Geum.ru

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материалаДокументы

Содержание


2008321. Вишнякова Г.
Філософія, етика, естетика, психологія
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

2008


321. Вишнякова Г. Перлини українського романсу: матеріали до сценарію літературно-музичної композиції / Г. Вишнякова // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. - № 10. – С. 7 – 10.


В Україні і за її межами у XVIII ст. поширювались зразки сольної пісні з супроводом, що стали перехідною формою до романсу. З тогочасних пісень-романсів слід насамперед назвати вокальні твори видатного українського філософа, поета і музиканта Г. Сковороди: «Ой ти, птичко жовтобоко», «Стоит явор над горою».


322. Дубовий О. Музика в діяльності Г.С. Сковороди / О. Дубовий // Рідна школа. – 2008. - № 6. – С. 73 – 75.


Музична й поетична творчість займала значне місце в житті Г.С. Сковороди. В своїй основі вона має глибокий виховний зміст. Важливим джерелом для її вивчення є текстовий збірник «Сад божественних пісень», в якому збереглися основні тексти пісень і кантів.


РЕЛІГІЯ


1999


323. Ушкалов Л. Біблійна герменевтика Григорія Сковороди на тлі українського барокового богомислення / Л. Ушкалов // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1999. – Т. 8. - С. 23 – 44.


Сковородинівська біблійна герменевтика є наслідком радикального «перекодування» підставових структур української екзегетичної практики XVII – XVIII ст. у стратегії всезагального «фігуратизму».


2004


324. Православ’я: український вимір: навч. посібник / [П.Ю. Саух, О.П. Магеря, Л.Б. Пилявець та ін.]; за ред. П.Ю. Сауха. – К., 2004. – С. 127 – 132.


Г. Сковорода – вершинна постать українського духовного життя XVIII ст., філософський предтеча Т. Шевченка, усієї наступної української культури.

На сторінках 127 – 155 – Явлення Пророка: предтечі, сучасники, наступники.


2006


325. Сия (мастер). Мистика, или Смерть и воскресение Григория Сковороды / Сия (мастер). – К.: Логос, 2006. – 400 с.


На страницах этой книги Сковорода, единое осознание, суть существования сам, устами Мастера Сия развеивает все иллюзии, непонимания и кривотолки о нём. Однако, чтобы его услышать, вам придётся отправиться вместе со Сковородой во внутреннее путешествие, в себя, где вы никогда ещё не бывали.


2007


326. Білодід В. Христологія Григорія Сковороди / В. Білодід // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 3 – 15.


Христологія Сковороди спирається не стільки на рішення вселенських церковних соборів, скільки на християнське переосмислення езотерично-містичних та еллінсько-філософських учень про Єдине. Головнішу специфікацію цієї христології можна резюмувати таким чином: Бог, Христос та істинна Людина в людині – одне й те ж.


327. Бондар С. Образ Промислу в православній філософії Давньої Русі та в історіософських побудовах Г.С. Сковороди / С. Бондар // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 16 – 27.


Образ Промислу або Божественного Провидіння завжди був центральним у християнському світогляді, а проблема Промислу посідає одне з ключових місць у християнській філософії.

Сковорода ставив перед собою духовно значуще завдання розкрити онтологічний, гносеологічний, антропологічний, аксіологічний і суспільно-політичний зміст всесвітнього історичного процесу. За його переконанням, тотальною та єдиною детермінантою усіх світових подій є Бог, Його Промисл, Його Премудрість.


328. Дудко Д.М. Григорій Сковорода і маніхейство / Д.М. Дудко // Г.С. Сковорода і образи філософії: зб. наук. ст. – Х., 2007. – С. 33 – 45.


Маніхейство (від арамейського Mani hayya – «Мані живий») – релігійне вчення, створене вавилонським проповідником Мані (216 – 276). Воно поєднувало елементи християнства (гностичного), зороастризму та буддизму. У світогляді і способі життя українського мислителя є чимало спільного як з власне маніхейством, так і з народними єретичними рухами маніхейського походження.

