Geum.ru

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материалаДокументы

Содержание


Кучерук О.С.
200258. Багалій Д.І.
Коцур В.П., Коцур А.П.
Нічик В.М.
Табачников І.А.
199280. Гавриленко Н.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

1993


47. Кучерук О.С. Оповідання з історії України: Проб. підручник до почат. курсу з історії України для 5 кл. серед. шк.. / За ред. С.В. Кульчицького. – 2-ге вид., доп. – К.: Освіта, 1993. – С. 140 – 142.


Тема 5. Славні імена.

Про життя і діяльність Г. Сковороди.


48. Григорій Сковорода// Історія України в особах IX – XVIII ст./ В. Замлинський та ін. – К., 1993. – С. 377 – 381.


Про творчий і життєвий шлях Г. С. Сковороди.


1994


49. Нікітіна В.В. Життя і творчість Г.С. Сковороди на Переяславщині// Історія та культура рідного краю. Ч. 1: Інформаційно-метод. зб. – Переяслав-Хм., 1994. – С. 76 – 77.


Переяславщина була для Сковороди колискою для подальшої науково-філософської, просвітницької та літературної діяльності. Переяславчани свято бережуть пам’ять про великого сина українського народу. На честь 250-річчя від дня народження було відкрито в приміщенні колегіум меморіальний музей Григорія Сковороди, встановлено два пям’ятники про його перебування у місті, одна з центральних міст названа його ім’ям.

50. Українська культура в другій половині XVII – XVIII ст.// Історія України від найдавніших часів до наших днів/

Б.Ф. Білецький, А.П. Коцур, В.П. Коцур, Ю.І. Макар. – Чернівці, 1994. – С. 71 – 74.


Вивчивши п’ять мов та філософські теорії минулих і сучасних йому мислителів, Сковорода зіткнувся з нерозумінням до його нетрадиційних поглядів і був змушений вести життя мандрівного філософа. Виступив з критикою офіційного християнства як догматичного і схоластичного вчення.

Г. Сковорода – найвидатніший філософ XVIII ст. в Європі.


1995

51. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Укр. письменник, 1995. – 291 с.


На сторінках 231 – 232 подана біографія Г. Сковороди.


1997


52. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекц. – К.: ІЗМН, 1997. – 272 с.


Лекція 19. Космос Г.С. Сковороди: Твір як вимір зв’язків культури. Трансценденталізм учення Сковороди. Філософія серця. Прихований протестантизм.


1998


53. Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. праць/ Під ред. І.П. Стогнія. – К.; Переяслав-Хм., 1998. – 284 с.


У збірнику наукових праць розглядаються філософські, історико-краєзнавчі, етнополітичні та народознавчі аспекти розвитку Переяславщини з найдавніших часів до наших днів.


54. Попович М. Кінець староукраїнської барокової культури. Г.С. Сковорода// Нарис історії культури України. – К., 1998. – С. 284 – 289.


Про творчий шлях Г. Сковороди, біблійна стилістика творів.


55. Стріха М. Туризм // Нариси української популярної культури. – К., 1998. – С. 687 – 699.


Єдиним типом класичного українського мандрівника чи туриста аж до початку нашого століття лишався Василь Григорович-Барський, який залишив прецікавий опис своїх мандрів [Григорович-Барський В. „Странствованія”]. До певної міри близьким до цього був і спосіб життя славетного мандрованого філософа Г. Сковороди.


1999


56. Кашуба М. Сковорода Григорій Савич// Довідник з історії України. Т.3: Р – Я/ За ред. І.З. Підкови, Р.М. Шуста. – К., 1999. – С. 184 – 185.


Про творчий і життєвий шлях Г. Сковороди.


2001


57. Яворницький Д.І. Григорій Савич Сковорода // Із української старовини: Наук.-худож. кн. / Пер. з рос. Ю.О. Іванченка. – К., 2001. – С. 153 – 163.


Про роль і діяльність Г. Сковороди в українській історії, його проповідницьку діяльність.

Поміщено малюнки (портрет філософа) живописця-баталіста М. Самокиша (1860-1944) і майстра пейзажу та історичної картини С. Васильківського (1854-1917).


2002


58. Багалій Д.І. Автобіографія. 50 літ на стороні української культури / Вст. ст., прим. та коментар А.П. Ярещенка. – Х.: Прапор, 2002. – 192 с.


Дослідження творчості Г. Сковороди українським істориком, громадським діячем, академіком Д.І. Багалієм.


59. Григорій Сковорода (1722 – 1794): філософ, поет, педагог, просвітитель// 100 найвідоміших українців. – К.; М., 2002. – С. 162 – 170.


Про місце Г.С. Сковороди в історії української культури. Його творчий і життєвий шлях.


2003

60. Ольхіна Н., Рибак І. Особа в історії України// Історія України. – 2003. - № 29 – 32. – С. 3 – 11. – Із змісту: Життя, ідеї та діяльність Г.С. Сковороди. – С. 6.


