Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода
| Вид материала | Документы |
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 11469.71kb.
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Григорія Сковороди "погоджено", 176.67kb.
- Методичний посібник, 758.55kb.
- Навчально-методичний посібник Рекомендовано Вченою радою, 1269.33kb.
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 648.32kb.
- Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
- Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення, 436.31kb.
- Регламент роботи, 196.07kb.
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія СковородиБібліотека
Григорій Сковорода
(1722 - 1794)
Випуск 2
Переяслав-Хмельницький
2009
State Higher Educational Institution
Pereyaslav-Khmelnytsky
Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University
Library
HRYHORIY SKOVORODA
(1722-1794)
Scientific-Auxiliary Biobibliography Guide
Namber 2
Pereyaslav-Khmelnytsky
2009
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Бібліотека
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722 - 1794)
Науково-допоміжний
біобібліографічний покажчик
Випуск 2
Переяслав-Хмельницький
2009
УДК 016:929 (477) Г.Сковорода
ББК 91.9:83
С44
Григорій Сковорода (1722-1794): наук.-допоміж. біобібліограф. покажчик / [уклад.: О. Шкира, А. Яковенко, І. Корж, та ін.]; за ред. В.П. Коцура. - К., 2009. –Вип.2.- с.
Даний покажчик висвітлює життєвий і творчий шлях великого українського філософа і педагога-просвітителя Григорія Савича Сковороди.
Науково-допоміжний біобіблографічний покажчик розрахований на наукових працівників, аспірантів, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться науковою думкою та історією України.
Бібліографи-укладачі: Ольга Шкира, Алла Яковенко, Інна Корж, Лідія Губар,
Алла Глієва, Альона Спіжова, Ніна Обертій (англійський текст), Тетяна Мельник, Тетяна Деркач, Тамара Верезуб, Віталіна Єфіменко
Редактори: Віктор Коцур, доктор історичних наук, професор
Микола Корпанюк, доктор філологічних наук, професор
Олег Базалук, доктор філософських наук, професор
Науковий консультант: Іван Стогній, доктор філософських наук, професор
Комп’ютерна верстка: Віталіна Єфіменко, Вікторія Царук
Відповідальний за випуск: Ольга Шкира, Анатолій Брехунець
Фотосвітлини: Віктор Сокол
Рекомендовано до друку Вченою Радою Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
Протокол №5 від 28 січня 2009 р.
ISBN
© Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2009
© Бібліотека ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2009
ВІД УПОРЯДНИКІВ
Життя та творчість, а відтак, і біографії відомих українців є органічною частиною нашого духовного і культурного спадку. Вносячи історичний досвід українського народу до світової духовної скарбниці, треба усвідомлювати, що біографії творців національної культури повинні бути ретельно досліджені та дбайливо введені до наукового обігу, доведені до свідомості широких кіл громадськості. Біографії і біографика є неодмінними складовими бібліотечної діяльності, що визначають певні форми праці книгозбірень.
В історії кожного народу є особистості, які завжди будуть у центрі уваги дослідників і нащадків. Для українців в особливій ролі виступає Григорій Савич Сковорода – своєрідне явище в культурному і духовному житті другої половини XVIII століття. Його громадсько-політична й літературна діяльність мала величезне значення в історії розвитку національної культури всього українського народу і справила значний вплив на наступні покоління мислителів. Переяславській древній землі судилося стати на якийсь час притулком визначного поета й філософа. Переяславщина стала для Сковороди поштовхом для подальшої науково-філософської, просвітницької та літературної діяльності, він називав її другою матір’ю.
Тому в цьому контексті бібліотека Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Г.С. Сковороди продовжує залучати науковців і тих, кому не байдуже надбання сковородиністики, до вивчення творчої спадщини Г. Сковороди. Одним із творчих проектів бібліотеки є проект «Сковородіана», безперечним досягненням якого є випуски бібліографічних посібників.
Зацікавленому читачеві пропонується другий випуск біобібліографічного покажчика, який дає можливість повніше представити непересічну особистість Г. Сковороди та його багатогранну діяльність, яка здобула широке міжнародне визнання. Праця над покажчиком вимагала ретельних пошуків матеріалів, уточнень, опрацювання унікальних видань. Використано 530 одиниць бібліографії. Джерелами відбору документів стали фонди університетської бібліотеки, Центру Сковородинознавства, меморіального музею Г.С. Сковороди, персональні колекції книг із архівів професорів Ю. Бойка-Блохина та Д.С. Мазохи. Покажчик вміщує матеріали, опубліковані за період з 1967 по 2009 роки.
