Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 11469.71kb.
• Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
• Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
• Григорія Сковороди "погоджено", 176.67kb.
• Методичний посібник, 758.55kb.
• Навчально-методичний посібник Рекомендовано Вченою радою, 1269.33kb.
• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 648.32kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення, 436.31kb.
• Регламент роботи, 196.07kb.

2007


366. Арестова Т. Дослідження Сковороди в українській діаспорі / Т. Арестова // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 13 – 15.

Дослідження філософських поглядів Г. Сковороди науковцями української діаспори (С.О. Ярмусь, український священник з Канади та А.Є. Калюжний).

[Центр Сковородинознавства]


367. Будугай А. Взаємозв’язок понять щастя і свободи у філософських поглядах Григорія Сковороди та в теософії / А. Будугай // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 75 – 84.


Поняття «щастя» і «свобода» в їхньому духовному трактуванні через цілісність та спорідненість тісно переплетені, про що говорять як праці Г. Сковороди, так і езотерична традиція та теософське вчення.


368. Бутова Ю. Зв’язок філософського спадку Сковороди з сучасністю / Ю. Бутова // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 71 – 74.


У філософському вченні Сковороди найважливішим для сучасності є теза про щастя людини й людства в цілому.

[Центр Сковородинознавства]


369. Вегера О. Вчення Г. Сковороди про самопізнання / О. Вегера // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 18 – 20.


Пізнання самого себе є для Сковороди найважливішим життєвим завданням людини, початком мудрості. Кінцева мета такого самопізнання – пізнання Бога в собі.

[Центр Сковородинознавства]


370. Верба Г.М. Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди: (Сковорода і Біблія; путівник): монографія / Г.М. Верба. – Тернопіль: Астон, 2007. – 656 с.


Ця монографія – унікальне явище в історії сковородинознавства. Вперше за 200 років досліджено весь корпус церковнослов’янських віршів слов’янської Біблії (близько 4000), які цитує Сковорода у своїх творах і листах. Цитати звірено з Біблією. Вперше слов’янський текст подається в паралельному перекладі українською мовою.


371. Вільчинська С. Топос українського кордологізму / С. Вільчинська // Філософська думка. – 2007. - № 5. – С. 84 – 103.


Філософія серця Г. Сковороди.


372. Гаврилюк Н. Порядок як основа світобудови у вченні Г.С. Сковороди / Н. Гаврилюк // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 28 – 36.


Бачимо дивовижну стрункість філософської концепції Григорія Сковроди. В межах кожного світу спостерігається ідеальний порядок і гармонія, що досягається поєднанням небесної натури з земною.


373. Грабовська С. «Споріднена праця» як запорука самовираження особистості / С. Грабовська // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 84 – 91.


Проведений аналіз теорії «спорідненої» праці у філософських і педагогічних поглядах Г. Сковороди.


374. Дмитренко К. Зростання популярності мислителя в сучасному світі / К. Дмитренко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 21 – 23.


Видатний філософ, письменник-просвітник, прогресивний суспільний діяч, вчений і педагог Г. Сковорода займає провідне місце в історії розвитку української культури, освіти та її цінностей.

[Центр Сковородинознавства]


375. Довбня П. Проблема здобуття людиною істинного знання крізь призму поглядів Г. Сковороди / П. Довбня, Д. Довбня // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 91 – 99.


Розглядається ретроспектива вирішення одвічної проблеми пошуку істинного знання такими мислителями, як Геракліт, Платон, Арістотель, Р. Декарт, Г. Сковорода, І. Кант, Р. Бекон та іншими не менш відомими філософами і вченими-природознавцями, які є інтелектуальними вершинами, мають повчальну мету і не позбавлені цікавості для сучасного людства.


376. Калюжный В.Н. Контроверзы, версии и образы философии / В.Н. Калюжный // Г.С. Сковорода і образи філософії: зб. наук. ст. – Х., 2007. – С. 92 – 113.


