Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


2. Склад і зміст правил утримання домашніх тварин у населених пунктах
3. Текстова частина правил утримання домашніх тварин у населених пунктах
Рекомендований перелік порід собак, визнаних як потенційно небезпечні
Подобный материал:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

від 02.06.2009 № 264


Методичні рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин у населених пунктах


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Методичні рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин у населених пунктах (далі – Методичні рекомендації) призначені для удосконалення підходів із розроблення органами місцевого самоврядування правил утримання домашніх тварин у населених пунктах (далі – Правила) відповідно до вимог законів України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про захист тварин від жорстокого поводження" та носять виключно рекомендаційний характер.



    1. Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів.



    1. Поняття та терміни, які використовуються у цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення :

реєстрація домашніх тварин – система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин;

ідентифікація домашніх тварин – біркування, чіпування, таврування тварин тощо, з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;

місце або зона для вигулу тварин – територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини за умов дотримання вимог Правил;

навчально – дресирувальний майданчик для собак – це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, призначена для дресирування собак;

екскременти – відходи життєдіяльності тварини;

потенційно небезпечні собаки – собаки, які належать до порід собак, визнаних потенційно небезпечними, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Перелік таких порід наведено у Додатку 1. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки;

собаки, що визнані небезпечними – собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України.

адаптованість собаки в умовах населеного пункту – перевірка мінімально необхідного переліку навичок, виконання яких дозволяє визначити стан нервової системи собаки, його керованість, ступінь безпеки собаки по відношенню до його власника й оточення, а також наявність у самого власника навичок керування собакою – визначається шляхом тестування за встановленою програмою;

бездоглядні тварини – домашні собаки та коти, незалежно від породи та призначення (у тому числі собаки, що мають ошийник з особистим номерним знаком і намордник), які знаходяться без власника та не на прив’язі на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті та інших громадських місцях;

вигул собак – тимчасове знаходження собак у присутності їхніх власників або осіб, що їх заміняють, на відкритому повітрі поза місцями постійного проживання цих собак з метою задоволення їхніх фізіологічних потреб і гармонійного розвитку;

відчуження тварини – передача права власності на тварину юридичним чи фізичним особам у спосіб, що не заборонений чинним законодавством;

власник собаки чи кота – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, які не суперечать законодавству України;

домашні собаки та коти – тварини, які утримуються власниками як домашні улюбленці, компаньйони-помічники (поводирі незрячих, охоронці житла та іншого майна тощо), об’єкти комерційного використання, що знаходяться під контролем (наглядом) власника, членів його сім’ї або уповноваженої власником особи;

куточок живої природи – складова частина кабінету (відділу, лабораторії, класу) біології загальноосвітніх і позашкільних навчальних, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів, які створюються для проведення навчальних, практичних занять з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування фактичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, на які є відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб;

поводир незрячого (тварина супроводу) – собака, який використовується для полегшення пересування в умовах міста інвалідів І або ІІ групи, позбавлених зору або залишковий зір яких не дає можливості самостійно орієнтуватися в просторі, осіб, які мають обмежені фізичні можливості і потребують допомоги спеціально підготовленого собаки для пересування і спілкування. При цьому тварина повинна пройти підготовку у спеціалізованих закладах із підготовки собак-поводирів та реабілітації інвалідів. Після закінчення навчання (підготовки), тварина разом з комплектом необхідного спорядження та підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву “Собака-поводир сліпого”) передається особі, позбавленій зору;

пункт тимчасового утримання тварин (пункт перетримки) – спеціально обладнані приміщення (території) для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин;

службові тварини – тварини, використовувані в пошукових, сторожових, патрульно-постових, захисно-вартових, пошуково-рятувальних і інших службових цілях;

спровокована агресія – агресивна поведінка тварини викликана навмисними діями;

тимчасова ізоляція (карантинування) тварин – тимчасове перебування тварин у пунктах перетримки та притулках (міні притулках) для утримання тварин до вирішення питань, пов’язаних з їхнім подальшим утриманням;

шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини – шкода, яка призвела до погіршення стану фізичного або психічного здоров’я людини, ушкодження майна, якщо існує причинно-наслідковий зв’язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.

