Geum.ru

Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів)

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Культура та мистецтво
Запитальник 2) ЗАПИТАЛЬНИК ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОСТАРБАЙТЕРІВ
Рекомендована література
Подобный материал:
1   2   3   4   5

ОСВІТА

  1. Коли в селі відкрилася школа?
  2. Де розміщувалася сільська школа?
  3. Чи постійно діти ходили до школи?
  4. Чи діяли у Вашому селі лікнепи, хто їх відвідував? Розкажіть про їх роботу.
  5. Хто ігнорував навчання в школі? З яких причин це відбувалося?
  6. Які матеріальні потреби заважали відвідувати школу?
  7. Чи вистачало на всіх зошитів та книжок?
  8. Які матеріальні витрати „тягнула” за собою освіта?
  9. Чи багато селян продовжували свою освіту за межами села?
  10. Чи вистачало у Вашому селі шкільних учителів?
  11. Як проводилася в школі радянська пропаганда?
  12. Як змінилася шкільна програма під час окупації?
  13. Як працювала школа при німцях?
  14. Які матеріальні чинники заважали відвідувати дітям школу в період окупації?
  15. Чи носило навчання обов’язковий характер в період окупації?



МЕДИЦИНА

  1. Які медичні послуги надавалися сільському населенню безпосередньо в самому селі? Як ви оцінюєте їх якість?
  2. Хто надавав селянам медичні послуги?
  3. Які медичні установи знаходились у Вашому селі?
  4. Які діючі медичні установи знаходилися найближче до Вашого села?
  5. Які медичні установи існували в районі?
  6. Як було організовано медичне обслуговування населення у Вашому селі?
  7. Чи організовувались у Вас в селі санітарні пости, санітарні дружини? Чим вони займались і хто брав у них участь?
  8. Як було організовано медичне обслуговування населення в період окупації?
  9. Чи функціонували медичні заклади в селі та навколишній місцевості під час окупації? Чи була у Вас можливість їх відвідувати?
  10. Які медичні послуги надавалися селянам під час окупації і що коштувала медична допомога?
  11. Хто надавав медичні послуги сільському населенню в період окупації?



РЕЛІГІЯ

  1. Чи була в селі церква до війни?
  2. Коли і ким вона була збудована?
  3. У честь кого, чого називалася?
  4. Де розташовувалася церква?
  5. Який вигляд мала церква?
  6. Хто ходив до церкви?
  7. Хто виконував ремонтні та інші роботи по її упорядкуванню?
  8. У якому році вона припинила свою діяльність і з якої причини?
  9. У який спосіб вона була зруйнована і ким?
  10. Яка доля спіткала батюшку та інших осіб, хто прислужував у церкві?
  11. Як у Вашому селі проводилися церковно-релігійні обряди? Які? Як Ви оцінюєте їх значення?
  12. Чи вдавалося сільське населення до спроб відновити церкву?
  13. Чи організовувалися в селі молитовні будинки в період окупації?
  14. Чи продовжували вони функціонувати після зняття окупації?
  15. Чи відвідували окупанти богослужіння? З якою метою?
  16. Чи проводились у Вашому чи сусідніх селах антирелігійні заходи?
  17. Яке ставлення до церкви було з боку окупантів?
  18. Чи заохочували німці населення ходити до церкви?



КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО

  1. Чи був у Вашому селі клуб?
  2. Коли він був збудований і де розташовувався?
  3. Які функції виконував клуб та чи постійно він працював?
  4. Чи існували при клубі ансамблі, гуртки, хори? Хто керував їх роботою?
  5. Як ставилося місцеве населення до участі в гуртках та художній самодіяльності?
  6. Якими видами мистецтва займалися в селі (співи, театр, розпис, вишивка тощо)?
  7. Яке значення займало мистецтво в житті селян у зазначений період?
  8. Як клуб працював у вихідні дні?
  9. Коли в селі з’явилося радіо? Що по ньому передавали?
  10. Де встановлювали радіоточку?
  11. Коли в селах почали демонструвати кінофільми? Які (їх тематика)?
  12. Як люди реагували на радіо та кіно?
  13. Як позначилась окупація на культурному житті селян?
  14. Чи працював сільський клуб в період окупації?