Специфику философии в какой-то мере высвечивает личность такого неординарного её представителя, как Г.С. Сковороды. Как «мандрівний філософ», он являет собой яркий пример атопического мыслителя. Его творческая мысль вольно блуждала философскими тропами, облекаясь в разнообразные литературные одежды. Маргинальность провинциального мудреца выразительно оттеняет пороговый характер философского сознания.

[Центр Сковородинознавства]


377. Катвицький Р. Зростання популярності Г. Сковороди в сучасному світі / Р. Катвицький // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 74 – 77.


Звертаючись до трактування Сковородою таких категорій, як любов, віра та їхніх антиподів, ми бачимо, що філософ намагається сконструювати життєвий простір людини не тільки за допомогою раціонально визначених філософських понять, а й за допомогою того, з чим повсякденно має справу людина і що одночасно має для неї вирішальне значення.

[Центр Сковородинознавства]


378. Кашуба М. Розуміння творчості в філософії Григорія Сковороди / М. Кашуба // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 62 – 70.


Своїм розумінням і трактуванням джерела творчості та творчого процесу Г. Сковорода вивищує раціоналізовану й меркантильну людину доби Просвітництва до одухотвореної істоти, покликаної оспівувати цей прекрасний таємничий світ, подивляючи його та себе як дивовижне Боже творіння.


379. Кашуба М. Григорій Сковорода в контексті доби Просвітництва / М. Кашуба // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 6 – 13.


Вчення Г. Сковороди декларує виразні риси доби Просвітництва, насамперед вимогу свободи особистості, релігійну й культурну толерантність, антиклерикалізм, осуд марновірства й забобонів, заперечення понадмірного культу обрядів та ритуалів, утвердження права людини на вільне тлумачення Святого Письма.


380. Клисакова А. Сковорода и Эпикур / А. Клисакова // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 87 – 91.


Философские взгляды Г.С. Сковороды, выпускника Киево-Могилянской академии, литератора, странствующего проповедника, поклонника античной философии, библейской мудрости и Эпикура, крупнейшего философа-материалиста античности.

[Центр Сковородинознавства]


381. Книженко М. Г.С. Сковорода – філософ доби Відродження / М. Книженко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 145 – 147.


Схожість позицій Г.С. Сковороди та мислителів античності (Платон, Сократ, Епікур, Епіктет) вказує на те, що Г.С. Сковорода був людиною доби Відродження, адже ця доба передбачала повернення у суспільне життя основних принципів античності.

[Центр Сковородинознавства]


382. Кобяков О.М. Філософія Григорія Сковороди: проблема пропедевтики / О.М. Кобяков // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 42 – 43.


В особистості Г. Варсави, як індивідуально цілому, органічно поєднано дві стихії. Якщо душа його народилася в надрах космічного життя, яке розуміється як Одкровення божественного Логоса, то тілом його служила стихійна природність гетьманської України XVIII ст. Звідси діалектика й провінційного, космічно-глобального й хуторянського в Сковороді.

Відтак необхідна сковородинська пропедевтика.

[Центр Сковородинознавства]


383. Костіна М. Ідеї про природу людини в античній культурі і в спадщині Г.С. Сковороди / М. Костіна // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 68 – 70.


Мета – порівняти ідеї про природу людини діячів античної культури (Платона, Арістотеля, Епікура) і Г.С. Сковороди.

[Центр Сковородинознавства]


384. Кравченко О.П. Вчення про людину у філософії Георгія Кониського і Григорія Сковороди / О.П. Кравченко // Наукові дослідження – теорія та експеримент ‘ 2007: матеріали третьої Міжнарод. наук.-практич. конф., (14 – 16 травня 2007 р.). – Полтава, 2007. – С. 118 – 121.


І Г. Кониський, і Г. Сковорода, незважаючи на відмінності в їхній інтерпретації людини, сформували в межах філософії бароко її нове розуміння, згідно з яким людина, керуючись принципами власного розуму, здатна осягнути себе і таємниці природи, здійснити своє духовне переображення, чим досягти щастя і знайти відповідне своїй природі місце у суспільному житті.