У покажчику подано бібліографію творів великого гуманіста, літературу про його життя та діяльність, матеріали про увічнення його пам’яті, перелік бібліографічних видань, іменний покажчик, який налічує 608 авторів та фотосвітлини В. Сокола. Всі документи розміщені у хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів та назв праць. Розкриттю матеріалів сприяють анотації до кожного опрацьованого джерела, які коротко відображають та розкривають зміст книги, статті тощо, заощаджуючи час науковця для творчої праці. Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними державними стандартами.
Окремо подано додатки, в яких зібрано витяги з публікацій та поетичні твори із зазначенням місцезнаходження документів, які створюють цілісну картину дослідження творчої спадщини видатного філософа і педагога Г.С. Сковороди та засвідчують великий інтерес до його особистості і глибоку пошану до його педагогічних ідей як в Україні, так і за її межами.
Науково-допоміжний біобібліографічний покажчик розрахований на наукових працівників, аспірантів, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться науковою думкою та історією України.
ЛІТЕРАТУРНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА
ГРИГОГІЯ СКОВОРОДИ
1996
1. Тисяча цитат з українського письменства: збірник / [упоряд. Ю. Луцький]. – К.: Смолоскип, 1996. – 278 с.
Книжку склали тисяча цитат,взятих з творів народної творчості та літературних джерел – здебільшого поєзії, а також художньої прози і публіцистики українських авторів (з України і діаспори) – від Г. Сковороди до сучасних.
Сковорода Григорій (1722 – 1794) – на сторінках 102, 156, 206.
2001
2. Сковорода Г. Поезії // Небо України: поетична антологія. Кн. перша / [упоряд. та ред. В. Коломійця]. – К., 2001. – С. 204 – 210.
Подаються твори Г. Сковороди в інтерпретації Валерія Шевчука. Вірші «Похвала бідності», «Ось вона, молодість року!..» перекладено Миколою Зеровим.
3. Українська афористика X – XX ст. / [упоряд.: Р. Коваль, В. Шевчук, М. Михальченко; під ред. І. Драча, В. Черняка]. – К.: Просвіта, 2001. – 320 с.
На сторінках 74 – 77 – Григорій Сковорода (1722 – 1794), філософ, поет. Що вподобав, на те й перетворився.
Зібрано афоризми Г. Сковороди.
2007
4. «Світ ловив мене, але не впіймав» (передсмертна записка Григорія Сковороди): [до 285-річчя від дня народження філософа] // Освіта України. – 2007. - 7 груд. (№ 90). – С. 8.
Афоризми Г.С. Сковороди. Фото.
5. Сковорода Г. Вибрані твори / Г. Сковорода; [Упоряд. та передм. Л. Ушкалова; прим. і комент.: Л. Ушкалова та С. Вакуленка]. – Х.: Прапор, 2007. – 382 с.
До книги ввійшли цикли «Сад божественних пісень», «Харківські байки», діалоги «Нарцис», «Розмова про стародавній світ», «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Алфавіт миру», «Боротьба архистратига Михайла із Сатаною», «Суперечка біса з Варсавою», притчі «Вдячний Єродій», «Убогий Жайворонок». Їх подано за автографами, найкращими списками й першодруками, а також уперше в історії видань творів Сковороди оснащено належним науковим апаратом.
[Центр Сковородинознавства]
2008
6. Філософські розсипи Григорія Сковороди // Педагогічні обрії. – 2008. - січ. – лют. (№ 1). – С.
Добірку цитат здійснив сковородознавець, викладач кафедри філософії і політології Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г.С. Сковороди Григорій Митрофанович Верба.
МАТЕРІАЛИ ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
ІСТОРІЯ, ЕКОНОМІКА, ПОЛІТИКА
1995
7. Перша біографія Сковороди // Український історичний календар’96: наук.-попул. та літ. альманах / [за ред. П.П. Толочка]. – К., 1995. – С. 273 – 274.
Найпершим біографом був учень Г. Сковороди Михайло Іванович Ковалинський (1757 – 1807) – український письменник та освітній діяч, родом з Харківщини. Його перу належить перша біографія філософа Сковороди. У життєписі Сковороди М. Ковалинський додає перелік праць: 17 творів та 7 перекладів з Плутарха.
1999
8. Рідний край: навч. посібник з народознавства / [за ред. І.Ф. Прокопенка]. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х.: ХДПУ, 1999. – 527 с.