В статті - короткі відомості про життя та діяльність Г.Сковороди, наведені як приклад прогнозового методу оцінювання особистості.


61. Харків – моя мала Батьківщина: Навч. посіб. з народознавства / За ред. І.Ф. Прокопенка. – Х.: ОВС, 2003. – 544 с.

  1. Філософ-просвітитель Г.С. Сковорода.
  2. Педагогічні погляди і просвітня діяльність Г.С. Сковороди на Харківщині.
  3. Розвиток філософської думки в Харкові.
  4. Історія літературного життя.
  5. Начерк харківської поезії XVII – XVIII ст.
  6. Музика: історія і сучасність.


Викладаючи з перервами упродовж 1759 – 69 років у Харкові, останні 25 років свого життя Сковорода провів у мандрах шляхами краю.


2005


62. Бугайова Н.А. Сковорода на Луганщині // Слобожанщина: літературний вимір: Зб. наук. праць. Вип. III. – Луганськ, 2005. – С. 175 – 178.


Метою роботи є дослідження текстів самого філософа і робіт відомих вчених, які займалися вивченням його життєвого та творчого шляху.


63. Духовна культура українського народу // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. - № 9. – С. 32 – 36.


Своєрідним явищем в українському культурному житті була творчість Г. Сковороди, який, з одного боку, продовжував традиції староукраїнської мови, а з іншого – намагався витворити своєрідне російсько-українське літературне койне.


64. Коцур В.П., Коцур А.П. Україна: історичні події та факти. – Переяслав-Хм.: Книги – XXI, 2005. – 144 с.


Головні події вітчизняної історії відображаються за хронологічним принципом.

В розділі II „Найвизначніші постаті в історії України” на ст. 99. – відомості про Г. Сковороду (1722 – 1794), фото.


Педагогіка


1972


65. Дзеверін О.Г. Г. С. Сковорода в радянський історико-педагогічній літературі// Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 147 – 150.


На основі діалектико-матеріалістичної методології ідейну сутність педагогіки Г. С. Сковороди, її теоретичне та історичне значення розкрили Д. Багалій, П. Пелех, І. Кузнєцов (20 – 30 рр. XX ст.), С. Чавдаров,

М. Григор’єв, М. Даденков (40 – 50 рр. XX ст.), Г. Костюк (1952 р.),

Г. Гребінна (1955 – 1959 рр..), М. Редько, М. Попов, А. Марков та інші.


66. Коваль М.Ф. Григорій Сковорода і Олександр Духнович (історичні паралелі)// Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження

Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 172 – 174


Про спільні основи, що єднали погляди Г. Сковороди і О. Духновича (1803 – 1865) – письменника-просвітителя, педагога, активного діяча на ниві культури й освіти Закарпаття.

67. Литвинов С.А. Г. Сковорода про розум людини і його виховання // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження

Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 154 – 156


Теорія пізнання Сковороди своєю відправною точкою мала людину, її відчуття та розум.


68. Мазуркевич О.Р. Література як засіб виховання в учительській діяльності і творчій спадщині Г. Сковороди // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 150 – 154.


Про літературно-педагогічну діяльність і методичні погляди Г. Сковороди.


69. Ніженець А.М. Г. С. Сковорода і його нащадки // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 159 – 161.


Діяч Комуністичної партії, революціонер В. Д. Бонч-Бруєвич звертався до спадщини Сковороди, встановив коло його нащадків. Сучасницею Бонч-Бруєвича була письменниця К. О. Решетова-Сковорода, яка за самовіддану працю одержувала персональну пенсію як нащадок Сковороди. Цікава доля другого члена цієї родини, шанувальниці гуманізму Сковороди лікаря-чумолога Л. С. Соболевої.


70. Нічик В.М. Києво-Могилянська академія як чинник формування філософії Г. Сковороди // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 33 – 36.


Про навчання Г. Сковороди у Києво-Могилянській академії.


71. Пуха І.В. Питання дидактики у спадщині Г. С. Сковороди // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 174 – 175.


Про Г. С. Сковороду як педагога-дидактика.


72. Смаль В.З. Просвітительська діяльність Г. Сковороди в оцінці Івана Франка // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст.– Х., 1972. – С. 161 – 163.


Про праці І. Франка, в яких дається оцінка просвітительської діяльності Г. Сковороди.


73. Струбицький В.В. Г. С. Сковорода про особистість учителя // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження

Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст.– Х., 1972. – С. 169 – 171.


Основними джерелами, що допомогли дати вірну оцінку, розкрити соціальну значимість особи вчителя були: а) нові суспільні явища;

б) навчання Сковороди в Київській академії; в) знання праць філософів Стародавньої Греції; г) подорож країнами Західної Європи; д) власний досвід педагогічної роботи.