[Центр Сковородинознавства]


329. Дудко Д. Григорій Сковорода і народні єресі манихейського походження / Д. Дудко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 37 – 45.

Одним з приводів для остаточного вигнання Г. Сковороди з Харківського колегіуму стало оголошення філософа «учнем манихейським». Безумовно, Сковорода не був прихильником манихейської релігії, яка зникла 4 століття до того.


330. Карп’юк М. Духовний досвід Г.С. Сковороди в контексті проблем людини й людства XXI століття / М. Карп’юк // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 46 – 61.


Вроджена тонкість душі Г. Сковороди, якісно усвідомлені й сумлінно опрацьовані фундаментальні знання, набуті земною цивілізацією з найдавніших часів і зафіксовані у різних системах письма, швидко синкретизувалися в шляхетній свідомості яснодумаючого Г. Сковороди в прозорливе переконання, що животворящим началом людини є її дух.


331. Кріцак І. Релігійно-філософські погляди Г.С. Сковороди та їх сучасне значення / І. Кріцак // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 147 – 150.


Метою даної роботи є дослідження особистості Г.С. Сковороди з релігійної сторони, а також спроба з’ясувати, що ми – «люди XXI століття» - можемо взяти від цієї видатної людини.

[Центр Сковородинознавства]


332. Левченко Н. Людина як універсальний символ життя у системі біблійної герменевтики Григорія Сковороди / Н. Левченко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 249 – 254.


Г. Сковорода поціновує людину як універсальний символ життя, як посередника поміж небом і землею, як персоніфікацію божественної енергії. Запозичивши з античної традиції концепцію мікрокосму, згідно з якою тіло й душа людини вважається замкнутою і цілісною системою, що в ній відображується макрокосм, Сковорода розглядає людину як виразника основних космічних принципів і вибудовує ідею тожсамості мікро- і макрокосму.


333. Манженко В.П. Поняття Бога у Григорія Сковороди / В.П. Манженко // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 48 – 50.


Поняття Бог – це та ключова філософська категорія, що об’єднує все його вчення (діалоги, трактати, притчі, байки, поезії, листи) в єдину, хоча й досить складну, філософську систему.

[Центр Сковородинознавства]


334. Манженко В. Григорій Сковорода та монастирі Слобожанщини / В. Манженко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 172 – 176.


Ставлення великого філософа Г. Сковороди до офіційної церкви та її представників було далеко не однозначним, але беззаперечним є той факт, що досить значну частину свого життя мислитель провів саме у монастирях (Троїце-Сергієва Лавра під Москвою, Переяславський монастир, Бєлгородський, Сіннянський, Охтирський, Святогірський, Курязький, Сумський).


335. Панков Г.Д. Идея Бога и проблема ценностного выбора в учении Г.С. Сковороды / Г.Д. Панков // Г.С. Сковорода і образи філософії: зб. наук. ст. – Х., 2007. – С. 4 – 17.


Источниковым материалом данной статьи послужили лишь три сочинения Г. Сковороды, а именно – «Начальная дверь к христианскому добронравию», «Воскресши, увидели славу его», «Да целует меня поцелуями уст своих». Первое сочинение взято за основу раскрытия заявленной темы. Написанное в 1766 году и доработанное в 1780 г., названное сочинение представляет собой конспективное изложение лекций по катехизису, которые Сковорода читал в дополнительных классах при Харьковском коллегиуме.

[Центр Сковородинознавства]


336. Скибінський А. Аскетичний досвід у життєвій практиці Г.С. Сковороди та Святогорської Свято-Успенської Лаври / А. Скибінський // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 65 – 67.


Як і монахи Святогорської Свято-Успенської Лаври, Г. Сковорода визначив центральну ідею буття – ідею про нерозривність і водночас незлитність природи та людини, єством якої є Бог. Таким чином, «внутрішня» людина – це Божественне в людині.