Посібник присвячений історії та сучасності одного з найважливіших регіонів України – Слобідського краю. Подаються відомості про видатного діяча Харківщини, просвітителя, педагога і філософа Г.С. Сковороду.
2003
9. Сковорода Григорій Савович: Український філософ, просвітитель і поет / [за ред. І.Ф. Кураса] // Провідники духовності в Україні: довідник. – К., 2003. – С. 552 – 553.
В розділі «Діячі науки і освіти» - історико-біографічна стаття «Сковорода Григорій Савович: Український філософ, просвітитель і поет».
2005
10. Дубінін В.В. Погляди і уявлення стосовно політичної системи від С. Яворського до Г. Сковороди / В.В. Дубінін // Розвиток політичної думки в Україні: навч. посібник. – Краматорськ, 2005. – С. 87 – 91.
2.3 Погляди і уявлення стосовно політичної системи від С. Яворського до Г. Сковороди. Суспільно- політичний ідеал Г. Сковороди – це держава, політична система, що спирається на суспільний компроміс, це гармонійне суспільство.
11. Клочко В. Рідні пенати Григорія Сковороди / В. Клочко // Полтавський краєзнавчий музей: [зб. наук. ст. 2004 р.]: (Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток). – Полтава, 2005. – С. 438 – 445.
Дослідження біографії Г.С. Сковороди.
[Центр Сковородинознавства]
2006
12. Савченко Н.М. Розвиток української культури в XVIII ст. / Н.М. Савченко, М.К. Подольський // Історія України: модульний курс: навч. посібник. – К., 2006. – С. 172 – 173.
Видатною постаттю того часу був Г.С. Сковорода – просвітитель-гуманіст, філософ-мандрівник, поет і музикант.
13. Тетерина Д. Видатний український історик-архівіст Д.Г. Олянчин: архівні матеріали / Д. Тетерина // Вибрані праці: [в семи томах]. – К.; Мюнхен, 2006. - Т. VII: Філософія, історія, літературознавство. – С. 176 – 252.
Домет Герасимович Олянчин (19.08.1891 – 25.06.1970) – український історик-архівіст та дослідник діячів української культури і науки, зокрема, Г. Сковороди. Він займає заслужене місце в українській науці серед таких великих світових вчених, українських і німецьких професорів, як Д. Чижевський і Ю. Бойко-Блохин.
Незакінчені і недруковані праці Д. Олянчина: 1)Український філософ Г. Сковорода. Причинок до його життя (про це писав в листі до Чижевського 3.03.1964 р. і до П. Зайцева, що почав писати цю працю з 1962 і не закінчив, бо не встановив генеалогію В. Сковороди). 2) Про подорож Сковороди, очевидці. 3) До питань перебування Сковороди в Слобідській Україні.
[Центр Сковородинознавства]
14. Тетерина Д. Домет Олянчин – дослідник творчості Г.С. Сковороди: архівні матеріали / Д. Тетерина // Вибрані праці: [в семи томах]. – К.; Мюнхен, 2006. - Т. VII: Філософія, історія, літературознавство. – С. 253 – 261.
В статті подаються деякі архівні матеріали про життя Г. Сковороди: його родовід і оточення на основі знайдених архівних матеріалів в архівах Німеччини та власні думки і висновки авторки. Авторка вперше подає архівні матеріали архіву Д. Олянчина, який вперше започаткував вивчення життя і діяльності Г. Сковороди за кордоном, використовуючи дані німецьких та інших архівів.
[Центр Сковородинознавства]
15. Тетерина Д. Перші спроби генеалогії роду Григорія Савича Сковороди / Д. Тетерина // Вибрані праці: [в семи томах]. – К.: Мюнхен, 2006. - Т. VII: Філософія, історія, літературознавство. – С. 262 – 268.
Працюючи в різних німецьких архівах, в архіві Д. Олянчина (Мюнхен), а також на основі архівних матеріалів, знайдених істориком, краєзнавцем Н. Жахаловою з м. Олександрії, яка досліджувала родовід В.С. Соловйова, з якого виходять корені Г. Сковороди, про що писав проф. Д. Олянчин, ми попробуємо узагальнити ці матеріали і доповнити новими даними до родоводу Г. Сковороди.
[Центр Сковородинознавства]
16. Титар О. Культура Слобожанщини: проблеми національно-культурної ідентичності: монографія / О. Титар – Х.: Райдер, 2006. – 240 с.
