Правила щодо забезпечення чистоти І порядку в населених пунктах Київської області

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах

Київської області

1. Загальні положення

1.1. Правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області (далі - Правила) розроблені відповідно до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про відходи”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, інших нормативно-правових актів України.

1.2. Правила встановлюють вимоги щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області, здійснення діяльності із збирання, зберігання, перевезення, перероблення, знешкодження і захоронення твердих та рідких побутових відходів, використаної упаковки, окремих видів відходів як вторинної сировини, великогабаритних, будівельних, садових та паркових відходів, вуличного змету (далі – відходи).

1.3. Районні держадміністрації та міськради міст обласного значення на основі вимог цих Правил розробляють та затверджують місцеві правила щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах Київської області з урахуванням місцевих особливостей та з визначенням місць збирання, зберігання, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення відходів, відповідальних за здійснення координації та контролю у сфері поводження з відходами.

1.4. Правила є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання всіх форм власності та фізичними особами, в тому числі суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність або знаходяться на території Київської області та:

є власниками та/або виробниками відходів;

здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням, зберіганням, перевезенням, переробленням, знешкодженням, утилізацією та захороненням відходів.

1.5. Терміни, що вживаються в цих Правилах, мають таке значення:

будівельні відходи – відходи, які утворюються в процесі будівництва, ремонту та знесення будинків (бетон, цегла, інші будівельні матеріали тощо);

великогабаритні відходи – відходи, що утворилися в процесі життя і діяльності людини, діяльності суб’єктів господарювання, які мають значні об’єми, вагу чи габарити (холодильники, пральні машини, комп’ютери, автомобілі та інші зіпсовані чи відпрацьовані технічні засоби, прилади, устаткування побутового та промислового призначення тощо);

використана упаковка – упаковка, яка була застосована для пакування чи перевезення продукції, що повністю або частково втратила свої первинні якості і не підлягає подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

виробник відходів – юридична чи фізична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

відпрацьовані акумулятори – акумулятори, зіпсовані чи пошкоджені перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

відпрацьовані мастила (оливи) – гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні рідини, мастила (оливи) та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, забруднені чи зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, забруднені чи зіпсовані під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

відходи натуральної шкіри – відходи виробництва натуральної шкіри (стружка, обрізки, лоскіт тощо), виробництва виробів з натуральної шкіри (обрізки), зіпсовані чи пошкоджені або зношені вироби з натуральної шкіри, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

власник відходів – юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається відходами у межах, визначених законодавством;

вуличний змет – сміття від прибирання доріг та тротуарів;

групова упаковка - упаковка, що використовується для групування товарів та в якості додаткової до споживчої упаковки і не є необхідною з розуміння гігієни, зберігання або захисту продукції від забруднення або ушкодження при передачі споживачу;

допоміжні пакувальні засоби – засоби, які використовуються в споживчій і транспортній упаковці та до яких відносяться: укупорочні засоби, етикетки, покриття, обгортки, герметизуючі, скріплюючі та амортизуючі засоби і речовини (матеріали), які створюють захисне середовище в упаковці;

зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах з метою подальшої утилізації чи видалення;

збирання відходів – діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

збирання і заготівля відходів – діяльність, пов’язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням, перевезенням, реалізацією і постачанням складових відходів, або продуктів їх оброблення на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;

зношені шини – шини, зіпсовані чи пошкоджені перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені під час експлуатації, що повністю або частково втратили свої первісні якості і не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням;

небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього середовища і здоров’я людини і потребують спеціальних засобів та методів поводження з ними (відпрацьовані ртутні лампи, хімічні джерела струму (батарейки, акумулятори, тощо), сполуки важких металів та інших небезпечних хімічних елементів тощо);

оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів для отримання вторинної сировини з метою її подальшої утилізації;

окремі види відходів як вторинної сировини – окремі види відходів як вторинної сировини, для утилізації та перероблення яких існують відповідні технології, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. №183 “Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню”, а також відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані мастила (оливи), зношені шини, відходи натуральної шкіри;

перевезення відходів – транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення чи утилізації;

санкціоновані місця для збирання відходів – місця на яких встановленні контейнери, урни чи інші засоби, які застосовуються для роздільного чи змішаного збирання відходів;

садові та паркові відходи – відходи, що утворюються в процесі догляду за лісами, парками, садами (обрізки, листя тощо);

тверді побутові відходи – відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торгівельних та інших закладах (харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, макулатура, скло, метал тощо);