ЇЖА

  1. Які страви готувалися в будні дні?
  2. Які страви готувалися на свята?
  3. Які страви вважалися “делікатесами”?
  4. Що вважалося розкішшю в харчуванні в той період?
  5. У який спосіб зберігали продукти харчування (консервація, соління)?
  6. Які продукти переважно заготовляли для тривалого збереження?
  7. Як зберігали продукти, що швидко псуються влітку?
  8. Чи було в селі налагоджено громадське харчування?
  9. Як змінився раціон харчування селян в період німецької окупації? Чи важче стало прогодуватися? З чим це було пов’язано?
  10. Від яких страв довелося відмовитися селянам у період окупації?
  11. Які харчові продукти завозились у село з міста? Чи була в селян можливість їх купувати?



РІЗНЕ

  1. Які в той час були ігри, іграшки? Хто їх виробляв?
  2. Чи багато дітей було в сім’ях?
  3. Яким посудом Ви користувалися?
  4. Який посуд виготовляли в селі, а який посуд купували в місті?
  5. Хто виконував функції глави сім’ї?
  6. Як розподілялися обов’язки між членами родини?
  7. Якими послугами з боку держави мали можливість користуватися селяни?
  8. Які організації та установи були в селі?
  9. Чи виїздили із села в інші села? З яких причин це робилося?
  10. Чи переїздили із села до міста?
  11. Чому і хто їздив на індустріальні новобудови?
  12. Який транспорт був в селі?
  13. Чи була в селі електрика, ким і навіщо вона використовувалася?
  14. Які зачіски тоді носили чоловіки, жінки? Як вони називалися?
  15. Хто виконував функцію перукаря?
  16. Чи були у вашому селі дитячі ясла (колгоспні, сезонні)?

193 У який спосіб вівся догляд за дітьми під час польових робіт?
      1. Які заходи по впорядкуванню села проводилися до війни (ремонт колодязів, озеленення, суботники)? Хто залучався до їх проведення?
      2. Чи проводилися подібні заходи при німцях?
      3. Чи передбачали Ви, що наближається війна?
      4. Які зміни сталися в житті селян з приходом німців?
      5. Якими були стосунки людей з окупаційною владою?
      6. Якою була податкова система при німцях (розміри податків)? На що вони встановлювалися?
      7. Чи були під час окупації випадки повернення в село розкуркулених селян? Як влада вирішувала майнові питання між ними і людьми, що зайняли їх оселі?
      8. Як на селі ставилися до тих, хто співробітничав з німцями? Поясніть у чому полягала така співпраця і хто саме співпрацював (які категорії населення)?
      9. Які наслідки чекали на тих, хто співпрацював з окупаційною владою після повернення радянських військ?
      10. Які проблеми довелося вирішувати людям після вигнання німців із села?
      11. Чи можна було отримати матеріальну допомогу від держави після окупації? Яку? За що?
      12. Які пільги існували і для кого (багатодітні, інваліди війни, сироти)?
      13. Чи організовували допомогу для родин військовослужбовців (збір коштів, речей, продуктів)?
      14. Чи виплачували допомогу за членів родини, загиблих на війні?
      15. Яку допомогу селяни надавали бійцям Червоної армії?
      16. Чи стягувалися із селян державні займи? На що вони йшли?
      17. Яким у Вашому селі був характер стосунків селян з партизанами?
      18. Як змінилася якість життя селян у перші роки після зняття окупації?