Монографія досліджує проблеми національно-культурної ідентичності у культурі Слобожанщини на матеріалі філософії, літератури, історії, мистецтва і т.д. Аналізуються барокова, романтично-просвітницька, модерна та постмодерна моделі слобожанських національно-культурних ідентичностей. Християнський народ у Г. Сковороди.
2007
17. Власенко С. Стежками Полтавщини / С. Власенко // Берегиня. – 2007. - № 1. – С. 18 – 20.
Життєвий шлях Г.С. Сковороди.
18. Ніколенко А.П. Григорій Савич Сковорода / А.П. Ніколенко // Переяславу – 1100 років. – К., 2007. – С. 273.
«Переяславу – 1100 років» - історико-ювілейне видання, яке висвітлює славну історію Переяслава-Хмельницького.
В рубриці «В Переяславі вони побачили світ» - біографія визначного українського філософа і поета Г.С. Сковороди.
19. Сковорода Григорій Савич / [Авт.-упоряд.: В. Коцур, О. Колибенко] // Переяслав у віках: наук. вид. – К., 2007. – С. 349 – 350.
Про перебування Г.С. Сковороди на Переяславщині. Біографія видатного українського просвітителя, філософа, поета і композитора. Подано фото.
Це накове видання присвячене 1100-літтю міста Переяслава-Хмельницького.
20. Столярова Г.П. Муравський шлях Григорія Сковороди / Г.П. Столярова // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матер. Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 101 – 103.
Для завершення свого філософського вчення Г. Сковорода вибирає Слобожанщину. Відомий із сивої давнини Муравський шлях є одним з найдревніших в Європі. Його створила сама природа. До села Пан-Іванівка треба йти якраз Муравським шляхом.
[Центр Сковородинознавства]
21. Сухіна В. Філософський аналіз творчої діяльності Д. Багалія / В. Сухіна // Філософська думка. – 2007. - № 6. – С. 74 – 84.
Академік Д. Багалій був взірцем наукової об’єктивності, грунтованій і на фактологічному матеріалі. Сковородинівська тематика теж цікавила Д. Багалія впродовж тридцяти років. Особливості світогляду Сковороди він розкриває на широкому біографічному матеріалі.
22. Танана Р. Сковорода і Харківщина / Р. Танана // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 424 – 428.
Друга половина життя Г. Сковороди, майже 35 років, пов’язана з Харковом і Харківщиною. Саме тут він сформувався як філософ і письменник, написав більшість своїх літературних і філософських творів.
23. Шибанов Г. Інтелектуально-мистецьке оточення Григорія Сковороди на Слобожанщині у 60-х роках XVIII століття / Г. Шибанов // Київська старовина. – 2007. - № 1. – С. 151 – 159.
Харківський період, особливо в 1759 – 1768 роках, у житті Г. Сковороди був насичений як плідною педагогічною, літературно-поетичною, просвітницькою діяльністю, спілкуванням з місцевими інтелектуалами, дружніми стосунками з простими людьми.
2008
24. Безрукова Т.М. Григорій Сковорода і Слобожанщина / Т.М. Безрукова, І.В. Безрукова // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 146 – 151.
- Перебування Г. Сковороди у Бабаях.
- Використання творчості Г. Сковороди у практичній роботі позашкільного закладу.
[Центр Сковородинознавства]
25. Губатюк І.В. Економічна думка України/ І.В. Губатюк // Економіка в школах України. – 2008. - № 6(43). – С. 2 -4.
Визначне місце в історії соціально-економічної думки в Україні у XVIII ст. належить Г. Сковороді. Він вбачав щастя людини не в багатстві, а в праці.
26. Кухарєва Н. Почесний громадянин Переяслава / Н. Кухарєва // Пам’ять століть. – 2008. - № 1 – 2. – С. 127 – 130.
Розповідь про відомого українського державного діяча, академіка, вченого-історика Петра Тимофійовича Тронька. В 1972 р. у складі урядової делегації він відкриває в Переяславі-Хм. музей Г.С. Сковороди.
27. Лисенко А.Я. Сталий розвиток поселень, де проживав Г.С. Сковорода / А.Я. Лисенко, М.А. Піпенко, А.С. Ільїних // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 139 – 146.
Розглядаються філософські роздуми Г.С. Сковороди стосовно місця і ставлення до селян в ті часи, про їх нелегку долю і любов до рідного краю, які не втратили актуальності і в наш час.
[Центр Сковородинознавства]
28. Махінчук М. Творець і подвижник / М. Махінчук // Пам’ять століть. – 2008. - № 1 – 2. – С. 122 – 127.