385. Кравченко О. Переображення людини як основа етичного вчення Г.С. Сковороди / О. Кравченко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 71 – 79.


Філософ убачав корінь суспільного зла в суперечності між духом та плоттю і прагнув прийти до гуманного суспільства шляхом морального самовдосконалення кожного індивіда незалежно від соціального походження.


386. Кравченко О. Пізнавальні аспекти філософії Г. Сковороди і професорів Києво-Могилянської академії / О. Кравченко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 100 – 106.


Професори КМА у процесі пізнання істини виокремлювали три пізнавальні етапи – чуттєвий, дискурсивний та інтуїтивний.

У творчості Сковороди сформульовано серцевинну ідею барокової культури про духовне перетворення плоті, завдяки чому здійснюється її піднесення до метафізичного рівня знаків Божественного.


387. Кравченко Т. Г.С. Сковорода про ідеальне суспільство. Соціальні погляди Сковороди і сучасне суспільство / Т. Кравченко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 23 – 32.

1. Основний принцип ідеального суспільства.
   
2. Етичні принципи ідеального суспільства.
   

[Центр Сковородинознавства]


388. Кравчук О. Сучасність поглядів Г.С. Сковороди про щастя людини / О. Кравчук, С. Суганяк // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 123 – 125.


У філософському вченні Сковороди найважливішою для сучасності є теза про щастя людини та людства в цілому.

[Центр Сковородинознавства]


389. Кривуля О.М. Філософія як раціональне обгрунтування особистого світосприймання / О.М. Кривуля // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 27 – 34.


Хоч Г. Сковорода прямо й не торкався масштабних філософсько-історичних узагальнень, однак перспектива зрозуміла – усвідомлення кожною людиною своєї «божественної» природи, пошук задоволення від життя за своєю вдачею приведуть у підсумку від атомарної гармонії до загальносоціальної.

[Центр Сковородинознавства]


390. Кривуля Т. Г.С. Сковорода: самопізнання як шлях до духовного зростання / Т. Кривуля // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 32 – 34.


В центрі уваги мислителя – розвиток і саморозвиток людини у світлі біблійних заповідей і моральних принципів в межах реально здійснюваних зусиль суб’єкта, спрямованих на самовдосконалення.

[Центр Сковородинознавства]


391. Кузьменко А. Історико-філософське осмислення Григорієм Сковородою національної ідеї державності / А. Кузьменко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 107 – 116.


Філософські погляди Сковороди сприяли «вмонтуванню» в свідомість української еліти найвищих моральних та етичних цінностей та сприяли консолідації українства довкола державницької ідеї.


392. Куц В. Праця як естетична категорія творчості Григорія Сковороди / В. Куц // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 80 – 85.


Естетичні погляди Сковороди підпорядковані теорії «сродності» (природовідповідності трудових зусиль внутрішнім нахилам), тож праця при цьому розглядалася виключно як естетична категорія поряд з нею і через неї. Філософ виявив те, що справжньому митцеві більшу насолоду дає сам процес праці, ніж її результат.


393. Куц В. Григорій Сковорода – вчитель «сродної праці» і досягнення щастя / В. Куц // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 116 – 121.


Найголовнішим завданням людини, згідно вчення Сковороди, є віднайдення душевного спокою та щастя, бо все це їй з природи «сродне». Вирішення цього завдання впродовж усього життя було для мислителя найбільшим щастям, свободою і справедливістю.


394. Кучеренко О. Свобода совести или свобода веры у Г.С. Сковороды / О. Кучеренко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 58 – 60.


В философии Сковороды мы видим попытку соединения счастья и свободы с моралью и этикой, свободы выбора со свободой веры.

[Центр Сковородинознавства]


395. Лакуза А.А. О практичности философии / А.А. Лакуза // Г.С. Сковорода і образи філософії: зб. наук. ст. – Х., 2007. – С. 133 – 141.


