Григорія Сковороди "погоджено"

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди

"ПОГОДЖЕНО"

Проректор з навчальної та

виховної роботи

______ професор Л.О.Калмикова

РОБОЧА ПРОГРАМА

з курсу "Методологія наукових досліджень”

для спеціальності 8.010103 – історія

Факультет підготовки вчителів історії
кафедра історії та культури України
курс VI - магістратура
семестр I	34 год
Обсяг лекційних занять	34 год
Обсяг практичних занять	20 год
Обсяг семінарських занять	-
Обсяг лабораторних занять	-
Обсяг самостійної роботи	54 год
Всього годин	108 год

Залік - І семестр

Робоча програма складена на основі: Коломийцев В.Ф. Методология истории.—М., 2001; Ковальченко И.Д. Методы исторических исследований.—М., 1987

Робоча програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри історії та культури України факультету підготовки вчителів історії 30 серпня 2002 р.

Завідувач кафедри ____________проф. В.П.Коцур

Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Становлення висококваліфікованого спеціаліста для роботи у вищих навчальних закладах України вимагає посилення професійної спрямованості у процесі навчання Важливе місце в цьому процесі належить курсу “Методологія наукових досліджень”

Мета курсу – допомогти студентам-історикам оволодіти теоретичними основами історичної науки, ознайомити їх із кращими досягненнями світової історичної науки у вивченні питань методології історії:

Завдання курсу:

Розширити коло загальнотеоретичних понять і уявлень;
Опанування методикою і технікою історичного пізнання;
Сформувати навички систематизації об’єктивних знань про суспільно-політичний розвиток людства, теоретичного узагальнення фактичного матеріалу.

Література до курсу

Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – М., 1973.
Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.
Ерофеев Н.А. Что такое история. – М., 1976.
Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – М., 1980.
Иванов Г.М., Коршунов А.М., Петров Ю.В. Методологические проблемы исторического познания. – М., 1981.
Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1997.
Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. – К., 1983.
Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – К., 1984.
Мерзон Л.С. Проблема научного факта. – Л., 1972.

Тематика лекційних занять.

Тема 1. Багатозначність терміну “історія”. Специфіка предмета історичної науки. ( 2 години)

Поняття об’єкта і предмету історичної науки. Вивчення різноманітності форм руху суспільства та аналізу складних шляхів, які проходить людство в своєму розвитку. Систематизація об’єктивних знань у історичній науці та теоретичне узагальнення емпіричного матеріалу. Проблема проникнення в суть соціокультурного процесу. Перетворення історії у справжню науку. Вивчення органічного зв’язку між поколіннями та епохами.

Тема 2. Складові частини теорії історичного пізнання. (2 години)

Методика і техніка історичного пізнання. Наукове знання і важливість розробки проблем методології історії. Досягнення і завдання української історичної науки у вивченні питань методології історії. Етапи розвитку української історичної науки. Розвиток української історичної науки в радянський період: досягнення і недоліки. Прилучення до світового науково-історичного дискурсу.

Тема 3. Взаємозв’язки історії з іншими науками. (4 години)

- Інтердисциплінарний підхід та радикальна плюралізація полей дослідження. Крах раціоналізму в сучасній науковій парадигмі. Екстраполяція методів одних дисциплін на інші. Міждисциплінарний синтез та урізноманітненення дослідницьких стратегій. Історія в колі інших суспільствознавчих дисциплін. Зв’язок історії з науками гуманітарного напрямку. Використання нових технічних досягнень в науковому пошуці історика.

Тема 4. Нагромадження історичних знань у докласовому рабовласницькому суспільствах. (2 години)

Розвиток історичних уявлень у Стародавньому Китаї. Історична думка в античній Греції та Римі. Історичні рефлексії та верифікація Геродота. Історичний метод античності. “Прагматична” історія Фукідіда, вивчення сфери політики та війни. Раціональна реконструкція минулого, пояснення подій згідно вимог логіки. Універсально-історична концепція Полібія і початок традиції нового типу історіографії. Історія “варварських” і “цивілізованих” народів, поєднана у єдину схему. Ієрархія часів у концепції Полібія, вчення про “природні цикли”.

