Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів)
Вид материала | Методичні рекомендації |
СодержаниеЗапитальник із вивчення моделі повсякденного життя сільського населення середньої наддніпрянщини Дозвілля, відпочинок,свята Торгівельні відносини |
- Навчальна програма для студентів магістратури історичного факультету за спеціальностями, 139.4kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Програма навчальної дисципліни «Основи планування сільських населених пунктів» (за, 153.58kb.
- Вивчення побутового аспекту життя сільського населення україни періоду другої світової, 132.96kb.
- Міністерство з питань житлово-комунального господарства україни наказ від 22. 03. 2010, 384.27kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 246.48kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами, 247.66kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
Для зазначеної мети (обліку та реєстрації пам’яток) доцільним буде самостійно розробити анкету-картку, урахувавши такі моменти: місце розташування пам’ятки, її характерні ознаки, її фото фіксація (по можливості). При наявності двох та більше пам’яток (давні оборонні споруди, кургани, культові споруди, будівлі колишніх панських маєтків) має складатися їх послідовний перелік. Потрібно також з’ясувати історію їх появи на території села або на прилеглій до нього місцевості, що також є одним із завдань дослідника. Дана інформація має долучатися до анкети паспортизації сільського населеного пункту, що даватиме можливість скласти більш повне уявлення про конкретне село. Реєстрацію відповідних пам’яток можна здійснювати також і в довільній формі, із зазначенням точного місця розташування пам’ятки та її короткого опису.
Запитальники
(Запитальник 1)
ЗАПИТАЛЬНИК ІЗ ВИВЧЕННЯ МОДЕЛІ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ
(ПЕРІОДУ 1921-1945 рр.)
ЖИТЛО (інтер’єр, предмети домашнього вжитку, меблі)
- Як ви оцінюєте якість житла, у якому проживали в зазначений період?
- З якого матеріалу, переважно, будувалися будинки у вашому та сусідніх селах?
- Скільки кімнат зазвичай було в хаті?
- Хто в селі займався будівництвом житла?
- Які меблі були в сільській хаті?
- Які меблі були виготовлені в селі?
- Які стінні прикраси були в хаті (ікони, портрети)?
- Як освітлювали хату?
- У який спосіб селяни опалювали свої житла?
- Яким посудом користувалися?
- Які предмети домашнього вжитку вважалися найбільш цінними?
- Чи були у вашому або сусідніх селах люди, котрі жили в землянках після війни? Що собою являло таке житло?
- Як довго по закінченні війни землянка продовжувала слугувати за житло?
- Чи будували житла безпосередньо в період окупації? Якщо так, то хто і кому їх будував?
ГОСПОДАРСТВО
- Чи всі тримали вдома господарство?
- Які господарські споруди були на подвір’ї? Як вони розміщувалися?
- Які тварини були в господарстві?
- Чи тримали селяни худобу в хаті? З яких причин?
- Які знаряддя праці використовувалися селянами в домашньому господарстві?
- Які із цих знарядь знаходилися в приватному користуванні, а які доводилося брати в колгоспі?
- Чи була в селян можливість користуватися колгоспним майном (с/г реманентом, тягловою силою)?
- Які знаряддя праці селяни виготовляли самі, а які купували?
- Які форми господарювання існували при німцях?
- Від чого залежала кількість тварин і птиці, яку тримали в домашньому господарстві?
- Чи можна було прогодуватися з присадибної ділянки? Від чого залежав її розмір?
- Від чого залежала кількість тварин і птиці, яку тримали в домашньому господарстві?
РОБОТА
- Скільки тривав робочий день у колгоспі?
- Чи отримували колгоспники гроші за роботу в колгоспі? Якщо так, то скільки і на що їх вистачало?
- Що таке трудодень?
- Як Ви ставилися до роботи в колгоспі?
- Чи примушували селян працювати в колективних господарствах? За рахунок чого це робилося?
- Що чекало людину за невихід на роботу в колгосп?
- Чи була альтернатива роботі в колгоспі?
- Чим селяни могли заробити на життя, окрім праці в колгоспах?
- Які професії були розповсюдженими в селах? (бондарі, кравці, шевці тощо)?
- Чи примушувала влада працювати людей у господарствах у позаробочий час (радянська, окупаційна)?
- Чи функціонували колгоспи при німцях?
- Скільки тривав робочий день у громадському господарстві?
- Які роботи виконували німецькі спеціалісти в сільському господарстві?
- Які суспільні роботи виконували селяни за часів окупації (відкидання снігових заметів, упорядкування сільських вулиць, будівництво господарських споруд, шляхів сполучення, дамб тощо)?
- На які роботи організовували сільське населення після зняття окупації?
- Чи збереглася система оплати по трудоднях у період німецької окупації?
- Як Ви ставилися до роботи в громадському господарстві?
- Чи здійснювалися крадіжки майна з громадських господарств? Що і з якою метою крали?