Г.С. Сковорода всей своей жизнью и творчеством создал классический образ философа, которым дал наглядное представление об основных признаках философской деятельности. Её характеризуют следующие четыре признака: направленность сознания на усмотрение общего в разнообразном, устранение от выполнения ограничений социальных обязательств, свобода от стереотипов мышления и поведения, желание помочь людям найти духовную опору в жизни, чтобы обрести и сохранить душевное равновесие.

[Центр Сковородинознавства]


396. Левченко Т.Г. Творчість як спосіб здійснення гуманізму в творах Г.С. Сковороди / Т.Г. Левченко // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали п’ятих Ірпінських Міжнар. наук.-педагог. читань. – Ірпінь, 2007. – С. 79 – 81.


Яскрава сторінка в розробці проблематики творчості пов’язана з іменем Г.С. Сковороди. Головною у роздумах цього мислителя-гуманіста є тема свободи, яка є запорукою й умовою здійснення вищих можливостей особистості та суспільства (і творчості зокрема).


397. Манженко В.П. Категорія щастя у філософії Григорія Сковороди / В.П. Манженко // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 124 – 127.


Категорія щастя – одна з тих, що найчастіше зустрічаються на сторінках філософських, богословських та літературних творів нашого Першорозума Г. Сковороди.

[Центр Сковородинознавства]


398. Манженко Т.М. Любов як моральна категорія у філософському вченні Г.С. Сковороди / Т.М. Манженко // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 51 – 54.


У XVIII ст. Г. Сковорода переконливо доводив, що саме мораль є визначальним фундаментом суспільної культури, її глибинним коренем, смислоутворювальним чинником людської діяльності.

[Центр Сковородинознавства]


399. Михайловська М. Щастя як критерій самореалізації людини і чинник сенсу життя: актуальність філософського спадку Г.С. Сковороди / М. Михайловська // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 91 – 94.


Г. Сковорода пішов шляхом Христа – шляхом мандрівного вчителя і філософа. Лише наодинці з собою він збагнув, що не треба шукати щастя, адже воно всередині кожного з нас. Для Сковороди самореалізацією стали вчителювання, релігія і мандрівки Україною.

[Центр Сковородинознавства]


400. Мірошниченко В. Концепція спілкування в парадигмі «Бог – людина» в філософії Г.С. Сковороди та С.Л. Франка / В. Мірошниченко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 61 – 64.


Спілкування – це наскрізна проблема для Г. Сковороди і С.Л. Франка, при цьому спілкування слід розуміти в декількох ракурсах: спілкування по вертикалі в парадигмі «Бог – людина» та спілкування по горизонталі в парадигмі «людина – людина».

[Центр Сковородинознавства]


401. Моісєєва Н.І. Г. Сковорода і слобожанська ментальність / Н.І. Моісєєва // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.) – Х., 2007. – С. 57 – 61.


Найяскравішим представником Слобожанщини і виразником ментальності слобожан був великий філософ Г. Сковорода. Його біографія відображає процеси, що відбувалися в ментальності жителів Слобожанщини.

[Центр Сковородинознавства]


402. Мокрецова Н.Я. Учение Г.С. Сковороды о «сродном труде» и поиск общечеловеческих ценностей / Н.Я. Мокрецова, Л.А. Сухих // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 55 – 56.


Цель философии Г.С. Сковороды – счастье человека, условием которого есть «сродный труд».

Идея Сковороды о «сродном труде» как принципе самовыражения и самопознания человека, лежит в основе идеалов любого общества, так как она выражает цель и смысл человеческого существования, позволяет понять и принять разные системы ценностей.

[Центр Сковородинознавства]


403. Моргун Ю. Основні риси філософії Г.С. Сковороди / Ю. Моргун // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 35 – 37.


У філософії Сковороди домінантні лінії української ментальності – антеїзм, екзистенціальність, кордоцентризм вперше набувають класичної форми вияву.