[Центр Сковородинознавства]


337. Харьковщенко Ю. Концепція «сродної праці» Григорія Сковороди в ідеї християнської республіки / Ю. Харьковщенко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 122 – 125.


Про потужну вітчизняну історіософську традицію «християнської республіки», видатним теоретиком якої був Г. Сковорода. Його методологічні засади концепції «сродної праці» сформували національний дороговказ історіософії нового типу.


338. Чайка П. Проблема теодицеи и взгляд на неё Г.С. Сковороды / П. Чайка // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: Зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літ.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнар. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 142 – 144.


Г. Сковорода о теории зла и Боге.

[Центр Сковородинознавства]


339. Шевченко В. Святе Письмо і творчість Григорія Сковороди / В. Шевченко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 126 – 134.


Обравши Біблію єдиною «облюбленицею», Сковорода вважав її найголовнішою з книг і бачив перевагу її в тому, що вона навчає богосвідомості, святості почуттів та поведінки.


2008


340. Вандышев В.Н. Ноосферные представления Г.С. Сковороды / В.Н. Вандышев // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 247 – 250.


Через понятие мира символического Г.С. Сковорода в тринитарную схему мира ввёл понятие мира разумного, - а по сути ноосферные представления: Вселенная (макрокосм – творение Бога) – Библия (мир знания) – Человек (микрокосм – творение Бога).

[Центр Сковородинознавства]


341. Гаврилюк Ю.М. Ідея Горньої республіки Г. Сковороди як геокультурного ідеалу світового устрою / Ю.М. Гаврилюк // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 180 – 183.


Привертає увагу ідея Горньої республіки Г. Сковороди, найповніше розроблена в його творі «Книжечка про читання Святого письма, названа «Жона Лотова», написана в 80-х роках XVIII ст. Горня республіка тут постає як геокультурне поняття. Вона – земна Сіон-гора, що веде до Небесної гори, тобто Бога.

[Центр Сковородинознавства]


342. Лебідь А.Є. Богошукання Григорія Сковороди у світлі його філософської системи / А.Є. Лебідь // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 186 – 188.


Творчість Г. Сковороди окреслила новий тип людини: задумливої як і він сам, що намагається збагнути Бога, закони Всесвіту, саму себе. Сердешна людина – смиренна і покірна, але в той же час непохитна і безкомпромісна до невігластва і безладу думок та вчинків.

[Центр Сковородинознавства]


343. Федотова О.В. Віра як життя в істині // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С. Сковороди: матеріали Міжнарод. наук.-практич. конф. в межах Великого Проекту «Григорій Сковорода – 300», (16 – 17 жовтня 2008 р.). – Х., 2008. – С. 163 – 165.


Г. Сковорода взяв собі певну галузь життя – релігійну, і майже нею однією обмежився, що відповідає ситуації в тогочасній культурі, коли релігійні питання були першорядними. Духовний досвід Сковороди дозволив йому відшукати свій внутрішній дім у своєму серці.

[Центр Сковородинознавства]


ФІЛОСОФІЯ, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, ПСИХОЛОГІЯ


1981


344. Чуб Д. Життя та філософські погляди Григорія Сковороди (1722 – 1794) // Люди Великого Серця: [статті, розвідки, спогади] / Д. Чуб. – Мельборн, 1981. – С. 13 – 34.


Про творчість, діяльність і вплив на суспільство поета і філософа Г. Сковороди, який лишив великий слід у розвитку української культури, літератури й філософської думки в Україні й поза нею.

[Фонд Ю. Бойка-Блохина]


1990


345. Сас П.М. Суспільно-політичний та соціальний ідеал Г.С. Сковороди // Феодалізм на Україні: зб. наук. праць / [П.М. Сас; редкол. В.А. Смолій, М.В. Котляр, Ю.А. Пінчук та ін.]. – К., 1990. – С. 177 – 193.


Горня республіка, людська «сродність», щастя, «сродня» праця в баченні Г. Сковороди.

[Фонд Ю. Бойка-Блохина]


1998


346. Горак Г.І. Філософія: курс лецій / Г.І. Горак. – К., 1998. – 272 с.