транспортна упаковка – упаковка, яка складає самостійну транспортну одиницю та використовується для транспортування товарів у споживчій упаковці або не упакованої продукції. Транспортна упаковка включає транспортну тару та допоміжні пакувальні засоби;

упаковка – засіб чи комплекс засобів, що забезпечує захист продукції від пошкодження і втрат, навколишнє середовище від забруднень, а також забезпечує процес обігу продукції (під процесом обігу розуміють транспортування, зберігання та реалізацію продукції). Упаковка поділяється на споживчу і транспортну та складається з тари і допоміжних пакувальних засобів;

утилізація відходів – використання відходів або продуктів їх оброблення як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів для виробництва продукції.

2. Обов'язки суб'єктів у сфері поводження з відходами

2.1. Обов'язки виробників відходів - фізичних осіб у сфері поводження з відходами:

2.1.1. Дотримувати вимоги законодавства України у сфері поводження з відходами, Правил забезпечення чистоти і порядку населених пунктах Київській області (далі – Правила).

2.1.2. Вносити у встановленому порядку плату за користування послугами субєктів господарювання, що здійснюють збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, перероблення і захоронення відходів.

2.1.3. Забезпечувати щоденне прибирання земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні (у т.ч. оренді), а також закріплених територій.

2.1.4. Обладнати спеціальні майданчики для збирання і тимчасового зберігання відходів відповідно до санітарних і містобудівних норм і вимог затверджених Правил.

2.1.5. В місцях збирання і тимчасового зберігання твердих побутових відходів (далі – ТПВ) установити спеціальні ємності відповідно до норм утворення ТПВ, санітарних правил, вимог затверджених Правил.

2.1.6. Забезпечувати окреме збирання, зберігання та перевезення небезпечних відходів.

2.1.7. Не допускати потрапляння використаної групової та транспортної упаковки, окремих видів відходів як вторинної сировини, садових та паркових відходів на захоронення.

2.1.8. Не допускати збирання, зберігання та захоронення відходів у несанкціонованих місцях.

2.1.9. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України і рішеннями органів місцевого самоврядування, їхніх виконавчих органів щодо недопущення забруднення навколишнього середовища відходами.

2.2. Обов'язки виробників відходів - юридичних осіб у сфері поводження з відходами:

2.2.1. Дотримуватися вимог законодавства України у сфері поводження з відходами та затверджених Правил.

2.2.2. Вносити у встановленому порядку плату за розміщення відходів, а також за користування послугами суб'єктів господарювання, що здійснюють збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, перероблення і захоронення відходів, на підставі відповідних договорів та норм утворення відходів.

2.2.3. Забезпечувати щоденне прибирання земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні (у т.ч. оренді), а також закріплених територій.

2.2.4. Обладнати спеціальні майданчики для збирання і тимчасового зберігання відходів відповідно до санітарних і містобудівних норм та вимог затверджених Правил.

2.2.5. На майданчиках для збирання і тимчасового зберігання ТПВ установити спеціальні ємності відповідно до норм утворення ТПВ, санітарних правил, вимог затверджених Правил.

2.2.6. Попереджати утворення і зменшувати обсяги утворення відходів.

2.2.7. Забезпечувати приймання і утилізацію використаних вітчизняних і імпортних пакувальних матеріалів і тари (упаковки), у яких знаходилася продукція підприємств, установ і організацій, або укладати угоди з відповідними спеціалізованими організаціями на їх збирання і утилізацію.

2.2.8. Забезпечити повне збирання, належне зберігання і не допускати знищення і псування окремих видів відходів як вторинної сировини, відходів, що мають ресурсну цінність і підлягають утилізації.

2.2.9. Не допускати зберігання, перероблення та захоронення відходів в несанкціонованих місцях чи об'єктах.

2.2.10. Здійснювати контроль за станом місць і об'єктів розміщення відходів.

2.2.11. Надавати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншим уповноваженим органам та організаціям інформацію про відходи і пов'язану з ними діяльність.

2.2.12. Відшкодовувати збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, здоров'ю і майну громадян, підприємствам, установам, організаціям внаслідок порушення затверджених Правил та встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

2.2.13. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України і рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх виконавчих органів щодо недопущення забруднення відходами навколишнього середовища.

2.2.14. Вести первинний облік щодо обсягів утворення та захоронення відходів відповідно до додатків 1, 2 цих Правил.