[Центр Сковородинознавства]


404. Овчаренко В.Н. Развитие декартовской традиции понимания сознания в философии Г.С. Сковороды / В.Н. Овчаренко // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 83 – 84.


Основателем традиции отожествления человеческого «Я» или субъекта является Рене Декарт. Удивительно то, что Г.С. Сковорода ещё в XVIII столетии хотя и оставался в рамках декартовской традиции понимания сознания, но вместе с тем предпринял, по-видимому, одну из первых попыток модификации отождествления сознания и субъекта.

[Центр Сковородинознавства]


405. Оксенич О. Зростання популярності мислителя в сучасному світі / О. Оксенич // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 37 – 38.


Суть ідейної проповіді філософа, її впливу на сучасне суспільство можна висловити в двох грунтовних тезах: з одного боку, Сковорода будить критичну думку наших сучасників щодо віри, з іншого – провадить серед суспільства моральний ідеал.

[Центр Сковородинознавства]


406. Пархоменко І. Особливості пізнання людиною самої себе в філософії Г.С. Сковороди / І. Пархоменко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 128 – 130.


Суттєвим моментом пізнання людини у Сковороди є той факт, що він не пов’язує збагаченням матеріальних потреб, задоволення яких подається як досягнення людського щастя. Скоріше навпаки: чим краще людина пізнає саму себе і навколишній світ, тим розумнішими і скромнішими мають бути її потреби.

[Центр Сковородинознавства]


407. Пилипенко Н. Вплив філософії Сковороди на видатних діячів вітчизняної та світової культури / Н. Пилипенко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 39 – 41.


Вплив Сковороди не вичерпується межами самої тільки України. Питання про його світове значення, про його популярність виходить за межі нашої Вітчизни. Спадщина Сковороди належить водночас і до філософії, і до мистецтва.

[Центр Сковородинознавства]


408. Положій Т. Григорій Сковорода. Сміливість бути щасливим / Т. Положій, М. Сорокіна // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 136 – 138.


Григорій Сковорода сповідує ЩАСТЯ. Щастя, яке не може бути важким: що дійсно належить тобі, назавжди з тобою буде.

[Центр Сковородинознавства]


409. Поляшенко І. Філософські і літературні попередники Г.С. Сковороди / І. Поляшенко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 41 – 43.


Про зв’язок основних етико-гуманістичних ідей Сковороди з ідеями його попередників.

[Центр Сковородинознавства]


410. Попов М. Г.С. Сковорода – людина і філософ / М. Попов // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 24 – 33.


Особисте життя філософа, його діяльність на ниві духовної культури України, його особистісний приклад інтелектуального подвижництва – найліпший взірець єдності філософії та життя, єдності істинного слова та благородного вчинку, єдності справжньої людської сутності.


411. Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи / М. Попович. – К.: Майстерня Білецьких, 2007. – 256 с.


Ця книга про видатного українського філософа і про створену їм і доведену всім його життям філософію свободи. Головною метою пропонованого дослідження є вивчення творів Сковороди у філософському і культурному контексті. Автор підкреслює значення повороту у філософському осмисленні людського буття, який започаткував Сковорода.


412. Постовий В. Велич духу і серця українського філософа Г.С. Сковороди / В. Постовий // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 36 – 43.


Г. Сковорода був одним з перших в Україні великих національних філософів, який поєднав у своїй творчості вітчизняну європейську науку та український менталітет, здатний на нове і вагоме слово, яке олюднює людину сковородинівською «філософією серця».


413. Рижкова С. Ідеї александрійської, антіохійської, пергамської шкіл в герменевтиці нового часу / С. Рижкова // Філософська думка. – 2007. - № 5. – С. 59 – 71.


Висунуті Сковородою твердження, що цілісність Всесвіту вимагає цілісного пізнання, що метою наукової і релігійної системи осягнення світу є висвітлення чинників гармонійного буття природи, суспільства, людини, що найвищою життєвою потребою людини є «пізнання» «світу внутрішнього», «світу зовнішнього» і «світу символічного», зведені у концепції «сродної праці».