Терміни у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, які наведені в Законах України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про захист тварин від жорстокого поводження".

    1. Цими Методичними рекомендаціями визначається орієнтовний перелік основних положень щодо складу і змісту Правил.



    1. Правила – нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги до утримання домашніх тварин в населеному пункті.



    1. Правила розробляються органами місцевого самоврядування відповідно до законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів і затверджуються ними у встановленому законодавством порядку.



    1. Правилами забезпечується утримання у населеному пункті домашніх тварин із забезпеченням гуманного ставлення до них та чистоти і порядку на території населеного пункту при їх утриманні, за недодержання яких передбачена відповідальність відповідно до законодавства.


1.8. На етапі розроблення Правил органу місцевого самоврядування рекомендовано оприлюднити проект Правил на громадських слуханнях, у місцевих засобах масової інформації, зокрема на Інтернет-сайті (за наявності), для забезпечення громадського обговорення та отримання пропозицій і зауважень від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, громадських організацій та громадян. Строк оприлюднення доцільно встановлювати не менше ніж один місяць.

За результатами розгляду пропозицій та зауважень до проекту Правил доцільно складати таблицю розбіжностей з обґрунтуванням тих пропозицій та зауважень, які були не враховані або враховані частково.


1.9. Правила рекомендовано опублікувати у місцевих засобах масової інформації, у тому числі на Інтернет-сайті органу місцевого самоврядування (за наявності сайту), а також організувати безперешкодний доступ для ознайомлення з Правилами в структурних підрозділах виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання утримання домашніх тварин у населеному пункті.


^ 2. СКЛАД І ЗМІСТ ПРАВИЛ УТРИМАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    1. Правила доцільно формувати з текстової та графічної частин.



    1. До текстової частини Правил рекомендовано включати:

1) визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері;

2) забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил;

3) участь громадян і громадських організацій у виконанні Правил;

4) порядок внесення змін до Правил;

5) вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах;

6) вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин;

7) вимоги до утримання у населеному пункті потенційно небезпечних домашніх тварин;

8) вимоги до вигулу домашніх тварин;

9) вимоги до вилову та тимчасової ізоляції домашніх тварин;

10) вимоги до функціонування притулків для безпритульних тварин;

11) вимоги до умертвіння тварин;

12) вимоги до поховання, переробки або утилізації померлих тварин;

13) інші вимоги Правил;

14) здійснення контролю за виконанням Правил;

15) встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил;

16) перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких діють Правила;

17) перелік та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють державне регулювання у сфері утримання домашніх тварин.

Текстова частина Правил може включати інші питання відповідно до законодавства.

    1. Графічна частина Правил може включати схему використання територій населеного пункту для вигулу домашніх тварин, в якій схематично встановлюються межі розміщення майданчиків для вигулу домашніх тварин на території населеного пункту.

Графічна частина Правил також може включати інші питання відповідно до законодавства.


^ 3. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА ПРАВИЛ УТРИМАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

      1. Визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері.

У цьому розділі Правил доцільно зазначати їхню спрямованість стосовно правових, економічних, екологічних, соціальних та організаційних засад утримання домашніх тварин у населеному пункті.

Терміни, використовувані у Правилах, рекомендовано вживати у значеннях, наведених у законах України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", інших нормативно-правових актах та нормативних документах.

      1. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил.

Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів у сфері утримання домашніх тварин у населених пунктах відповідно до законодавства здійснюється за рахунок їх врахування під час розроблення та реалізації Правил.

З метою дотримання інтересів вищезазначених суб’єктів рекомендовано зазначити у Правилах порядок їх оприлюднення, а у разі надання зауважень –порядок внесення змін.

      1. Участь громадян і громадських організацій у виконанні Правил.

У цьому розділі Правил доцільно зазначити умови співпраці органу місцевого самоврядування з громадянами та громадськими організаціями.