Про фундатора і директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Михайла Івановича Сікорського, який протягом 55 років створив велике музейне містечко в Переяславі-Хм.
ПЕДАГОГІКА
1994
29. Микитась В. Києво-Могилянська академія / В. Микитась // Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994. – С. 139 – 144.
Про педагогічну діяльність Г.С. Сковороди в Харківському і Переяславському колегіумах. Портрет Г. Сковороди в молоді роки.
[Архів Д.С. Мазохи]
1999
30. Колесник І. До історії «українських Антен» / І. Колесник // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1999. – Т. 8. - С. 221 – 224.
Рецензія на монографію Людмили Посохової «Харківський колегіум (XVII – перша половина XIX ст.)» (Х., 1999. – 168 с.), яка присвячена історії Харківського колегіуму.
31. Кучерявий О.Г. Г.С. Сковорода про самовиховання і самоосвіту як вагомі чинники розвитку особистості / О.Г. Кучерявий // Наукові записки: зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. – К., 1999. – Ч. 1: Педагогічні та історичні науки. - С. 89 – 95.
Розкриваються гуманістичні ідеї Г.С. Сковороди відносно організації самовиховання та самоосвіти молоді; показуються шляхи їх реалізації в процесі організації професійного самовиховання майбутніх дошкільних педагогів і вчителів початкової школи.
32. Тодуа Ю.В. Духовенкство в організації та діяльності колегіумів як загальноосвітніх закладів на території Лівобережної і Слобідської України (XVIII ст.) / Ю.В. Тодуа // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Сер. Історія, економіка, філософія. – К., 1999. – Вип. 3. – С. 15 -20.
Педагогічна діяльність Г. Сковороди в Харківському та Переяславському колегіумах.
2000
33. Стогній І.П. Про поєднання вчення і життя Г.С. Сковороди / І.П. Стогній // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 75 – 77.
Про педагогічне вчення Г.С. Сковороди.
2001
34. Кононенко П. Освіта XXI століття: філософія родинності / П. Кононенко, Т. Кононенко. – К.: АртЕк, 2001. – 240 с.
В центрі уваги – основне творення гуманістичної, правової, демократичної, національної школи, досвід як вітчизняний (від В. Мономаха до Г. Сковороди, Т. Шевченка, Г. Ващенка, В. Сухомлинського), так і зарубіжний, співвідносний з принципами народної педагогіки, - а тому з філософією родинності як філософією гармонійного розвитку людини, сім’ї, народу, вселюдства.
35. Прокопенко І. На зламі століть: Харківському державному педагогічному університету ім. Г.С. Сковороди – 190 / І. Прокопенко // Слобожанщина. – 2001. - № 18. – С. 4 – 12.
Відкриттю педагогічного інституту сприяла просвітницька діяльність Г.С. Сковороди, який, працюючи професором Харківського колегіуму протягом багатьох років, переконував харківських губернаторів у доцільності відкриття додаткових класів при колегіумі та народних училищ і шкіл. У 1945 році інститутові було присвоєно ім’я Г.С. Сковороди. У 1991 році на території головного навчального корпусу університету на добровільні пожертви професорів, співробітників і студентів було споруджено перший у Харкові пам’ятник Г. Сковороді.
[Архів Д.С. Мазохи]
2002
36. Береза Б. Особистісно зорієнтоване навчання: за порадою до Сковороди / Б. Береза // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 6. – С. 14 – 20.
Настав час і на уроках української літератури, і на уроках філософії, етики в тих гімназіях, де ці предмети викладаються, звернутися за порадою до «першого розуму нашого» (М. Вінграновський) філософа-педагога, письменника Г. Сковороди в питаннях, що стосуються особистісно зорієнтованого навчання, людинотворення.
При оформленні статті використані гравюри Ю. Логвина.
[Муз. Г. Сковороди]
37. Дічек Н. З плеяди видатних освітян Переяславщини / Н. Дічек // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. – С. 92 – 100.
Аналізуються педагогічна діяльність і світогляд видатного філософа, поета і освітянина Г.С. Сковороди.
38. Коцур В. Освіта Переяславщини в контексті суспільно-політичного життя України XVII – XIX століття / В. Коцур, В. Коцур // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 2. - С. 196 – 210.
Г.С. Сковорода (1722 – 1794) – видатний український філософ, просвітитель і поет – в історії Переяславського колегіуму.
39. Лоха В. Етапи історико-педагогічного розвитку Переяславського колегіуму 1738 – 1785 рр. / В. Лоха // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. - С. 37 – 52.