414. Рубан А. Етично-релігійні домінанти українського світогляду у філософії серця Г. Сковороди та П. Юркевича / А. Рубан // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 121 – 129.

Український кордоцентризм включає в себе три аспекти, тісно пов’язані між собою: креативність, акціональність й інтроспективність, які обумовлюють етичну поведінку людини. Креативність найбільш яскраво виступає у теофікації (створенні істинної людини) Г. Сковороди та кардіогносії (тлумаченні серця як творчої, генеруючої сили, основи воскресіння) П. Юркевича.


415. Рубан А. Світоглядні аспекти філософської антропології в творчості Г.С. Сковороди / А. Рубан // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 86 – 94.


На сьогоднішній день, коли у філософській культурі України проходить переосмислення методологічних позицій, концепції Сковороди не треба трактувати однобоко, як раніше, а звернути увагу на те, що філософ розглядав людину складною, суперечливою й багатогранною сутністю.


416. Савельєв В. З вірою у відновлення божого образу в людині: до 285-річчя від дня народження Григорія Сковороди / В. Савельєв // Персонал плюс. – 2007. - 21 – 27 лист. (№ 45). – С. 8 – 9.


Зіставлення ідей Сковороди з проблематикою новітньої постмодерністської філософії, породженою появою і поширенням в кінці XX – на початку XXI ст. таких феноменів, як постмодерне християнство, постсекуляризм і постгуманізм, розкриває нові глибини і невичерпні потенції духовного передбачення видатного українця.


417. Світлова К. Григорій Савич Сковорода / К. Світлова // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 138 – 141.


Висновки: - Г.С. Сковорода – велична постать в історії, він набагато випередив свій час за своїм світосприйняттям.

• Філософ дуже точно відображає поведінку тварин, явища природи та, зокрема, фізичні явища в своїх творах.
  
• Митець розробляє ідею, що природа є Бог.
  
• Сковорода – перший український хіпі. Ідеологія цього руху дещо збігається з філософськими ідеями Григорія Савича.
  

[Центр Сковородинознавства]


418. Серебрянська І.М. проблема людини у творчості Г. Сковороди / І.М. Серебрянська // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 88 – 90.


За Г. Сковородою, розрізняємо людину справжню й людину несправжню. Тілесна людина – несправжня: вона тінь і ніщо. Справжня людина виникає тоді, коли вона осягає невидимість. У його творах людина виступає мірою всього існуючою, бо перш, ніж пізнати великий і символічний світи, вона повинна пізнати саму себе, а, пізнавши, вдосконалювати.

[Центр Сковородинознавства]


419. Сирцова О. Апокрифічна тріадологія в філософії Сковороди і тринітарний трактат Адама Зернікава / О. Сирцова // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 44 – 54.


Філософська ідея Бога-Вічності Г. Сковороди, починаючи з його ранніх поезій і до зрілих діалогів 1770 – 1790-х рр., незважаючи на безсумнівне знайомство філософа з православним тріадологічним трактатом Адама Зернікава (написаний у 1682 р. в Батурині) й тринітарною аргументацією отців церкви та полемістів пізніших часів, читається як позначена передусім відгомоном більш давніх традицій античної філософії.


420. Скринник М. Філософія Григорія Сковороди і німецький Романтизм: паралелі та аналогії / М. Скринник // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 95 – 103.


Спільним для Г. Сковороди та німецьких романтиків, передовсім, став метод діалектики. Як у Г. Сковороди, так і в німецьких романтиків Універсум, Бог виражений у двонатурності кожного існування: через скінченність (тілесність) він виявляє нескінченність (духовність).


421. Сошніков А.О. Розумне серце Г. Сковороди / А.О. Сошніков // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 94 – 100.


Провідним у творчості Г. Сковороди виступає питання світу, облаштованого людськими здібностями.