- Яке покарання чекало на людину, яка здійснила крадіжку з господарства (до війни, у період окупації)?
- Чи існувала при німцях у Вашому чи навколишніх селах кругова порука для забезпечення трудової дисципліни?
- Які роботи виконували німецькі сільськогосподарські спеціалісти? Що позитивного у веденні господарства Ви помітили в їхній роботі?
- Як розраховувалися громадські господарства з населенням за виконану роботу? Чи вводилася в них система паїв? Чи бралися позики від населення?
ДОЗВІЛЛЯ, ВІДПОЧИНОК,СВЯТА
- Чи відмічали у вашому селі релігійні свята в зазначений період? Розкажіть як проводилися?
- Чи святкували Ви комуністичні свята до війни? Як вони проходили у вашому та сусідніх селах? Хто і як їх організовував?
- Які свята влада підтримувала, а які забороняла? У який спосіб це робилося?
- Які свята більше шанувалися в селі, державні чи релігійні?
- Розкажіть, коли у Вас відбувається Храмове свято?
- Де і як його справляли?
- Чи продовжували в селі справляти Храмове свято після того, як зруйнували церкву? У який спосіб це відбувалося?
- Що розповідали Вам люди з вашого села про Храм?
- Що Ви знаєте про те, як справляли Храмове свято в інших селах?
- Де і як відпочивало населення до війни?
- Чи була можливість відпочити після роботи?
- Чи ходили селяни один до одного в гості? Що дарували?
- Чи влаштовувались у Вашому чи в сусідніх селах каруселі, гойдалки інші розваги? Якщо так, розкажіть хто і як це робив?
- Які існували гуртки до війни (самодіяльність, оборонні, спортивні)?
- Чи проводилися до війни спортивні заходи в селі? Які види спорту розвивалися в колгоспах?
- Чи проводилося слухання радіопередач при клубі?
- Коли Ви вперше почули радіопередачу? При яких обставинах це сталося?
- Чи відбувалося культурне обслуговування колгоспників під час польових робіт? Ким і в який спосіб?
- Які заходи з організації дозвілля здійснювала окупаційна влада?
- Які свята окупаційна влада підтримувала, а які забороняла?
- Чи справляли люди Храмове свято в період окупації?
- Як у селі проходило святкування німецьких державних свят (мітинги, відзначення певних річниць)?
- Де і як відпочивало сільське населення в період окупації?
- Чи існувала при німцях самодіяльність, спортивні гуртки тощо?
- Чи проводилися спортивні заходи в селі під час окупації?
- Які заходи з організації дозвілля здійснювала окупаційна влада?
- Чи організовувався перегляд кінострічок у період окупації? Що Ви про це знаєте?
- Як реагували люди на заходи з організації відпочинку населення, що здійснювались окупаційною владою?
ОДЯГ
- Як одягалися селяни в зазначений період?
- З якої тканини переважно шили одяг?
- Опишіть процес виготовлення тканини (з коноплів, льону, вовни тощо).
- Чи існувало поняття „модний одяг”? Що вважалося модним з одягу, взуття?
- Як одягалися люди у Вашому селі? Де вони брали одяг?
- Де брали аксесуари, потрібні для нього (ґудзики, застібки тощо)?
- З чого складався гардероб селянина?
- Який одяг вироблявся в домашньому господарстві, а який - купувався?
- Опишіть зимовий та літній одяг, взуття.
- Чи можна було купити одяг у селі в період німецької окупації? Хто його продавав? Що це був за одяг?
- Що говорили німці з приводу того, як одягалося сільське населення?
- Як у порівнянні з простими колгоспниками одягалися поліцаї?
- Які вимоги ставила окупаційна влада до одягу старости, агронома, учителів? Чи була різниця в тому, як вони одягалися?
- У що одягалися діти? Чи доводилось їм носити дорослий одяг?
ТОРГІВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ
- Які заклади по здійсненню торгівлі були на селі?
- Чи користувалися Ви міським ринком?
- Як часто і де проводилися ярмарки?
- Що Ви знаєте про кооперацію?
- Як змінилося ставлення до приватної торгівлі після колективізації?
- Які товари продавались у сільському магазині?
- Як різнилися ціни в магазині та на ринку?
- Які товари знаходились у вільному доступі, а за якими доводилося стояти в черзі ?
- Чи користувалися селяни міським ринком?
- Чи велася торгівля в селі в період окупації? Який характер вона носила?
- Які товари користувалися найбільшим попитом серед сільського населення в період окупації?
- Які товари переважали на ринку в період окупації?
- Які товари можна було купити на “чорному ринку”, з під прилавку?
- Як змінилося ставлення селян до приватної торгівлі в період окупації?
- Що при німцях можна було продавати селянам на ринку, а що - заборонялося?
- Чи проводилися при німцях ярмарки?
- Чи пам’ятаєте Ви, які ціни і на які товари встановлювались окупаційною владою?