Філософія не дає жити сьогоднішнім днем, вона перетворює, за виразом Г. Сковороди, синів дня в синів віку (ст. 4)

В українській філософській думці ідея космічного походження людини є по суті традиційною. Найяскравіше вона виражена Г.С. Сковородою. Взаємини макро- і мікрокосму постійно з’ясовуються на сторінках його творів (ст. 29).


1999


347. Бордукова Н. Творчість Григорія Сковороди в рецепції Дмитра Багалія / Н. Бордукова // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1999. – Т. 8. - С. 65 – 74.


У своїх сковородознавчих дослідженнях, передусім у грунтовній монографії «Український мандрований філософ Григорій Савич Сковорода» (1926), Д. Багалій здійснив спробу всебічного аналізу творчості нашого мисленника. Він не лише виклав у науково-популярній формі зміст усіх відомих на той час творів Сковороди, але й систематизував наявні думки стосовно його письменницької спадщини та репрезентованої в ній філософії.


348. Шевченко В. Харківський Діоген / В. Шевченко // Світло. – 1999. - № 4 (14). – С. 52 – 54.


У статті на багатому документальному матеріалі відтворено неповторний образ Григорія Сковороди – філософа, педагога, митця, а також наводяться численні враження про людську вдачу видатного українського філософа за спогадами його сучасників та перших мемуаристів.

[Центр Сковородинознавства]


2002


349. Гесс-де-Кальве Г. Сковорода, український філософ / Г. Гесс-де-Кальве, І. Вернет // Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах. – Х., 2002. – С. 61 – 70.


Видавці одночасно одержали два нариси, один під назвою «Сковорода, цинік нинішнього віку», а другий – «Лопанський міст – уривок з спогадів про Харків», в якому теж знайшли вони опис цього дивного вченого... Вони вміщують обоє ці різнорідні про нього судження... [Украинский вестник. 1817. Ч. 6. Квітень. С. 106 - 119].

[Центр Сковородинознавства]


350. Кульова В. Світ ловив його, але не спіймав: до 280-річчя українського Сократа – Григорія Сковороди / В. Кульова // Сільська школа. – 2002. - 27 лист. (№ 43 - 44). – С. 5.


Про життєвий і творчий шлях Г. Сковороди.

Фото В. Соловйова: ілюстрації Г. Сковороди до власних творів; дуб у селі Сковородинівці, під яким відпочивав філософ; пам’ятник Сковороді на території Києво-Могилянської академії; фото філософа.


2004


351. Александрова М.В. Г.С. Сковорода як засновник традиції критики цивілізації в українській філософській думці / М.В. Александрова // Collegium. – 2004. - № 15. – С. 15 – 30.


Г.С. Сковорода своєю творчістю започатковує в українській філософській думці традицію «критики цивілізації», оскільки створює філософську концепцію, що своїми головними засадами повністю суперечить цивілізаційній системі цінностей.


352. Светловский А.Т. Методика комплексного изучения философии на семинарских занятиях: учеб.-метод. пособие / А.Т. Светловский. – Глухов, 2004. – С. 145 – 147.


Ч. III. Тема № 10. Украинская философия.

5. Философия Г. Сковороды.


353. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму: підручник. – К., 2004. – С. 23 – 24.


Г. Сковорода інтерпретував людину не як «мислячу істоту» (гносеологічний суб’єкт), а як специфічного роду духовно-сердечне буття, екзистенцію, онтологічного суб’єкта в дусі С. К’єркегора.


2005


354. Багнюк А. Українська філософія і класична доба (XVIII – XIX ст.) // Філософія: [навч. посіб.: у 4-х ч.] / А. Багнюк, В. Стародубець. – Тернопіль, 2005. – Ч. 1. Історико-філософський вступ. - С. 320 – 328.


Філософія Григорія Сковороди.