(Запитальник 2)




ЗАПИТАЛЬНИК ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОСТАРБАЙТЕРІВ

  1. Як сталося, що Ви потрапили до Німеччини, Австрії? Опишіть процес вербування.
  2. Які обіцянки давала окупаційна влада стосовно відправки на роботу?
  3. Що говорили люди про перспективу поїхати на роботу до Німеччини?
  4. Чи були охочі добровільно туди виїхати?
  5. Що люди робили для того, аби не їхати до Німеччини?
  6. Яка кара чекала тих, хто намагався уникнути долі остарбайтера?
  7. Що завадило Вам уникнути долі остарбайтера?
  8. Як і ким організовувався набір на примусові роботи на місцях?
  9. Що з речей дозволялося брати людині, яка від’їжджала на примусові роботи?
  10. У який спосіб Вас доставили до Німеччини, Австрії?
  11. У яких умовах здійснювався переїзд, скільки він тривав?
  12. Яким був маршрут Вашого слідування?
  13. Чим ви харчувались у дорозі?
  14. Опишіть своє прибуття на місце виконання примусових робіт?
  15. У який спосіб відбувалася реєстрація робітників на місці?
  16. У який спосіб було визначено, де Ви будите працювати?
  17. Яку роботу Вам доводилося виконувати?
  18. Скільки годин на добу Вам доводилося працювати та яким був режим Вашого робочого дня?
  19. У який спосіб заохочувалася продуктивна праця робітників?
  20. Що Ви отримували за виконану Вами роботу?
  21. Які наслідки чекали людину за невиконаний об’єм призначеної роботи?
  22. З чого складалося Ваше харчування під час перебування на примусових роботах?
  23. Чи харчувалися господарі разом з остарбайтерами?
  24. Яким був характер стосунків остарбайтерів із місцевими мешканцями?
  25. Які стосунки склалися між Вами особисто та роботодавцями?
  26. Чи зазнавали Ви потурань з боку Ваших роботодавців? Якщо так, то з яких причин це відбувалося?
  27. Чи були Ви свідками знущань над остарбайтерами з боку роботодавців, місцевого населення тощо?
  28. Чи могли Ви розраховувати на медичну допомогу?
  29. Як Ви використовували свій вільний час, якщо він у Вас з’являвся (вихідні дні, свята)?
  30. Чи задовольнялися культурні потреби остарбайтерів? У який спосіб?
  31. Які проблеми побутового характеру виникали у Вас під час перебування на примусових роботах? Як Ви їх вирішували?
  32. Де і в яких умовах були змушені проживати робітники?
  33. Чи була різниця в цьому аспекті з робітниками інших національностей (росіянами, поляками)?
  34. Чи мали змогу купувати щось у магазинах, на ринку?
  35. Які товари були доступні для купівлі остарбайтерам?
  36. Чи мали Ви власні гроші? Якщо так, то на що їх вистачало?
  37. Чи була у Вас можливість листуватися з рідними та знайомими, котрі залишилися вдома? Якщо так, то з якою періодичністю Ви це робили?
  38. Чи дозволялося Вам отримувати посилки від родичів, знайомих або щось пересилати їм?
  39. Опишіть одяг остарбайтерів, залежно від пори року.
  40. Як здійснювався догляд за дітьми остарбайтерів у Німеччині?
  41. У який спосіб долався мовний бар’єр?
  42. Чи розпитували Вас про Вашу родину, країну, лад у ній?
  43. Які відмінності Ви помітили в житті людей, веденні господарства перебуваючи на примусових роботах?
  44. Чи залишалися наші люди на постійне проживання в Західній Європі?
  45. Чи була у Вас можливість залишитися за кордоном (виїхати в еміграцію)? Чому Ви нею не скористалися?
  46. У який спосіб Ви повернулися додому? Опишіть процес переїзду?
  47. Хто Вами опікувався в дорозі?
  48. Які речі робітники мали можливість привезти із собою з Німеччини?
  49. Укажіть дату, коли Ви повернулися з примусових робіт?
  50. Яке ставлення до Вас було на батьківщині після того, як Ви повернулися?
  51. Чи мали Ви якісь проблеми з огляду на те, що перебували в Німеччині?
  52. Чи збереглися у Вас фотокартки того часу?