Тема 5. Розвиток історичних знань у період феодалізму та в епоху Відродження. (2 години)

Теологія історії раннього християнства. Досягнення середньовічної науки у рівні філософської та історичної рефлексії. Вчення Аврелія Августина про “священну історію” та історію “профанну”. Розкриття причин та значення подій історії світської у Августина. Уявлення про лінійність руху історичного процесу. Розгортання історії “зі Сходу на Захід” (від Вавілону до Риму). Космологічна періодизація історії. Теологія історії ХІІ-ХІІІ століть: Руперт фон Дейтц, Герхок фон Рейхерсберг, Гуго із Сен-Віктора. Ідея прогресу в історії у вченні Йоахима Флорського. Ідея наступності історичних епох.

Тема 6. Розвиток історичного методу в епоху просвітництва. (4 години)

Виникнення нового типу історизму. Відкриття історичної ретроспективи й глибини історичного часу. Історіософські інтенції А. Тюрго та Ж. Кондорсе. Натуралістичне розуміння історії в раціоналістичному світоуявленні. “Природний закон” історії Ш. Монтеск`є. Універсально-історична концепція Вольтера. Уявлення про базисні закони суспільного розвитку як про природні закони. Дослідження причин походження держави. Захист релігійної толерантності як основи суспільної гармонії.

Тема 7. “Романтичний” напрямок в історії та його головні особливості. ( 2 години)

Погляди на історію діячів німецького Просвітництва. Вчення Г.В. Лейбніца. Космополітична культурноорієнтована історіософія Гердера. Трактування соціально-історичних проблем у творах Шеллінга. Діалектична взаємодія свободи і необхідності в соціально-історичному процесі. Питання про об’єктивність історичної необхідності. Історіософська проблематика у творчості Гегеля як поглиблення тенденції філософської інтерпретації історії. Втілення свободи у бутті та пізнання духом “ідеї свободи”. Погляд на історичні факти на основі критерію розумності. Запровадження терміну “історичність”. Обгрунтування смислу історії у Гегеля.

Тема 8. Становлення історії як науки в умовах утвердження капіталізму. (2 години)

Поява матеріалістичного розуміння історії. Підходи до вирішення проблеми “індивідуальне і соціальне”. Об`єктивно-ідеалістичні та теологічні теорії історичного процесу. Субє`ктивно-ідеалістичні й релятивістські концепції історії. Різноманітні підходи до періодизації історії. Сутність теорій соціальної історії. Теорія “стадій суспільного процесу”, структуралістський підхід до вивчення історії. Сутність теорій соціальної стратифікації.

Тема 9. Марксистська схема розвитку історичного процесу. ( 2 години)

Уявлення про історію як про “класову пам’ять людства”. Вчення про продуктивні сили й виробничі відносини. Сутність “історичного матеріалізму”. Теорія “економічного базису” й “ідеологічної надбудови”. Залежність суспільно-історичних змін від змін економічних структур. Суспільно-економічні формації. Уявлення про альтернативу класовому суспільству “Класовий антагонізм” як рушійна сила історії. Вплив марксизму на розвиток історичної думки у ХХ ст. Недоліки й вади марксистської концепції: переоцінка ролі і значення класової боротьби; недооцінка національного й релігійного чинників.

Тема 10. Методологія школи “Анналів”. (2 години)

Поява принципу “історик-проблема” й заміна описового стилю історіописання. Нові підходи до відбору пам’яток і матеріалів для наукового аналізу. Шлях дослідження історії : від сучасного до минулого. Перегляд методів історичної науки М. Блоком і Л. Февром як “революція в історичному знанні”. Компаративістика і її роль у типізації та індивідуалізації. Ствердження необхідності конструювання “глобальної історії”. Спадщина молодшого покоління школи “Анналів”. Шляхи до осягнення свідомості “мовчазної більшості” суспільства.