2.2.15. Подавати в установленому порядку державну статистичну звітність (форми 1 ТПВ, 4 МТП та 14 МТП).

2.2.16. Забезпечувати прибирання територій підприємств, установ, організацій, магазинів, ринків, інших суб’єктів та прилеглу до них територію в радіусі 50 метрів (крім території, що передана іншому землекористувачу), а територію прилеглу до пунктів продажу товарів (торгових кіосків, павільйонів, лотків, місць виносної торгівлі та інших торгових точок) у радіусі 15 метрів (крім території, що передана іншому землекористувачу). Кількість разів прибирання вказаної території визначає сам суб’єкт господарської діяльності (за умови, що визначена територія постійно буде чистою та незасміченою).

2.2.17. Забезпечувати встановлення урн для збирання ТПВ (не менше однієї) біля кожного входу до адміністративних, громадських та інших споруд, суб’єктів соціально-побутового та торгівельного призначення, підземних переходів, торгівельних кіосків, інших об’єктів пов’язаних з обслуговуванням населення, на ринках на кожні 50 м² площі повинна бути не менш як одна урна (не допускається переповнення урни відходами).

2.3. Виробничо-ремонтні, житлово-експлуатаційні підприємства, житлово-експлуатаційні дільниці, контори, житлово-будівельні кооперативи, молодіжно-житлові комплекси, інші обслуговуючі житлові будинки підприємства й організації, об'єднання власників багатоквартирних будинків зобов'язані:

вчасно укладати договори на вивезення ТПВ;

здійснювати роз'яснювальну роботу та організовувати населення щодо виконання заходів з дотримання санітарних норм і правил утримання прибудинкових територій;

обладнати майданчики для тимчасового розміщення відходів водонепроникним покриттям та забезпечити встановлення на них необхідної кількості контейнерів для збирання відходів;

вживати заходи щодо забезпечення регулярного миття і дезінфекції сміттєприймальних камер, майданчиків, контейнерів, тощо.

2.4. Підприємства, які здійснюють перевезення твердих та рідких побутових відходів зобов'язані:

вчасно здійснювати (відповідно до договорів) вивезення твердих і рідких побутових відходів із територій житлової забудови, організацій, установ і підприємств в санкціоновані місця чи об'єкти;

складати на кожну спецмашину маршрутні графіки зі схемами руху і забезпечувати їхнє виконання;

- коректувати маршрутні графіки відповідно до змінених експлуатаційних умов;

у районах забудови будинків, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий сектор), здійснювати планово-регулярне вивезення твердих та рідких побутових відходів відповідно до окремих договорів;

погоджувати місця базування спецавтотранспорту, об’єктів перероблення, знешкодження та захоронення відходів з органами виконавчої влади або місцевого самоврядування;

дотримуватися вимог розділів 3, 4 цих Правил;

забезпечувати планову дезінфекцію транспортних засобів.

2.5. Відповідальність за утримання територій, що прилягають до місць вивантаження відходів, несе організація, у віданні (на обслуговуванні) якої знаходиться будинок або об'єкт.

2.6. Власник або користувач земельної ділянки зобов'язаний негайно сповіщати уповноважені організації про кожний істотний якісний чи кількісний стан відходів, що утворюються.

2.7. Представники Київської обласної і місцевих рад, державних адміністрацій та інших органів виконавчої влади, мають право безперешкодного доступу на об’єкти поводження з відходами з метою перевірки виконання вимог затверджених Правил.

2.8. Для ефективного і комплексного вирішення всіх питань сфери поводження з відходами, створення замкненої системи обігу ресурсно-цінних відходів, Київська обласна рада визначає уповноважені органи для організації та забезпечення функціонування системи збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації чи захоронення і знешкодження відходів, включених у сферу поводження з відходами відповідно до п. 1.2. цих Правил.

2.9. Власники і виробники відходів зобов’язані у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” та іншими нормами законодавства, визначати ліміти на утворення відходів на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) та подавати проекти лімітів на погодження Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища у Київській області.

2.10. Власники і виробники відходів, у тому числі експлуатуючі організації, які передають відходи спеціалізованим суб’єктам господарської діяльності для перевезення з метою подальшого розміщення на полігонах та інших спеціально відведених для цього місцях і об’єктах, зобов’язані укласти договори на вивезення відходів виключно з тими перевізниками відходів, які отримали у порядку, встановленому цими Правилами (додаток № 3 до цих Правил), талон перевізника відходів.