Про викладацьку діяльність Г.С. Сковороди у колегіумі (1753 – 1754 рр.).
40. Мазоха Д. Феномен переяславських освітніх традицій у контексті національної історії / Д. Мазоха // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. - С. 53 – 63.
Про викладацьку діяльність Г.С. Сковороди на Переяславщині.
41. Мелетьєва Н.Л. Торуючи інтелектуальний шлях у майбутнє: Фрагменти презентації / Н.Л. Мелетьєва, П.Г. Приступів // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 6. – С. 80 – 86.
Фрагменти презентації десятикласників ЗОШ № 252 м. Києва на тему: «Філософська думка в Україні. Філософія Григорія Савича Сковороди».
В оформленні статті використано малюнки Г. Сковороди.
[Муз. Г. Сковороди]
42. Набок Л. Яскраві постаті переяславської освіти XVIII – поч. XX ст. / Л. Набок // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. - С. 76 – 91.
Про систему домашнього навчання, що була розповсюджена серед переяславського козацтва.
Г. Сковорода тривалий час перебував у вчителях при синові переяславського полковника Степана Томари.
43. Нікітіна В. Переяславський колегіум – центр освіти Лівобережної України / В. Нікітіна // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хм. ДПУ ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. - С. 20 – 36.
Про діяльність Переяславського колегіуму та меморіальний музей Г. Сковороди, який був відкритий в приміщенні колишнього колегіуму.
44. Онищенко Г. У чому щастя?: комбінований урок практичної риторики: диспут за творами Г. Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті» / Г. Онищенко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 6. – С. 78 – 80.
Мета: закріпити знання з практичної риторики; розвивати логічне мислення, пам’ять, удосконалювати набуті вміння, застосовувати їх на практиці; підвищувати рівень мовної культури.
[Муз. Г. Сковороди]
45. Сідюк Н. Він приходить до нас сучасником...: урок – усний журнал до 280-річчя від дня народження Г. Сковороди / Н. Сідюк // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 6. – С. 72 – 77.
Мета: висвітлити найзначніші сторінки життя, творчості, ідеї, шукання та прагнення Г. Сковороди; розвивати культуру зв’язного монологічного та діалогічного мовлення; виховувати в учнів естетичний смак, почуття людяності.
В оформленні статті використані малюнки й печатка Г. Сковороди.
[Муз. Г. Сковороди]
46. Тищенко Т. «Серце тоді насичується, коли освічується»: літературно-музична композиція, присвячена Г.С. Сковороді / Т. Тищенко, О. Зелінська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 6. – С. 87 – 91.
Сценарій свята, яке провели студенти філологічного факультету Уманського ДПУ ім. П. Тичини.
[Муз. Г. Сковороди]
2006
47. Артемова Л.В. Педагогічні погляди Григорія Сковороди / Л.В. Артемова // Історія педагогіки України: підручник. – К., 2006. – С. 126 – 130.
Про педагогічні погляди Г.С. Сковороди.
48. Освітнянські традиції Переяслава / [Авт.-упоряд.: Н. Струк, О. Матвійчук] // Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Імена славних сучасників . – К., 2006. – С. 25.
Про період перебування Г. Сковороди на Переяславщині.
49. Поніманська Т.І. Педагогіка дошкільного віку епохи Просвітництва / Т.І. Поніманська // Дошкільна педагогіка: навч. посібник. – К., 2006. – С. 84 – 89.
В Україні ідею природовідповідності по-своєму інтерпретував філософ, поет, педагог Г. Сковорода, наголошуючи, що виховання слід спрямовувати відповідно до природних особливостей дітей, а виховувати мають право люди гуманні, чесні, які можуть бути прикладом для наслідування.
50. Слесик К.М. Філософсько-педагогічні витоки формування етичної культури в учнів із соціальною обдарованістю / К.М. Слесик // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. – К., 2006. – Вип. 9. - С. 117 – 124.
Про оригінальність погляду з приводу етичного виховання Г. Сковороди.
51. Тетерина Д. Педагогічні погляди Г. Сковороди / Д. Тетерина // Вибрані праці: [в семи томах]. – К., Мюнхен, 2006. – Т. VII: Філософія, історія, літературознавство. - С. 288 – 298.
Доповідь на Сковородинівських читаннях в Переяслав-Хмельницькому Університеті, 2004 р. Г. Сковорода був першим із слов’янських педагогів XVIII ст., який поставив питання про освіту і виховання як молоді, так і дорослих на демократичну основу і обстоював необхідність виховання вільної, гармонійно розвиненої людини, обізнаної з основами наук, культури, мистецтва, з історією та релігією, незалежно від соціального стану та статі.