355. Чернега Т.М. До питання вивчення філософії Григорія Сковороди у трактуванні В.М. Нічик / Т.М. Чернега // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. № 706’2005. Серія: філософія. – Х., 2005. – С. 222 – 230.


У даній статті авторка намагається проаналізувати наукові праці В.М. Нічик про Г.С. Сковороду. Метою даної роботи є зведення воєдино різних концепцій та ідей В.М. Нічик стосовно філософії Сковороди, створення цілісної картини її підходу до вивчення біографії та поглядів мислителя, що є, на нашу думку, внеском у сучасну сковородіяну.


2006


356. Величко В.Н. Развитие духовной личности: [монография] / В.Н. Величко. – Донецк: ДЭГИ, 2006. – 259 с.


1.2. Повышение уровня рационального начала и нравственного развития человека в философских и педагогических трудах исследователей эпохи Нового времени и Просвещения (XVII – XVIII вв.).

Самопознание выступает у Г.С. Сковороды как универсальный способ переустройства, преобразования человека и мира, уничтожение мирового зла.


357. Глива Є. Онтологічний образ людини в творчості Григорія Сковороди / Є. Глива. – К.: Вид-во ТОВ «КММ», 2006. – 256 с.


1. Психологічний аналіз творчої спадщини Г. Сковороди.

2. Психологічна спадщина Г. Сковороди в контексті світової психології.


358. Гончарук Т.В. Сократівський та сковородинський слід у творчій еволюції О. Кульчицького / Т.В. Гончарук // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2006. - № 3. – С. 159 – 163.


Висвітлено еволюцію світогляду відомого українського діаспорного філософа О.Ю. Кульчицького з погляду його ставлення до сократівської та сковородинської філософії.


359. Жаботинський П. Своєю роллю задоволений: із життя знаменитих / П. Жаботинський // Сільська школа. – 2006. - 15 лют. (№ 7). – С. 5.


Про погляди Г. Сковороди на життя.


360. Історія української філософії: Сковорода Григорій Савич (1772 - 1794) // Історія філософії: словник / [за ред. В.І. Ярошовця]. – К., 2006. – С. 1164 – 1166.


Життєвий і творчий шлях Г.С. Сковороди (1722 – 1794) – українського філософа, поета, педагога; родоначальника української класичної філософії.


361. Кременець В.Г. Григорій Сковорода // Філософія: логос, софія, розум: підручник / В.Г. Кременець, В.В. Ільїн. – К., 2006. – С. 334 – 339.


Філософія Г. Сковороди.


362. Основы философии: украинская философия // Все готовые домашние работы. 11 класс / [за ред. Д.В. Маркова]. – 8-е изд., испр. и доп. – К., 2006. – С. 533 – 534.


Биография и фото Г.С. Сковороды.


363. Подольська Є.А. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII – XVIII століття. Григорій Сковорода // Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: навч. посібник / Є.А. Подольська. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К., 2006. – С. 215 – 220.


Філософія Г.С. Сковороди, його погляди.


364. Якушко К.Г. Етичний світоглядний компонент «мистецтва життя» Г.С. Сковороди у контексті етнічних цінностей / К.Г. Якушко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер. № 7: Релігієзнавство. Культорологія. Філософія: зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип. 8 (21). - С. 249 – 261.


Завдання статті – конкретно розглянути основні архетипи української ментальності згідно їх етапів утворення, відповідні етичні пріоритети згідно формування ідеалів життя та спроектувати співвідношення з світоглядом Г.С. Сковороди, як сина свого народу та часу, для визначення «мистецтва життя» в якості провідної філософської категорії мислителя.


365. Якушко К.Г. «Мистецтво життя» Г.С. Сковороди в історико-філософських аспектах / К.Г. Якушко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер. № 7: Релігієзнавство. Культорологія. Філософія: зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип. 9 (22). - С. 222 – 231.


Розглядається можливість формування поняття «мистецтво життя» в якості філософської категорії, наголошується на природності утворення даного поняття стосовно світогляду Г.С. Сковороди та уточнюються основні історико-філософські аспекти.