Тема 11. Взаємозв’язок і взаємозалежність історичних явищ. (2 години)

Історичні закономірності. Адекватна постановка проблеми і розробка адекватних дослідницьких методик. Переваги цивілізаційного підходу щодо розуміння історичного процесу. Здатність цивілізації сприймати різноманітні новації як основа її життєдіяльності й розвитку. Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Історія як первинний вимір людського буття. Поняття “ситуація” у Яспера як ключовий чинник аналізу людської екзистенції. Постулат історичної єдності людства.

Тема 12. Ретроспективність історичного пізнання. (2 години)

Проблема інтерпретації історичного факту. Процес відображення дійсності в історичному пізнанні. Характер зв’язку об’єкта і суб’єкта, що пізнає, в історичній науці. Опосередкованість історичного досвіду. Історичне джерело. Проблема істинності історичного знання. Критерій об`єктивності і специфіка його застосування в історичній науці. Шляхи історичного дослідження: від конкретних фактів до розкриття суті суспільного явища.

Тема 13. Динамізм в історичному пізнанні. (2 години)

Відтворення картини минулого в його цілісності, конкретності й неповторності. Соціальні функції історичної науки. Суспільно-освітня роль науки історії. Роль історичного досвіду у вивченні сучасності. Історія і наукове передбачення (прогностична функція). Зв’язок історичної науки з практикою державотворення. Роль історії в демократизації й гуманізації суспільства. Морально-виховна роль історії як наукової дисципліни.

Тема 14. Методи, які застосовуються в сучасній історичній науці. ( 4 години)

Метод типологізації історичних явищ. Хронологічний метод. Методи періодизації та моделювання. Порівняльно-історичний та синхронний методи. Ретроспективний метод і метод актуалізації. Метод конкретно-соціальних досліджень. Ститистично-математичні методи дослідження в історії.

Основна література до курсу “Методологія наукових досліджень”

Андерсон Б. Уявні спільноти. – Київ: Основи, 2001.
Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
Бжезинський З. Велика шахівниця. – Львів: Лілея, 1998.
Блок М. Апология истории. – М., 1985.
Бойченко І. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії. // Філософські студії КДУ. – Вип. 1. – К., 1995.
Бондаренко Г.В. Історичне пізнання: питання теорії і практики. – Луцьк, 1998.
Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – Київ, 1995.
Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность. // Философия и методология истории. – М., 1977.
Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – Москва: Высшая школа, 1973.
Вопрсы меодологии истории исторической науки. – Москва: Политиздат, 1997.
Горский В.В. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ- начала ХІІ веков. – К., 1988.
Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». – М., 1993.
Дмитренко П.В., Сидоренко В. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1997.
Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – Москва: Наука, 1974.
Жак Ле Гофф. Цивилизация Средневекового Запада. – М., 1988.
Жуков Е.М. Очерк методологии истории. – Москва: Высшая школа, 1987.
Иванов В.В. Методология исторической науки. – Москва, 1985.
Коноплёв И.А. «Два града» Блаженного Августина (онтологические основания философии истории). // Человек. – 1998. _ № 2.
Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.
Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1977.
Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. – Київ, 1983.
Методология истории: Учебное пособие для студентов вузов./ Нечухрин А.Н., Сидорцов В.Н. – Минск, 1996.
Мильков В.В. Осмысление истории в Древней Руси. – М., 1997.
Могильницкий Б.Г. Введение в методологию истории: Учебное пособие для вузов. – Москва: Высшая школа, 1989.
Пріцак О. Арнольд Джозеф Тойнбі та його твір. //Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. – Т.2. – К., 1995.
Репина Л.П. Диалоги со временем: историки в меняющемся мире. – Москва: Политаздат, 1996.
Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – Киев, 1984.
Свасьян К.А. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу. // Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.
Словарь исторический: В 2 т. – Москва: Остожье, 1998.
Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
Таран Л.В. Французька історіографія (70-ті роки ХІХ – 80-ті роках ХХ ст).. – К., 1991.
Тельвак В. Історіографія та методологія історії. – Дрогобич, 1999.
Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. – К.: Вища школа, 1993.
Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.
Цивилиография: наука о цивилизации. – Москва, 1996.
Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Додаткова література