[Центр Сковородинознавства]


422. Сошнікова О.М. Символічний світ Г.С. Сковороди як «віддзеркалення» сутності буття / О.М. Сошнікова // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 91 – 93.


Символізм у творчості Г.С. Сковороди постає найбільш винахідливим та ідеальним методом збереження «таємного», «трансцедентального» знання. Філософ створює різноманітні прийоми алегоричної інтерпретації символів (що містять, зокрема, античні міфи і Біблія), за буквальним розумінням яких приховується таємний, справжній смисл буття.

[Центр Сковородинознавства]


423. Стогній І.П. Моральні функції філософії Г.С. Сковороди / І.П. Стогній // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 14 – 23.


Звернення до праці та моральних функцій як внутрішньої природи людини свідчить про те, що Г. Сковорода зробив крок уперед до реального розуміння соціальної природи і істинної людини. На прикладі відданості морально-етичним засадам людського буття мислителя необхідно розглядати моральне вчення інших філософів світу.


424. Стогній І. Григорій Сковорода про свободу і духовність особистості / І. Стогній // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: Зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 109 – 115.


Творча спадщина Г. Сковороди в цілому проникнута ідеями свободи, сильна духом, вона характеризується поєднанням вчення і життєвого досвіду.


425. Тараненко Л.І. Гуманізм і розуміння щастя в філософській спадщині Г.С. Сковороди / Л.І. Тараненко, Л.В. Фірсова // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 107 – 108.


Г. Сковорода вважав щасливою таку людину, яка пізнала себе, свій внутрішній світ, має в душі і серці віру, надію, любов і через споріднену працю забезпечує собі щасливе життя.

[Центр Сковородинознавства]


426. Тетерина-Блохин Д. Деякі дані про родовід та оточення Г.С. Сковороди: (за архівними матеріалами) / Д. Тетерина-Блохин Д. // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 59 – 74.


Про дослідження Сковороди вченими, які писали праці про нього німецькою мовою, як Д. Чижевський, Д. Олянчин, котрі започаткували сковородіану в Німеччині, а в Україні – Д. Багалій, М. Петров, А. Ковалівський, що своїми працями не дали стерти його ім’я з історії української науки.


427. Тимошенко О. Г.С. Сковорода про творчий характер життєдіяльності людини / О. Тимошенко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 44 – 46.

Життя людини Г.С. Сковорода намагається осмислити в контексті концепції існування «двох натур» - видимої і невидимої, а також з позиції принципів «пізнай себе» і «сродності».

[Центр Сковородинознавства]


428. Узбек О.А. Еллінська стихія в житті і творчості українського філософа і поета Г.С. Сковороди / О.А. Узбек // Григорій Сковорода: глобальне і національне: матеріали Всеукр. наук. конф., приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума та 35 річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди, (19 травня 2007 р.). – Х., 2007. – С. 109 – 111.


Еллінська стихія усе свідоме життя була притаманна Г.С. Сковороді. Свої знання він вважав необхідними для опанування світу античної літератури, філософської думки, стародавньої та бібліейської символіки.

[Центр Сковородинознавства]


429. Фірсова Т. Г.С. Сковорода – віддзеркалений образ своєї епохи / Т. Фірсова // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 83 – 86.


Міркуючи над творами українського мислителя XVIII ст., в яких філософський зміст обумовлює педагогічні й етичні засади щасливого життя, мимоволі відчуваєм глибинні зв’язки із сучасністю. Сковорода постає перед нащадками, з одного боку, віддзеркаленим образом своєї епохи, її сином, а з іншого – провісником майбутніх зрушень у філософському осягненні світу.

[Центр Сковородинознавства]


430. Харьковщенко Є. «Разговор о премудрости» Григорія Сковороди: спроба систематизації софійного вчення у вітчизняній філософії / Є. Харьковщенко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 116 – 121.