      1. Порядок внесення змін до Правил.

У цьому розділі зазначається, яким чином вносяться зміни до Правил.

Рекомендується один раз на три роки або за необхідності раніше, розглядати питання щодо доцільності внесення змін до Правил.

Під час внесення змін до Правил доцільно враховувати вимоги щодо їх громадського обговорення і розгляду пропозицій та зауважень до них.

      1. Вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах.

У розділі Правил доцільно зазначати методи утримання домашніх тварин, при застосуванні яких, не допускається жорстоке поводження з тваринами відповідно до статті 18 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

Рекомендовано також зазначати правила поведінки осіб, власників домашніх тварин при поводженні з домашніми тваринами, відповідно до статті 22 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.


3.6. Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин.

У цьому розділі Правил необхідно зазначити механізм реєстрації та ідентифікації домашніх тварин. При розробці цього розділу рекомендовано керуватися наступними положеннями:

реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин може проводитися протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;

реєстрація здійснюється працівниками організацій, підприємств, установ, уповноважених на те органом місцевого самоврядування, за місцем проживання (реєстрації) власника;

електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини;

обов`язковій реєстрації підлягають собаки всіх порід з трьохмісячного віку;

обов’язковій тимчасовій реєстрації також підлягають домашні тварини, які належать фізичним або юридичним особам, місце проживання яких не є містом, в якому вони офіційно зареєстровані, якщо вони перебувають на території відповідних міст більше 45 діб;

організації, підприємства, установи, уповноважені на те органом місцевого самоврядування, у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон), який повинен бути прикріплений до ошийника собаки і надають друковане видання Правил утримання домашніх тварин у відповідному населеному пункті, а також ознайомлюють власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання;

за бажанням власника працівники клубу любителів тварин або розплідника можуть клеймувати тварину;

реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред’явленні їхнім власником квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.

Крім того, власники собак, породи яких зазначені у додатку 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 № 944 “Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам”, повинні до або під час реєстрації, перереєстрації, укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація не проводиться.

Для проведення реєстрації власником домашньої тварини також надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний документ встановленого зразку на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.

Перереєстрація домашніх тварин проводиться в разі зміни місця проживання чи реєстрації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника. Домашні тварин, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються не зареєстрованими.

Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, що підтверджує право власності на тварину і попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни ідентифікаційного коду, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.

Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, сплачуються власником відповідно до встановлених тарифів, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

Від внесення плати за реєстрацію та перереєстрацію собак звільняються інваліди по зору, для яких собака слугує поводирем.


3.7. Вимоги до утримання у населеному пункті потенційно небезпечних домашніх тварин.

В цьому розділі Правил рекомендовано зазначати обмеження щодо утримання у населеному пункті потенційно небезпечних собак та собак, визнаних небезпечними. Рекомендований перелік потенційно небезпечних порід собак наводиться у додатку.

Також доцільно зазначати, що придбання порід собак, які визнано потенційно небезпечними дозволяється лише особам, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання у кінологічних організаціях. Особи, яким дозволено утримувати собак, визнаних потенційно небезпечними, повинні обов`язково бути членами кінологічних клубів та об’єднань і мати рекомендації від цих організацій.

    1. Вимоги до вигулу домашніх тварин.

В цьому розділі Правил доцільно зазначати визначені органами місцевого самоврядування місця для вигулу домашніх тварин, а також відобразити механізм збирання, перевезення та подальшої переробки, утилізації або захоронення екскрементів домашніх тварин.

Також доцільно зазначати пункт стосовно заборони викидів екстрементів домашніх тварин в контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

Органам місцевого самоврядування з метою реалізації положень цього розділу рекомендується створювати майданчики або зони для вигулу домашніх тварин, у разі їх відсутності, насамперед для вигулу собак, огородити їх та встановити інформаційні таблички для маршрутного орієнтування (у разі їх відсутності); мережі контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин, графіки їх перевезення для подальшої переробки, утилізації або захоронення.