74. Табачников І.А. Філософські основи педагогіки

Г. Сковороди // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження

Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 156 -159.


Сковорода став на шлях створення теорії „трьох світів” та „ двох натур”. Перший світ – це „макрокосм”, природа, матеріальний „обительный” світ. Другий світ – це „мікрокосм”, людина. Третій світ – це „Біблія”, світ символів. Кожний із цих світів складається з двох натур – зовнішньої, матеріальної і внутрішньої, духовної натури. Сковорода увійшов в історію філософської та педагогічної думки як узірець єдності образу мислення і способу життя.


75. Хижняк З.І. Г. С. Сковорода і Київська академія // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 163 -165.


Роль Києво-Могилянської академії у формуванні загальноосвітнього й наукового рівня Г. Сковороди. [Роки навчання -1738 – 1750 рр.]


76. Цвелих Т.І. Питання естетичного виховання у творчості

Г. С. Сковороди // Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 250-річчю з дня народження

Г.С. Сковороди (1722 – 1794): Зб. наук. ст. – Х., 1972. – С. 165 – 167.


Центральною ідеєю, яка об’єднує погляди Сковороди на естетичне виховання у певну систему, є визнання нерозривної єдності етичного й естетичного, краси й добра.


1975


77. Мазуркевич О.Р. Проблеми словесності у творчій спадщині Г. С. Сковороди // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К. 1975. – С. 205 – 210.


Шкільну словесність Сковорода підкоряє єдиній меті – виховати мислячу, розумну, чуйну людину, якій властиві світла свідомість і гарячі почуття. Цій меті і повинні завжди служити слова, книги і література.

[Муз. Г. Сковороди]


78. Сотниченко П.А. Освітні шляхи Григорія Сковороди // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К. 1975. – С. 219 – 223.


Про навчання Г. Сковороди (10 років) у Києво-Могилянській академії. Про бібліотеку КМА.

[Муз. Г. Сковороди]


1984


79. Поліщук Ф.М. Давня українська література: Третій урок. Г.С. Сковорода // Ф.М. Поліщук. Вивчення давньої літератури у 8 класі: Посібник для вч. – К., 1984. – С. 77 – 94.


Мета уроку: дати стислий огляд життєвого і творчого шляху письменника, коротко познайомити учнів з ідейно-художнім змістом сатиричного вірша „Всякому городу нрав и права” та байки „Пчела и Шершень”. Розкрити учням місце Г. Сковороди в давній українській літературі.


1992


80. Гавриленко Н. Будувати українську національну школу – на основі гуманізму педагогічної спадщини Г. С. Сковороди // Тези всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державгості й культури”: Зб. наук. ст. – Переяслав-Хм., 1992. – С. 162 – 163.


У своїй педагогічній діяльності (вчителювання в колегіумі, індивідуальне навчання сина С. Томари та праця в Слобожанському колегіумі) Сковорода намагався враховувати потреби життя і природні здібності учнів. Повага до особистості і достоінства учня, його інтересів, створення сприятливих умов розвитку його здібностей – основа побудови української національної школи на основі гуманістичних ідей Г. Сковороди.


81. Дем’янчук В.М. З історії заснування Переяславського колегіуму // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 364 – 376.


Розглядається історія заснування Переяславського колегіуму, в якому викладав Г. Сковорода.

[Муз. Г. Сковороди]


82. Дем’янчук В.М., Нікітіна В.В. Роль Переяславського колегіуму в розвитку освіти й культури на Україні // Тези всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”: Зб. наук. ст. – Переяслав-Хм., 1992. – С. 59 – 61.


В 1733 році відкрито Переяславський колегіум. Курс навчання тривав 6 років. З колегіумом пов’язана діяльність Г. Сковороди. За шість прожитих років на Переяславщині, Сковорода написав чимало літературних творів, а також оригінальні „Рассуждения о поэзии…”.

Зараз у приміщенні колегіуму функціонує меморіальний музей

Г. Сковороди, відкритий 1972 року.


83. Жуковський А. Київська академія – місце формування Сковороди / Пер. з фр. О. М. Сирцової // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 271 – 281.


Про історію і діяння Києво-Могилянської академії – осередка просвітництва, культурного центра XVII – XVIII ст.

[Муз. Г. Сковороди]


84. Майданська С. Що дає основу...: Педагогічні погляди

Г. Сковороди і проблеми сучасності // Українська культура. – 1992. - № 12. - С. 16 – 18.


85. Шевчук М. Переяславський культурний осередок XVIII ст. // Тези всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”: Зб. наук. ст. – Переяслав-Хм., 1992. – С. 109 – 110.


Найвизначнішим моментом в історії Переяславського культурного осередку стала діяльність Г. Сковороди (1751 р.), який саме тут творить свою поетичну реформу, пише „Керівництво про мистецтво поезії і розмисел до мистецтва”, а також першу частину „Саду божественних пісень”.