Сковородинівська доктрина про Софію Премудрість Божу, щодо мікрокосму, розвиває ідею про розмаїття людського буття, в якому здійснюється перехід людини від «буденної свідомості» до «філософської». І в цьому сходженні велику роль відіграє «серце».


431. Хоменко А. Український Діоген – Григорій Сковорода / А. Хоменко // Григорій Сковорода в українській і світовій культурі: зб. матеріал. II студ. Сковородинівських читань, приуроч. 285 роковинам від дня народження укр. Першорозума, 35-ій річниці створення літерат.-меморіал. музею Г.С. Сковороди та Міжнарод. Дню філософії, (9 листопада 2007 р.). – Сковородинівка, 2007. – С. 81 – 82.


Умоглядна і практична філософія Г.С. Сковороди.

[Центр Сковородинознавства]


432. Чернишов В.В. Г. Сковорода та філософія Просвітництва / В.В. Чернишов // Г.С. Сковорода і образи філософії: зб. наук. ст. – Х., 2007. – С. 18 – 32.


Проблематика сковородинівських праць, або точка зору, з якої він дивиться на ті чи інші проблеми, майже цілковито західна. Г. Сковорода є мислителем, який живе у ментальному просторі доби Просвітництва. Віра в людський розум, антропологізм і натуралізм, проблема щастя, критика марновірства і суперечливе ставлення до Біблії, релігії, співвідношення віри та науки, проблема свободи, думки щодо педагогічної діяльності та ін. – все це є у просвітників, все це є й у Г. Сковроди.

[Центр Сковородинознавства]


433. Чирка Л. Ідеал вибраної людини у філософії Г. Сковороди та Ф. Ніцше: компаративний аналіз / Л. Чирка // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 130 – 140.


У даній статті, порівнюючи погляди двох геніальних мислителів, автор прагне виділити спільні риси у спадщині філософів, котрих об’єднувало одне прагнення – вказати шляхи для формування досконалої людини.


434. Шудрик І. Філософська освіта у Харківському колегіумі / І. Шудрик // Філософська думка. – 2007. - № 2. – С. 65 – 76.


У Харківському колегіумі Г. Сковорода працював упродовж 10-ти років (з двома перервами) з 1759 до 1769 р. Для колегіуму він написав конспект лекцій «Початкові двері до християнської доброчинності для молодого шляхетства Харківської губернії».


435. Юхименко Н. Вплив ідеї «спорідненої праці» Г. Сковороди на формування філософських поглядів представників Київської філософської школи / Н. Юхименко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хм. 10 – 11 – 12-х Сковородинівських читань. – Тернопіль, 2007. – С. 55 – 59.


Унікальність геніальності Сковороди проявляється в тому, що в ньому перехрещуються, переосмислюються різноманітні напрямки розвитку саме київської філософії і генеруються в нові ідеї. З іншого боку, філософія Г. Сковороди більше ніж на століття передує багато в чому подібній філософії його наступників, зокрема П. Юркевича, М. Гоголя, П. Куліша та ін. (хоча вони й не переказують його, оскільки не читали).


436. Юхименко Н.Ф. Національні аспекти філософії освіти в Україні // Філософія освіти: навч.-методич. Посібник / Н.Ф. Юхименко. – Переяслав-Хм., 2007. – С. 34.


Модуль № 3. Лекція 1. Національні аспекти філософії освіти в Україні.


437. Якушко К. «Мистецтво життя у мові» в творчості Г.С. Сковороди: деякі аспекти проблеми / К. Якушко // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: зб. наук. праць Переяслав-Хм. 13-х Сковородинівських читань: у 2-х кн., кн. 2. – К., 2007. – С. 135 – 140.


Попередньо спроектувавши важливість мовних одиниць для формування наповненості поняття «мистецтво життя» в контексті вчень Г.С. Сковороди, зупинимося на певному філософському аспекті «мистецтво життя у мові» - розгляді філософської категорії «сема» як кодового апарата уникнення протиріч, вироблення правил самозбереження, поведінки в суспільстві.