2.11. Власники і виробники відходів на вимогу уповноваженого органу зобов’язані надавати йому інформацію про укладені з перевізниками договори на вивезення відходів, у тому числі надавати належним чином засвідчені копії договорів.

3. Порядок збирання твердих та рідких побутових відходів

3.1. Збирання ТПВ здійснюється біля джерел їх утворення, де вони тимчасово розміщуються (не більш ніж 3-х діб у період з 1 листопада до 30 квітня і 1-ї доби у період з 1 травня по 31 жовтня) на спеціально обладнаних майданчиках в спеціальних контейнерах, які забезпечують захист від попадання до них атмосферних опадів.

3.2. Контейнерні ємності для ТПВ.

3.2.1. Уповноваженні органи виконавчої влади або місцевого самоврядування визначають в залежності від стану виходу з експлуатації існуючого устаткування із збирання і вивезення відходів, кількість, розміри і призначення контейнерних ємностей з урахуванням вимог, визначених п.п. 3.2.2. - 3.2.5. цих Правил.

3.2.2. На контейнери для збирання ТПВ та їх складових наноситься інформація способом, що забезпечує її наочність, механічну стійкість, стійкість до різних погодних умов, про:

назву організації, у власності якої знаходиться контейнер, - у лівому верхньому куті фронтальної стінки контейнера;

вид складових ТПВ – в середині на фронтальній стінці контейнера:

на контейнері для збирання скла – “Скло”;

на контейнері для збирання різних видів паперу – “Папір”;

на контейнері для збирання різних видів пластмас – “Полімери”;

на контейнері для збирання харчових відходів “Харчові відходи” (у два рядки);

на контейнері для збирання небезпечних ТПВ – “Небезпечні відходи” (у два рядки);

на контейнері для збирання змішаних ТПВ – “Змішані відходи” (у два рядки);

на контейнері для збирання негабаритних ТПВ – “Негабаритні відходи” (у два рядки).

У разі збирання ресурсоцінних складових ТПВ (паперу, скла, полімерів тощо) у одному контейнері - “Вторинна сировина” (у два рядки).

Напис виду складових ТПВ виконується за допомогою трафарету великими літерами, колір яких є контрастним до кольору контейнера. Для контейнерів ємністю до 0,75 м³ висота букв тексту - 50 мм, ширина - 30 мм, товщина ліній букв – 5 мм. Інтервал між буквами - 10 мм, інтервал між словами – 12 мм, між рядками – 14 мм. Максимальна кількість букв у рядку – 11. Для контейнерів більшої ємності допускається збільшення розміру букв тексту за умови збереження пропорцій. Нанесення написів слід проводити не допускаючи розмазувань та потьокків фарби.

Виконавцю послуг з перевезення ТПВ дозволяється наносити на контейнери іншу інформацію та зображення, що уточнюють види складових ТПВ, які збираються.

3.2.3. Конструкції та розміри контейнерів для збирання ТПВ та їх складових, мають відповідати європейським стандартам (DIN, EN тощо). Колір контейнерів для збирання змішаних ТПВ, має бути сірим.

3.2.4. Забороняється використання відкритих контейнерів без кришок. Слід використовувати контейнери із пристроєм для відкривання кришки за допомогою ніг.

3.2.5. Для роздільного збирання складових ТПВ колір контейнерів має бути:

сірий – для збирання змішаних ТПВ;

жовтий - для збирання полімерних відходів;

зелений – для збирання скла;

синій – для збирання паперу;

коричневий – для збирання харчових відходів;

червоний – для збирання небезпечних відходів;

помаранчевий – для збирання негабаритних відходів;

чорний – для збирання металобрухту чорних та кольорових металів;

блакитний – у разі збирання ресурсоцінних складових ТПВ (паперу, скла, пластмаси) у одному контейнері.

Для збирання окремих складових ТПВ слід використовувати контейнери із спеціальними отворами для складування ресурсоцінних складових ТПВ. Контейнери мають бути з кришкою, що замикається, або закритого типу.

3.3. Кількість і розміри контейнерних ємностей для твердих побутових відходів.

3.3.1. Для визначення кількості встановлюваних контейнерів необхідно виходити з чисельності населення, що користується ними, норм утворення відходів та термінів їх вивезення. Розрахунковий об'єм контейнерів повинний відповідати фактичному накопиченню відходів у періоди найбільшого утворення відходів.