Рекомендована література



  1. Берг М.П. Устная история в Соединённых штатах // Новая и новейшая история. – 1976.
  2. Бріцина О. Сучасні аспекти методики збирання народної прози // Народна творчість та етнографія. – 2003. – №3. – С 24-34
  3. Бугаєвич І. Дожилася Україна...: Народна творчість часів голодомору і колективізації на Україні. – К.: Український письменник, 1993. – 36 с.
  4. Голодовка: 1932-1933 роки на Переяславщині: Свідчення / Упоряд. Ю.В. Авраменко, В.М. Ггнатюк. – Переяслав-Хмельницький, Київ; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 2000. – 445 с.
  5. Грінченко Г. Г. Усна історія – теорія, метод, джерело / В. кн. Невигадане. Усні історії остарбайтерів / Авт.-упоряд., ред., вступ. Ст.. Г.Г. Грінченко. – Харків: Видавничий дім “Райдер” , 2004. – 236.
  6. Енциклопедія українознавства: Загальна частина. – Перевидання в Україні. – Т. 1 – К.: Віпол, 1994 – 400 с.
  7. Колеватов В.А. Социальная память и познание. – М., 1984. – С. 45-47.
  8. Кузнецова Н.П., Суринов В.М. «Устная история» в практике работы зарубежных архивов и научных учреждений. // Сов. Арх. – 1980. – №1. – С. 15-23.
  9. Нагайко Т. Вивчення побутового аспекту життя сільського населення України періоду Другої світової війни засобами усної історії // Український історичний збірник. – Вип. 6, 2004. – С. 368-376.
  10. Нагайко Т., Лукашевич О. Повернення до усної традиції у вивченні історичного минулого (в контексті побутового аспекту історії). Українське державотворення: від минувшини до сьогодення / Матеріали науково-практичної конференції, 11-12 травня 2004 р. – Коломия, 2004. – 60 с. – С. 51-55.
  11. Нолл В. Трансформація громадянського суспільства: Усна історія української селянської культури 1920 - 30-х років – К.: Родовід, 1999. – 560 с.
  12. Правдюк О. Методика збирання усного фольклору – К., 1981. – 121 с.
  13. Ребане Я.К. Информация и социальная память: К проблеме детерминации познания // Вопр. философии. 1982. №8. С.48-56.
  14. Томпсон Пол. Голос прошлого. Устная история / Пер. с англ. – М.: Весь Мир, 2003. – 368 с.
  15. Удод О. Історія повсякденності як методологічна проблема // Доба. – 2002. − №3. – С. 6-18
  16. Удод О. Істрія повсякденності: проблеми методології, історіографії та джерелознавства // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст.: – Т.2. – К. 2004, – С. 22-31.
  17. Удод О.А. Історія: осягнення духовності. – К.: Генеза, 2001 – 192 с.
  18. Урсу Д.П. Методологические проблемы устной истории. // Источниковедение отечественной истории, 1989 г. – М.: Наука, 1989. – С. 3-32.
  19. Усна жіноча історія. Повернення. – К.: ЖЦ “Спадщина”. 2003. – 372 с.
  20. Чорі Юрій. Жива історія. – Мукачево: “Елара”, 2000.



Зміст


Вступ Стор.


Розділ І.Теоретична частина


Джерела, методи та завдання усної історії


Форми проведення усного дослідження


Періоди історичного минулого придатні для вивчення

засобами усної історії.


Розділ ІІ. Практична частина

Етапи роботи:




1.Організаційний етап

2. Проведення усного опитування



3. Обробка даних

Висновки
Додатки
Рекомендована література