[Центр Сковородинознавства]
2007
52. Антонишин О. Григорій Сковорода – педагог / О. Антонишин // Педагогічна думка. – 2007. - № 1. – С. 28 – 31.
Про педагогічну діяльність Г. Сковороди.
53. Вершинин В. Сковорода как педагог / В. Вершинин // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 115 – 120.
Педагогика Сковороды – это не просто отдельные наработки философа, а целостная педагогическая методика. Она тесно связана с его философией, его теория «сродности» исходит к центру его философского поиска – счастью.
[Центр Сковородинознавства]
54. Прекало Т.І. Народний мудрець Григорій Сковорода: літературно-музична композиція / Т.І. Прекало // Позакласний час. – 2007. - № 10. – С. 29 – 31.
Мета: вшанувати пам’ять Г. Сковороди; розвивати вміння виразно читати напам’ять; дізнаватися про нове у житті письменника; виховувати цікавість до життя і творчості.
55. Дига Н. Сутність ідеї сковородинівського самопізнання в навчально-виховному процесі учнів загальноосвітньої школи / Н. Дига // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 380 – 384.
Система пізнавальної активності учнів створює оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, а саме: має високу культуру розумової праці, володіє способами самопізнання, самореалізації, самовдосконалення, до яких постійно закликає Г. Сковорода в своїй літературно-педагогічній спадщині.
56. Дутко С.І. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина: урок у 9 класі / С.І. Дутко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - № 7. – С. 27 – 29.
Мета уроку-лекції: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г. Сковороди, його філософськими творами та байками; виховувати високі моральні якості на прикладі життя і творчості філософа; розвивати логічне мислення вчити працювати над науковими дослідженнями.
57. Єфімець О.П. Учитель у філософських рефлексіях Г.С. Сковороди / О.П. Єфімець // Новий колегіум. – 2007. - № 5. – С. 65 – 69.
Любов учителя до учня і любов учня до учителя – центр і джерело учителювання як безконечного творчого процесу, за сковородинівськими переконаннями. Це було ствердження новітніх ідей гуманістичного, особистісного, рівноправного і толерантного підходу до осмислення проблем Учителя і вчителювання.
58. Загарук О. «Світ ловив мене, та не впіймав»: семінарське заняття в 9 класі за творчістю Григорія Сковороди / О. Загарук // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 141 – 148.
У шкільній програмі під час вивчення творчості Г. Сковороди в 9 класі пропонуються окремі твори зі збірок «Байки Харківські» та «Сад божественних пісень». На семінарському занятті розглядаються життєві принципи і погляди філософа.
59. Казьонна Л. Про науку до Григорія Сковороди: урок літератури рідного краю в 7 кл. / Л. Казьонна // Сільська школа. – 2007. - 24 трав. (№ 19). – С. 7.
Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим шляхом Г. Сковороди; розкрити особливості його поетичного світу, джерела натхнення; визначити провідні ідеї сковородинівської філософії; розвивати чуття слова; виховувати патріотизм , людяність.
60. Коцур Н.І. Освіта Переяславщини в особах: (видатні подвижники освіти, вчителі, вчені) / Н.І. Коцур, В.В. Коцур // Київщинознавство: навч. посібник. – К., 2007. – С. 33 – 45.
В 1750 р. Г. Сковорода написав власний курс поетики «Рассуждение о поетике и керівництво к искусству оной» для студентів переяславської семінарії.
61. Коцур Н.І. Розвиток освіти на Переяславщині в XVII – XIX ст. / Н.І. Коцур, В.В. Коцур // Київщинознавство: навч. посібник. – К., 2007. – С. 12 – 22.
Г.С. Сковорода в історії Переяславського колегіуму.
62. Кочубей Т. Розвиток освіти на українських землях у II пол. XVII – кінця XVIII ст. / Т. Кочубей // Історико-педагогічний альманах. – 2007. - № 2. – С. 38 – 47.
Про діяльність Переяславського колегіуму, де у 1753 році викладав поезію Г. Сковорода.
63. Крюкова О. Виховний зміст художньо-естетичних цінностей у філософсько-педагогічній спадщині Григорія Сковороди / О. Крюкова // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 149 – 157.
