучатися до розвитку вітчизняної історичної науки. У тих регіонах, де вони знаходяться, вони можуть і повинні налагодити збір подібних матеріалів шляхом проведення навчально-виховних практик серед студентів, організації експедицій, розвитку напрямків подібної роботи у студентських наукових товариствах, пропонуючи відповідну тематику для написання наукових робіт студентам історичних факультетів. До того ж, під наглядом вищих навчальних закладів ця робота може здійснюватися в тісному контакті з різноманітними установами та організаціями, які у свою чергу сприяли б проведенню усних досліджень з різних напрямків та проблем.
До роботи по збору джерел усного походження можуть бути залучені також шкільні навчальні заклади, на базі яких можливим було б ініціювати роботу гуртків та окремих школярів у галузі усної історії. Участь останніх у подібній роботі сприяла б розвитку їх комунікативних здібностей та спрямовувала б їх у подальшому до поглибленого вивчення історії. Важливим моментом у цій справі може стати написання учнями відповідних конкурсних робіт.
Роботу із збирання усних свідчень можна проводити не лише в окремих населених пунктах, про що йшлося вище. Подібні дослідження можуть стосуватися значно ширшої території. Водночас, у якості потенційних респондентів можуть виступати не лише мешканці сільських чи міських населених пунктів, а й утриманців будинків для престарілих, військових шпиталів для ветеранів тощо. Як видно з конкретних публікацій, подібна практика з успіхом існує за кордоном. У такий спосіб усна історія здатна здійснити важливу соціальну функцію продемонструвати окремим категоріям людей свою потрібність суспільству. Проведення усних досліджень, безумовно, сприятиме популяризації історії серед населення, у тому числі місцевої.
Особливо важливе значення розвиток усної історії матиме для студентів історичних факультетів. Адже безпосередньо долучившись до відтворення історичного минулого на сторінках наукових праць, молода людина вже зараз зможе зробити свій внесок у розвиток власної держави, продемонструвати їй свою значимість та відчути себе повноцінним членом суспільства.
Напрямки роботи Центру усної історії
- Розробка запитальників, анкет.
- Проведення інтерв’ю.
- Організація польових досліджень.
- Вироблення методологічної бази досліджень.
- Створення фондів аудіозаписів.
- Створення відеофільмів за темою досліджень.
- Виявлення матеріальних об’єктів, речей, що становлять історико-культурну цінність.
- Співпраця з науковими, навчальними та культурними організаціями та установами в галузі усної історії.
Напрямки наукових досліджень, у яких доцільним є застосування джерел усного походження:
- Дослідження, пов’язані з висвітленням історичних подій, що можуть бути підтверджені розповідями живих свідків.
- Наукові дослідження, предметом яких виступає повсякденне життя населення в новітній період історії.
- Дослідження краєзнавчого характеру, що носять локальний характер (вивчення історії окремого села, району).
- Дослідження, спрямовані на вивчення окремих соціальних груп населення, професійних колективів, окремих родин тощо.
- Дослідження біографічного змісту.
ДОДАТКИ
Документація
Форма ведення журнал у реєстрації респондентів
-
Дата
Місце проведення дослідження
Респондент (п і п)
Примітки
Офіційний лист навчальної установи на фірмовому бланку
| ЗРАЗОК 
Звернення до Голів Сільських і Селищних Рад Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди повідомляє, що на базі (назва кафедри, факультету) проводиться дослідження на тему (назва теми) шляхом збору усних свідчень серед місцевих жителів (назва населеного пункту, району, області). Просимо Вас всіляко сприяти проведенню опитування, серед жителів вашого населеного пункту, які проживали у ньому протягом періоду, що досліджується, а також надати інформацію стосовно населеного пункту (історичні відомості, статистичні дані тощо). Ваше сприяння допоможе написати правдиву історію нашого краю, увіковічити імена людей, працею яких закладався фундамент нашого життя. Збір матеріалу здійснюватиметься (вказати прізвища та рід занять осіб, що приймають участь у дослідженні) Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Дата Підпис МП |
Анкети
Анкета паспортизації населеного пункту
Назва
Район
Область
Місце знаходження сільської, селищної ради (телефон)
Демографічні дані (кількість населення)
Храмове свято (дата проведення)
Анкета респондента
Прізвище, ім’я, по-батькові
Рік народження
Місце проживання
Освіта
Професія
Національна приналежність
Анкета особи остарбайтера
Прізвище, ім’я, по-батькові
Рік народження
Місце проживання на момент виїзду та теперішнє
Національна приналежність
Освіта
Професія
Вік у момент виїзду
Дата виїзду
Місце перебування
Характер робіт (промисловість, с/г, інше)
Дата повернення
Анкета обліку та реєстрації культурно-історичних пам’яток