Арон Р. Мир і війна між націями. – К.: Юніверс, 2000.
Беркал Дж. Наука в истории общества. – Москва: Наука, 1966.
Брайчевский М.Ю. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – К., 1995.
Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. ХУ-ХУІІІ ст. – У 3 томах. – Київ: Основи, 1995-1998.
Горбовский А., Семёнов Ю. Закрытые страницы истории. – Москва: Мысль, 1988.
Древние цивилизации /Под. Ред. Г.М. Бонгард-Левина. – Москва: Мысль, 1989.
Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – Москва, 1987.
Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – Київ: Вища школа, 1981.
Леві-Строк К. Первісне мислення. – К.: Укр. центр духовної культури, 2000.
Матвиенко В.Я. Прогностика: прогнозирование социальных и экономических процессов. – К.: Українські пропілеї, 2000.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К.: Либідь, 2001.
Перехрест О.Г. Історична хронологія: Навч. Посібник. – Черкаси: Відлуння, 1999.
Сорокин П.А. Человек. Цевилизация. Общество. – Москва: Политиздат, 1992.
Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. – Киев; Вища школа, 1981.

Тематика практичних занять

Тема 1. Середньовічна історіософська думка (6 год.).

Теологія та есхатологія історії раннього християнства.
Концепція “священної історії” Аврелія Августина.
Історико-символічна екзегетика Руперта фон Дейтца.
Історіософські схеми Герхока фон Рейхерсберга та Йоахима Флорського.
Вчення Гуго із Сен-Віктора як вершина теології історії ХІІ ст.
Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.

Тема 2. План і структура наукового дослідження, підготовка і обробка матеріалу (4 год.).

Вибір теми (проблеми) дослідження.
Ознайомлення зі станом розробки обраної теми.
Уточнення теми (проблеми) і складання плану дослідження.
Систематичне накопичення дослідних матеріалів і теоретичний аналіз результатів дослідження.
Літературне оформлення результатів дослідження.

Тема 3. Нелінійні концепції історичного розвитку (4 год.).

Теорія морфології історії О. Шпенглера.
Теорія локальних цивілізацій А. Тойнбі.
Історіософсько-методологічні концепції істориків школи “Анналів”.

Тема 4. Сутність і особливості суспільно-історичного розвитку. (2 год.)

Хронологічні межі цивілізаційного процесу і “неолітична революція” як його вихідний момент.
Інтегрально-диференційна природа соціокультурного руху і проблема критеріїв його періодизації.
“Осьовий час” як доба системної трансформації до індустріальних суспільств.

Тема 5. Історичне джерело та історичне пізнання (4 год.)

Проблема класифікації історичних джерел.
Критичний підхід до історичного джерела.
Історичне пізнання як специфічна форма суспільної свідомості.
Виховна роль історичного пізнання.