Найважливіші ідеї світогляду Г. Сковороди зосередилися у виховному змісті художньо-естетичних цінностей, що визначило гуманістичність його філософсько-педагогічної позиції й окреслило шлях сходження людини від конкретного, художньо-естетичного, до вічного, Божого.
64. Кулик І. Педагогічна спадщина Г. Сковороди в історико-педагогічній літературі кінця XIX - початку XX ст./ І. Кулик // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 158 – 165.
Історико-культурна ситуація кінця XIX - початку XX століття сприяла актуалізації гуманістично й національно орієнтованої ідейно-теоретичної спадщини Г. Сковороди. Були зроблені перші кроки у з’ясуванні внеску просвітителя у педагогічну науку в питаннях мети, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу (Д. Багалій, С. Русова, М. Сумцов, Л. Майков, Н. Стеллецький, Ф. Кудринський, М. Демков, І. Франко, В. Ерн, А. Товкачівський, В. Бонч-Бруєвич).
65. Мазеіна Н. Концепція національного буття українського народу на тлі розтерзаної Батьківщини (за творчістю Григорія Савича Сковороди) / Н. Мазеіна // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 166 – 171.
Діяльність Г. Сковороди припадає на II половину XVIII століття. Для України цей період ознаменувався морем сліз, ріками крові та печаллю. Григорій Савич виступає з протестом проти світу ненависті, жорстокості, соціальної нерівності, владолюбства та користі. Сковорода – це жива душа української нації, що ридає гіркими слізьми втрачених доль.
66. Мимоход М. Мемуаристика як одне з основних джерел пізнання постаті і творчого доробку Григорія Сковороди в 9 класі / М. Мимоход // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 177 – 188.
Мемуаристика (з франц. – дослівно «пам’ять», «спогад») – це літературно або публіцистично чи й хронологічно запропоновані читачам записки сучасників певних подій. Опрацювання дев’ятикласниками спогадів сучасників Г. Сковороди та статей сучасних літературознавців про Григорія Савича допоможуть учням краще зрозуміти унікальність українського мислителя, який своїми філософськими поглядами випереджував найрозумніших людей планети щонайменше на ціле століття.
67. Нестеренко Л. Вдячність як моральна категорія в творах Григорія Сковороди / Л. Нестеренко, О. Стаєнна // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 189 – 194.
Аналіз поглядів Г. Сковороди на проблему виховання вдячності свідчить про те, що ця категорія як моральна якість є основною складовою у формуванні особистості і, як стверджував великий педагог, моральний розвиток дитини має спиратися насамперед на її вдячність батькам.
68. Нікітчина С. Проблема професійно-творчої самореалізації педагога засобами духовно-морального виховання в творчості Григорія Сковороди / С. Нікітчина, О. Нікітчин // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 195 – 207.
Першим із видатних педагогів минулого в Україні, хто осягнув сутність духовно-морального виховання та народної педагогічної мудрості і сказав про неї своє вагоме слово, був Г. Сковорода. Народні погляди на виховання, опоетизовані ним, розсіяні у його розмовах, численних листах до улюблених учнів, трактатах, поетичній творчості.
69. Олексієнко О. Порівняльний аналіз дидактичних поглядів Г.С. Сковороди і Х.Д. Алчевської щодо використання методу читання художніх творів / О. Олексієнко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 208 – 217.
Мета статті полягає у розкритті дидактичних поглядів Г. Сковороди на застосування методу читання художніх творів та здійсненні порівняльного аналізу з дидактичними ідеями навчання дорослих у педагогічній спадщині Х.Д. Алчевської.
70. Пальчевський С.С. Педагогічні погляди Г.С. Сковороди / С.С. Пальчевський // Педагогіка: навч. посібник. – К., 2007. – С. 184 – 186.
У центр уваги педагога Г. Сковорода ставив розумовий розвиток людини, який необхідний для пізнання навколишнього світу і самого себе в ньому.
71. Підборський Ю. Ідеї морального виховання дітей у творчій спадщині Григорія Сковороди / Ю. Підборський // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 33 – 36.
Джерелом педагогічних поглядів філософа і вчителя Григорія Сковороди були традиції народної педагогіки, народні погляди на освіту і виховання.
72. Подоляка В.Д. «Мудрості вселюдської скарбниці відкривав»: ( Г.С. Сковорода ) / В.Д. Подоляка // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 12. – С. 136 – 137.
Сценарій навчально-виховного заходу.
73. Потапенко Г. Вивчення в школі вірша Григорія Сковороди «Ой ти, пташко жовтобоко» / Г. Потапенко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 289 – 292.