3.3.2. Власник або користувач земельної ділянки, обслуговуючі організації та інші суб'єкти приймають рішення про місце розміщення контейнерів, погоджуючи його з органами санітарно-епідеміологічного нагляду та уповноваженого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

3.3.3. Якщо кількість наявних контейнерних ємностей недостатня для зберігання відходів, що регулярно утворяться, а власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) незважаючи на вимогу в письмовій формі не встановлюють додаткові контейнери, то в цьому випадку вони не повинні перешкоджати установці уповноваженою організацією необхідної кількості і розмірів контейнерів для відходів. Додаткова установка контейнерів для відходів підлягає додатковій оплаті відповідно до їх вартості.

3.3.4. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) відповідно до своєї заявки має право на тимчасову установку додаткових контейнерних ємностей.

3.3.5. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) має право на початку кожного кварталу заявити про зміну кількості і/або розмірів використовуваних ним контейнерних ємностей для відходів.

Суть таких змін повинна бути подана до відома організації, що здійснює перевезення відходів, не пізніше чим за місяць у письмовій формі. Зміна кількості і/або розмірів контейнерних ємностей для відходів підлягають оплаті відповідно до вартості.

В окремих випадках, наприклад, нове заселення будинків, зміни можуть бути заявлені на перший день наступного місяця. У цих випадках повідомлення про ці зміни в письмовій формі повинно надійти на адресу відповідної організації не пізніше двох тижнів до моменту початку дії змін.

3.3.6. Контейнери для збирання відходів, які не перебувають у власності виробників відходів (обслуговуючих організацій), надаються спеціалізованими організаціями в користування на підставі відповідного договору.

3.4. Місця розміщення контейнерів і під'їзні шляхи до ємностей для відходів.

3.4.1. Місце розміщення спеціально обладнаних майданчиків визначається власником або орендатором земельної ділянки чи підприємствами житлово-комунального господарства та погоджується з органами санітарно-епідеміологічного нагляду, уповноваженим органом райдержадміністрації чи місцевого самоврядування та підприємством яке здійснює вивезення ТПВ або їх складових.

3.4.2. Майданчики для встановлення контейнерів повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих установ, спортивних майданчиків і від місць відпочинку населення на відстані не менше 20 м.. Розмір майданчиків повинен бути розрахований на встановлення необхідної кількості контейнерів.

На території приватних домоволодінь місця розміщення сміттєзбиральників, туалетів і зливальних ям визначаються самим домовласником із дотриманням діючих санітарних правил.

3.4.3. Для збирання і тимчасового зберігання відходів у мікрорайонах приватних домоволодінь, уповноважені органи виконавчої влади або місцевого самоврядування визначають території під майданчики з установкою на них контейнерів для збирання відходів.

3.4.4. Контейнерні ємності для відходів із місткістю до 240 л і сміттєві мішки повинні заздалегідь виставлятися власниками або користувачами земельних ділянок (обслуговуючими організаціями) вчасно, як встановлено організацією – перевізником відходів, у місцях, до яких повиннен бути забезпечений проїзд спецавтотранспорту, які прилягають до проїзної частини доріг або вулиць, по яких рухаються автомобілі для вивезення відходів. При цьому не повинно створюватися перешкод для перехожих і вуличного руху.

3.4.5. Місце розташування для контейнерних ємностей місткістю понад 240 л повинно визначатися виробниками відходів (обслуговуючими організаціями) таким чином, щоб виконувалися наступні умови:

місце для розташування контейнерних ємностей повинно мати герметичне, водонепроникне покриття;

не допускається розміщення контейнерних ємностей у низовинах;

проходи, арки на ділянці повинні мати розміри, що забезпечують проїзд сміттєзбиральних машин.

3.4.6. У будинках, обладнаних сміттєпpоводами, ТПВ збирають в спеціальні контейнери на колесах, розташовані безпосередньо у сміттєпpиймальній камері, які після наповнення слід вивозити та розміщувати на спеціальному майданчику, або в спеціальні місткості об’ємом до 40 л, з яких ТПВ слід перевантажувати у стаціонарні контейнери, розміщені на такому майданчику.

3.4.7. На всіх вулицях, у садах, парках, на вокзалах, в аеропортах, зупинках міського транспорту, і інших місцях загального користування повинні бути встановлені в достатній кількості урни. Відстань між урнами визначається санітарними службами в залежності від інтенсивності користування магістралями (територіями), але не більш ніж через 40 м - на пожвавлених і 100 м - на не інтенсивних. Встановлення урн у місцях зупинок міського транспорту, біля об'єктів торгівлі і сфери послуг є обов'язковим.