Основна література

Горский В.В. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ- начала ХІІ веков. – К., 1988.
Коноплёв И.А. «Два града» Блаженного Августина (онтологические основания философии истории). // Человек. – 1998. _ № 2.
Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.
Мильков В.В. Осмысление истории в Древней Руси. – М., 1997.
Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
Блок М. Апология истории. – М., 1985.
Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.
Жак Ле Гофф. Цивилизация Средневекового Запада. – М., 1988.
Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность. // Философия и методология истории. – М., 1977.
Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.
Бойченко І. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії. // Філософські студії КДУ. – Вип. 1. – К., 1995.
Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». – М., 1993.
Пріцак О. Арнольд Джозеф Тойнбі та його твір. //Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. – Т.2. – К., 1995.
Свасьян К.А. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу. // Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.
Таран Л.В. Французька історіографія (70-ті роки ХІХ – 80-ті роках ХХ ст).. – К., 1991.
Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1977.
Тельвак В. Історіографія та методологія історії. – Дрогобич, 1999.
Бондаренко Г.В. Історичне пізнання: питання теорії та практики. – Луцьк, 1998.
Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

Допоміжна література

Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. – Киев; Вища школа, 1981.
Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – Київ: Вища школа, 1981.
Беркал Дж. Наука в истории общества. – Москва: Наука, 1966.
Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – Москва, 1987.
Брайчевский М.Ю. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – К., 1995.

Теми, що виносяться на самостійне опрацювання

Тема 1. Проблема істинності історичного знання (6 год.).

Історичне джерело й історичний факт: проблеми класифікації.
Адекватне осмислення спадщини минулого як запорука об’єктивності історичного знання.
Складність інтерпретації історичних фактів. Вплив суб’єктивних чинників і особистості дослідника.
Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.
Вплив політичних чинників на дослідження історії.

Тема 2. Роль соціально-економічних, національних, релігійних та політичних чинників у історичному процесі (6 год.).

Ознайомлення з книгою Р. Шпорлюка “Комунізм і націоналізм”.
Аналіз роботи Б. Андерсона “Уявні спільноти”.
Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.
Теологічні концепції історії та культури.
Концепція сучасної геополітики, викладена в роботі. З. Бжезінського “Велика шахівниця”.

Тема 3. Методи наукового історичного пошуку (6 год.).

Наукова методологія історії, запропонована В. Івановим.
Класифікація методів, запропонована Г. Бондаренко .
Статистико-математичні методи дослідження історії.
Ретроспективний та синхронний методи.
Порівняльно-історичний та конкретно-образний методи.

Питання до заліку з курсу “Методологія наукових досліджень”

Проблема істинності історичного знання.
Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.
Статистико-математичні методи дослідження історії.
Порівняльно-історичний і синхронний методи.
Ретроспективний і конкретно-образний методи.
Концепція “священної історії” Аврелія Августина.
Історико-символічна екзегетика Руперта фон Дейтця.
Історіософські схеми Герхока фон Рейхерсберга і Йоахима Флорського.
Вчення Гуго із Сен-Віктора.
Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.
Вибір теми (проблеми) дослідження.
Уточнення теми і складання програми дослідження.
Системне накопичення дослідних матеріалів і теоретичний аналіз результатів дослідження.
Літературне оформлення результатів наукового дослідження.
Теорія морфології історії О. Шпенглера.
Теорія локальних цивілізацій А.Тойнбі.
Методологія концепцій істориків школи “Анналів”.
Історичне джерело й історичний факт.
Принцип об’єктивності в науці.
Складність інтерпретацій історичних фактів.
Концепція “ осьового часу” К. Ясперса.
Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.
Теологічні концепції історії та культури.
Методологія історії, запропонована В.Івановим.
Класифікація методів за Г. Бондаренком.
Специфіка предмету історичної науки.
Історія як процес і як наука.
Складові частини теорії історичного пізнання.
Суть інтердисциплінарного підходу.
Взаємозв’язок історії з іншими суспільними науками.
Розвиток історичних знань у добу античності.
Розвиток історичних знань у період феодалізму й епоху Відродження.
Ідеї раціоналізму у історіографії ХУІІІ ст.
Розвиток історичної думки в творчому доробку Гегеля.
Марксистська схема розвитку історичного процесу.
Історичні закономірності.
Відтворення картини минулого в його цілісності, конкретності й неповторності.
Методи періодизації, актуалізації й моделювання.
Метод типологізації історичних явищ та хронологічний метод.
Ретроспективність історичного пізнання.