В цьому розділі також доцільно встановити вимоги до власників домашніх тварин стосовно обов’язкового прибирання екскрементів після домашніх тварин під час їх вигулу.

    1. Вимоги до проведення вилову та тимчасової ізоляції домашніх тварин.

У зазначеному розділі доцільно зазначити, з якою метою може проводитися вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин, та які методи заборонено використовувати під час вилову безпритульних тварин із урахуванням положень статті 24 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

    1. Вимоги до функціонування притулків для безпритульних тварин.

Розділ Правил щодо функціонування притулків для безпритульних тварин доцільно розробляти відповідно до статті 15 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

    1. Вимоги до умертвіння домашніх тварин.

У цьому розділі Правил зазначаються умови за яких можна застосовувати умертвіння та вимоги до проведення умертвіння домашніх тварин відповідно до статті 17 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

    1. Вимоги до поховання, переробки або утилізації померлих домашніх тварин.

В цьому розділі Правил рекомендується зазначати порядок поховання померлих домашніх тварин, у тому числі шляхом кремації.

Також доцільно зазначати, що поховання померлих домашніх тварин, у тому числі шляхом кремації, здійснюється за рахунок їхніх власників на місцях поховання, відведених органами місцевого самоврядування у встановленому законодавстві порядку, з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства.

За згодою власника та за його рахунок можлива переробка або утилізація померлих домашніх тварин з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства. Переробка або утилізація померлих безпритульних тварин здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

У Правилах доцільно прописати норму, якою забороняється викидати трупи домашніх тварин у контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.


3.13. Інші вимоги Правил.

У цьому розділі Правил можуть встановлюватися додаткові вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах.

Доцільно вказати механізм сплати збору з власників собак згідно із Законом України "Про систему оподаткування".


3.14. Здійснення контролю за виконанням Правил.

У цьому розділі Правил рекомендується зазначити перелік органів на які покладається контроль за утриманням домашніх тварин у населених пунктах та їх повноваження.

    1. Встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил.

У розділі Правил доцільно зазначити відповідальність за порушення вимог Правил відповідно до статті 35 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.
    1. Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких діють Правила.

У цьому переліку доцільно відобразити законодавчі та нормативно-правові акти, на основі яких діють Правила. Серед них: закони України "Про благоустрій населених пунктів", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", інші нормативно-правові акти та нормативні документи.


3.17. Перелік та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють державне регулювання у сфері утримання домашніх тварин.

У цьому розділі Правил доцільно зазначити перелік та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють державне регулювання у сфері утримання домашніх тварин відповідно до чинного законодавства.


Начальник відділу охорони та

збереження тваринного світу В. Г. Домашлінець


Додаток 1

до наказу Міністерства охорони навколишнього

природного середовища України

від 02.06.2009 № 264

^

Рекомендований перелік
порід собак, визнаних як потенційно небезпечні




  1. Акіта – іну.
  2. Американський бульдог.
  3. Американський стафордширський тер’єр.
  4. Англійський мастиф.
  5. Аргентинський дог.
  6. Бельгійська вівчарка.
  7. Бернський зенненхунд.
  8. Бордоський дог.
  9. Бразильська філа.
  10. Бульмастиф.
  11. Бультер’єр.
  12. Доберман.
  13. Кавказька вівчарка.
  14. Кане корсо.
  15. Мастіно неаполетано.
  16. Московська сторожова.
  17. Німецька вівчарка.
  18. Німецький дог.
  19. Перо преса канаріо.
  20. Південноруська вівчарка.
  21. Пітбультер’єр.
  22. Різеншнауцер.
  23. Родезійський ріджбек.
  24. Ротвейлер.
  25. Середньоазіатська вівчарка.
  26. Тосаіну.
  27. Чорний тер’єр.
  28. Німецький боксер.
  29. Фокстер’єр.
  30. Ягтер’єр німецький.
  31. Метиси вищезазначених порід з явними фенотипічними ознаками.



Начальник відділу охорони та

збереження тваринного світу В. Г. Домашлінець