За утримання урн у чистоті відповідають організації, підприємства, установи, які здійснюють прибирання закріплених за ними територій.

3.4.8. Урни слід очищати від ТПВ протягом дня по мірі їх наповнення, але не рідше одного разу на добу. Фарбувати урни слід не рідше одного разу на рік у контрастний, яскравий колір, що не порушує загальної естетики об’єктів благоустрою території житлової забудови. На урни слід наносити інформацію способом, що забезпечує її механічну стійкість, про:

назву або шифр організації, у власності якої знаходиться урна - у правому верхньому куті кожної бокової стінки урни,

назву або шифр організації, яка здійснює збирання та перевезення ТПВ.

3.4.9. Урни встановлюють й очищають за рахунок підприємств, організацій і установ, власників об’єктів, на території яких вони знаходяться (будуть знаходитися).

3.4.10. Забороняється біля кіосків, наметів, павільйонів, лотків і інших об'єктів торгівлі в роздріній торговій мережі і магазинів складувати тару і понад одноденного запасу товарів, а також користуватися для складування прилеглими територіями.

3.4.11. Підприємства невиробничої сфери та малі архітектурні форми повинні мати контейнери для збирання ТПВ у разі, якщо об’єм утворення відходів перевищує 0,35 м³ на добу, що розраховується відповідно до затверджених у встановленому порядку норм утворення ТПВ для даного типу споживачів.

Якщо об’єм утворення ТПВ менше 0,35 м³ на добу, допускається використання на договірній основі контейнерів інших власників.

3.4.12. У випадку, якщо з метою вивантаження контейнерних ємностей виникає необхідність проїзду по земельних ділянках, що знаходяться у власності третіх осіб, такі особи зобов'язані не перешкоджати цьому і погодити найбільш зручне місце для проїзду спецавтотранспорту для вивезення відходів.

3.5. Користування ємностями для відходів.

3.5.1. Ємності для відходів встановлюються за заявкою власника або користувача земельної ділянки (обслуговуючої організації) і утримуються уповноваженим підприємством, крім випадків, коли ємності знаходяться у власності виробників відходів (обслуговуючих організацій).

3.5.2. Відходи повинні завантажуватися в контейнерні ємності відповідно їх цільового призначення. Складування відходів іншим способом на земельній ділянці або біля контейнерних ємностей не допускається.

3.5.3. Власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація) зобов'язані піклуватися про те, щоб контейнерні ємності для відходів були доступні для всіх осіб, що мають право користування, і використовувалися належним чином.

3.5.4. Необхідно дбайливо поводитися з контейнерами для відходів; їх заповнення дозволяється рівно настільки, щоб можна було закрити кришку контейнера.

3.5.5. Забороняється в контейнерах трамбування, захламлення або спалювання відходів.

3.5.6. Не дозволяється заповнювати контейнерні ємності горючими, тліючими або гарячими відходами.

3.5.7. Не дозволяється наповняти контейнери великогабаритними предметами, снігом і льодом, а також відходами, що можуть псувати або надмірно забруднювати контейнер для відходів, автотранспорт із вивезення відходів або споруди чи обладнання з знешкодження і перероблення відходів, ускладнювати процес захоронення відходів.

3.5.8. Власники або користувачі земельних ділянок (обслуговуючі організації) відповідають за збиток, що виник у результаті неналежного користування ємностями для відходів або завантаження не дозволених предметів в спецавтотранспорт із перевезення відходів або їх вивантаження на спорудах чи об’єктах перероблення, знешкодження і захоронення відходів, а також при пошкодженні чи виведення з ладу контейнерних ємностей для відходів.

3.5.9. Відповідальність за санітарний стан у місцях розміщення контейнерних ємностей для відходів несе власник або користувач земельної ділянки (обслуговуюча організація).

3.5.10. До моменту вивантаження відходів із контейнерів власник або користувач земельної ділянки самостійно відповідає за належну і безпечну установку контейнерних ємностей для відходів.

3.5.11. Контейнерні ємності, заповнені не по призначенню, вивантажуються як ємності з відходами, утилізація яких недоцільна.

3.5.12. Для збирання рідких побутових відходів у неканалізованих домоволодіннях (підприємство, установа) виробники відходів обладнують вигрібні ями. Забороняється скидати у вигрібні ями тверді побутові відходи (у тому числі пластмасову та скляну тару).

Blog

Правила щодо забезпечення чистоти І порядку в населених пунктах Київської області

Содержание