Анотація

до робочої програми з курсу

“ Методологія наукових досліджень”

Відповідно до навчального плану історичного факультету курс “Методологія наукових досліджень” читається на 6 курсі (І семестр). Всього на даний спецкурс виділяється 108 години, з них 34 годин—лекцій, 20—практичних занять, 54—індивідуальної роботи.

Програму курсу розроблено кафедрою “Історії та культури України” і затверджено Вченою Радою Переяслав-Хмельницького ДПІ ім.. Г. С. Сковороди ......................2001 року, протокол № .........

Відсутність уміння самостійно здобувати нові знання випускником ВУЗу може призвести до того, що з часом молодий спеціаліст втратить творчу ініціативу і задовольниться роллю посереднього виконавця. Тому процес навчання студентів повинен спиратися на самостійну, близьку до дослідницької діяльності студентів. Для цього студенти мають оволодіти методами наукового пізнання, одержати навички, потрібні для орієнтації у бурхливому потоці наукової інформації.

Загальновідомо, що елементи наукових досліджень мають місце в усіх формах навчального процесу: в лекційних курсах, на семінарських та лабораторних заняттях, при написанні та оформленні рефератів, курсових та дипломних робіт. Заохочення студентів до наукових досліджень, оволодіння ними навичками наукової діяльності повинні розглядатись як важлива умова якісної професійної підготовки педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів країни. Адже важко уявити сучасного вчителя без постійного педагогічного пошуку, без намагання вдосконалювати навчально-виховний процес, без спроби реалізувати власний творчий потенціал. Забезпеченню цього повинен сприяти систематизований навчальний курс “Методика науково-дослідної роботи”

Вивчення курсу дасть змогу поглибити професійні знання студентів

Форма контролю—залік.

Завідуючий кафедрою

Історії та культури України,

док. істор. наук, професор В.П.Коцур

Комплексні контрольні роботи

з курсу “Методика науково – дослідної роботи”

варіант 1

Проблема істинності історичного знання.
Критерій практики і специфіка його застосування в історичній науці.

варіант 2

Статистико-математичні методи дослідження історії.
Порівняльно-історичний і синхронний методи.

варіант 3

Ретроспективний і конкретно-образний методи.
Концепція “священної історії” Аврелія Августина.

варіант 4

Історико-символічна екзегетика Руперта фон Дейтця.
Історіософські схеми Герхока фон Рейхерсберга і Йоахима Флорського.

варіант 5

Вчення Гуго із Сен-Віктора.
Історіософські ідеї в культурі Київської Русі.

варіант 6

Вибір теми (проблеми) дослідження.
Уточнення теми і складання програми дослідження.

варіант 7

Системне накопичення дослідних матеріалів і теоретичний аналіз результатів дослідження.
Літературне оформлення результатів наукового дослідження.

варіант 8

Теорія морфології історії О. Шпенглера.
Теорія локальних цивілізацій А.Тойнбі.

варіант 9

Методологія концепцій істориків школи “Анналів”.
Історичне джерело й історичний факт.

варіант 10

Принцип об’єктивності в науці.
Складність інтерпретацій історичних фактів.

варіант 11

Концепція “ осьового часу” К. Ясперса.
Вплив марксизму на методологію сучасної історичної науки.

варіант 12

Теологічні концепції історії та культури.
Методологія історії, запропонована В.Івановим.

варіант 13

Класифікація методів за Г. Бондаренком.
Специфіка предмету історичної науки.

варіант 14

Історія як процес і як наука.
Складові частини теорії історичного пізнання.

варіант 15

Суть інтердисциплінарного підходу.
Взаємозв’язок історії з іншими суспільними науками.